ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 травня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/839/23

Головуючий у першій інстанції Савенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/567/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,

відповідач: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьова-Гезердава Наталія Олексіївна,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу,-

У С Т А Н О В И В:

20 листопада 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі по тексту АТ «Чернігівгаз») звернулось до суду з позовом до приватного нотаріуса Варвинського (наразі Прилуцького) районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. про стягнення з останнього заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу за договором № 09427СІ39ТFP016 розподілу природного газу від 01.01.2016 в сумі 2 250,84 грн за період 01.08.2020 по 28.08.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 січня 2016 року між АТ «ОГС «Чернігівгаз», правонаступником якого АТ «Чернігівгаз», та приватним нотаріусом Пушкарьовою-Гезердава Н.О. укладено договір №09427C8O6CFP016 на розподіл природного газу, що підтверджується підписаною відповідачем заявою-приєднання з додатками, згідно з яким послуги з розподілу природного газу надаються останньому на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що у ході обстеження 11.08.2020 за вищевказаною адресою представниками АТ «Чернігівгаз» встановлено пропущення відповідачем строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки лічильника газу «РЛ 4» № 894451, строк перевірки, якого закінчився 27.07.2020. За результатами перевірки складено Акт про порушення №509 від 11.08.2020, яким встановлено порушення п.п. 4 п. 2 гл. 2 розд. 11 Кодексу ГРМ, а саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, який підписаний відповідачем без зауважень.

За результатами розгляду вказаного акту 29.09.2020 комісією прийнято рішення про його задоволення та проведення нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 07 год. 00 хв. 01.08.2020 по 11 год. 00 хв. 28.08.2020 в обсязі 450,167 куб.м, що складає 2 250, 84 грн.

19.05.2023 ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області скасовано судовий наказ за вимогою про стягнення заборгованості з приватного нотаріусу Пушкарьової-Гезердава Н.О. за договором № 09427СІ39ТFP016 розподілу природного газу від 01.01.2016 в сумі 2 250,84 грн.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 26.01.2024 позовну заяву АТ «Чернігвгаз» задоволено.

Стягнуто з приватного нотаріуса Варвинського (наразі Прилуцького) районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. на користь АТ «Чернігвгаз» заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу за договором № 09427CI39TFP016 розподілу природного газу від 01 січня 2016 року, за період з 01 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року, у сумі 2 250,84 грн та судовий збір у сумі 2 684 грн, а всього 4 934,84 грн.

В апеляційній скарзі приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьова-Гезердава Н.О. просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність та порушення норм матеріального права, стягнути на його користь судові витрати, у тому числі пов`язані з правничою допомогою.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила під час перевірки, а саме 11.08.2020, що підтверджується складеним працівниками позивача актом про порушення № 509 від 11.08.2020. За таких обставин, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався з 11.08.2020, позивач же звернувся до суду 16.11.2023, тобто після спливу позовної давності.

Заявник посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.07.2020 (справа № 712/8916/17), згідно з яким подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною.

Зазначає, що сам факт запровадження в Україні як карантину, так і воєнного стану, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням таких, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Наголошує, що позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності не заявлялось, а відповідачем була подана заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ ««Чернігвгаз» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а оскаржуване рішення районного суду таким, що винесене на підставі правильно встановлених обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Указує, що з результатами перевірки представниками АТ «Чернігівгаз» на об`єкті споживання приватного нотаріуса Пушкарьової-Гезердави Н.О. складено Акт про порушення № 509 від 11.08.2020, яким встановлено порушення п.п. 4 п. 2 гл. 2 розд. 11 Кодексу ГРМ, а саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що є побутовим, який останньою був підписаний без зауважень. За результатами розгляду вказаного акту комісією прийнято рішення щодо відповідного нарахування не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 07:00 01.08.2020 по 11:00 28.08.2020, у розмірі 450,167 м3, що складає 2 250,84 грн.

Зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства та умов Типового договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Звертає увагу, що на підставі підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належать до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.

Уважає, що встановлений законом трирічний строк звернення до суду з вказаним позовом не пропущено, оскільки його поданню передувало звернення в межах відповідного строку із заявою про видачу судового наказу, Закон України від 30.03.202 №540-ІХ щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 20.04.2020, а також з огляду на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, викладені у відзиві, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов АТ «Чернігівгаз» суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в обумовленій сумі вартості перерахованого об`єму природного газу є документально доведеними та обґрунтованими.

Районний суд констатував, що позивачем не пропущено строк позовної давності враховуючи, що поданню позову (20 листопада 2023 року) передувало звернення в межах відповідного строку заяви про видачу судового наказу, Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, а також введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року.

Однак повністю погодитись з такими висновками районного суду апеляційний суд не може з огляду на наступне.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 , приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу, є власником 11/50 частки нежитлового приміщення, магазин «Хліб № 2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується нею для здійснення нотаріальної діяльності (а.с. 30, 35, 36).

Приватний нотаріус Пушкарьова-Гезердава Н.О. є споживачем послуг з розподілу природного газу, 01.01.2016 нею підписано Заяву-приєднання №09427C8O6CFP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою остання приєдналась до умов Типового договору розподілу газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13-20).

11.08.2020 працівниками Варвинської дільниці АТ «Чернігівгаз» складено Акт про порушення №509, яким встановлено порушення п.п. 4 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, термін повірки лічильника РЛ №894451 закінчився 21.07.2020. Акт про порушення підписаний приватним нотаріусом Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьовою-Гезердавою Н.О. без заперечень (а.с. 26-27).

29.09.2020 акт про порушення №509 від 11.08.2020 розглянуто, і, як вбачається з протоколу № 107 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по АТ «Чернігівгаз», останньою прийнято рішення про його задоволення та проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу споживачу приватний нотаріус Пушкарьова-Гезердава Н.О. відповідно до акту про порушення №509 від 11.08.2020 згідно Кодексу ГРС (а.с. 28-29).

Як вбачається зі складеного АТ «Чернігівгаз» акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості за пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, розмір донарахованого об`єму природного газу становить 450,167 м3, за період з 07 год 00 хв. 01 серпня 2020 року по 1 год 2 хв. 28 серпня 2020 року (а.с. 21).

Згідно із розрахунком заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу по ОСОБА_1 її розмір становить 2 250, 84 грн, (а.с. 12).

Вказана сума заборгованості була пред`явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком (а.с. 22) шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою про компенсацію вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу №14003.2-Сл-13083-1020 від 05 жовтня 2020 року (а.с. 23- 25). Однак відповідачем сплачена не була.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 19.05.2023 (справа № 731/329/23) заяву приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. про скасування судового наказу, виданого Варвинським районним судом Чернігівської області від 05.05.2023 по справі № 731/288/23 (провадження № 2-н/731/89/23) за заявою АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернігівгаз» про видачу судового наказу про стягнення з приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. заборгованості за послугу розподілу природного газу задоволено.

Скасовано судовий наказ, виданий 05.05.2023 Варвинським районним судом Чернігівської області по справі № 731/288/23 (провадження № 2-н/731/89/23) про стягнення з приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. на користь АТ «Оператора газорозподільної системи «Чернігівгаз» заборгованості за послугами розподілу природного газу, надані за адресою: 17600, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Варва, вул Шевченка, 49, за період з 01.08.2020 до 28.08.2020 в сумі 2 250,84 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 268,40 грн, а всього 2 519,24 грн (а.с. 10-11).

26.01.2024 приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьовою-Гезердавою Н.О. подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення з неї заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу у сумі 2 250,84 грн за період з 01.08.2020 по 28.08.2020 (а.с. 68-70).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України, Законом України "Про ринок природного газу", Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» (далі-Кодекс ГРС), Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» (далі Договору), Постановою НКРЕКП від 30.9.2015 № 2496 «Про затвердження правил постачання природного газу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Судом у справі встановлено, що між сторонами укладено Типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №09427С8O6CFP016 від 01.01.2016.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодекс ГРС (п.5.1 Договору).

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодекс ГРС та цим Договором. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача (п.5.2 Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодекс ГРС.

Відповідно до підпункту 4, 5, 6, 7 пункту 7.4 Договору, ст. 13 ЗУ «Про ринок природного газу», відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати безперешкодний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам позивача за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків; не допускати несанкціонованого відбору природного газу, забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодекс ГРС й експлуатаційної відповідальності сторін, дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодекс ГРС

Згідно з пунктом 7.2 Договору, Оператор ГРМ, зокрема, має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом ГРС. Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 18 ЗУ «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до положення п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

Главою 7 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач у тому числі повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

За приписами пункту 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04 червня 2015 року, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці, та на які поширюється сфера дії Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Згідно із пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та умов Типового договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 березня 2019 у справі №922/1838/17.

На підставі підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Положеннями пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Донарахування об`єму природного газу у зв`язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який, згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем п.п. 4 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, що сторонами не оспорюється, нарахування відповідачу об`єму необлікованого природного газу на підставі рішення позивача, оформленого протоколом №107 від 29.09.2020, є правомірним, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог є правильним.

Під час розгляду справи приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьова-Гезердава Н.О. звернулась із заявою про застосування строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Зокрема, вирішення питання про застосування або незастосування строку позовної давності є важливим аспектом права на справедливий судовий розгляд, стосується обґрунтованості судового рішення і охоплюється змістом статті 6 Конвенції (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Grafescolo S.R.L. проти Молдови», «Ruiz Torija v. Spain»).

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ звертає увагу, що строки позовної давності «слугують декільком важливим цілям, зокрема вони забезпечують правову визначеність і остаточність, захищають потенційних відповідачів від задавнених вимог (прострочених позовів), яким було б важко протистояти, і запобігають несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними, втратити достовірність і повноту з плином часу» (див. наприклад пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Stubbings and Others v. The United Kingdom»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу).

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), №522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28).

Отже, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в статті 261 ЦК, відповідно до частини першої якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Установлено, що акт про порушення №509 від 11.08.2020 щодо непобутового споживача приватного нотаріусу Пушкарьової-Гезердави Н.О. розглянуто на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по АТ «Чернігівгаз» 29.09.2020, і, як вбачається з протоколу № 107, останньою прийнято рішення про його задоволення та проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу споживачу приватний нотаріус Пушкарьова-Гезердава Н.О. відповідно до акту про порушення.

Апеляційний суд вважає, що саме з цієї дати, 29.09.2020, має обраховуватись для позивача АТ «Чернігівгаз» перебіг позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу за договором №09427СІ39ТFP016 розподілу природного газу від 01.01.2016 в сумі 2 250,84 грн за період 01.08.2020 по 28.08.2020.

З позовною заявою до Варвинського районного суду Чернігівської області АТ «Чернігівгаз» звернулось 16.11.2023 (згідно дати на поштовому конверті), тобто поза межами трирічного строку позовної давності, який сплив 29.09.2023.

Відтак, у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз» до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу належить відмовити за пропуском строку позовної давності, що за приписами частини четвертої статті 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови в позові.

Апеляційний суд вважає помилковим посилання районного суду на те, що подання заяви про видачу судового наказу заявником є підставою для переривання позовної давності з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17, відповідно до якої подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (п. 38, 82).

У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України, вищезгадані висновки підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020).

Закон № 540-ІХ передбачив, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена статтями 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до Постанови № 211, тобто 12.03.2020. А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (наслідки спливу позовної давності). Така позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 27/55(914/4078/21).

Закон № 540-ІХ містить пряму вказівку на продовження позовної давності на строк дії карантину, який відповідно до Постанови № 211 починається саме з 12.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Право на позов у АТ «Чернігівгаз» виникло 29.09.2020, тобто після введення карантину 12.03.2020, сплив позовної давності настав з 29.09.2023, тобто після закінчення дії карантину, а тому підстави для продовження строків позовної давності відсутні.

Щодо посилання районного суду на введення в Україні воєнного стану апеляційний суд зауважує наступне.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжено режим воєнного стану, який не скасовано і на теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

При зверненні до суду та в процесі розгляду справи позивач клопотання про поновлення строку позовної давності у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану не подавав, а сам лише факт впровадження воєнного стану не може вважатись поважною причиною пропуску цього строку.

Відтак, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни підлягає задоволенню, а рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить стягнути з позивача на її користь судові витрати, в тому числі пов`язані з правничою допомогою.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.

Відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн (а.с. 93).

Зважаючи на те, що апеляційна скарга приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н.О. підлягає задоволенню з відмовою у задоволенні позову АТ «Чернігівгаз», з позивача підлягає стягненню на користь відповідача 4 026 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Проте матеріали справи не містять передбачених вищезазначеною нормою ЦПК України документів на підтвердження повноважень адвоката Гезердави В.В. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 у даній цивільній справі, а відтак підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни задовольнити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2024 року скасувати.

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз» до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Чернігівгаз» (м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄРДПОУ 03358104) на користь приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Наталії Олексіївни (смт. Варва, Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шевченка, 49, РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 026 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко