Справа № 521/19908/23

Провадження №2-о/521/509/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

присяжні - Вітюкова Л.О.,

- Попов М.П.

секретар судового засідання - Петренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, відповідно до змісту якої, просить визнати безвісно відсутнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси. Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати 24 жовтня 2001 року, з часу оголошення його розшуку.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_2 зазначає те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 14.05.1994 року, шлюб між ними був розірваний 28.11.1996 року, про що зроблено відповідний актовий запис №518, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів м. Одеси 28.11.1996 року.

В період шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , яка на даний час уже повнолітня.

Крім того, Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 12 жовтня 1995 року видано Свідоцтво про право власності на житло - квартиру під АДРЕСА_1 на заявницю, та членів її сім`ї - чоловіка - ОСОБА_3 ; сина від першого шлюбу ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_3 , в рівних частках, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, зареєстрованого під № НОМЕР_2 від 12.10.1995 року.

З часу розпаду сім`ї, тобто з 1996 року, у заявниці відсутні відомості про ОСОБА_3 , оскільки він вів не добропорядний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, не працював, влаштовував сварки, що і призвело до розпаду сім`ї.

Інших родичем у ОСОБА_3 , окрім їх сім`ї, не було, житлової площі на території України, де він міг би проживати також не було.

Крім того, заявниця зверталася до суду щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки.

Відповідно до Повідомлення Відділу Внутрішніх справ від 24.01.2001 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у розшуку по Ухвалі Іллічівського районного суду м. Одеси від 24.01.2001 року.

Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідно для отримання встановлених Законом пільг в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, призначення субсидії.

Учасники справи у призначене судове засідання не з`явилися.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_3 з 14.05.1994 рокуу зареєстрованому шлюбі, шлюб між ними був розірваний 28.11.1996 року, про що зроблено відповідний актовий запис №518, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів м. Одеси 28.11.1996 року.

В період шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , яка на даний час уже повнолітня.

Крім того, Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 12 жовтня 1995 року видано Свідоцтво про право власності на житло - квартиру під АДРЕСА_1 на заявницю, та членів її сім`ї - чоловіка - ОСОБА_3 ; сина від першого шлюбу ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_3 , в рівних частках, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, зареєстрованого під № НОМЕР_2 від 12.10.1995 року.

З часу розпаду сім`ї, тобто з 1996 року, у заявниці відсутні відомості про ОСОБА_3 , оскільки він вів не добропорядний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, не працював, влаштовував сварки, що і призвело до розпаду сім`ї.

Інших родичем у ОСОБА_3 , окрім їх сім`ї, не було, житлової площі на території України, де він міг би проживати також не було.

Крім того, заявниця зверталася до суду щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки.

Відповідно до Повідомлення Відділу Внутрішніх справ від 24.01.2001 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у розшуку по Ухвалі Іллічівського районного суду м. Одеси від 24.01.2001 року.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли, суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до положень статті 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Як вбачається з актового запису про смерть №185 від 05 березня 2019 року, який надано на запит суду, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки, причина смерті - випадкове отруєння та дія алкоголю.

Положеннями п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», підставами для проведення оперативно - розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно - розшукових заходів і засобів, про, в тому числі, осіб безвісно відсутніх.

Згідно положень ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 посилається на відсутність зв`язку з ОСОБА_3 з 2001 року та відсутність відомостей щодо місця його перебування.

Разом з тим, заявницею до поданої заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що нею вживались заходи, спрямовані на розшук колишнього чоловіка ОСОБА_3 , зокрема, що вона зверталась до правоохоронних органів з заявою про зникнення останнього, і що на підставі поданої заяви було відкрите кримінальне провадження та заведена оперативно-розшукова справа, за результатом якої не вдалось відшукати останнього.

За змістом довідки ОСББ «Середня 47» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мешкає за адресою: АДРЕСА_2 з 28.11.1996 року.

Проте сама по собі довідка не може свідчити про безвісну відсутність ОСОБА_3 за відсутності інших належних та достатніх доказів.

З урахуванням вказаного, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження обставин відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 протягом одного року саме у місці його постійного проживання заявницею не надано, а також встановленого факту смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено наявності юридичного складу для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім, відтак заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 247, 258-259, 263-266, 268, 293-294, 308, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання особи безвісно відсутньою - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987358, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя: І.В. Плавич

Присяжні: М.П. Попов

Л.О. Вітюкова