ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 рокуСправа №160/3215/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року (направлена засобами поштового зв`язку 31.01.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заявакомунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з розрахунком фінансових санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що з боку позивача відсутні порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зазначені в акті перевірки та в оскаржуваному рішенні; висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, протирічать фактичним обставинам та нормам чинного законодавства. матеріали податкової перевірки позивача засвідчують, що нарахування, обчислення та сплата ЄСВ здійснювались позивачем на підставі належним чином оформленої первинної документації, станом на 30.03.2021 року позивачем фактично сплачено до бюджету ЄСВ у сумі 2 983 582 (два мільйони дев`ятсот вісімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 34 копійки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, порушення повноти та своєчасності сплати ЄСВ за період, по якому проводилась перевірка, з боку позивача відсутні. До того ж, податковий орган, безпідставно та протиправно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені п. 3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Нарахування ЄСВ на суму заробітної плати та подання звітності з ЄСВ - це два окремі процеси, другий з яких є лише фактичним відображенням результатів першого. Саме тому позиція позивача полягає в тому, що помилкове подання неналежно заповненої звітності, виправлене в подальшому самостійно позивачем, шляхом подання уточнюючого звіту, може бути складом окремого адміністративного правопорушення, яке передбачає відповідальність за неповну/несвоєчасно подану звітність з ЄСВ. Але застосовувати за невірно оформлену (та самостійно виправлену) звітність штрафні санкції, що передбачені за несвоєчасне нарахування ЄСВ - це є прояв безпідставності та протиправності оскаржуваного рішення. При прийнятті оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, податковим органом було проігноровано той факт, що виявлені ним помилки з боку позивача щодо повноти та своєчасності подання до податкового органу звітної інформації, не мають жодного відношення до питання своєчасності нарахування ЄСВ та його сплати до бюджету. Позивач наголошує, що в податковому періоді, за яким відбувалась перевірка, ЄСВ нараховувався та сплачувався позивачем до бюджету своєчасно та в повному обсязі. А всі подані позивачем звіти щодо ЄСВ за перший квартал 2021 року були намаганням виправити помилку у вигляді незаповненого додатку до декларації з ЄСВ, і містили одній ті ж самі дані щодо бази нарахування та фактично сплачених сум ЄСВ. Тобто, навіть декілька поданих позивачем звітів з ЄСВ, містили одну й ту саму інформацію щодо розміру податкового зобов`язання з ЄСВ, а сам факт подання декількох звітів пояснюється методологічними помилками під час заповнення бланків звітності. Ці факти підтверджуються як первинними документами (меморіальні ордери про виплату заробітної плати та платіжні доручення на сплату ЄСВ до бюджету), так і інформацією та фактами, відображеними в акті перевірки. А отже, відсутні будь-які законні чи фактичні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій саме за несвоєчасне нарахування ЄСВ. Кабінетом Міністрів України, на момент прийняття ГУ ДПС у Дніпропетровській області наказу від 19.01.2022 р. №220-п щодо проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків. Дію карантину було завершено Постановою КМУ від 25.04.2023 року№ 383, якою режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України було продовжено до 30 червня 2023 року. Податковим органом було проігноровано вимогу абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються. ЄСВ було нараховано та сплачено позивачем до бюджету своєчасно та в повному обсязі, податковий орган повинен був керуватись абз. першим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, та не застосовувати штрафні санкції до позивача через продовження Кабінетом Міністрів України дії карантину на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19). Таким чином, оскаржуване рішення було прийняте податковим органом всупереч вимогам пункту 52-1 та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України. А отже, оскаржуване рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є необґрунтованим, протиправним та протизаконним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування означеного податковий орган зазначив наступне. Станом на передбачену законом дату прийняття рішення за результатами перевірки, діяли вимоги Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 року № №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме додано п. 921, згідно якого тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовувались. Водночас пунктом 921 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 у новій редакції, викладеній у Законі № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі Закон №3219), передбачено, що тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, до 1 серпня 2023 року штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону №2464, не застосовуються. При цьому, застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій на стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі - Інструкція 449). Відповідно до положень розділу VІІ «Фінансові санкції» Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок, на яких згідно із Законом №2464 покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464. Підставою для прийняття відповідного рішення є, зокрема, акт документальної перевірки платника єдиного внеску. За результатами розгляду акта документальної перевірки, рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів, з дня що настає за днем вручення платнику акта перевірки. Тобто, рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів пені) відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 приймається у термін відповідно до положень розділу VІІ «Фінансові санкції» Інструкції №449 з урахуванням п. 921 та п. 922 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464. Водночас, відповідно до положень Закону №2464 в редакції, яка діяла до 01.08.2023, рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів та пені) відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 необхідно було прийняти протягом 10 робочих днів після завершення останнього календарного дня третього місяця, що настає після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, контролюючим органам з 01.08.2023 поновлено право застосовувати штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону №2464, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023, у термін, визначений Інструкцією №449. Таким чином, порушення, викладені в акті «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02214515) з питань повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 року є у повному обсязі доведеними контролюючим органом. Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного рішення № 0209562410 від 04.08.2023 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з розрахунком фінансових санкцій діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.02.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 12.02.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

04.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: обґрунтований та вмотивований розрахунок рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій із поданням вмотивованих пояснень; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26 березня 2024 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвалисуду.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 08.02.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02214515) з питань повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 року з метою зарахування стажу працівникам за І квартал 2021 року, на підставі направлення, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.01.2022 року № 213, керуючись п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.78.2 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, відповідно до вимог Законів України від 17 березня 2020 року №533-ІХ, від 13 травня 2020 року № 591-IX та від 14 липня 2020 року № 786-ІХ, з урахуванням змін до п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» та наказу від 19.01.2022 № 220-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02214515)».

За наслідками перевірки складено акт №416/04-36-07-17/02214515 від 08.02.2022 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС України КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Порядок заповнення та подання якого затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі Розрахунок):

- «Звітний» за І квартал 2021 року надано з нульовими показниками, Додатки 1 до Розрахунку, а саме Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 1, 2 та 3 місяці 2021 року відсутні. Дата реєстрації 21.04.2021, реєстраційний №9092808681, термін надання 11.05.2021. Статус документу: Звіт оброблено ПФУ, пройдено камеральну перевірку, код помилки 0;

- «Уточнюючий» за І квартал 2021 року. Дата реєстрації: 01.06.2021, реєстраційний № 9143354904. Статус документу: Звіт оброблено ПФУ, пройдено камеральну перевірку, код помилки 0.

Платник єдиного внеску у звітному кварталі (І квартал 2021) використовував працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (середньооблікова кількість штатних працівників: у січні 429 особи; у лютому - 429 осіб; у березні - 429 осіб) та згідно бухгалтерського обліку (меморіальних ордерів № 5) були здійснені нарахування фонду оплати труда працівникам на загальні суми: у січні 4407779,41 грн, у лютому 4619589,51 грн та у березні 4516001,33 гривень. Платник єдиного внеску повинен був надати Додаток 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" до Розрахунку «Звітний» для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Таким чином, Розрахунок «Звітний» за І квартал 2021, наданий КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» до ДПІ вчасно (21.04.2021), але без Додатку 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам".

Платником єдиного внеску 01.06.2021 року надано до контролюючого органу Розрахунок з типом "Уточнюючий" щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Д1 з використанням типу нарахувань 2 згідно до розділу V Порядку проведення коригувань, яким нараховані суми ЄСВ та надано персоніфікацію по працівникам. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за січень 2021, лютий 2021 та березень 2021 додаються в Додатках №3, №4, №5 (відповідно). Донараховані суми ЄСВ за січень - 968285,2 грн., лютий 1017637,76 грн., березень 999667,11 грн. відображені в Розрахунку в графі 4 «Донараховано та/або доутримано єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах, та/або у зв`язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду». Донараховані суми єдиного внеску зменшені у лютому на суму 2316,22 грн та у березні 7084,24 грн. відповідно графи 6 «Сума на яку зменшено суму нарахувань та або утримань з єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, та/або у зв`язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду».

Відповідно до інтеграційної картки платника в АІС «Податковий блок» код класифікації доходів бюджету «71010000» 01.06.2021 на підставі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9143354904 вiд 01.06.2021 нараховані суми ЄСВ за січень - 968285,2 грн., за лютий - 1015321,5 грн, за березень - 992582,87 гривень.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі- Закону №2464), з урахуванням вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР», а саме: несвоєчасно нараховано єдиний внесок за 1 квартал (22% та 8,41%) за січень 2021 на суму 968 285,2 грн, за лютий 2021 на суму 1 015 321,54 грн, за березень 2021 на суму 992 582,87 грн., на загальну суму 2 976 189,61 грн.

Відповідальність за встановлені порушення передбачено ст. 25 Закону №2464.

За даними бухгалтерського обліку встановлено, що:

- додаткова база нарахування єдиного внеску (22%) складала: у січні 21819,49 грн, у лютому 21582,80 грн, у березні 21582,78 грн.;

- сума оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків нарахована: у січні у розмірі 13649,95 грн., у лютому 10501,95 грн., у березні 12643,64 грн.;

- сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів фонду соціального страхування нарахована: у січні 35006,57 грн. та у березні 25401,11грн.

На суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцем нараховано ЄСВ (22,0 %): у січні 4800,29 грн, у лютому - 4748,22 грн, у березні 4748,21 грн.

Сплата єдиного внеску за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 відповідно до наданих платіжних доручень:

- дата зарахування 21.01.2021, платіжне доручення № 4 вiд 20.01.2021 на суму 387199,00 грн.;

- дата зарахування 29.01.2021, платіжне доручення № 31 вiд 29.01.2021 на суму 3853,30 грн.;

- дата зарахування 29.01.2021, платіжне доручення № 27 вiд 28.01.2021 на суму 433500,00 грн.;

- дата зарахування 17.02.2021, платіжне доручення № 62 вiд 16.02.2021 на суму 405663,60 грн.;

- дата зарахування 26.02.2021, платіжне доручення № 101 вiд 25.02.2021 на суму 3549,95 грн.;

- дата зарахування 26.02.2021, платіжне доручення № 94 вiд 25.02.2021 на суму 750315,59 грн.;

- дата зарахування 16.03.2021, платіжне доручення № 145 вiд 15.03.2021 на суму 396762,00 грн.;

- дата зарахування 22.03.2021, платіжне доручення № 136 вiд 19.03.2021 на суму 1551,22 грн.;

- дата зарахування 31.03.2021, платіжне доручення № 201 вiд 29.03.2021 на суму 3462,26 грн.;

- дата зарахування 31.03.2021, платіжне доручення № 194 вiд 29.03.2021 на суму 597725,42 гривень.

Таким чином, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено несвоєчасне нарахування єдиного внеску за 1 квартал 2021 року в Додатку 1 до Розрахунку на суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок (22% та 8,41%) на загальну суму 2 976 189,61 грн., а саме: за січень 2021 на суму 968 285,2 грн., за лютий 2021 на суму 1 015 321,5 грн, за березень 2021 на суму 992 582,87 грн. (донараховано платником у звітах по ЄСВ самостійно).

Порушено п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464), з урахуванням вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4.

Акт перевірки № 416/04-36-07-17/02214515 від 08.02.2022 року вручено платнику 08.02.2022 року.

З метою зарахування стажу працівникам КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» за І квартал 2021 року, результати перевірки (акт №416/04-36-07-17/02214515 від 08.02.2022 року) та Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за січень 2021, лютий 2021 та березень 2021, що додаються, направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26).

КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» до ГУ ДПС направлено заперечення до акту перевірки (вх. ГУ ДПС №24653/6 від 18.02.2022 року).

ГУ ДПС надано відповідь на заперечення листом №30603/6/04-36-07-17 від 06.06.2022 року та №32067/6/04-36-07-17-14 від 13.06.2022, з урахуванням п. 69.9 підрозділ 10 розділу XX ПКУ. Висновок акту перевірки залишено без змін.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР», в термін до 14.08.2023 року, з урахуванням 10 робочих днів з кінцевої дати незастосування штрафних санкцій винесено рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на підставі п.3 част.11 ст.25 Закону №2464 та донараховано єдиний внесок на загальну суму 297 618,97 грн., у тому числі штрафну санкцію 297 618,97 грн, пеню 0,00 грн.

Рішення №0209562410 від 04.08.2023 року вручено платнику 28.08.2023, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек номер 4906904905015) 28.08.2023 року.

Оскільки позиція позивача про незгоду з результатами перевірки залишалась незмінною, КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» було подано в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби України скаргу, в якій ми просили скасувати акт перевірки та рішення.

Зазначена скарга була прийнята ДПС України до розгляду, за результатами якого, 03.11.2023 року, КВНЗ «Дніпропетровська академія імені Миколи Глінки» ДОР» отримало засобами поштового зв`язку рішення про результати розгляду скарги №32548/6/99-00-06-02-01-01 від 31.10.2023 року, яким скаргу було залишено без задоволення.

Позивач, вважаючи зазначене спірне рішення відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За приписами ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПК України.

Згідно з підпунктом20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивизначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положеньстатті 77ПК Українидокументальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Строки проведення документальної планової перевірки встановленістаттею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями83,85цьогоКодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановленостаттею 86 цього Кодексу.

Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"підрозділ 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українидоповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Україниі абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.".

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українитакого змісту: в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці восьмому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінено словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці десятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно зЗаконом України від 14 липня 2020 року №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків"; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8"; в абзаці п`ятому слова "зберігання та транспортування" замінено словами "зберігання, транспортування та обігу".

Отже, законодавець шляхом внесення змін доПК Українизапровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинностіЗакон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаногоЗакону Кабінет Міністрів Україниприйнявпостанову від 3 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок"(далі - постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла суперечність між нормамиПК Українита постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такоїпостановипо останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Надаючи правову оцінку такій суперечності, суд виходить з такого.

Спірні у цій справі правовідносини охоплюються сферою діїПК України, який відповідно до приписів пункту1.1 статті 1цьогоКодексурегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкові відносини є окремим і самостійним різновидом відносин, урегульованих, окрімКонституції України, спеціальними актами законодавства за вичерпним і остаточним переліком, не належать ані до господарських відносин, ані до адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

При цьому за змістомстатті 2 ПК Українизміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.

Тобто, зміна положеньПК Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до цьогоКодексу, відповідно зміна строків дії мораторію щодо проведення податкових перевірок може бути здійснено виключно шляхом прямого внесення змін доПК України(постановаоб`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №0940/2301/18).

Крім того,статтею 5 ПК Україниврегульовано питання співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Так, згідно з пунктом 5.2 зазначеної статті у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.

Відповідно до пункту3.1 статті 3 ПК Україниподаткове законодавство України складається зКонституції України; цьогоКодексу;Митного кодексу Українита інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цьогоКодексута законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 113 Конституції Українивстановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях85,87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюі законами України, актами Президента України.

Згідно з приписамистатті 116 Конституції УкраїниКабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно достатті 117 Конституції УкраїниКабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видаєпостановиі розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України також містить у собі частина першастатті 2 Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII "Про Кабінет Міністрів України"(далі - Закон №794-VII), де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону №794-VIIКабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема: забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; організовує та забезпечує здійснення митної справи.

Відповідно до частини першоїстатті 49 Закону №794-VIIКабінет Міністрів України на основі та на виконанняКонституціїі законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Разом з тим, відповідно достатті 75 Конституції Україниєдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Саме до повноважень Верховної Ради України, згідно з пунктами 3 та 4 частини першоїстатті 85 Конституції Україниналежить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Виключно законами України встановлюється Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи (пункт 1 частини другоїстатті 92 Конституції України).

Частиною першоюстатті 96 Конституції Українивизначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Як вже зазначалось, постанова №89 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №909-IX.

Так, відповідно до частини першоїстатті 3 Бюджетного кодексу Українибюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №640/18646/21.

Законом №909-IX, пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.

Постанова ж Кабінету Міністрів України №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок"прийнята 3 лютого 2021 року.

Відповідно достатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу.Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

За приписамистатті 6 Конституції Українидержавна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово роз`яснював, що:

- "право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті5,38,69,72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першоїстатті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам.Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй (частина другастатті 8 Конституції України)" (Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000);

- "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України)Конституцією Українине передбачено" (Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008).

Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимогиОсновного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина друга статті 19); прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року №15-рп/2009).

УРішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020зазначений Суд звертав увагу, що предмет регулюванняБюджетного кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другоїстатті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другоїстатті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

У даному ж випадкуЗаконом №909-IXне вносились зміни безпосередньо доПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.

Разом з тим, самЗакон України "Про Державний бюджет України"як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.

За вказаних обставин, Суд вважає, що постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконанняПК Українита законів з питань митної справи, у зв`язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Саме такий правовий висновок було викладено Верховним Судом у постанові від 24.05.2023 у справі №140/607/22.

Відповідно до пункту 1Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 рокуПро запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка набрала чинності 12.03.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України було встановлено карантин.

У подальшомупостановами Кабінету Міністрів Українидія карантину неодноразово продовжувалася та завершилася з 01 липня 2023 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої були оформлені актом №416/04-36-07-17/02214515 від 08.02.2022 року, не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Таким чином, суд зазначає, що контролюючий орган, незважаючи на прийняттяКабінетом Міністрів України постанови "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 3 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимогстатті 77 ПК України.

Такий висновок суду узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, послідовно викладеною у численних судових рішеннях.

Зокрема, у постановах від 1 вересня 2022 року у справі №640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 21 грудня 2022 року у справі №160/14976/21 Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 17 травня 2022 року у справі №520/592/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 6 липня 2022 року у справі №360/1182/21, від 06 грудня 2023 року у справі №480/6598/22, від 14 грудня 2023 року у справі № 520/20064/21, від 04 січня 2024 року у справі № 440/7730/22 тощо, констатував, що проведення перевірки на підставі постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій були прийнято контролюючим органом на підставі висновків акта перевірки №416/04-36-07-17/02214515 від 08.02.2022 року, яка призначена на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській областівід 19.01.2022 року №220-п відповідно допостанови Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 3 лютого 2021 року №89.

Проте, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та вищевказану практику Верховного Суду контролюючі органи не були наділені повноваженнями здійснювати проведення документальних планових перевірок на підставіпостанови Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 3 лютого 2021 року №89.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, невиконання вимогзаконущодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 виснувала таке: аналізованими нормамиПКз дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановленийзакономспосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвоюплоди отруйного дерева, сформульованій Європейським судом з прав людини у справахГефген проти Німеччини,Нечипорук і Йонкало проти України,Яременко проти України, відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 рокуу справі № 520/8836/18.

У зазначеній судом вище постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №140/607/22 також зазначено таке:

Суд зауважує, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силузакону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.

Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень, тому до аналізу решти доводів касаційної скарги, зокрема, щодо суті покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів не вдається.

Правові висновки Верховного Суду щодо того, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10розділуXXПерехідні положенняПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, також викладені у постановах від 27 липня 2023 року у справі № 380/12782/22, від 28 липня 2023 року у справі №580/3888/22.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостоюстатті 13 Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддіввід 02.06.2016 №1402-VIIIпередбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду та з огляду на встановлені судом порушення, які допущені відповідачем у вигляді проведення перевірки, призначеної фактично для спростування або підтвердження результатів попередньої перевірки, яка, у свою чергу, була проведена за відсутності відповідних повноважень внаслідок запровадженого мораторію, що нівелює наслідки її проведення, наведене є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, що не потребує переходу до суті покладених в основу спірних податкових правопорушень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з розрахунком фінансових санкцій.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3029 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати рішення №0209562410 від 04.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з розрахунком фінансових санкцій.

Стягнути на користь комунального закладу вищої освіти Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02214515) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3029 грн. (три тисячі двадцять дев`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник