ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024м. ХарківСправа № 922/5348/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська обл., Харківський р-н., с. Лизогубівка) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними рішень за участю :

позивача ОСОБА_1 ;

представника позивача Орлова О.О.;

представника відповідача Олефіра А.М.;

третьої особи не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Садівничого товариства "Світанок", в якому просить:

- визнати недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021 відповідно до якого було виключено ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік.

- визнати недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформленого протоколом від 26.06.2022 в частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 та нарахування йому штрафних санкцій у розмірі 2500 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем порядку скликання та проведення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" під час прийняття спірних рішень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 відкрито підготовче провадження по справі №922/42/24 та призначено судове засідання на 24.01.2024 на 14:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2024 залучено до участі у справі № 922/5348/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізичну особу ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

21.02.2024 представник відповідача подав відзив (вх.№ 4834), в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач не надав жодних документів на підтвердження сплати членських внесків, які були обов`язковими до сплати згідно зі статутом та ЗУ "Про кооперацію". При цьому, ОСОБА_1 був оповіщений всіма можливими способами про необхідність сплатити заборгованість та виключення з товариства в разі несплати.

07.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив (вх.№6379), в якій зазначив, що членські внески за 2020 рік були сплачені позивачем у повному обсязі. Оскільки членські внески за 2021 рік мали бути сплачені до 31.12.2021, позивач вважає, що строк виконання зобов`язань зі сплати членських внесків за 2021 рік, станом на момент прийняття відповідачем рішення від 26.12.2021, ще не настав. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що особи, які приймали участь у зборах, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу.

27.03.2024 представник відповідача подав витребувані судом документи, а саме оригінали:

- Статуту СТ "Світанок";

- Протоколу №1 від 26.06.2022 та додатки до нього;

- Протоколу №4 від 26.12.2021 та додатки до нього, електронні копії яких були приєднані до матеріалів справи в електронному вигляді.

02.04.2024 представник позивача подав додаткові пояснення (вх.№ 8835 від 03.04.2024), в яких вказав, що в порушення п. 3.4.3 ОСОБА_1 не був попередньо повідомлений за 30 днів про місце і дату проведення засідання Правління. ОСОБА_1 взагалі не був не про що повідомлений. Крім того, позивач зазначив, що до матеріалів господарської справи була подана інша версія протоколу ніж та, що міститься в матеріалах кримінального провадження.

03.04.2024 представник відповідача подав пояснення Фізичної особи ОСОБА_2 (вх.№ 8854), в яких останній зазначив, що земельна ділянка №161/163, яка виділена йому при вступі до членів СТ Світанок", та будинок на ній перебувають в його власності. У процесі приватизації реєстратор запитував у КП "Харківське районне БТІ Безлюдівської селищної ради" дані про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою ділянки, та отримав відповідь про відсутність зареєстрованих прав до 01.01.2013, а також отримано відомості з ДРРП та зафіксовано відсутність зареєстрованих прав на об`єкти нерухомого майна станом на 14.12.2023. Третя особа також вважає, що заявлені позовні вимоги не є ефективним способом захисту порушених прав для позивача ОСОБА_1

11.04.2024 представник відповідача подав додаткові пояснення разом із клопотанням про застосування позовної давності, в якій зазначив, що за приписами п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства застосовується позовна давність в один рік, а тому позовна давність для оскарження рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021 сплинула 26.12.2022. А позовна давність для оскарження рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства Світанок від 26.06.2022 сплинула 26.06.2023.

17.04.2024 представник позивача подав додаткові пояснення щодо позовної давності (вх.№ 10266), в яких зазначив, що положення п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України стосуються оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а не юридичних осіб інших організаційно-правових форм та громадських об`єднань, а тому в даному випадку підлягає застосуванню загальна позовна давність у три роки. Крім того, позивач зазначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину.

Протокольною ухвалою від 25.04.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 травня 2024 року о 14:00.

Позивач разом зі своїм представником у судовому засіданні 02.05.2024 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.05.2024 підтримав свій відзив та клопотання про застосування позовної давності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 02.05.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

Садівниче товариство "Світанок" (Відповідач, Товариство) зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.

Рішенням Загальних Зборів Товариства, яке оформлено протоколом № 1 від 19.05.2019, було затверджено чинну редакцію статуту Садівничого товариства "Світанок" (далі - Статут).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 Статуту Садівниче товариство "Світанок", код ЄДРПОУ 23148478, є обслуговуючим кооперативом, який об`єднує громадян - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом. У своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", іншими законодавчими актами та цим Статутом.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що метою Товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів; забезпечення його членам належних умов для ведення на земельних ділянках садівництва, городництва, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, іншої сільськогосподарської продукції з можливістю розташування садових дачних будинків та будинків для проживання; створення умов відпочинку та оздоровлення членів Товариства та їх родин; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для сезонного чи постійного проживання членів Товариства, їх сімей на території Товариства та організації дозвілля.

За умовами пункту 3.1 Статуту членами Товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території Товариства, та які підтримують мету, завдання Товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески.

Підтвердження членства в Товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (п. 3.1.5 Статуту).

19 жовтня 2008 року ОСОБА_1 (Позивач) був прийнятий до складу членів Садівничого товариства "Світанок" (Відповідач, Товариство) на підставі рішення №8 від 19.10.2008.

На підставі зазначеного рішення та на підтвердження участі у Товаристві Позивачу було видано членську книжку садовода №163 та закріплено дві садових ділянки №161 та 163, які в подальшому були об`єднані в садову ділянку 161/163.

Позивач зазначає, що на садовій ділянці №161/163 він побудував будинок за власні кошти, розмістив на ділянці будівельний вагончик та сарай.

Відповідно до п. 3.3.17 Статуту член Товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня.

Пунктом 3.4.1 Статуту визначено, що членство в Товаристві припиняється, зокрема у випадку виключення з членів Товариства.

Член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з послідуючим затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів Товариства, (п. 3.4.3 Статуту).

У разі ігнорування членом Товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у п. 3.4.3 цього Статуту, на що дається додатково місячний термін (п. 3.4.5 Статуту).

Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення, (п. 3.4.6 Статуту).

26.12.2021, у зв`язку з несплатою Позивачем членських внесків за 2021 рік, спільними зборами Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" прийнято попереднє рішення, яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в тому числі про виключення садовода ділянки №161/163 (Позивача) з членів Садівничого товариства "Світанок".

26.06.2022, у зв`язку з несплатою Позивачем членських внесків за 2021 рік, спільними зборами Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 1 від 26.06.2022, в тому числі про виключення садовода ділянки №161/163 (Позивача) з членів Садівничого товариства "Світанок".

31.10.2022 прибувши за адресою земельної ділянки №161/163, Позивачем встановлено, що зазначена земельна ділянка була переоформлена на інших осіб, які на прохання Позивача, інформацію щодо продавця ділянки не надали. ОСОБА_1 викликав поліцію та у подальшому звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього злочину (кримінальне провадження №12022226190000416 від 02.11.2022).

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження через свого уповноваженого представника адвоката О.О. Орлова, Позивачу стало відомо, про те, що його було виключено з членів Садівничого товариства "Світанок" на підставі рішення, оформленого протоколом №1 від 26.06.2022.

Позивач зазначає, що він як член Товариства не був належним чином повідомлений про проведення зборів, участі у них не приймав, протокол №1 від 26.06.2022 не підписував.

На підставі викладеного Позивач вважає, що рішення спільних зборів Правління та уповноважених по вулицям від 26.12.2021, підлягає скасуванню як передчасне, а рішення від 26.06.2022 є недійсним виходячи з наявності чисельних порушень порядку скликання та проведення загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства та корпоративних прав Позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Законом України "Про кооперацію" (далі - Закон) визначено особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами, які за напрямами діяльності можуть бути, зокрема, садово-городніми.

Законодавство про кооперацію ґрунтується на нормах Конституції України і ЦК України, цього Закону, інших нормативно-правових актах з питань кооперації (ст. 5 Закону).

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог ГК України, інших законодавчих актів (ст. 94 цього Кодексу).

У ст. 3 Закону вказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 8 Закону передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, такі відомості: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок скликання загальних зборів тощо.

У статті 12 Закону України Про кооперацію визначені основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст. 15 Закону та Статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів (зборів уповноважених), зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19 та від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20.

Відповідно до п. 6.1 Статуту органами управління Товариства є:

1) Вищий орган управління - Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства;

2) Виконавчий орган - Правління Товариства.

За умовами п. 6.5.6 Статуту одним із повноважень Правління є прийняття попереднього рішення про членство в Товаристві, або виключення з членів Товариства.

Як убачається з матеріалів справи, 26.12.2021 відбулися спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", рішення яких оформлено протоколом № 4 від 26.12.2021.

На цих зборах прийнято попереднє рішення про виключення з членів СТ "Світанок" зокрема садовода ділянки №161/163 (Позивача) - ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу № 4 від 26.12.2021).

Підставою для прийняття вказаного рішення стосовно Позивача вказано те, що останнім не сплачувались всі регулярні платежі більше одного року.

Дослідивши вказаний протокол, суд дійшов висновку, що попереднє рішення про наявність підстав для виключення Позивача з членів Товариства, яке було прийняте на цих зборах, не можна визнати законним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.3.17 Статуту член Товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, членські внески за 2020 рік були сплачені Позивачем у повному обсязі.

Водночас членські внески за 2021 рік мали бути сплачені до 31.12.2021, отже особу (члена Товариства) може бути визнано такою, що прострочила виконання зобов`язання зі сплати членських внесків за 2021 рік лише після 31.12.2021.

Тому суд погоджується з твердженнями Позивача про те, що попереднє рішення, оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, про виключення його з членів Товариства було передчасним.

Крім того, у разі несплати членом Товариства членських внесків протягом встановленого п.3.3.17 терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови Правління в порядку, передбаченому п. 3.3.19 цього Статуту, про необхідність сплати необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів (п. 3.3.26 Статуту).

Пунктом 3.3.19 Статуту визначено, що Правління вручає члену Товариства письмове попередження під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов`язковою фотофіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною Членом Товариства в заяві/анкеті.

Голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (п. 3.4.4 Статуту).

Проте Відповідачем не доведено виконання вимог п. 3.3.26 Статуту щодо вручення (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов`язковою фотофіксацією такого розміщення) Позивачу припису (попередження) про необхідність сплати необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

У разі ігнорування членом Товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключити ділянку від електромережі до усунення порушень або сплати членських, цільових внесків та штрафних санкцій (п. 3.3.27 Статуту).

Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення, (п. 3.4.6 Статуту).

Оскільки за умовами Статуту прийняття попереднього рішення про виключення з членів Товариства приймається саме Правлінням Товариства та підлягає в подальшому затвердженню на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, можна дійти висновку, що попереднє рішення про виключення Позивача з членів Товариства могло бути прийняте Правлінням Товариства не раніше двох місяців після того, як Позивачем було порушено обов`язок з оплати членських внесків за 2021 рік, тобто не раніше березня 2022 року.

Крім того, Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені члени, які приймали участь у зборах від 26.12.2021, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу.

Так, попереднє рішення від 26.12.2021 про виключення Позивача з членів Товариства було прийнято спільними зборами Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок".

За умовами п. 6.3.1 Статуту, у зв`язку зі значною чисельністю членів Товариства, складністю проведення Загальних зборів для вирішення питань діяльності Товариства можуть скликатися Збори уповноважених.

Збори уповноважених можуть вирішувати всі питання, що віднесені до компетенції Загальних зборів, крім питань щодо володіння, користування та розпорядження майном та щодо реорганізації та припинення діяльності Товариства, (п. 6.3.2 Статуту).

Уповноважені обираються терміном на 2 роки. У разі, якщо після спливу зазначеного строку уповноважених не переобрано, то їх повноваження продовжуються на той же строк (п. 6.3.3 Статуту).

Пунктом 6.3.5 Статуту визначено, що Збори уповноважених правомочні приймати рішення, якщо на них присутні не менше 2/3 повного складу уповноважених.

Пунктом 6.3.6 Статуту передбачено Порядок обрання уповноважених:

- Уповноважені представники для участі у Зборах уповноважених обираються на зборах членів Товариства кожної вулиці, що територіально належить до Товариства;

- Уповноважені обираються на зборах кожної вулиці з розрахунку 1 уповноважений від 40 членів Товариства.

Протокол зборів вулиці з підписами всіх присутніх надається в Правління для затвердження Загальними зборами членів Товариства (6.3.12 Статуту).

Отже, належним доказом того, що особа є Уповноваженим представником для участі у Зборах уповноважених є протокол зборів вулиці з підписами садоводів кожної вулиці, який затверджено Загальними зборами членів Товариства.

Ухвалою від 07.03.2024 суд задовольнив клопотання Позивача та витребував у Відповідача зокрема оригінали доказів на підтвердження повноважень осіб, які приймали участь у спірних зборах.

Проте Відповідач вимоги ухвали суду від 07.03.2024 не виконав, жодного доказу на підтвердження повноважень осіб, які приймали участь у спірних зборах, не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, під час розгляду даної справи Відповідачем не доведено повноважень осіб (уповноважених членів), які приймали участь у зборах, на яких було прийнято попереднього рішення від 26.12.2021.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень Статуту Товариства; Відповідачем не доведено, що Позивач мав заборгованість з членських внесків станом на момент їх проведення; Відповідачем не доведено повноважень осіб (уповноважених членів), які приймали участь у зборах, на яких було прийнято попереднього рішення від 26.12.2021, що є підставою для визнання попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним.

Щодо рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 1 від 26.06.2022, в частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства "Світанок" - Луценка Дмитра Васильовича, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що питання виключення осіб з числа членів товариства з будь-яких підстав має особливе значення, оскільки зачіпає фундаментальні права особи щодо володіння та користування майном.

Як убачається з матеріалів справи, 26.06.2022 відбулися спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", рішення яких оформлено протоколом № 1 від 26.06.2022.

На цих зборах прийнято остаточне рішення про виключення з членів СТ "Світанок" зокрема садовода ділянки №161/163 (Позивача) - ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу № 1 від 26.06.2022).

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі № 904/4718/21 зазначив, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу.

У рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу. Недоведеність під час судового розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку обставин порушення позивачем положень Статуту, як необхідної умови його виключення зі складу членів кооперативу, є достатньою самостійною підставою для визнання незаконним рішення кооперативу про виключення позивача з членів кооперативу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 923/226/20, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20.

Виходячи з положень Статуту, які вже були вказані судом, після прострочення виконання зобов`язання Позивача зі сплати членських внесків (у даному випадку після 31.12.2021) для виключення Позивача з членів Товариства повинні бути вчинені наступні дії:

1. Голова Правління в письмовій формі зобов`язаний був попередити Позивача як члена Товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства (п. 3.4.4. Статуту)

2. Відповідно до п. 6.5.6 Статуту Правлінню Товариства необхідно було прийняти попереднє рішення про виключення з членів Товариства.

3. Після цього повідомити Позивача як члена Товариства (не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, на якому буде ставиться питання про виключення Позивача з СТ "Світанок" (п. 3.4.6. Статуту).

Однак, всупереч Статуту усі вище перелічені дії Відповідачем не були виконані.

Голова Правління в письмовій формі не попередив Позивача як члена Товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства.

Також Правлінням безпідставно прийнято попереднє рішення від 26.12.2021 про виключення Позивача з членів Товариства за несплату обов`язкових внесків за 2021 рік, оскільки згідно з п. 3.3.17 Статуту, Член Товариства зобов`язаний сплатити членські внески не пізніше 31 грудня, тобто на момент прийняття оскаржуваного попереднього рішення Правління, строк сплати членських внесків за 2021 рік ще не сплив.

В порушення п. 3.4.6 Статуту Правлінням після прийняття попереднього рішення про виключення Позивача з членів товариства садоводів від 26.12.2021 належним чином не повідомлено Позивача як члена Товариства про місце і дату проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, на якому було прийнято остаточне рішення про виключення Позивача з СТ "Світанок" та яке відбулось 26.06.2022.

Так, у якості доказів повідомлення Позивача про проведення спірних зборів Відповідачем було надано лист від 29.06.2022 № 29/06-14 та конверт, який направлявся на адресу Відповідача, з відміткою про повернення поштової кореспонденції "за закінченням терміну зберігання".

Проте суд зазначає, що вказаний лист не може бути належним та допустимим доказом виконання Відповідачем п. 3.4.6 Статуту, оскільки повідомлення Позивача про проведення зборів щодо його виключення мало бути направлено на адресу Позивача не менше, ніж за 30 днів до дати проведення відповідних зборів. При цьому, належним доказом такого повідомлення є опис поштового вкладення, зі змісту якого можливо встановити, що саме направлялось на адресу Позивача.

Крім того, Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені члени, які приймали участь у зборах від 26.06.2022, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу.

Як вже було зазначено судом, належним доказом того, що особа є Уповноваженим представником для участі у Зборах уповноважених є протокол зборів вулиці з підписами садоводів кожної вулиці, який затверджено Загальними зборами членів Товариства.

Ухвалою від 07.03.2024 суд задовольнив клопотання Позивача та витребував у Відповідача зокрема оригінали доказів на підтвердження повноважень осіб, які приймали участь у спірних зборах.

Проте Відповідач вимоги ухвали суду від 07.03.2024 не виконав, жодного доказу на підтвердження повноважень осіб, які приймали участь у спірних зборах, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.06.2022 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень Статуту Товариства; Відповідачем не доведено, що Позивач був повідомлений належним чином про їх проведення та порядок денний; у спірних відносинах сторін Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано порушення прав Позивача як члена Товариства на участь в управлінні Товариством, що є підставою для визнання рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 1 від 26.06.2022, в частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним.

Щодо заяви Відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Суд зазначає, що частину 2 статті 258 Цивільного кодексу України було доповнено вищенаведеним пунктом Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018 та сфера застосування якого обмежується регламентацією правовідносин щодо правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядку їх створення, діяльності та припинення, прав та обов`язків їх учасників.

Отже, встановлення спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства у Главі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також змістовне формулювання пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, яке не містить тлумачення терміну "товариство", логічним є висновок щодо застосування спеціальної позовної давності в один рік саме щодо оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а не юридичних осіб інших організаційно-правових форм та громадських об`єднань.

Наведений висновок узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі №904/686/19, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 08.06.2022 у справі №908/1206/20, від 09.09.2021 у справі №916/161/20 та від 20.05.2020 у справі №904/393/20.

Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 у справі №909/298/21 виснував, що законодавцем диференційовано встановлено правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб (один рік - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці - для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) - для інших юридичних осіб та громадських об`єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об`єднань у формі громадських організацій).

Таким чином, до спірних позовних вимог підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю у три роки.

При цьому, згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ,Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 встановлено на території України карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020. У подальшому дію карантину було неодноразово продовжено, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені. Схожі висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, та від 25.08.2021 у справі №914/1560/20.

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". В подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Зважаючи на викладені обставини, строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час. Тому суд дійшов висновку про безпідставність доводів Відповідача про пропуск Позивачем позовної давності, у зв`язку з чим подана Відповідачем заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача в сумі 5368 грн.

Крім того, слід зазначити, що представник Позивача зробив заяву про намір подати докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Так, відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

06.05.2024 представник Позивача подав заяву (вх. №11898) про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України в разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За таких обставин, суд, в порядку вищевказаної п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік.

Визнати недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 1 від 26.06.2022, в частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 .

Стягнути з Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський р-н, с. Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений за подання позовної заяви в сумі 5368 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат Позивача на 16 травня 2024 року о 14:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал №108.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Садівниче товариство "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський р-н, с. Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478).

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 13.05.2024.

СуддяІ.В. Трофімов