Справа № 754/14328/23

провадження № 2/694/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

08.05.2024 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.. НОМЕР_2 ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

09 листопада 2023 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла за підсудністю з Деснянського районного суду м. Києва позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 винагороду у вигляді заборгованості по заробітній платі за період з 04.04.2023 року по 29.05.2023 року в сумі 110000 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що в кінці лютого 2023 року на інтернет ресурсі «Work» знайшов оголошення ФОП ОСОБА_2 про запрошення на роботу водія міжнародних вантажних перевезень із заробітною платою 70000-110000 грн. Він зателефонував ОСОБА_2 за вказаним в оголошенні номером телефону та в телефонному режимі уклав з ним трудовий договір. Згідно з умовами їхнього договору позивач за платню в сумі 110 000 грн. і 20 доларів США добових повинен був здійснити рейс Київ-Кустанай (Казахстан) та доставити обладнання для видобувної промисловості. Відповідач повідомив, що завантажений та замитнений автомобіль ІВЕКО д.н.з НОМЕР_5 знаходиться по АДРЕСА_4 . В зворотному напрямку у Республіці Азербайджан позивач мав завантажити цибулю та доставити її в м. Київ. Розрахунок відповідач пообіцяв здійснити протягом трьох днів після повернення з рейсу, тобто 29 березня 2023 року. 01 березня 2023 року ФОП ОСОБА_2 видав довіреність № 13 на ім`я позивача, як на водія вантажного автомобіля «ІВЕКО» д.н.з НОМЕР_5 . 4 квітня 2023 року позивач вирушив у зазначений рейс з м. Києва через пропускний пункт Порубне Чернівецької області та перетнув в попутному та зворотному напрямку Україну, Румунію, Болгарію, Туреччину, Грузію, Азербайджан, Казахстан. Під час перебування в дорозі ФОП ОСОБА_2 або його фінансовий директор ОСОБА_3 перераховували позивачу кошти на паливо, добові та інші поточні потреби. Товар в м. Кустанай (Казахстан) він доставив без пошкоджень. В зворотному напрямку в Республіці Азербайджан позивач завантажився цибулею, яку 26 травня 2023 року також в придатному стані доставив в м. Київ, де її розвантажили та ФОП ОСОБА_2 в його присутності від замовника товару отримав кошти в сумі 3700 доларів США. Загалом у відрядженні позивач перебував 51 день, однак ФОП ОСОБА_2 виплату винагороди у вигляді заробітної плати до теперішнього часу не здійснив.

Відповідач був належно повідомлений про розгляд справи що підтверджуєтьсяпоштовим повідомленням,яке міститьсяв матеріалахсправи, а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак, відзив до суду на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.11.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вчасно та в повному обсязі усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 10.11.2023 року. Крім того, у заяві про усунення недоліків, позивач ОСОБА_1 відмовився від вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.12.2023 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Передовик Чечерського району Гомельської області та на даний час зареєстрований в с.Мурзинці Звенигородського району Черкаської області.

На сайті robota.ua позивач побачив оголошення від ФОП Могилей про те, що потрібні люди для роботи водієм міжнародних перевезень із заробітною платою 70000-110000 грн. (а.с. 12).

01.03.2023 року ФОП ОСОБА_2 видав доручення № 13, яким уповноважив водія вантажного автомобіля IVEKO НОМЕР_5 ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_6 , бути присутнім при здійсненні митного огляду, здійснювати всі необхідні дії і формальності, пов`язані з виконанням доручення, підписувати та отримувати необхідні документи. Доручення дійсне до 31 грудня 2023 року (а.с.8).

З копії паспорта громадянина для виїзду за кордон ОСОБА_1 вбачається, що в період з квітня 2023 року по травень 2023 року він перетинав кордон Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, Азербайджану та Казахстану (а.с. 6-7).

З копій міжнародних транспортних накладних вбачається, що автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_5 , що належить ФОП Могилей, перевозив промислові товари з України до Казахстану та цибулю з Азербайджану до України (а.с. 9,10).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є: 1)договори таінші правочини; 2)створення літературних,художніх творів,винаходів таінших результатівінтелектуальної,творчої діяльності; 3)завдання майнової(матеріальної)та моральноїшкоди іншійособі; 4) інші юридичні факти.

Згідно звимогами ст.15ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захистуцивільних правта інтересівможуть бути: 1)визнання права; 2)визнання правочинунедійсним; 3)припинення дії,яка порушуєправо; 4)відновлення становища,яке існувалодо порушення; 5)примусове виконанняобов`язкув натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди; 9)відшкодування моральної(немайнової)шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно дост.43Конституції Україникожен маєправо напрацю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку вінвільно обираєабо наяку вільнопогоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Стаття 2КЗпП Українитакож передбачає,що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 21-1 КЗпП України трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов`язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Трудовий договірвідповідно дост.23КЗпП Україниможе бути: 1)безстроковим,що укладаєтьсяна невизначенийстрок; 2)на визначенийстрок,встановлений запогодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно звимогами ст.24КЗпП Українитрудовий договірукладається,як правило,в письмовійформі.Додержання письмовоїформи єобов`язковим,зокрема, приукладенні трудовогодоговору зфізичною особою та при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 49-5КЗпП Українивстановлює особливостізастосування спрощеногорежиму регулюваннятрудових відносин. Спрощений режим регулювання трудових відносин (далі - спрощений режим) застосовується до трудових відносин, що виникають:

між працівникомта роботодавцем,який єсуб`єктом малогоабо середньогопідприємництва відповіднодо законуз середньоюкількістю працівниківза звітнийперіод (календарнийрік)не більше250осіб; або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.

Відповідно дост.49-6КЗпП України регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

За взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатися безстроковий або строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається на визначений строк або на час виконання певної роботи.

Істотними умовами трудового договору є:

1) місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу) або іншого місця роботи, якщо виконання своїх обов`язків працівником здійснюється на умовах дистанційної роботи;

2) дата набрання чинності трудовим договором, а у разі укладення трудового договору на визначений строк - строк дії договору;

3) обов`язки працівника;

4) умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні);

5) режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час;

6) тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання відповідно до законодавства, надання щорічних додаткових відпусток (розміри їх оплати);

7) гарантії і компенсації за роботу із шкідливими та/або небезпечними умовами праці, у разі наявності на робочому місці працівника відповідних умов, із зазначенням їх характеристик;

8) умови праці;

9) строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;

10) порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником;

11) порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення);

12) умови та порядок внесення інших змін до трудового договору, а також порядок та форма інформування про зміну трудового договору;

13) умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об`єктів авторського права (у разі їх використання або створення у процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення;

14) умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;

15) компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;

16) відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, що передбачає визначення у трудовому договорі розміру компенсації (у процентному відношенні до розміру заробітної плати (тарифної ставки або окладу (посадового окладу), яка сплачується роботодавцем працівнику за кожний день затримки виплати заробітної плати.

Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін).

За згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно доЗакону України"Про електронні документи та електронний документообіг".

З аналізу вищевказаних законодавчих норм можна зробити висновок про те, що при прийнятті на роботу фізичної особи обов`язково має бути укладено трудовий договір (чи трудовий договір з нефіксованим робочим часом). Він може бути строковим, безстроковим або для виконання певної роботи. Між працівником та роботодавцем, який є суб`єктом малого або середнього підприємництва, може застосовуватись спрощений режим регулювання трудових відносин, але в кожному випадку трудовий договір повинен укладатися в письмовій формі та визначати істотні умови праці, до яких належать режим роботи та умови оплати праці.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний надати документи, передбачені ст. 24 КЗпП України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 домовився з ФОП Могилей про виконання певної роботи в телефонному режимі. При цьому жодних документів сторони не підписували та трудового договору в письмовій формі, в якому б були зазначені істотні умови праці, не укладали.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 04.04.2023року по29.05.2023року всумі 110000грн.,однак не надав суду належних та достовірних доказів того, що він мав трудові відносини з ФОП Могилей та останній має перед ним якісь невиконані зобов`язання.

З наданих позивачем суду копій документів неможливо встановити, яка домовленість існувала між сторонами та які правовідносини насправді між ними виникли.

Згідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивач не довів обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силуст. 141 ЦПК Українив разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 21, 21-1, 23, 24, 49-5, 49-6, ст. ст.10,12,89,263-265,273,353,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.. НОМЕР_2 ) до ФОП ОСОБА_2 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 08.05.2024.

Суддя Д.І. Сакун