ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуСправа №160/5924/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283), третя особа: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

04 березня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4115/04/36/07/08/ РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Акту (Довідки) фактичної перевірки від 25.12.2023 №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099, відповідно до ст.265 КЗПП України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (зі змінами), заступником начальника Міжрегіонального управління Держпраці винесено постанову №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 67000,00 грн. за порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (продавець в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 ).

На підставі Акту (Довідки) фактичної перевірки від 25.12.2023 №4113/04-36-07-08- РРО/3004814099, відповідно до ст.265 КЗПП України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (зі змінами), заступником начальника Міжрегіонального управління Держпраці винесено постанову №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 67000,00 грн. за порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (продавець) у магазині за адресою АДРЕСА_3 .

На підставі Акту (Довідки) фактичної перевірки від 25.12.2023 №4115/04-36-07-08- РРО/3004814099, відповідно до ст.265 КЗПП України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (зі змінами), заступником начальника Міжрегіонального управління Держпраці винесено постанову №4115/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 /ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 67000,00 грн. за порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), а саме ОСОБА_4 (продавець) у магазині за адресою АДРЕСА_4 .

Однак, відповідачем, на думку позивача, при винесенні оскаржуваних постанов, не було враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 та постановою Верховного Суду від 09.11.2022, визнано протиправною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», якою, серед іншого, внесено зміни до п. 2 Порядку № 509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, під час якої виявлені порушення законодавства про працю. Крім того позивач зауважує, що відповідач не запрошував його на розгляд справи про накладення штрафу, чим позбавив можливості надати пояснення та докази по суті акту ДПС. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірні постанови про накладення штрафу та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 11 березня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

26.03.2024 року через систему «Електронний суд» від представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти задоволення позовних вимог, та зазначено, що відповідно да акту фактичної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ф№4110/04-36-07-08-РРО/3004814099, в ході перевірки були встановлені, зокрема, наступні факти: наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена до роботи, а саме ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продавець в магазині Покровський АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 09.02.2024 під час розгляду справи заступником начальника Міжрегіонального управління відомості викладені в акті перевірки податкової служби були перевірені та оцінені на підставі наявних доказів, за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 67 000 грн. на підставі абзаці 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Згідно з актом фактичної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ф№4113/04-36-07-08-РРО/3004814099, в ході перевірки були встановлені, зокрема, наступні факти: 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_3 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин. 09.02.2024 під час розгляду справи заступником начальника Міжрегіонального управління відомості викладені в акті перевірки податкової служби були перевірені та оцінені на підставі наявних доказів, за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 67 000 грн. на підставі абзаці 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Крім того відповідно до акту фактичної перевірки Ф№4115/04-36-07-08-РРО/3004814099, в ході перевірки були встановлені, зокрема, наступні факти: 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_4 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин, особисті дані надати відмовилась. 09.02.2024 під час розгляду справи заступником начальника Міжрегіонального управління відомості викладені в акті перевірки податкової служби були перевірені та оцінені на підставі наявних доказів, за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 67 000 грн. на підставі абзаці 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідач також зазначив, що Міжрегіональним управлінням на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) направлялись запрошення №ПС/3.1/2288-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2297-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2289-24 від 01.02.2024, в яких повідомлялося про розгляд справ про накладення штрафу та запрошено взяти участь в них 09.02.2024 о 13-00 год., 13-30 год., 14-00 год. (що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 01.02.2024, поштове відправлення №4910706929747). Відповідно до трекінгу Укрпошти поштове відправлення №4910706929747 перебувало вже 05.02.2024 у точці видачі/доставки, однак, повернулося за закінченням встановленого терміну зберігання відправнику. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не скористався правом на отримання поштової кореспонденції за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця, хоча, позивач був обізнаний листами від 12.01.2024, що до Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці надійшли копії актів фактичних перевірок ГУ ДПС у Дніпропетровській області , у ході яких виявлені порушення законодавство про працю та повідомлено ФОП ОСОБА_1 про його права у ході розгляду справи про накладення штрафу.

27.03.2024 року через систему «Електронний суд» (документ сформований 26.03.2024) від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з 14.12.2023 по 25.12.2023 проведено фактичні перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в місцях здійснення господарської діяльності.

В ході перевірки, проведеної за адресою: АДРЕСА_2 , магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, зокрема, наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена на роботу: ОСОБА_2 продавець в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою, АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатом проведеної фактичної перевірки складено акт від 25.12.2023 № 4110/04-36-07-08-РРО/3004814099.

За результатами перевірки магазину ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, зокрема, наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена на роботу: ОСОБА_5 продавець в магазині ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт від 25.12.2023 № 4113/04-36-07-08-РРО/3004814099.

В ході перевірки, проведеної за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено зокрема наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена на роботу: ОСОБА_5 продавець в магазині ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатом проведеної фактичної перевірки складено акт від 24.12.2023 № 4115/04-36-07-08-РРО/3004814099.

Зазначені акти фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 були направлені листом від 05.01.2024 за вхідним № 620/5/04-36-07-08-16 до Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці для вжиття заходів в межах компетенції згідно чинного законодавства.

02.04.2024 року через систему Електронний суд (документ сформований 01.04.2024) позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що на підставі прийнятого рішення, листами №ПС/3.1/2288-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2287-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2289-24 від 01.02.2024 було направлено запрошення з повідомленням про розгляд справи 09 лютого 2024 року о 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_6 . Повідомлення про розгляд справи надіслано позивачу 01 лютого 2024 року рекомендованим листом №4910706929747, що підтверджується інформацією з фіскального чеку. Згідно трекінгу поштового відправлення №4910706929747 лист був прийнятий 01.02.2024, 05.02.2024 року лист потрапив до відділення 50083, однак доставка листа до адресата відбулася тільки 10.02.2024 (яке не було вручене під час доставки), 19.02.2024 лист було повернено за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, 22.02.2024 лист було вручено відправнику. При цьому розгляд справи відповідачем був призначений саме на 09 лютого 2024, а доставка листа до адресата була здійснена на наступний день 10.02.2024, про що зазначено у трекінгу поштового відправлення. Таким чином, позивач не був повідомлений своєчасно (не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду справи) та належним чином про час на місце розгляду справи відповідачем. Лист було повернено за закінченням терміну зберігання 19.02.2024, тобто на дев`ятнадцятий день після відправки рекомендованого відправлення, хоча невручені поштові відправлення мають зберігатися об`єктом поштового зв`язку не менше одного місяця. Позивач також вказує, що саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Відповідач не скористався іншими способами інформування позивача про час та місце розгляду справи (телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам). Однак при винесенні постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4115/04/36/07/08/РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року відповідач не пересвідчився у поінформованості позивача про час та місце розгляду справи. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач ухилявся від одержання повідомлення або ж вчиняв інші недобросовісні дії, намагаючись уникнути участі у розгляді справи, а тому не повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваних постанов відповідача про накладення штрафу на позивача.

18.04.2024 року через систему Електронний суд (документ сформований 17.04.2024) відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що з вимогою представника позивача щодо стягнення з відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових витрат з оплати правничої допомоги адвоката у розмірі 19379,20 грн, оскільки заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги у сумі 19379,20 грн. є завищеними та неспівмірними із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, так як предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 5000,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно із ст. ст. 257, 262 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи представників сторін у судових засіданнях, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, з 25.09.2020 року включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, запис № 2002270000000078525 та перебуває та обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області на загальній системі оподаткування.

Основним видом економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

Позивач здійснював підприємницьку діяльність за адресами:

- АДРЕСА_4 ;

- АДРЕСА_3 ;

- АДРЕСА_7 ;

- АДРЕСА_2 .

Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 13.12.2023 №5184-П, направлення на перевірку від 13.12.2023 №4242 проведено з 14.12.2023 по 22.12.2023 фактичну перевірку господарської одиниці магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , адреса державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності АДРЕСА_8 .

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України, зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 25.12.2023 реєстраційний номер №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099.

За змістом Акту фактичної перевірки, в ході проведення перевірки було встановлено наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена до роботи, а саме ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продавець в магазині Покровський АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Про вжиття заходів №620/5/04-36-07-08-16 від 05.01.2024 було повідомлено Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про те, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , загальна система оподаткування, встановлені порушення вимог податкового законодавства, законів про працю України в частині несвоєчасного повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівників на роботу та допущення працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/994-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/994-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Міжрегіональним управлінням листом від 01.02.2024 №ПС/3.1/2288-24 запрошено ФОП ОСОБА_1 взяти участь 09.02.2024 о 13-30 у розгляді справи про накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки від 25.12.2023 №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099, проведеної ГУ ДПС Дніпропетровській області (поштове відправлення №4910706929747 - відправлення було повернуто 19.02.2023 за закінченням встановленого терміну зберігання та 22.02.2024 вручено відправнику Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці).

09 лютого 2024 року на підставі Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023 щодо порушень суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) законодавства про працю та зайнятість населення, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення, Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Південно-Східним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці винесено постанову №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року про накладення штрафу на позивача у сумі 67000 грн.

Постанова про накладення штрафу №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року була направлена засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0600086601777) на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 та отримана ним особисто 21.02.2024.

Крім того, працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 13.12.2023 №5181-П, направлень на перевірку від 13.12.2023 №7245, 7246 проведено з 14.12.2023 по 22.12.2023 фактичну перевірку господарської одиниці магазину ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , адреса державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності АДРЕСА_8 .

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України, зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 25.12.2023 реєстраційний номер №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099.

За змістом Акту фактичної перевірки, в ході проведення перевірки було встановлено, що 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_3 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Про вжиття заходів №620/5/04-36-07-08-16 від 05.01.2024 було повідомлено Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про те, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_10 , н.п.47, загальна система оподаткування, встановлені порушення вимог податкового законодавства, законів про працю України в частині несвоєчасного повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівників на роботу та допущення працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/985-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/985-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Також Міжрегіональним управлінням листом від 01.02.2024 №ПС/3.1/2288-24 запрошено ФОП ОСОБА_1 взяти участь 09.02.2024 о 14-00 у розгляді справи про накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки від 25.12.2023 №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099, проведеної ГУ ДПС Дніпропетровській області (поштове відправлення №4910706929747 - відправлення було повернуто 19.02.2023 за закінченням встановленого терміну зберігання та 22.02.2024 вручено відправнику Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці).

09 лютого 2024 року на підставі Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023 щодо порушень суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) законодавства про працю та зайнятість населення, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення, Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Південно-Східним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці винесено постанову №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року про накладення штрафу на позивача у сумі 67000 грн.

Постанова про накладення штрафу №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року була направлена засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0600086601777) на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 та отримана ним особисто 21.02.2024.

Також працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 13.12.2023 №5180-П, направлення на перевірку від 13.12.2023 №7244, 7243 проведено з 14.12.2023 по 22.12.2023 фактичну перевірку господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , адреса державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності АДРЕСА_8 .

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України, зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 25.12.2023 реєстраційний номер №4115/04-36-07-08-РРО/3004814099.

За змістом Акту фактичної перевірки, в ході проведення перевірки було встановлено, що 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_4 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин, особисті дані надати відмовилась.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Про вжиття заходів №620/5/04-36-07-08-16 від 05.01.2024 було повідомлено Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про те, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_4 , загальна система оподаткування, встановлені порушення вимог податкового законодавства, законів про працю України в частині несвоєчасного повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівників на роботу та допущення працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/993-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4115/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/985-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Також Міжрегіональним управлінням листом від 01.02.2024 №ПС/3.1/2289-24 запрошено ФОП ОСОБА_1 взяти участь 09.02.2024 о 13-00 у розгляді справи про накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки від 25.12.2023 №4115/04-36-07-08-РРО/3004814099, проведеної ГУ ДПС Дніпропетровській області (поштове відправлення №4910706929747 - відправлення було повернуто 19.02.2023 за закінченням встановленого терміну зберігання та 22.02.2024 вручено відправнику Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці).

09 лютого 2024 року на підставі Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4115/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023 щодо порушень суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) законодавства про працю та зайнятість населення, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення, Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Південно-Східним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці винесено постанову №4115/04/36/07/08/РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року про накладення штрафу на позивача у сумі 67000 грн.

Постанова про накладення штрафу №4115/04/36/07/08/РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року була направлена засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0600086601777) на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 та отримана ним особисто 21.02.2024.

Не погоджуючись із вищевказаними постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексів законів про працю України (далі - КЗпК України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України постановою від 21.08.2019 №823 (далі Постанова №823) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 1 постанови від 12 січня 2022 року № 14 Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці (далі Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області; Державною службою з питань праці наказом № 232 від 02.12.2022 прийнято рішення про можливість забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09. 2022 № 167. У зв`язку з цим, Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області з 05.12.2022.

Отже, повноваження та функції Головного управління за постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.

Відповідач є уповноваженим суб`єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 1 Закону України Про охорону праці визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Таким чином, відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Підставою для застосування до фізичної особи-підприємця штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Пунктом 1 Порядку №509 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку №509 (в редакції Постанови №823) штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Порядком №509, в редакції Постанови №823, було визначено, що будь-який акт перевірки податкового органу є підставою для накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю в разі встановлення такого порушення в ході перевірки.

Оскільки Постанова №823 визнана судом протиправною та нечинною з дня набрання законної сили рішенням у справі №640/17424/19 (14.09.2021), то діє редакція абзацу другого пункту 2 Порядку №509 до змін, внесених Постановою №823.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку №509 (в редакції до внесених Постановою №823 змін) штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, чинними на момент прийняття спірного рішення нормами Порядку №509 передбачено, що лише акт документальної виїзної перевірки податкового органу, в якому зафіксовані порушення вимог законодавства про працю, може бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафу згідно зі статтею 265 КЗпП України.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що акт фактичної перевірки в цьому випадку є недопустимим доказом, з огляду на таке.

Поняття допустимості доказів наведено у статті 74 КАС України, за правила якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як під час документальної виїзної перевірки, так і під час фактичної перевірки контролюючий орган має право перевіряти дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.6 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Як видно з наказів заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2023 №5184-П Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від 13.12.2023 №5181-П Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та від 13.12.2023 №5180-П Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) предметом фактичної перевірки було також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, акт фактичної перевірки, в ході якої проведено перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), є допустимим доказом, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом.

Перевіряючи наявність підстав для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за допуск працівника без укладення трудового договору згідно з оскаржуваною постановою, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 №413, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, зокрема, засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В залежності від характеру трудових функцій, обсягу роботи, її систематичності та постійності (сезонності) тощо, трудові договори можуть укладатись на невизначений строк (безстроковий договір), на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (строковий договір) або ж на час виконання певної роботи. Таке правове регулювання трудових відносин щодо видів договорів наведено у статті 23 Кодексу Законів про працю України.

Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Таким чином, особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового або цивільно-правового договору, водночас, зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України, роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а, від 24.01.2023 у справі №580/3948/19 та від 22.11.2023 у справі №240/18367/20, які враховуються адміністративним судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом Акту фактичної перевірки реєстраційний 4110/04-36-07-08-/3004814099 від 25.12.2023, в ході проведення перевірки було встановлено наявність 1 особи без належного оформлення, яка допущена до роботи, а саме ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продавець в магазині Покровський АДРЕСА_2 .

За змістом Акту фактичної перевірки реєстраційний 4113/04-36-07-08-/3004814099 від 25.12.2023, в ході проведення перевірки було встановлено, що 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_3 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин.

За змістом Акту фактичної перевірки реєстраційний 4115/04-36-07-08-/3004814099 від 25.12.2023, в ході проведення перевірки було встановлено, що 14.12.2023 на перевіряємій господарській одиниці гр. ОСОБА_4 проводила розрахункові операції без належного оформлення трудових відносин, особисті дані надати відмовилась.

Проте ФОП ОСОБА_1 ані під час проведення фактичної перевірки, ані в процесі розгляду справи про накладення штрафу, ані до суду не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору чи будь-яких інших документів, що підтверджують врегулювання відносин між ними відповідно до Закону України Про зайнятість населення.

14.12.2023 (дата проведення фактичної перевірки) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були офіційно працевлаштована позивачем, а тому позивач допустив порушення частини третьої статті 24 КЗпП України (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №817/2331/16, від 30.09.2020 у справі №540/635/19, від 20.01.2023 у справі №560/4295/18.

До того ж суд зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продавець в магазині Покровський АДРЕСА_2 , саме цією особою був здійснений допуск посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки, отримання під особистий підпис копії направлення на перевірку та зазначила у пояснювальній, що вона працює у вищезазначеному магазині.

ОСОБА_3 проводила розрахункові операції в магазині Чарівний вечір, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 , н.п.47, саме цією особою був здійснений допуск посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки, отримання під особистий підпис копій направлень на перевірку, де зазначена посада ОСОБА_3 продавець.

ОСОБА_4 проводила розрахункові операції в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , особисті дані надати відмовилась.

Тобто всі зазначені судом обставини підтверджують факт допуску 14.12.2023 позивачем до роботи працівників ОСОБА_2 , як продавця магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , як продавця магазину Чарівний вечір та ОСОБА_4 , як продавця магазину, розташованого а АДРЕСА_4 , без оформлення з ними трудових договорів (контрактів) та без повідомлення органів ДПС про прийняття вищевказаних працівників на роботу, внаслідок чого позивачем допущено порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, Порядку №413, за що передбачена відповідальність, встановлена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, відповідно, суд дійшов висновку, що накладення на позивача штрафу за наведені вище порушення вимог трудового законодавства за оскаржуваними постановами, є правомірним та законним.

Також суд ураховує, що дії позивача щодо не укладення трудового договору у письмовій формі з працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та допуск їх до роботи 14.12.2023 без оформлення такого трудового договору, не повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу, перешкоджають реалізації права такої фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на пенсійне забезпечення та інше.

Аналогічна правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №580/3948/19.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Стосовно доводів позивача, що у зв`язку з усуненням позивачем всіх порушень законодавства про працю у період воєнного стану до нього не повинні були застосовуватися штрафи відповідно до Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 №2136-ІХ, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 №2136-ІХ позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються: за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації; у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці не здійснювало позапланових заходів державного нагляду (контролю) та відповідно не виносило приписів про усунення порушень вимог законодавства, тому норма ст.16 Закону №№2136-ІХ не може застосовуватися на дані спірні правовідносини.

Не можуть бути покладені в основу цього судового рішення і доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури в частині неналежного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/994-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4110/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/994-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/985-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/985-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Про надання інформації від 12.01.2024 №ПС/1/993-24, відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про надходження копії Акта (довідки) фактичної перевірки, реєстраційний №4115/04-36-07-08-РРО/3004814099 від 25.12.2023, під час якої виявлені порушення законодавства про працю.

Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.01.2024 №ПС/1/985-24 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_9 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4901000670296), який був отриманий особисто 01.02.2024 року.

Наведене вище доводить, що позивач був обізнаний про надходження актів перевірки до відповідача та можливість подальшого винесення постанов про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Разом з цим, Міжрегіональним управлінням на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) направлялись запрошення №ПС/3.1/2288-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2297-24 від 01.02.2024, №ПС/3.1/2289-24 від 01.02.2024, в яких повідомлялося про розгляд справ про накладення штрафу та запрошено взяти участь в них 09.02.2024 о 13-00 год., 13-30 год., 14-00 год., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком Укрпошти від 01.02.2024 (поштове відправлення №4910706929747).

Відповідно до трекінгу укрпошти поштове відправлення №4910706929747 перебувало вже 05.02.2024 у точці видачі/доставки. Однак, поштове відправлення повернулося за закінченням встановленого терміну зберігання відправнику.

Суд зауважує, що адреса, на яку було здійснено направлення листа співпадає, як з офіційно визначеним місцем проживання фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і з адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Тобто ФОП ОСОБА_1 не скористався правом на отримання поштової кореспонденції за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця. Хоча, позивач був обізнаний листами від 12.01.2024, що до Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці надійшли копії актів фактичних перевірок ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у ході яких виявлені порушення законодавство про працю та повідомлено ФОП ОСОБА_1 про його права у ході розгляду справи про накладення штрафу.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці.

Відповідачем вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про розгляд справ, а неотримання поштової кореспонденції залежало виключно від волевиявлення та дій самого позивача.

Інші аргументи позивача, викладені у позові та у відповіді на відзив не спростовують виявлених фактів порушення позивачем вимог наведеного трудового законодавства, а саме, допуску позивачем до роботи працівників без оформлення трудового договору.

Враховуючи те, що саме факт допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій та враховуючи встановлені обставини, зазначені в актах фактичної перевірки та підтвердженні матеріалами адміністративної справи, суд вважає правомірними постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №4110/04-36-07-08- РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4113/04-36-07-08-РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року, №4115/04/36/07/08/ РРО/3004814099/ДПС/ТД-ФС від 09 лютого 2024 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283), третя особа: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук