Справа № 750/4929/24

Провадження № 2-а/750/84/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/4929/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, старшого сержанта поліції ВП № 3 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Радченка Сергія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в :

08.04.2024 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ГУНП в Чернігівській області, старшого сержанта поліції ВП № 3 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1779510 від 30.03.2024. Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2024 позивача було зупинено працівниками поліції та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (даліза текстом КУпАП) за порушення пункту 2.1.а Правил дорожнього руху (далі за текстом ПДР) у зв`язку з керуванням транспортного засобу без права на керування таким транспортним засобом. На місці події ОСОБА_1 заперечував проти вчинення ним правопорушення та стверджував, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорій «В1», «В», «С», що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» від 03.03.2022 № 184 дозволяє йому у період воєнного стану керувати на території України транспортним засобом категорії «С1». Попри це, поліцейським ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. Поліцейським порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції незаконно.

Ухвалою судді від 10.04.2024 дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

У встановленийстаттею 162Кодексу адміністративногосудочинства України(даліза текстом КАСУкраїни)строк відповідачподав відзив,в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.03.2024 відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1779510, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 126 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Постановою встановлено, що 30.03.2024 о 10 год 10 хв. в місті Городня на трасі Н-28 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Fiat Ducato», державний номерний знак « НОМЕР_1 », здійснював рух на транспортному засобі, при цьому не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП (а.с. 6).

Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з положеннями пункту 2.3 розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.9 розділу 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком"Діти"; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів - документацію відповідно до вимог встановлених Законами України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів"; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака«Водій з інвалідністю»-документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до положень пункту 2.4.а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з частиною другою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80і81(в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів),частина першастатті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частинипершаідругастатті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті122, частина перша статті 123, статті 124-1,125, частиниперша,другаічетверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129,частина першастатті 132-1, частинипершаіп`ятастатті 133, частинитретя,шоста,восьма,дев`ята,десятаіодинадцятастатті 133-1,стаття 135,стаття 136(за винятком порушень на автомобільному транспорті),стаття 137, частиниперша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1,статті 161,164-4,стаття 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статті 176,177, частинипершаідругастатті 178,статті 180, 181-1,частина першастатті 182,статті 183,192,194,195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Разом з цим, за приписами частин другої та третьої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як убачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу «Fiat Ducato», 1998 року випуску, повною вагою 4500 кг, є ОСОБА_3 (а.с. 9).

Зважаючи на технічні характеристики вказаного транспортного засобу, для керування ним необхідним є наявність посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «С1», що застосовується для призначених для перевезення вантажів автомобілів, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів (пункт 2.13 ПДР).

Із матеріалів справи убачається, що на дату винесення постанови транспортним засобом керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 09.02.2024 ТСЦ 7441 та дійсне до 09.02.2054. У відмітках про відкриття та дію категорій зазначено, що категорії «В», «В1» відкриті 13.08.1995, категорія «С» відкрита 09.02.2024 (діють до 09.02.2054) (а.с. 9).

За приписами пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії "C", "C1" на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії "B".

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

Таким чином, станом на 30.03.2024 (дату винесення оскаржуваної постанови) в Україні діяв правовий режим воєнного стану, який до цього часу не припинений і не скасований, а тому позивач, маючи посвідчення водія транспортних засобів категорії «В1», «В», «С», мав право керувати транспортним засобом категорії «С1».

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова була прийнята не на підставі, визначеній Конституцією і законами України, а тому погоджується з доводами позивача про її протиправність.

Згідно частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, постанову про адміністративне правопорушення від 30.03.2024 серії ЕНА № 1779510, винесену старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2,8-10,77,241-246,250,268,269,271, 286 КАС України,суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, старшого сержанта поліції ВП № 3 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Радченка Сергія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення від 30.03.2024 серії ЕНА

№ 1779510, винесену старшим сержантом поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другоюстатті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1

605 грн 60 коп. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення складене 13.05.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, місцезнаходження: пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 40108651.

Відповідач: Старший сержант поліції Відділу поліції № 3 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 , місцезнаходження: вул. Шевченка, 24а, м. Городня.

Суддя