ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8797/23

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представника Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - Панченко О.О.; представника ОСОБА_1 - Куренного С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

на постанову Господарського суду міста Києва від 19.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024

у справі № 910/8797/23

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст провадження у справі про неплатоспроможність

У червні 2023 року заявниця - ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Ухвалою від 04.07.2023 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/8797/23 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , призначив керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І., вирішив інші процедурні питання.

Ухвалою попереднього засідання від 15.08.2023 Господарський суд міста Києва визнав кредиторами по відношенню до боржника Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") на суму 136 796, 02 грн та Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") на суму 102 866,53 грн; затвердив реєстр вимог кредиторів на загальну суму 239 662,55 грн; зобов`язав керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 18.09.2023, та у строк до 20.09.2023 подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника; визначив дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 21.09.2023 о 10:20 год.

Після проведення попереднього засідання у справі до господарського суду надійшли такі заяви/клопотання:

05.09.2023 та 13.09.2023 - заяви з грошовими вимогами до боржника від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" та Акціонерного товариства "Сенс Банк" відповідно;

18.09.2023 від керуючого реструктуризацією- повідомлення про розгляд грошових вимог до боржника та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 21.09.2023 господарський суд відклав розгляд справи на 19.10.2023.

05.10.2023 від АТ "ПУМБ" до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

17.10.2023 від керуючого реструктуризацією боргів боржника до суду надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою від 19.10.2023 Господарський суд міста Києва припинив процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І.; визнав ОСОБА_1 банкрутом; ввів процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; призначив керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І.; вирішив інші процедурні питання.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги частин другої, четвертої статті 49 КУзПБ, мотивував постанову наявністю підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки до суду не надходило "протоколу" комітету кредиторів про подальший рух справи, боржником чи розпорядником майна не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити кредиторську заборгованість, а кредиторами не було схвалено розробленого керуючим реструктуризацією плану реструктуризації боргів боржника.

Відмовляючи у задоволенні клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі, місцевий господарський суд керувався тим, що викладенні у клопотанні доводи спростовуються наявними матеріалами справи, а, крім того, його задоволення суперечитиме інтересам інших кредиторів у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 15.01.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу АТ "ПУМБ", а постанову Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/8797/23 - без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що місцевий господарський суд законно і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 банкрутом та відкрив "ліквідаційну" процедуру у справі.

Також апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволенні клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Кредитор у справі - АТ "ПУМБ" (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 скасувати та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Підставою касаційного оскарження АТ "ПУМБ" зазначило обставини, які передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у такому:

- застосуванні судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 29.06.2023 у справі № 910/4793/21, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20; від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20; від 25.08.2021 у справі № 925/473/20; від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20;

- відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень частини другої статті 48 КУзПБ щодо кількості разів скликання зборів кредиторів у разі відсутності кворуму (необхідної кількості голосів кредиторів для ухвалення рішень).

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних судових рішень, скаржник, серед іншого, вказує на помилкове застосування судами до спірних правовідносин норм частини другої статті 44, частин другої статті 49, частини першої статті 60 КУзПБ.

У контексті порушення норм процесуального права скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки всім обставинам справи, зокрема щодо такого:

(1) Боржник ОСОБА_1 є працездатною людиною, працевлаштована та отримує заробітну плату, яка перевищує показник середньої заробітної плати по країні більше, ніж у два рази (https://minfin.com.ua/ua/2023/05/25/106387143/). На утриманні боржника неповнолітні (малолітні) та непрацездатні особи не перебувають. Орієнтовно дохід боржника за період реструктуризації у 5 років складе 1 536 043,80 грн, при цьому сукупна сума вимог кредиторів становить 465 114,38грн. Натомість, розроблений боржником план реструктуризації передбачає повне прощення боргів та уникнення відшкодування судового збору, є необґрунтованим і несправедливим, адже побудований на надуманих витратах та відкрито передбачає направлення коштів боржником не на погашення вимог кредиторів, а задоволення власних потреб. Цей план заздалегідь розроблений на відхилення його кредиторами. Отже, відмовивши АТ "ПУМБ" у задоволенні відповідного клопотання, суди не повною мірою дослідили обставини, які є підставами для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;

(2) наведені у плані реструктуризації загальні фрази (несприятлива економічна ситуація, коронавірусна інфекція, збройна агресія росії, інфляція, відсутність нерухомого та будь-якого рухомого майна тощо) не розкривають причин неплатоспроможності боржника, яка у період виникнення вказаних обставин отримувала дохід у вигляді заробітної плати у КБ "Приватбанк". Тобто, є незрозумілим, як саме вплинули ці обставини на фінансову спроможність боржника;

(3) неврахування факту того, що у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 48 КУзПБ керуючий реструктуризацією боргів боржника скликав лише перші та повторні перші збори кредиторів, які не відбулися через відсутність достатньої кількості у АТ "ПУМБ" голосів. Тобто, замість виконання визначеного законом обов`язку скликати наступні перші збори кредиторів, керуючий реструктуризацією звернувся до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів та визнання боржника банкрутом. Суди не надали оцінки тому, що у випадку скликання керуючим реструктуризацією наступних перших зборів вони були би правомочними (оскільки АТ "ПУМБ" має більше чверті голосів), тому їх висновок про відсутність рішення кредиторів щодо подальшого руху справи є передчасним та помилковим.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Боржник ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить закрити касаційне провадження, а у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність для цього підстав - відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Клопотання про закриття касаційного провадження мотивує необґрунтованістю передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень, оскільки наведена скаржником судова практика Верховного Суду не є релевантною обставинам цієї справи.

Також у поданому відзиві боржник стверджує, що суд першої інстанції прийняв рішення у відповідності до вимог КУзПБ, хоча і мотивував свою постанову іншими нормами.

Боржник також звертає увагу суду, що мотиви, викладені в розділі І касаційної скарги, фактично зводяться до необхідності переоцінки касаційним судом доказів та обставин, встановлених під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, що протирічить положенням статті 300 ГПК України.

Касаційне провадження

06.02.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга АТ "ПУМБ".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8797/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024.

Верховний Суд ухвалою від 23.02.2024 залишив касаційну скаргу АТ "ПУМБ" без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 04.03.2024 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою від 21.03.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ПУМБ" на постанову Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/8797/23; призначив її до розгляду на 24.04.2024 о 11:15 год.

17.04.2024 до касаційного суду від представника боржника надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 17.04.2024 Верховний Суд зазначену заяву задовольнив та ухвалив здійснити проведення судового засідання, призначеного на 24.04.2024 о 11:15 год., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судове засідання 24.04.2024 відбулось за участю представників боржника та АТ "ПУМБ" (скаржника), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника інших учасників судового процесу.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги, з огляду на таке.

Предметом касаційного дослідження є правомірність переходу у справі про неплатоспроможність до процедури погашення боргів та визнання банкрутом фізичної особи-боржника.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ.

Частиною другою статті 6 КУзПБ встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою КУзПБ.

Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Поряд з цим, cтаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.

Так, частиною другою статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Згідно з частиною третьою статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом.

Отже, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, що дасть можливість зборам кредиторів прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

Зокрема, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник) було відзначено, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 (на яку посилається скаржник), за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).

Адже, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Верховний Суд зауважив у наведеній постанові, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій наведених правових висновків не врахували, обмежившись виключно констатацію факту того, що до суду не надходило "протоколу" комітету кредиторів про подальший рух справи, а кредиторами не було схвалено розробленого керуючим реструктуризацією плану реструктуризації боргів боржника.

Втім, Верховний Суд не може погодитись з обґрунтованістю таких висновків, оскільки у порушення вимог процесуального закону господарські суди не надали належної оцінки наявним у справі доказам та не дослідили обставин справи, необхідних для правильного вирішення питання щодо переходу до наступної судової процедури чи закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Так, судами попередніх інстанцій не здійснено перевірки та надання правової оцінки добросовісності боржника - фізичної особи, а також причин неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, зокрема щодо:

-- позиції кредиторів з правом вирішального голосу та кількості їх голосів на зборах;

- причин, з яких не відбулися збори кредиторів (у контексті наявності достатньої кількості голосів та належності виконання керуючим реструктуризацією боргів боржника обов`язку щодо скликання наступних перших зборів кредиторів згідно статті 48 КУзПБ);

- відповідності проекту плану реструктуризації щодо його форми та змісту вимогам статті 124 КУзПБ, зокрема у питанні: (1) розкриття причин неплатоспроможності боржника; (2) наявності у боржника стабільного доходу (який, за доводами кредитора АТ "ПУМБ", перевищує показник середньої заробітної плати по країні більше, ніж у два рази) за одночасної відсутності на утриманні боржника неповнолітніх (малолітніх) чи непрацездатних осіб; (3) не передбачення суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; (4) повного прощення боргів та уникнення відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами у ініційованій боржником процедурі неплатоспроможності (5) обґрунтованості розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (з урахуванням доводів кредитора АТ "ПУМБ" про "надуманість" витрат, які "підігнані" під приблизні доходи боржника).

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій не проаналізовали зміст плану реструктуризації на відповідність положенням статті 124 КУзПБ через призму його обґрунтованості та узгодженості з самою природою реструктуризації, як і не дослідили причини незгоди кредитора АТ "ПУМБ" з таким планом та його умовами.

За таких обставин, господарські суди дійшли передчасного висновку про наявність підстав для переходу до наступної процедури погашення боргів боржника у справі про неплатоспроможність, про що вірно вказує скаржник.

Щодо аргументів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду про застосування у подібних правовідносинах положень частини другої статті 48 КУзПБ щодо кількості разів скликання зборів кредиторів у разі відсутності кворуму (необхідної кількості голосів кредиторів для ухвалення рішень) колегія суддів зазначає таке.

За змістом абзацу другого частини першої та частини третьої статті 123 КУзПБ у справах про неплатоспроможність фізичних осіб участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу, а також проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Порядок проведення зборів кредиторів у процедурі банкрутства юридичних осіб регулюється статтею 48 КУзПБ, відповідно до якої:

- учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (абзац другий частини першої статті 48 КУзПБ);

- перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (частина друга статті 48 КУзПБ);

- конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень (абзац перший частини четвертої статті 48 КУзПБ);

Аналіз наведених норм КУзПБ у контексті спірних правовідносин дає підстави для висновку, що у разі, якщо збори кредиторів не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, що унеможливило прийняття відповідного рішення на таких зборах (у цій справі рішення щодо схвалення плану реструктуризації або про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі), то господарському суду належить перевірити дотримання арбітражним керуючим порядку скликання наступних таких зборів у відповідності до вимог частини другої статті 48 КУзПБ.

При цьому варто враховувати, що скликання наступних (повторних перших та наступних перших) зборів кредиторів у відповідний строк у разі відсутності кредиторів із необхідною кількістю голосів на попередніх таких зборах є саме процесуальним обов`язком арбітражного керуючого в силу приписів абзацу першого частини другої статті 48 КУзПБ з урахуванням вимог частини другої статті 12 цього Кодексу.

Дійшовши таких висновків, Верховний Суд повторно зауважує, що у порушення вимог процесуального закону судами попередніх інстанцій не було досліджено причин, з яких не відбулися збори кредиторів, зокрема й у розрізі питання кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на зборах та належності виконання керуючим реструктуризацією боргів боржника обов`язку щодо скликання наступних перших зборів кредиторів згідно статті 48 КУзПБ.

Вагомість цього процесуального порушення полягає у тому, що без належного встановлення наведених обставин, висновки попередніх судових інстанцій про відсутність рішення кредиторів щодо подальшого руху справи не можуть вважатися обґрунтованими.

Наведеним підтверджується передчасність висновку господарських судів про наявність підстав для переходу до процедури погашення боргів боржника у цій справі, що зазначалось вище.

Крім того, обґрунтованими є доводи скаржника також в частині того, що суди попередніх інстанцій помилково застосували при прийнятті оскаржуваних судових рішень норми частини другої статті 44, частин другої статті 49 та частини першої статті 60 КУзПБ, які до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Верховний Суд також враховує, що відхилення судами попередніх інстанцій клопотання АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі виключно з підстав того, що викладенні у клопотанні доводи спростовуються наявними матеріалами справи і його задоволення суперечитиме інтересам інших кредиторів, є таким, що здійснене без мотивованої правової оцінки кожного вагомого аргументу цього кредитора та без належного дослідження наведених вище обставин справи та оцінки доказів.

З`ясувавши помилкове залишення поза увагою цих обставин судом першої інстанції, апеляційному господарському суду належало виправити таке процесуальне порушення у відповідності до вимог частини другої статті 269 ГПК України, чого зроблено не було.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано належної оцінки доказам та наведеним у клопотанні про закриття провадження у справі доводам АТ "ПУМБ".

При цьому Верховний Суд не має права самостійно встановлювати зазначені вище обставини та оцінювати відповідні докази, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави касаційного оскарження (чим спростовується викладене у відзиві клопотання боржника про закриття касаційного провадження за безпідставністю) та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин у справі, а також враховуючи обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень із передачею матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №910/8797/23 скасувати.

3. Справу № 910/8797/23 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.І. Картере