Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5368/24

Провадження № 1-кп/758/1247/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2024 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12024105070000409 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шоска Шосткинського р-ну Сумської обл., громадянина України, із вищою освітою, неодружений, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згодний із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ним проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні, просив визначити покарання у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що з 26.01.2024 до цього часу старший лейтенант ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді офіцера групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої

в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони

не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п. 4 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» «Додатку №1» до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян, серед іншого, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов`язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000

№770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №255 від 11.03.2022), «Список № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» «Таблиця I» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 № 770, канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000

№770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №255 від 11.03.2022), «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» «Таблиця ІІ», амфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок у сфері обігу психотропних речовин за наступних обставин.

В один із днів, але не пізніше 02 год 30 хв 30.04.2024, за невстановлених обставин ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору масою 1,464 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 0,922 г, та для подальшого вживання незаконно зберігав її при собі без мети збуту.

Під час перебування ОСОБА_3 30.04.2024, близько 02 год 30 хв, за адресою: м. Київ, Подільський р-н, перетин вул. Газопровідна та вул. Стеценка, останній був зупинений працівниками поліції. За результатами проведених слідчих дій виявлено факт незаконного зберігання ОСОБА_3 без мети збуту у прозорому полімерному пакеті, який знаходився у зовнішній нагрудній кишені куртки, у яку останній був одягнений, порошкоподібної речовини білого кольору масою 1,464 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін загальною масою 0,922 г, яку у подальшому вилучено.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Обставини вчинення указаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

На виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: 1) заява обвинуваченого, складена в присутності захисника, про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами КПК України щодо особливостей спрощеного провадження стосовно кримінальних проступків, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані правильно.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, неодружений, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

З огляду на наведене, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, що стимулюватиме його у подальшому до правомірної поведінки.

Суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,0 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на експерта в сумі 1 893,20 грн. (тисяча вісімсот дев`яносто три грн. 20 коп.).

Речові докази -ДВД -диск - зберігати при матеріалах провадження, психотропну речовину, що зберігається в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1