П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/35498/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" №28 від 07.12.2023 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1073 (тисяча сімдесят три) грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить службу в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №137 від 26.10.2023 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію щодо з`ясування всіх можливих порушень службової дисципліни, в тому числі, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилися у нездійсненні безперервного патрулювання зони оперативного реагування та порушенні заходів безпеки при поводженні зі зброєю, за результатами якого складено висновок від 08.11.2023.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" №28 від 07.12.2023 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 1 пункту 2.1 розділу 2, підпункту 1, 10 пункту 3.1 розділу 3 посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року № 4323, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовано до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування призначено та проведено без дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893, без встановлення усіх складових дисциплінарного проступку, які є обов`язковими для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, при обранні виду стягнення не дотримано критерію пропорційності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону №580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до абзацу другого, третього, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частин першої - третьої та п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку №893).

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

В ході службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення позивачем порушення службової дисципліни, зокрема, перебуваючи за кермом службового транспортного засобу, у нічний час доби не здійснював безперервне патрулювання території обслуговування (зони оперативного реагування) з метою забезпечення публічної безпеки й порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-шляховій мережі, не здійснював первинне самостійне виявлення правопорушень, чим порушено пункти 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункти 1, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункт 1 пункту 2.1 розділу 2, підпункт 1, 10 пункту 3.1 розділу 3 посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року № 4323.

Надаючи оцінку даним висновкам службового розслідування, з урахуванням доводів сторін, суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, службове розслідування призначено на підставі доповідної записки старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції Оваденка В. від 16.10.2023.

У вказаній доповідній записці вказано, що 06.10.2023 близько 03:58 год., під час вибіркової, комплексної перевірки з метою контролю за належним виконанням службових обов`язків працівниками УПП в Житомирській області ДПП, капітаном поліції ОСОБА_2 та лейтенантом поліції Онищенком Ю. перевірено наряд "Д-ГРАНІТ-0205" на службовому транспортному засобі TOYOTA COROLLA номерний знак 11*6679 (на синьому фоні) у складі інспектора взводу №2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на автомобільній дорозі М-21 сполученням "ВиступовичіЖитомирМогилів-Подільський".

Під час перевірки наряду "Д-ГРАНІТ-0205", останніх виявлено на узбіччі, на 204 км автомобільної дороги сполученням "ВиступовичіЖитомирМогилів-Подільський", поблизу с. Осикове, при цьому транспортний засіб був у заведеному стані та без увімкнених проблискових маячків.

Наблизившись до транспортного засобу TOYOTA COROLLA номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 перебував в службовому транспортному засобі на відкинутому назад передньому пасажирському сидінні (з опущеною назад спинкою) в горизонтальному положенні, з заплющеними очима, при цьому старший лейтенант поліції ОСОБА_5 переглядав інтерактивну інформацію в соціальних мережах на мобільному телефоні.

До доповідної записки капітана поліції ОСОБА_6 додано відеозапис з портативного відеореєстратора MOTOROLA VB 400 №475562.

Представник позивача вказує, що дана доповідна записка була складена після призначення службового розслідування, що пояснює відсутність даних про її реєстрацію та окремо зроблену резолюцію на ній, відповідно при призначенні даного службового розслідування не дотримано встановленого порядку його призначення.

Суд враховує, що Інструкція з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 23.08.2012 №747 (далі Інструкція №747), встановлює обов`язковий для виконання в структурних підрозділах апарату Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, органах та підрозділах внутрішніх справ, науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах МВС, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління МВС, порядок підготовки, обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, що не містять секретних відомостей.

Відповідно до п.2.2.7 Інструкції №747 документ повинен містити обов`язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис.

Суд погоджується, що у вказаній доповідній записці відсутній обов`язковий реквізит дата її складання.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Водночас, у наказі про призначення службового розслідування від 26.10.2023 відсутнє посилання на доповідну записку як підставу його призначення.

Щодо необхідності реєстрації доповідної записки, суд враховує, що відповідно до п.2.6.1 Інструкції №747 реєстрація документа - це здійснення запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставляння на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

Згідно із п.2.6.19 Інструкції №747 обов`язковій реєстрації підлягають документи, одержані від вищих органів державної влади, найважливіші внутрішні документи (накази, рішення, протоколи колегії, нарад, доповідні записки, інструкції, положення, правила, методичні рекомендації тощо), а також пропозиції, заяви, звернення громадян, запити на інформацію (крім анонімних).

Враховуючи наведене, доповідна записка мала бути зареєстрована, проте відповідачем не надано доказів такої реєстрації.

Також представник позивача ставить під сумнів вчинення резолюції на вказаній доповідній записці.

Як свідчать матеріали справи, представник відповідача в судовому засіданні в суді першої інстанції надав для огляду оригінал резолюції від 16.10.2023, яка вчинена на окремому аркуші та долучена до вказаної доповідної записки.

Суд враховує, що відповідно до п.2.12.2. Інструкції №747 резолюція - це напис уповноваженої на те посадової особи на документі, що містить стисло викладені вказівки щодо його виконання.

Резолюція складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата (п.2.12.3).

У разі коли документ підлягає поверненню або на документі відсутнє вільне місце для резолюції, їх дозволяється оформлювати на спеціальних бланках для резолюцій, формату А-5 або А-6, при цьому лівий берег бланка має бути не менше 2 см, що необхідно для підшивання документів (п.2.12.5).

При цьому, доповідна записка мала достатньо місця для резолюції та не підлягала поверненню.

Враховуючи наведені вимоги, суд вважає, що резолюція мала бути вчинена на самому документі.

Також слушним є зауваження представника позивача щодо включення до складу дисциплінарної комісії ОСОБА_6 , який склав вищенаведену доповідну записку, оскільки в ході службового розслідування об`єктом дослідження є наявність чи відсутність у діях поліцейського складу дисциплінарного проступку, в тому числі й перевірка обставин, які вказані ОСОБА_2 , а тому дана особа не є безсторонньою.

Відповідно до ч.4 ст.15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що з урахуванням того, що до складу дисциплінарної комісії, яка готувала висновок службового розслідування, входила зацікавлена особа у результатах розслідування, висновок службового розслідування не може вважатися в повній мірі об`єктивним та, в свою чергу, може поставити під сумнів можливість притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на підставі такого висновку.

Щодо обставин, встановлених в ході службового розслідування, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року №4323 інспектор патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2.1 розділу ІІ посадової інструкції інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2018 року №4323 інспектор, відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби, здійснює: безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки й порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-шляховій мережі; первинне реагування на повідомлення про правопорушення (у тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно відеозапису, долученого до доповідної записки, перевіряючі підходять до задньої частини службового транспортного засобу TOYOTA COROLLA, який у заведеному стані без увімкнених проблискових маячків знаходиться у нерухомому стані на узбіччі дороги.

В подальшому, вони підходять до передньої правої двері транспортного засобу TOYOTA COROLLA.

На відеозаписі зафіксовано лейтенанта поліції ОСОБА_3 , який перебував на передньому сидінні (з опущеною назад спинкою), з боку пасажира, у горизонтальному положенні, з заплющеними очима. Окрім цього, голова лейтенанта поліції ОСОБА_3 лежала на підголівнику сидіння, нахилена праворуч. В подальшому, лейтенант поліції ОСОБА_4 розплющив очі, проте продовжував знаходитись на сидінні в горизонтальному положенні. В той же час, з відеозапису встановлено, що поряд з лейтенантом поліції ОСОБА_7 перебував старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , який знаходячись на водійському сидінні нерухомо, у вертикальному положенні, переглядав щось на мобільному телефоні. Після чого, перевіряючі запитали чого інспектори не патрулюють, на що їм відповіли, що наразі відсутні машини. Двері транспортного засобу зачинені, вікно з боку пасажира ледь відкрито.

В ході службового розслідування позивач пояснив, що під час несення служби 06.10.2023 в складі наряду "Д-ГРАНІТ-0205" спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_7 , перебував за кермом службового транспортного засобу TOYOTA COROLLA та о 04:00 год. здійснив зупинку службового транспортного засобу на автомобільній дорозі М-21, сполученням "ВиступовичіЖитомирМогилів-Подільський", на 204 км, поблизу с. Осикове у зв`язку з відсутністю транспортних засобів на квадраті патрулювання, оскільки у вказаний час діяла комендантська година, для економії палива та збереження державних коштів.

Також опитуваний пояснив, що у сні даний екіпаж не перебував, контроль над навколишнім середовищем не втрачав та зброю без нагляду не залишав.

Опитаний під час проведення службового розслідування інспектор взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 , пояснив, що під час несення служби 06.10.2023 в складі наряду "Д-ГРАНІТ-0205" спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , о 04:00 год. перебував на квадраті патрулювання в службовому транспортному засобі TOYOTA COROLLA на пасажирському сидінні. Мав біль в поясному відділі спини, перебуваючи в бронежилеті та для зменшення болю зайняв зручне положення, після чого приспустив спинку свого сидіння.

Нездійснення безперервного патрулювання зони оперативного реагування опитуваний пояснив відсутністю транспортних засобів та осіб на автомобільній дорозі, оскільки у вказаний час в Житомирській області діяла комендантська година та пояснив, що наряд "Д-ГРАНІТ-0205" здійснив зупинку службового транспортного засобу на автомобільній дорозі М-21, сполученням "ВиступовичіЖитомирМогилів-Подільський", на 204 км, поблизу с. Осикове задля економії палива та збереження державних коштів. Також, опитуваний пояснив, що у сні не перебував та контролю над зброєю не втрачав.

Також в ході службового розслідування встановлено, що відповідно до запису в журналі обліку видачі, повернення технічних засобів УПП в Житомирській області ДПП, лейтенант поліції ОСОБА_4 на час несення служби 05.10.2023 отримав службовий планшетний пристрій №219 (Ліцензія№ 35885).

Згідно треку руху і перебування службових транспортних засобів, наряд "Д-ГРАНІТ-0205" перебував у нерухомому стані на ділянці автомобільної дороги М-21 сполученням "ВиступовичіЖитомирМогилів-Подільський" на 204 км поблизу с. Осикове з 03:19 год. до 04:05 год. 06.10.2023 та не здійснював безперервне патрулювання зони оперативного реагування.

Сформувавши список відпрацьованих завдань в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі ІКС "ІПНП"), встановлено, що у період з 01:35 год. до 05:34 год. 06.10.2023 наряд "Д-ГРАНІТ-0205" не залучався диспетчером для здійснення реагування на правопорушення або події та в даний час мав змогу, за погодженням з диспетчером, самостійно створити на службовому планшетному пристрої завдання "Перерва" для відпочинку, проте зазначене завдання не створювалось. Наряд "Д-ГРАНІТ-0205" у вказаний проміжок часу знаходився в режимі вільного патрулювання.

Адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 02.05.2019 у справі № 826/18834/15.

Дослідивши матеріали службового розслідування та враховуючи доводи сторін, суд констатує, що наряд "Д-ГРАНІТ-0205" з 03:19 год. до 04:05 год. 06.10.2023 зробив зупинку службового транспортного засобу та не здійснював патрулювання зони оперативного реагування, цей час використав для відпочинку, проте не створив на службовому планшетному пристрої завдання "Перерва" для відпочинку.

Оцінюючі дані факти, суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 Закону №580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Отже, поліцейські, які несуть службу в нічний час мають право на перерву для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин.

Відповідно до п.2 розділу І Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 №676, інформаційно-комунікаційна система "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення визначено, що бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:

повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв`язку;

інформації, отриманої з фото- і відеотехніки, відповідно до статті 40 Закону України "Про Національну поліцію";

щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;

завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;

звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;

пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп`ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.

Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України "Про Національну поліцію".

Як зазначив представник відповідача, протягом усього чергування наряду "Д-ГРАНІТ-0205" 05.10.2023-06.10.2023 відповідно до даних ІПНП завдання "Перерва" для відпочинку не створювалось.

Отже, поліцейські наряду "Д-ГРАНІТ-0205", реалізуючи своє право на перерву для відпочинку з 03:19 год. до 04:05 год. 06.10.2023, мали внести до інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України завдання "Перерва" для відпочинку, проте цього не зробили.

При цьому, матеріали службового розслідування не містять доказів зловживань нарядом "Д-ГРАНІТ-0205" тривалістю відпочинку протягом чергування (в тому числі згідно треку руху і перебування службових транспортних засобів).

У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

За загальним правилом до складу дисциплінарного проступку належить протиправна поведінка, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ним і дією порушника дисципліни.

Суд звертає увагу, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія зосередила увагу лише на встановленні протиправної поведінки позивача, залишивши поза увагою інші складові дисциплінарного проступку.

Так, у висновку не зазначено про наявність реальної шкоди від даного проступку позивача. Натомість, про протилежне свідчать зазначені позивачем мотиви його дій, а саме перерва була здійснена у зв`язку із відсутністю транспортних засобів на квадраті патрулювання, оскільки у вказаний час діяла комендантська година; задля економії палива та збереження державних коштів. Також вказував на погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 (біль в поясному відділі спини).

Крім того, як вказано у висновку службового розслідування, у період з 01:35 год. до 05:34 год. 06.10.2023 наряд "Д-ГРАНІТ-0205" не залучався диспетчером для здійснення реагування на правопорушення або події.

При цьому, як видно із матеріалів справи наряд "Д-ГРАНІТ-0205" навіть під час зупинки перебував у квадраті патрулювання.

Не обґрунтовано у висновку, яким чином вказане порушення впливає на рівень довіри населення до поліції з огляду на відсутність даних про присутність будь-яких осіб у місці зупинки наряду "Д-ГРАНІТ-0205" чи надходження скарг на дії поліцейських.

Отже, зупинка службового транспортного засобу нарядом "Д-ГРАНІТ-0205" для відпочинку й невнесення до інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України завдання "Перерва" для відпочинку не створило ніяких негативних наслідків, зворотного матеріали службового розслідування не містять.

А тому, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що в ході службового розслідування не було встановлено усіх складових дисциплінарного проступку, який на думку відповідача, вчинили поліцейські наряду "Д-ГРАНІТ-0205".

Висновок відповідача про те, що позивач не посприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не поінформував його про виявлені порушення суд оцінює критично, з огляду на висновок суду про недоведеність наявності дисциплінарного проступку.

Щодо обраного виду стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Аналогічні вимоги встановлені й під час визначення виду стягнення керівником (ч.8 цієї статті).

У висновку вказано, що обставини, визначені частинами четвертоюшостою статті 19 Дисциплінарного статуту, що б пом`якшували чи обтяжували відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , відсутні та рекомендовано застосувати до позивача вид стягнення догана.

Відповідач наголошує, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Суд погоджується із даним твердженням, водночас, суб`єкт накладення стягнення має достатньо обґрунтувати своє рішення. При цьому, мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, та, з урахуванням установлених обставин, вказаний суб`єкт має дослідити необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення обґрунтувати необхідність застосування конкретного його виду.

Водночас, відповідачем не було надано оцінку попередній поведінці особи.

При цьому, позивач характеризується як чесний та відповідальний працівник, не має дисциплінарних стягнень, проте у висновку не вказано, чому ці дані не було враховано при обранні виду стягнення - догана.

Суд зауважує, що законодавець виокремлює суворість застосування до працівника відповідальності, а саме, у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачені види дисциплінарних стягнень в порядку зростання від менш суворого, до більш суворого для обрання співмірного учиненому проступку стягнення.

Однак, у висновку службового розслідування так і під час винесення спірного пункту наказу, посадовими особами відповідача не надано оцінку вчиненим діям позивача з урахуванням вказаних законодавчих положень при обранні конкретного виду стягнення.

Відповідачем не встановлено ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, не обґрунтовано пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність із вчиненим проступком. Натомість встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про недотримання відповідачем вказаного критерію "пропорційності", оскільки вид стягнення (догана) не є співмірним із учиненим діянням (неналежне оформлення перерви для відпочинку) за наявності менш суворіших видів стягнення.

Суд наголошує, що дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової, запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 та ч.3 ст.2 КАС України, відповідач повинен у тексті спірного рішення з достатністю поза розумним сумнівом зазначити юридичну кваліфікацію проступку з посиланням на положення закону, обґрунтувати обраний вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку особи, і ставлення особи до виконання службових обов`язків, і рівень кваліфікації особи. Будь-які фактори не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що службове розслідування призначено та проведено без дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893, без встановлення усіх складових дисциплінарного проступку, які є обов`язковими для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, при обранні виду стягнення не дотримано критерію пропорційності.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.