КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року 320/123/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта та припинення права на виконання робіт,

в с т а н о в и в:

Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок будівельних робіт №ІУ051220727154;

- скасувати реєстрацію декларації №ІУ101220916337 про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво садибного житлового будинку АДРЕСА_2 є".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами позивача було виявлено недостовірні відомості у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме зазначено відомості про будівельних паспорт , який виданий на забудову іншої земельної ділянки. Вважає, що виходячи зі змісту норми ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у позивача наявні правові підстави для звернення до суду із позовом про припинення права відповідача на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва.

Ухвалою суду від 17 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2022 за № ІУ051220727154 на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 є на підставі будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 03.06.2020 №17-17/493, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за № ВР01:1555-8250-8662-9244.

На запит позивача від 23.09.2022 за № 200/03/17-22 Бучанською районною військовою адміністрацією Київської області було надано лист від 26.09.2022 за №42/06-23, в якому зазначено інформацію, зокрема, щодо невідповідності відомостей про будівельний паспорт від 03.06.2020 № 17-17/493, наведеного у повідомленні про початок будівельних робіт №ІУ05122072754 від 01.08.2022, фактичним датам реєстрації будівельного паспорту, фактичній земельній ділянці, об`єкту будівництва, відомостям про замовника, якому видано будівельний паспорт.

До вказаного листа Бучанської районної військової адміністрації Київської області було додано копію будівельного паспорту № 17-17/493, який виданий забудовнику ОСОБА_2 , для забудови земельної ділянки за кадастровим номером 3222486603:02:001:52, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та має іншу дату видачі, а саме 21.07.2020.

З метою перевірки вказаної інформації, на підставі наказу ДІАМвід 27.10.2022 № 209 та направлення від 28.10.2022 № 2922/02/12-22, позивачем було здійснено у період з 01.11.2022 по 01.11.2022 позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво садибного житлового будинку», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Під час здійснення позапланової перевірки замовник будівництва ОСОБА_1 не прибула на об`єкт будівництва та не надала документи, які зазначені у надісланому повідомленні про проведення позапланового заходу від 28.10.2022 №2922/02/12-22, а саме: будівельний паспорт, відомості про який наведені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 01.08.2022 № ІУ0051220727154.

За результатами проведеної позапланової перевірки посадовими особами ДІАМ булоскладено акт від 01.11.2022 № 37, протокол та припис про усунення правопорушень від 02.11.2022 та направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

В Акті від 01.11.2022 за № 37 у розділі VIII «Опис виявлених порушень вимог законодавства» зафіксовано, що посадовими особами ДІАМ виявлено недостовірні відомості стосовно будівельного паспорту від 03.06.2020 № 17-17/49, та зазначений в повідомленні про початок виконання будівельних pобіт від 01.08.2022 № ІУ051220727154, а саме: будівельний паспорт виданий на іншу земель ділянку.

За результатами перевірки встановлено наведення відповідачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме-зазначено відомості про будівельний паспорт, який виданий на забудову іншої земельної ділянки, чим порушено абзац 1 частини статті 27, частину 8 та пункт 2 частини 9 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

10.11.2022 посадовими особами ДІАМ було винесено у відношенні ОСОБА_1 постанову № 15/02-18 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 250 грн.

11.11.2022 вищезазначена постанова була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, поштове відправлення №0101139346441.

Таким чином, в зв`язку із встановленими під час проведення перевірки обставинами наведення відповідачем недостовірних даних, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Державна інспекція архітектури та містобудування України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, згідно з Положенням про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (далі - Положення).

Пункт 3 Положення зазначає, що основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, в тому числі шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Частина 8 ст. 36 Закону зазначає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Так, відповідно до п. 4-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466 (далі - Порядок № 466), документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Згідно з частиною першої ст. 22-1 Закону № 3038-VІ, єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, шо забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Під час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, відповідно до пункту 50 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, здійснюється автоматичний аналіз достовірності відомостей (даних), що містяться у заяві про надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, визначених цим Порядком, або відомостей, необхідних для надання таких послуг, може проводитися на підставі відомостей (даних), отриманих шляхом автоматизованого доступу або у порядку електронної інформаційної взаємодії електронної системи з державними електронними інформаційними ресурсами або мережами.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частина 10 даної статті наголошує, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно з п. 3-1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю:

- в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;

- у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 39-1 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Частина перша ст. 41 Закону зазначає, зокрема, що державний архітектурно- будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом положень ст. 41 Закону та п.п. 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 15 Порядку № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

- у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

- у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

- на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

У абзацах 8-11 п. 22 Порядку № 461 також визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Отже, суд зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, що міститься у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20, від 27.01.2021 у справі № 826/10962/17 та від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16.

Як встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво садибного житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_3 є, кадастровий № 322248200:11:001:5454 вказано відомості про будівельний паспорт, який виданий ОСОБА_2 для забудови земельної ділянки за кадастровим №3222486603:02:001:5235, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, виходячи з обсягу встановлених у справі обставин та враховуючи те, що під час судового розгляду справи відповідачем не спростовано факт наведення нею недостовірних відомостей у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та правомірними.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування виконано та доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В зв`язку із відсутністю доказів понесення таких витрат позивачем по справі, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок будівельних робіт №ІУ051220727154.

Скасувати реєстрацію декларації №ІУ101220916337 про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво садибного житлового будинку АДРЕСА_2 є".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.