ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Справа № 280/1637/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.07.2022, яким відмовлено у призначенні допомоги на проживання позивачу;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.06.2022 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та прийняти рішення про нарахування та виплату коштів допомоги на проживання позивачу.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Левадою Є.Л., який діє на підставі ордеру серії АІ № 1552590 від 21.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з червня 2022 року позивач є внутрішньо переміщеною особою. Після звернення до відповідача із заявами про надання допомоги на проживання їй була призначена така. Згодом, як стало відомо з адвокатського запиту, у призначенні відповідної допомоги позивачу було відмовлено, оскільки адреса реєстрації не в зоні бойових дій або не зруйноване житло. Звернувшись із скаргою в адміністративному порядку до Національної сервісної служби України зі скаргою щодо перегляду рішення відповідача, Управління НССС у м. Києві та Київській області надало рекомендації Управлінню соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації переглянути своє рішення від 2022 року про відмову у призначенні допомоги, оскільки Позивач дійсно мала право на отримання допомоги. Разом з тим, відповідач відмовився врахувати рекомендації ГУНССС у м. Києві та Київській області, та залишив рішення про відмову у виплаті без змін. Позивач вважає, що має право на отримання допомоги на проживання ВПО, оскільки м.Запоріжжя (адреса реєстрації позивача) належала до адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

27.03.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 19348), у якому відповідач зазначає, що позивач перемістилася з м. Запоріжжя, яке на той час входило до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокуванні) відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75. Призначення допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам здійснюється програмним комплексом «Автоматизована інформаційна система призначення і виплати пенсій і допомог» (АСОПД). 11.07.2022 Управлінням було відмовлено в призначенні допомоги позивачу на тій підставі, що адреса реєстрації не в зоні бойових дій або не зруйноване житло. Зважаючи на те, що призначення даної допомоги здійснюється автоматично програмою АСОПД та у зв`язку з неможливістю здійснити нарахування допомоги іншим шляхом, Управлінням були вжиті всі заходи для усунення помилки. Відповідач підтверджує, що позивач дійсно усно зверталася щодо призначення допомоги до працівників Управління, про відмову в якій її було повідомлено та повторно надана відповідь на адвокатський запит. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29.04.2024 надійшла відповідь на відзив (вх.№ 20428), у якій представник позивача зазначає, що аргументи, викладені у відзиві не спростовують протиправність рішення, оскільки станом на момент відмови у призначенні допомоги, позивач проживала та була переміщена з територій на яких велися активні бойові дії до Вишгородського району, та після реєстрації як ВПО у неї з`явилося право на отримання допомоги на проживання відповідно до Постанови № 332.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї документами листом із описом вкладення; доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн.

Ухвалою від 11.03.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області докази по справі, а саме всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення від 11.07.2022, яким відмовлено у призначенні допомоги на проживання позивачу (у тому числі, заява ОСОБА_1 від 06.06.2022 разом з усіма доданими до неї матеріалами).

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до довідки відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 02.06.2022 № 3240-7001253607 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 ; фактичним місцем проживанням є АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.06.2022 рішенням УСЗН Вишгородської РДА від 11.07.2022 (номер особового рахунку НОМЕР_1 ) заявниці відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання з таких підстав: адреса реєстрації не в зоні БД або незруйноване житло.

Рішенням № 50000-13228510-2023-1 ОСОБА_1 з 01.06.2023 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за Постановою № 332 у розмірі 2000,00 грн.

23.10.2023 представником позивача підготовлено адвокатський запит до Управління соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації з проханням надати копію рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання щодо ОСОБА_1 , інформацію щодо нарахувань відповідних виплат на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 .

Листом Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації від 23.10.2023 № 785 представника позивача повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває з 02.06.2022 на обліку в СІБД ВПО у Вишгородському районі. 06.06.2022 вона подала заяву про надання допомоги на проживання до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради. Заява ОСОБА_1 від 06.06.2022 відповідно до програмного комплексу «Соціальна громада» була передана на призначення 07.07.2022. Відповідно до програмного комплекса АСОПД в призначенні допомоги було відмовлено, оскільки адреса реєстрації не в зоні бойових дій або не зруйноване житло. ОСОБА_1 22.06.2023 подала заяву про надання допомоги на проживання до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 № 332 ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви від 22.06.2023 призначена допомога з 01.06.2023 по 31.01.2024 в розмірі 2000,00 грн щомісяця. Виплата допомоги здійснюється Мінсоцполітики. Будь-яких запитів щодо отримання додаткових документів по справі ОСОБА_1 управлінням не здійснювалось. Додаткові документи по її справі не надходили.

Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області від 31.01.2024 № 2400-01/0/134 представнику позивача роз`яснено, що за інформацією з Єдиного реєстру внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 перебуває на обліку в Вишгородському районі Київської області з червня 2022 року, як внутрішньо переміщена особа і отримала довідку від 02.06.2022 №3240-7001253607. Заявниця 06.06.2022 подала заяву про надання допомоги до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради, але 11.07.2022 року управлінням соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі Управління) в призначенні допомоги було відмовлено з таких підстав: адреса реєстрації не в зоні бойових дій або не зруйноване житло. Вказаним рішенням Управління порушило вимоги діючого на момент звернення заявниці законодавства, а саме - абзацу 8 пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332. Тобто, громадянка ОСОБА_1 перемістилася з м. Запоріжжя, яке на той час відносилося до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, у редакції від 01.06.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 600/37936 та мала право на отримання допомоги. З метою дотримання прав заявниці, листом від 30.01.2024 № 2400-01/0/133, Головним управлінням рекомендовано Управлінню переглянути рішення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 11.07.2022 ОСОБА_1 , провести нарахування та виплату коштів допомоги, на які Вона має право за періадійшла заява (вх.№18230) про долучення до справи копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 .

Листом Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2024 № 86 представнику позивача повідомлено наступне. ОСОБА_1 перебуває з 02.06.2022 на обліку в СІБД ВПО у Вишгородському районі. 06.06.2022 вона подала заяву про надання допомоги на проживання до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради. В призначенні допомоги було відмовлено програмним комплексом АСОПД (адреса реєстрації не в зоні бойових дій або не зруйноване житло). ОСОБА_1 22.06.2023 повторно подала заяву про надання допомоги на проживання до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 № 332 ОСОБА_1 призначена допомога з 01.06.2023 по 31.01.2024 в розмірі 2000,00 грн щомісяця. За результатами верифікації заявник є отримувачем допомоги на проживання за різними адресами (за даними Міністерства соціальної політики України), тому провести нарахування та виплату коштів допомоги на проживання ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 31.05.2023 немає можливості.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 11.07.2022, яким відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, позивач звернулась із цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII, у редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 1 Закону №1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Статтею 2 цього Закону визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина друга статті 4 Закону № 1706-VII).

Відповідно до частини другої статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 02.06.2022 № 3240-7001253607, виданої відділом з питань соціального захисту Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» було затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок, в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин)

Пунктом 2 Порядку визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Згідно з абзацами першим, другим та третім пункту 3 Порядку допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням (абзац четвертий пункту 3 Порядку).

Абзацами восьмим та дев`ятим пункту 3 Порядку встановлено, що починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року (втратив чинність 27.12.2022).

Надалі до вказаного Наказу було неодноразово було внесено зміни Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 80 від 28.04.2022, № 82 від 01.05.2022, № 85 від 06.05.2022, № 89 від 11.05.2022, № 92 від 14.05.2022, № 98 від 20.05.2022, № 100 від 25.05.2022, № 104 від 31.05.2022, № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 125 від 21.06.2022, № 132 від 22.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022, № 159 від 19.07.2022, № 169 від 27.07.2022, № 188 від 17.08.2022, № 193 від 26.08.2022, № 206 від 13.09.2022, № 217 від 26.09.2022, № 233 від 17.10.2022, № 248 від 28.10.2022, № 273 від 17.11.2022, № 280 від 30.11.2022, № 297 від 15.12.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Як встановив суд, 06.06.2022 позивач, маючи статус внутрішньо переміщеної особи, звернулась до відділу з питань соціального захисту Петрівської сільської ради із заявою про надання допомоги на проживання, проте рішенням УСЗН Вишгородської РДА від 11.07.2022 (номер особового рахунку НОМЕР_1 ) заявниці відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання з таких підстав: адреса реєстрації не в зоні БД або незруйноване житло. Разом з тим, рішенням № 50000-13228510-2023-1 ОСОБА_1 з 01.06.2023 по 31.01.2024 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за Постановою № 332 у розмірі 2000,00 грн щомісяця.

Суд зазначає, що за змістом довідки від 02.06.2022 № 3240-7001253607 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є місто Запоріжжя.

У відповідності до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 105 від 01.06.2022) Запорізька міська територіальна громада Запорізького району знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Проте Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 07 червня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 113 від 10.06.2022), станом на 11 червня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 119 від 14.06.2022), станом на 17 червня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 125 від 21.06.2022), станом на 20 червня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 132 від 22.06.2022), станом на 23 червня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 134 від 24.06.2022), станом на 29 червня 2022 року (у редакції наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022), станом на 05 липня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 147 від 08.07.2022), станом на 08 липня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 152 від 14.07.2022) не містить Запорізьку міську територіальну громаду.

Суд підсумовує, що оскільки позивач зареєстрована у місті Запоріжжя, яке на момент переміщення ОСОБА_1 та звернення із відповідною заявою (06.06.2022) належало до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.06.2022 № 3240-7001253607 видана після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ОСОБА_1 має право на отримання допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, у розмірі 2000,00 грн.

Слід зазначити, що до відповідного висновку дійшло й Головне управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача з питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 у листі від 31.01.2024 № 2400-01/0/134, яке також рекомендувало Управлінню соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області переглянути рішення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 11.07.2022 ОСОБА_1 , провести нарахування та виплату коштів допомоги, на які вона має право за період з червня 2022 року по червень 2023 року.

Разом з тим, листом від 01.02.2024 № 86 Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області повідомило про неможливість провести нарахування та виплату коштів допомоги на проживання ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 31.05.2023, посилаючись на те, що за результатами верифікації заявник є отримувачем допомоги на проживання за різними адресами (за даними Міністерства соціальної політики України). У відзиві на позовну заяву відповідач фактично погодився із правом позивача на отримання допомоги, водночас повідомив, що призначення даної допомоги здійснюється автоматично програмою АСОПД та у зв`язку з неможливістю здійснити нарахування допомоги іншим шляхом, Управлінням були вжиті всі заходи для усунення помилки.

У контексті встановлених обставин цієї справи та аналізу доводів сторін, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На переконання суду, не можна визнати пропорційним втручання у права особи, за якого внаслідок допущеної суб`єктом владних повноважень помилки в особи, яка до цього виконала залежні від неї дії для проходження певної процедури, виникає обов`язок повторного її проходження із самого початку.

З урахуванням викладеного, прийняте відповідачем рішення від 11.07.2022, яким відмовлено у призначенні допомоги на проживання позивачу, є протиправним і має бути скасованим.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.06.2022 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та прийняти рішення про нарахування та виплату коштів допомоги на проживання позивачу, суд зазначає наступне.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У постанові від 26.09.2023 у справі № 420/5833/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

З урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим обраний позивачем спосіб захисту, вважає його таким, що відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.06.2022 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Квитанцією від 05.03.2024 № 1293387703 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації від 11.07.2022 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2022 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживанням: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Управління соціальної та ветеранської політики Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, місцезнаходження: вул. Набережна, буд.8-А, м. Вишгород, Київська область, 07301; код ЄДРПОУ 03193815.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.05.2024.

Суддя К.В.Мінаєва