Справа № 278/1770/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Ковалишоної Н., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про відновлення меж земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1329 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить останньому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С. В., шляхом відновлення фактичних межових знаків та звільнення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області затверджено акт погодження меж земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080900:04:001:0172, без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_1 .

У результаті погодження меж земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кадастровий номер 1822080900:04:001:0172, відбулося накладення вказаної земельної ділянки на земельну ділянкут з кадастровим номером 1822080900:04:001:0089, що належить позивачу.

З метою з`ясування фактичних меж земельної ділянки, що належить позивачу та підтвердження факту порушення його прав, останнім було замовлено у землевпорядній організації відновлення меж земельної ділянки в натурі.

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 11.01.2022 року складеним представником Житомирської філії державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Ящук Т. М., межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 згідно Державного земельного кадастру - не відповідають фактичним межам та визначено фактичні межі земельної ділянки, таким чином земельна ділянка що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080900:04:001:0172 накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , у зв`язку з чим фактично зменшується площа земельної ділянки останнього.

27.04.2021 року позивачем подано заяву до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області згідно якої, він просив здійснити виїздне засідання постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, земельних відносин, екології та охорони довкілля за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення існуючих меж та затвердження акту погодження меж, який виданий розробником земельної документації у зв`язку з відмовою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від його підписання.

Станом на день подання позовної заяви, жодних рішень та відповідей на заяву позивча від 27.04.2021 року не надходило; у добровільному порядку відповідачі відмовляються звільнити частину земельної ділянки ОСОБА_1 та відновити фактичні межі земельної ділянки.

Зважаючи на поведінку відповідачів та третьої особи, позивач змушений звертатися до суду за захистом та поновленням своїх майнових прав.

ІІ. Процедура та позиції сторін.

Провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 30).

У відзивах на позовну заяву представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвокат Пилипчук П. П. просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю. Зазначає, що додані до позовної заяви документи не свідчать про порушення прав позивача на вільне володіння та користування придбаною ним земельною ділянкою, не підтверджують позовні вимоги та не є належними доказами у даній справі (а.с. 44-48, 55-59).

Позивачем подано відповідь на відзив (а.с. 31-35), у якому зазначає, що у відзиві відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог; жодних аргументів та доказів стосовно обставин даної справи у відзиві не наведено та необґрунтованість позову останнього не доведено.

У запереченнях на відповідь позивача ОСОБА_1 , представник відповідачів - адвокат Пилипчук П. П. зазначає, що відповідь позивача ОСОБА_1 на відзиви взагалі не відповідає фактичним обставинам, чинному законодавству України, є безпідставною та необґрунтованою; викладені позивачем доводи є суперечливими та необ`єктивними, які спростовуються фактичними обставинами та наявними доказами, які надані відповідачами (а.с. 77-79).

У письмових поясненнях позивач зазначає, що у відзиві на заперечення на відповідь на відзив представником відповідача не наведено жодних обставин, які б свідчили про неправомірність його дій чи доводів, а навпаки - підтверджують те, що відповідачі порушують його право власності встановивши огорожу на території земельної ділянки позивача та відмовляючись її демонтувати тим самим відновити межі належної останньому ділянки у відповідності до даних Державного земельного кадастру (а.с. 81-82).

У судовому засіданні 29.04.2024 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, однак змінивши підстави та суть позовних вимог (після допиту свідка ОСОБА_4 ), що неможливо після переходу до розгляду справи по суті.

Позивач зазначив, що коли він придбав будинок і земельну ділянку, він зайнявся оформленням земельно-технічної документації на ділянку. Виявилось, що відповідачами здійснено «заступ» за межові знаки своєї земельної ділянки на його. Відтак, на його думку, потрібно у технічній документації виправити помилку, щоб він міг оформити свою земельну ділянку; відновити межові знаки і в реєстр внести зміни у публічно-кадастрову карту.

Однак судом було зауважено у судовому засіданні, яке відбувалося під час розгляду справи по суті, що сторною вже не можуть бути змінені обо уточнені позовні вимоги, оскільки останнє мало було б бути здійснено саме під час підготовчого судового засідання.

Про таке було заявлено і стороною відповідача під час розгляду справи та подано відповідні заперечнння (а.с. 201-205).

Відтак клопотання сторони позивача про повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни підстав та предмету позову (а.с.197-199) судом було відхилено.

Крім того, суд має зауважити, що змінити позивач має право лише або підстави, або предмет позову і на певній стадії - під час підготовчого судового розгляду справи (ч. 3 ст. 49 ЦПК України). Одночасно така зміна діючим законодавством не допускається.

При намаганні з боку суду з`ясувати суть заявлених позовних вимог - щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (як зазначено у позовній заяві), позивачем було зазначено, що відповідачі мають переробити технічну документацію на їх земельні ділянки, відтак суд їх має зобов`язати це зробити. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а також стягнути витрати понесені відповідачами на правничу (правову) допомогу, докази яких буде подано протягом 5 днів.

Відповідач ОСОБА_3 , у попередніх судових засіданнях, позовні вимоги не визнавала та просила відмовити у їх задоволенні.

Допитана (за її згодою) у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 (відповідач) показала, що їй відомо, що земельна ділянка ОСОБА_1 фактично розташована зі зміщенням. Зазначила, що на земельній ділянці дійсно існує огорожа, яку вона встановила, і яку в майбутньому має намір перенести. Повідомила, що попередній власник земельної ділянки ОСОБА_5 пішла їй назустріч і відступила їй частину земельної ділянки. Зазначила, що їй не відомо чому позивач відмовився погоджувати акт погодження меж земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в процесі приватизації особою (передачі у власність особі) земельної ділянки все перевіряється іншими органами і у разі помилки не може бути наданий дозвіл на передачу такої у власність. Зазначив, що він не може надати відповідь на питання, як могла надати дозвіл комісія, якщо існувала накладка на сіпрні земельні ділянки, оскільки це колегіальний орган, за рішення якого він не може відповідати. Вважає, що слід зобов`язати відповідачів переробити документацію на їх земельні ділянки.

ІІІ. Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 01329 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки: 1822080900:04:001:0089, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2019 року, укладеного між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1478 (а.с. 12-13).

У жовтні 2011 році на замовлення попереднього власника цієї земельної ділянки - ОСОБА_6 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_6 , загальною площею 0,1329 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 (а.с. 146-160).

Право власності на зазначену вище земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 07.10.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; номер запису про право власності: 33556438 (а.с. 14); відомості про вказану земельну ділянку внесені до ДЗК (а.с. 39).

Рішенням Васильківської сільської ради Житомирського району Житомирської області тридцять сьомої сесії VII скликання від 18.09.2020 року затверджено акт погодження меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_1 (а.с. 22).

Відповідно до акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 29.09.2020 року (а.с. 24) претензій при встановленні зовнішньої межі не виявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань; акт підписаний сільським головою ОСОБА_4 , інженером-землевпорядником ОСОБА_7 , землекористувачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та одним суміжним землекористувачем ОСОБА_8 .

У вересні 2020 року ФОП ОСОБА_7 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загальною площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адсесою: АДРЕСА_1 (а.с. 66-76).

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 11.01.2022 року складеним представником Житомирської філії державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Ящук Т. М. (а.с. 16), межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 згідно Державного земельного кадастру - не відповідають фактичним межам (виділено червоним на схемі) та визначено фактичні межі земельної ділянки (виділено зеленим на схемі); акт не підписаний суміжними землевласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9

27.04.2021 року позивачем подано заяву до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області згідно якої, він просив здійснити виїздне засідання постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, земельних відносин, екології та охорони довкілля за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення існуючих меж та затвердження акту погодження меж, який виданий розробником земельної документації у зв`язку з відмовою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від його підписання (а.с. 17).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 62-Е/22 від 20.12.2022 року, яка була проведена в межах розгляду цивільної справи № 278/2036/21 (а.с. 95-133), межі фактичного користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 та 8 не відповідають межам відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою (висновок щодо питань 4, 7).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9913194802023 від 24.02.2023 року вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим № 1822080900:04:001:0089 відбулась 30.07.2012 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, яка виготовлена 13.10.2011 року (а.с. 143-144).

IV. Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновок.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України (далі ЗК України) порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ч.1-ч.3 ст. 106 ЗК України, спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок (ч. 5 ст. 106 ЗК України).

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок (ч. 6 ст. 106 ЗК України).

У відповідності до ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. Уразі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Згідно зі статтею 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Так, позивач, звернувшись до суду з таким позовом просить захистити порушене, на його думку право, шляхом відновлення фактичних межових знаків та звільнення частини його земельної ділянки відповідачами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що межові знаки, про відновлення яких просить позивач, існували/існують та які саме це межові знаки; не надано доказів, якими можливо встановити дійсні межі земельної ділянки, що належить позивачу; не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 , і головне - не вказано у позовній заяві яким саме чином суд має захистити його порушене право як власника земельної ділянки при заявленому способі захисту.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

На стадії розгляду справами по суті сторона позивача намагалася змінити предмет позову, однак, враховуючи що підготовче судове провадження закрито 18.10.2023 року (а.с. 179-181) та перше судове засідання по суті проведено 07.02.2024 року (а.с. 189-191), позивач позбавлений процесуальної можливості змінювати підставу або предмет позову.

Відтак, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб захисту як не відповідає специфіці порушеного права й характеру правовідношення, так і не визначений чітко спосіб захисту у межах завлених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про відновлення меж земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.05.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік