Справа № 199/1840/23

(1-кп/199/112/24)

ВИРОК

іменем України

09.05.2024 року м.Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050030000015 від 24.01.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Єнакієве Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 07 липня 2021 року №393-к призначено на посаду головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації Донецької обласної прокуратури.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 2, 8 ст. 10 Закону України «Про державну службу» до основних обов`язків державних службовців відносяться, зокрема, додержання Конституції та інших актів законодавства України; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі. Згідно з абз. 2, 8 ст. 10 Закону України «Про державну службу» до основних обов`язків державних службовців відносяться, зокрема, додержання Конституції та інших актів законодавства України; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Закону ОСОБА_7 після призначення на посаду головного спеціаліста 07 липня 2021 року публічно склала Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11 липня 1997 року зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України. Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить зокрема Донецька область.

У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів Збройних Сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, спрямованої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум «Про підтримку акта про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 12 травня 2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної так званої «ДНР» представниками РФ з числа місцевого населення Донецької області сформовано органи державної влади так званої «ДНР» та правоохоронних органів і незаконних збройних формувань, які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні зв`язки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його реалізації.

В результаті зазначених вище подій під контролем регулярних з`єднань і підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів протягом квітня - вересня 2014 року опинилась велика кількість території та населених пунктів Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 припинили свою діяльність на вказаних територіях і переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV) від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України.

Так, на виконання вищевказаного наказу, 24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан в Україні.

Військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії спільно з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, 12 березня 2022 року здійснили тимчасову окупацію території Никільського району Донецької області із захопленням державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об`єктів. Продовжуючи дії, спрямовані на придання вигляду законності захоплення вказаної території, лідером незаконного псевдодержавного утворення «ДНР» ОСОБА_10 підписаний указ від 16 березня 2022 року № 84, яким, зокрема, смт Никільське «перейменовано» на смт Володарське. У подальшому, так званою «Генеральною прокуратурою «ДНР» 19 березня 2022 року утворено зокрема «прокуратуру Володарского района Генеральной прокуратуры «ДНР» в смт Никільське.

В період з 12 березня 2022 року до 19 березня 2022 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи на території тимчасово окупованого смт. Нікольське Донецької області за невстановлених обставин, діючи умисно, вступила в злочинну змову з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ та, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією, надала добровільну згоду на зайняття посади так званого «помощника прокурора Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» в незаконно створених органах прокуратури так званої «ДНР».

В подальшому ОСОБА_7 в період з 19 березня 2022 року до 05 травня 2022 року, точної дати не встановлено, діючи умисно та шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією, добровільно зайняла посаду так званого «помощника прокурора Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» в незаконно створених правоохоронних органах - органах прокуратури так званої «ДНР».

З огляду на викладене, ОСОБА_7 , будучи громадянкою України та державним службовцем органів прокуратури України, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, присяги державного службовця, діючи умисно, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю української влади на території Донецької області, в період з 19 березня 2022 року до 05 травня 2022 року, добровільно зайняла посаду так званого «помощника прокурора Володарского района Генеральной прокуратуры ДНР» в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

В судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_7 не здійснювався, судовий розгляд проводився в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст. 323 КПК України.

При цьому, в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України судові повістки про виклик обвинуваченої надсилалися за останніми відомими місцями її реєстрації та проживання з публікацією в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду, однак в судове засідання вона не з`явилася.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_11 показав, що 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російських військ в м.Маріуполі особовий склад відділу Донецької обласної прокуратури, який він очолює, виїхав до м.Кропивницького. Однак, його підлегла ОСОБА_7 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 , який також працював в прокуратурі Донецької області, з м.Маріуполя, не виїхали. При цьому, ОСОБА_7 за допомогою месенджеру повідомила, що вони з чоловіком перебувають в родичів в АДРЕСА_3 (тимчасово окупована територія України). Зволікання з виїздом на підконтрольну владі України територію вона пояснювала відсутністю пального та необхідністю доглядати за хворим дядьком. З 05.04.2022 року ОСОБА_7 перестала виходити на зв`язок, у зв`язку з чим він писав рапорт керівництву щодо її безвісного зникнення. Приблизно через 2 тижні ОСОБА_7 за допомогою месенджера надіслала заяву про звільнення з Донецької обласної прокуратури за власним бажанням. Останнього разу з ОСОБА_7 він зв`язувався до допомогою месенджеру в травні 2022 року. Обвинувачена повідомляла, що вона в безпеці, після чого свідку від місцевих мешканців м.Маріуполя, зокрема від брата ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , стало відомо, що ОСОБА_7 та її чоловік були призначені окупаційною владою на посаду «помічників прокурора Володарського району ДНР». Через 3-4 місяці свідку від місцевих мешканців м.Маріуполя стало відомо, що подружжя ОСОБА_7 було причетне до шахрайства з нерухомістю в м.Маріуполі. В подальшому свідку від працівників пенітенціарної служби стало відомо, що ОСОБА_7 працевлаштувалася на керівну посаду в незаконно стровореній на тимчасово окупованій території жіночій колонії в м.Маріуполі.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російських військ в м.Маріуполі особовий склад відділу Донецької обласної прокуратури, який він очолює, виїхав до м.Кропивницького. В той же час його підлеглий ОСОБА_12 разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 , яка також працювала в прокуратурі Донецької області, з м.Маріуполя не виїхали. Пізніше ОСОБА_12 повідомив, що разом з дружиною вони виїхали до родичів в АДРЕСА_3 (тимчасово окупована територія України), виїхати на підконтрольну владі України територію не мають можливості через відсутність пального. В травні 2022 року свідок на Телеграм-каналі бачив відеоролик за участю ОСОБА_12 , зі змісту якого стало зрозуміло, що останній та його дружина ОСОБА_7 призначені «помічникими прокурора Володарського району ДНР». На той час з ОСОБА_12 він зв`язок вже не підтримував, з ОСОБА_7 взагалі особисто знайомий не був та ніколи не спілкувався.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що з колишньою колегою ОСОБА_7 він спілкувався в березні - квітні 2022 року по телефону. Під час телефонної розмови ОСОБА_7 цікавилася контактами відділу кадрів прокуратури Донецької області, щоб звільнитися, оскільки вона залишилася на тимчасово окупованій території України разом з чоловіком - ОСОБА_12 . Останнього свідок знав особисто, він також працював в Донецькій обласній прокуратурі. В подальшому свідок бачив відеоролик за участю ОСОБА_12 та від інших свідків йому стало відомо, що подружжя були призначені окупаційною владою на посаду «помічників прокурора Володарського району ДНР», після чого ОСОБА_7 працевлаштувалася на керівну посаду в незаконно стровореній на тимчасово окупованій території жіночій колонії в м.Маріуполі.

Згідно рапорту заступника начальника 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на виконання доручення слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Маріуполь) ТУ ДБР, розташованого у м.Краматорівську, встановлено особу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (мобільний телефон: НОМЕР_1 ), чоловік - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (мобільний телефон: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ).

Згідно рапорту від 12.04.2022 року начальник відділу нагляду за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальному провадженні, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації Донецької обласної прокуратури ОСОБА_11 повідомив керівнику Донецької обласної прокуратури, що з 05.04.2022 року зник зв`язок з головним спеціалістом відділу ОСОБА_7 , яка з 24.02.2022 року разом з чоловіком проживала в АДРЕСА_3 . Останнього разу вона виходила на зв`язок з мобільного телефону: НОМЕР_1 .

З копії паспорту громадянина України № НОМЕР_4 , виданого органом 1437 від 21.09.2018 року, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.

Згідно копії наказу № 1975-к від 06.07.2021 року ОСОБА_7 була призначена на посаду державної служби категорії «В» головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації Донецької обласної прокуратури з 07 липня 2021 року.

Згідно копії наказу № 393-к від 21.04.2022 року державний службовець 6 рангу ОСОБА_7 звільнена з посади за власним бажанням відповідно до ст. 86 Закону України «Про державну службу» з 21.04.2022 року.

Згідно біографічної довідки, складеної заступником начальника відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури, ОСОБА_7 . Присягу державного службовця прийняла 07.07.2021 року.

З протоколу огляду Інтернет-сторінки від 05.07.2022 року вбачається, що за участю свідка ОСОБА_16 було оглянуто відеозапис інтерв`ю, розміщеного на російському каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: «ІНФОРМАЦІЯ_4» з працівником Донецької обласної прокуратури ОСОБА_12 . Під відеозаписом мається опис наступного змісту (мовою оригіналу): «Материалы следствия: как следователи в Мариуполе закрывали глаза на убийства людей украинскими националистами». Прокуратура Мариуполя заводила дела на мирных жителей, которые сочувствовали жителям ДНР и ЛНР. Но в отношении украинских военных, которые убивали людей, даже не начинали расследование. Об этом в новом ролике «Звезды», снятом в рамках специального проекта по сбору и обобщению преступлений украинских радикалов. ОСОБА_12 работал следователем в прокуратуре Мариуполя. Руководители ведомства регулярно заставляли его заводить политические уголовные дела на тех, кто просто сочувствовал жителям ДНР и ЛНР или поддерживал Россию. Во многих делах, которые передавали в прокуратуру органы СБУ, напрямую нарушались права человека. Решения об аресте выносили без доказательств вины и без улик. При этом на преступления украинских военных органы следствия закрывали глаза». Після огляду відеозапису свідок ОСОБА_16 впізнав працівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_12 , якого він знає особисто (т.1 а.с. 232-233).

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 18.07.2022 року, були отримані відомостей щодо користування мобільним телефоном з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_1 за період з 00 год. 00 хв. 22.02.2022 до 00 год. 00 хв. 06.07.2022, які були вилучені на оптичний диск Verbatim CD-R, об`ємом 700 MB, досліджений в судовому засіданні.

Також, в судовому засіданні були досліджені такі процесуальні документи, надані стороною обвинувачення на підтвердження допустимості вищевказаних письмових доказів.

Так, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050030000198 від 06.05.2022 року були внесені відомості на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів (повідомлення заступника начальника 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про виявлення кримінального правпорушення за ч.2 ст. 111 КК України). Орган досудового розслідування - Третій слідчий відділ (з дислокацією у м.Маріуполь) ТУ ДБР, розташованого у м.Краматорівську.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000955 від 14.07.2022 року були внесені відомості за фактом добровільного зайняття громадянями України ОСОБА_12 та ОСОБА_7 посад в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території України за ч.7 ст. 111-1 КК України.

Постановою прокурора від 18.07.2022 року матеріали досудовосудових розслідувань у вказаних кримінальних провадженням були об`єднані в одне за №62022050030000198.

28.06.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 111 КК України. Постновою слідчого від 29.06.2022 року у вказаному кримінальному провадженні для здійснення захисту підозрюваної ОСОБА_7 залучено захисника.

Постановами слідчого від 28.07.2022 року підозрювана ОСОБА_7 оголошена у розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні - зупинено.

23.01.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст. 111 КК України на ч.7 ст.111-1 КК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.

24.01.2023 року постановою слідчого до участі у кримінальному провадженні залучено захисника для здійснення захисту підозрюваної ОСОБА_7 за ч.7 ст.111-1 КК України.

Постановою прокурора від 24.01.2023 року з кримінального провадження №62022050030000198 від 06.05.2022 року в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, якому присвоєно №62023050030000015.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.02.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальну провадженні за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Крім того, дослідженням в судовому засіданні газет «Урядовий кур`єр» за 30.06.2022 року та 24.01.2023 року встановлено, що вони містять публікації повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повістки про виклик підозрюваної.

Також, дослідженням в судовому засіданні газети «Урядовий кур`єр» за 14.02.2023 року встановлено, що вона містить публікацію про здійснення спеціального досудового розслідування та повісток про виклик ОСОБА_7 .

Згідно роздрукованих копій Інтернет сторінки Офісу Генерального прокурора виявлені публікації повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування та повісток про виклик ОСОБА_7 .

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , суд вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, надані щодо фактів, які вони сприймали особисто. Зазначені показання були безпосередньо отримані судом в ході судового розгляду відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст. 95 КПК України, а тому підстав не приймати їх за основу у суду немає.

Оцінюючи вищевказані письмові докази, суд вважає їх належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України. При цьому, стороною захисту допустимість досліджених судом письмових доказів не заперечувалася.

Таким чином, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вони узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, вину ОСОБА_7 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Так, зміст досліджених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та письмових доказів доводять факт добровільного зайняття ОСОБА_7 посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Україні.

При цьому, будучи громадянкою України, обіймаючи посаду державної служби та склавши Присягу державного службовця, ОСОБА_7 усвідомлювала факт збройної агресії з боку російської федерації та окупації території України, що вказує на добровільність зайняття нею посади в незаконному правоохоронному органі. Відомостей про те, що ОСОБА_7 надала згоду, зайняла посаду та виконувала посадові обов`язки під психологічним впливом або фізичним примусом, для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй, іншим особам або інтересам держави, в судовому засіданні не встановлено.

Тобто, вищевказані встановлені судом обставини спростовують доводи сторони захисту про недоведеність вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правпорушення.

Також, судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Так, стороною обвинувачення під час досудового розслідування використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування, повістки про її виклик відповідно до вимог ч.8 ст. 135 КПК України були опубліковані в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, копії процесуальних документів на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України вручені захиснику.

Під час спеціального судового провадження судом вжито заходів про забезпечення доступу обвинуваченої до правосуддя шляхом своєчасної публікації повісток про виклик в кожне судове засіданні в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. Захисник ОСОБА_6 під час судового розгляду здійснювала активний захист обвинуваченої, брала участь в допиті свідків, досліджені письмових доказів сторони обвинувачення, виступаючи в судових дебатах, заперечувала проти обвинувачення.

Таким чином, суд вважає, що в результаті здійснення спеціального досудового розслідування та проведення спеціального судового провадження були дотримані права обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_7 в добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначені обвинуваченій покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належать до категорії особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, характеризуються прямим умислом, має підвищену суспільну небезпеку в умовах воєнного стану.

Розглядаючи питання про особу винної, суд враховує, що ОСОБА_7 раніше не судима, задовільно характеризувалася на місцем роботи, одружена, проживає на тимчасово окупованій території України.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, з призначенням додаткових покарань у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з професійною діяльністю в органах прокуратури, а також в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, з конфіскацією всього майна, що є її власністю, що буде відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, їй відповідно до ч. 2 ст. 52, ст. 54 КК України слід призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення 6 рангу державного службовця.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 373-374, ч.15 ст.615 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з професійною діяльністю в органах прокуратури, а також в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що є її власністю, та відповідно до ст. 54 КК України з позбавленням шостогорангу державного службовця.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Судді:

________________ _________________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3