Справа № 567/1241/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

В Острозький районний суд Рівненської області звернулася ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви вказує, що з 08.11.2003 року по 16.09.2008 року вона перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі договору від 30.04.2009 р. за ОСОБА_5 в рахунок належних до сплати аліментів було зареєстровано право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.12.2009 р.

Зазначає, що 03.05.2013 р. вона уклала шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу її син від першого шлюбу ОСОБА_5 проживав разом з ними та перебував на повному матеріальному утриманні ОСОБА_6 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї та її чоловіка ОСОБА_6 народився син ОСОБА_8

16.08.2022 р. її чоловік ОСОБА_6 був мобілізований до лав Збройних сил України та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

27.10.2022 р. заявниця отримала сповіщення сім`ї № НОМЕР_2 про смерть свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області.

Посилається на те, що грошові кошти, які заробляв її чоловік ОСОБА_6 , витрачались на утримання їхньої сім`ї, в тому числі й на утримання її сина від першого шлюбу ОСОБА_5 . З доходів ОСОБА_6 сплачувались витрати на комунальні послуги, придбавались продукти харчування, одяг для обох дітей. Доходи її покійного чоловіка до дня його смерті були одним із основних доходів їхньої сім`ї, які забезпечували повсякденні життєві потреби на достатньому рівні, в тому числі потреби її сина від першого шлюбу ОСОБА_5 .

Біологічний батько ОСОБА_5 з 30.04.2009 р. будь-якої участі в матеріальному забезпеченні та утриманні свого сина не приймає.

Вважає, що її син від першого шлюбу ОСОБА_5 має право на соціальний захист, передбачений чинним законодавством, оскільки перебував на повному матеріальному забезпеченні та утриманні загиблого ОСОБА_6 .

Зазначає, що в позасудовомупорядку встановитифакт перебуванняїї синавід першогошлюбу ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_6 з травня2013р.по жовтень2022р.не маєможливості,що йспонукало їїзвернутися досуду звищевказаною заявою.

Враховуючи наведене просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_6 з травня 2013 р. до жовтня 2022 р., а саме до дня смерті ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Цукурине Донецької області.

Ухвалою суду від 14.08.2023 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Одночасно з відкриттям провадження вирішено питання щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 04.10.2023 року залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Ухвалою суду від 12.01.2024 року задоволено клопотання Міністерства оборони України та залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб неповнолітню доньку померлого ОСОБА_6 від першого шлюбу - ОСОБА_2 та його матір - ОСОБА_3 . В задоволенні клопотання про залучення в якості заінтересованої особи батька ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , який проживає на території рф - відмовлено.

Заявниця всудовому засіданнізаяву підтримала,посилаючись наобставини,викладені уній,просила судїї задовольнити.Зазначила, що 03.05.2013 р. вона уклала шлюб із ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу її син від першого шлюбу ОСОБА_5 проживав разом з ними та перебував на повному матеріальному утриманні ОСОБА_6 16.08.2022 р. її чоловік ОСОБА_6 був мобілізований до лав Збройних сил України та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області. Посилається на те, що її син від першого шлюбу ОСОБА_5 вважав та називав ОСОБА_6 своїм батьком, який в свою чергу називав його сином. ОСОБА_6 завжди цікавився сином, відвідував школу, повністю забезпечував його. Грошові кошти, які заробляв її чоловік ОСОБА_6 , витрачались на утримання їхньої сім`ї, в тому числі на утримання її сина від першого шлюбу ОСОБА_5 , зокрема, забезпечував його одягом, продуктами харчування, шкільним приладдям, організовував його дозвілля тощо. З доходів ОСОБА_6 сплачувались витрати на комунальні послуги, придбавалось для обох її дітей все необхідне для їх проживання та виховання. Доходи її покійного чоловіка до дня його смерті були основним джерелом доходів їхньої сім`ї, які забезпечували повсякденні життєві потреби на достатньому рівні, в тому числі потреби її сина від першого шлюбу ОСОБА_5 , зокрема й у період, коли вона перебувала у декретній відпустці після народження сина ОСОБА_8 в 2015 році. Біологічний батько ОСОБА_5 участі в матеріальному забезпеченні та утриманні свого сина не приймає.

Вважає, що її неповнолітній син від першого шлюбу ОСОБА_5 має право на соціальний захист, передбачений чинним законодавством, а саме на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та на отримання пільг, пов`язаних із навчанням у вищому навчальному закладі, так як є студентом 1 курсу Луцького національного технічного університету, оскільки перебував на повному матеріальному забезпеченні та утриманні загиблого ОСОБА_6 . Пояснила, що в період розгляду справи у суді вона з неповнолітнім сином ОСОБА_5 зверталися до пенсійного фонду, де останьому було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яким був ОСОБА_6 . Водночас зазначила, що для отримання права на переведення її сина ОСОБА_10 з платного навчання на навчання за державним замовленням їй необхідно отримати посвідчення члена сім`ї загиблого, яке в свою чергу видається утриманцям загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Заінтересована особа - Міністерство оборони України заперечило проти заяви про встановлення факту перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_6 з травня 2013 р. до жовтня 2022 р., мотивуючи тим, що метою встановлення вищевказаного факту вбачає намір заявниці подати заяву про призначення та виплату грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та згідно зі ст.16-1 вказаного закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, та ОСОБА_5 таким не є.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в поданій до суду заяві не заперечила проти встановлення факту перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_6 . Зазначила, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 відповідають дійсності.

Заінтересовані особи-Головне управлінняПенсійного фонду України в Рівненській області таОСОБА_2 правом подати заперечення проти заяви про встановлення факту, що має юридичне значення не скористалися.

Представники заінтересованихосіб -Міністерства оборониУкраїни,Головного управлінняПенсійного фонду України в Рівненській області тазаінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Свідок ОСОБА_11 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність, в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем української мови та літератури в Острозькому ліцеї № 1 та проживає по сусідству із родиною заявниці в АДРЕСА_2 більше десяти років. Їй достовірно відомо, що до складу сім`ї заявниці входив чоловік ОСОБА_6 , їх спільний син ОСОБА_8 та син заявниці від першого шлюбу ОСОБА_5 . Зазначила, що заявниця та її другий чоловік ОСОБА_6 проживали разом більше десяти років. ОСОБА_6 повністю утримував сім`ю, в тому числі і сина ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_12 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність, в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем початкових класів в Острозькому ліцеї № 2 та знайома із заявницею більше двадцяти років, вона часто бувала у неї в гостях. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_1 двічі була одружена та другим її чоловіком був ОСОБА_6 . Зазначила, що в ОСОБА_1 є два сина: син від першого шлюбу ОСОБА_13 та від шлюбу з ОСОБА_6 ОСОБА_14 . Вказала, що ОСОБА_5 не знав свого біологічного батька та вважав своїм батьком ОСОБА_6 , та останній ставився до ОСОБА_5 як до свого рідного сина. Вони всі проживали однією сім`єю в квартирі ОСОБА_1 . Вказала, що ОСОБА_6 здійснював повне утримання їх сім`ї, в тому числі і ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_1 не працювала, зокрема, у зв`язку із здійсненням догляду за новонародженою дитиною.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, заслухавши пояснення заявниці, покази свідків, повно та всебічно дослідивши подані письмові докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

З досліджених судом письмових доказів встановлені наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.12.2005 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_4 (а.с.4).

Заявниця ОСОБА_16 перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.05.2009р. (а.с.5).

На підставі нотаріально посвідченого договору від 30.04.2009 р. ОСОБА_4 передав у власність своїй дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_15 прийняла вищевказану квартиру. Як вбачається зі змісту вищевказаного договору передачу вищевказаної квартири здійснено в рахунок належних до сплати аліментів, водночас положеннями зазначеного договору не передбачено припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири було зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.12.2009 р. (а.с.6-8).

03.05.2013 р. заявниця уклала шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 03.05.2013р. (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 28.08.2015 року, у заявниця та її чоловіка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився спільний син ОСОБА_8 (а.с.10).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 №1416 від 23.08.2022 року чоловік заявниці ОСОБА_6 16.08.2022 р. був мобілізований до лав Збройних сил України та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 (а.с.11).

27.10.2022 р. заявниця отримала сповіщення сім`ї № НОМЕР_2 про смерть свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області (а.с.12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.11.2022 року ОСОБА_6 у віці 39 років помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Цукурине Донецької області (а.с.13).

Згідно довідки про спільне проживання громадян на день смерті одного з них, виданої управлінням забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради №753/01-17-22 від 07.11.2022 року, на день смерті ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_8 - син, та ОСОБА_5 - син дружини (а.с.14).

З довідки №1576.23 від 07.09.2023р. та договору про надання освітніх послуг від 12.08.2023р. вбачається, що ОСОБА_5 01.09.2023 року зарахований до Луцького національного технічного університету та навчається на І курсі факультету комп`ютерних та інформаційних технологій за контрактом, та вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 102000 грн. (а.с.30-31).

Відповідно доакту обстеженняперевірки житловихумов від13.10.2023та довідкипро спільне проживання громадян на день смерті одного з них, виданої управлінням забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради №1597/03-13-23 від 17.10.2023 року встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з синами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.77-78).

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 12/1/5928 від 12.11.2023 року виплата одноразової грошововї допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 не проводилась, документи на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не направлялись. Шостий відділ Рівненського районного РТЦК СП збирає повний пакет документів, необхідний для оформлення одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. Членами сім`ї загиблого зазначено: дружину ОСОБА_1 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина від першого шлюбу дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку від першого шлюбу ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір неповнолітньої доньки ОСОБА_17 , мати ОСОБА_3 , батька ОСОБА_9 (з 1983 року проживає на терирії рф) (а.с.70).

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст.ст.293, 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц, повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до якого встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст.62 ЦПК України.

Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року у випадках, зазначених упідпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із ч.1 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року одноразова грошова допомога у випадках, передбаченихпідпунктами 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання,за їхособистою заявоюабо заявоюїх законнихпредставників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених упункті 4статті 16-1цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановленийпунктом 9цієї статті,не реалізуваласвоє правона призначеннята отриманняодноразової грошовоїдопомоги,її часткарозподіляється міжіншими особами,які маютьправо напризначення таотримання такоїдопомоги,у рівнихчастках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених устатті 16-1цього Закону.

Згідно із ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Разом тим, згідно із ч.1 ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Відповідно до п.2 Порядку переведення на навчання за державним замовленням окремих категорій здобувачів фахової передвищої, вищої освіти, які зараховані до закладів фахової передвищої, вищої освіти до 2021 року включно на місця, що фінансуються за кошти фізичних та/або юридичних осіб, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2022 р. №1224, цей Порядок поширюється на такі категорії здобувачів фахової передвищої, вищої освіти (за умови, що вони зараховані для здобуття певного освітнього (освітньо-професійного) ступеня освіти на місця, що фінансуються за кошти фізичних та/або юридичних осіб, до настання обставин їх віднесення до зазначених категорій, здобувають такий ступінь освіти вперше та не заперечують щодо такого переведення): перша категорія - діти (особи з їх числа у віці до 23 років) загиблих (померлих) осіб, зазначених у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, згідно п.4 вищевказаного Порядку документами, що підтверджують право на переведення на навчання за державним замовленням відповідно до цього Порядку є : для першої категорії посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України або до 1 березня 2023 р. посвідчення члена сім`ї загиблого встановленого зразка (до досягнення дитиною 14-річного віку довідка, видана батькові або матері (іншому повнолітньому члену сім`ї загиблої особи або особам, які замінюють батьків) за місцем реєстрації дитини) відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302, та свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до п.4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».

Відповідно до п.6 ч.1, ч.4 ст.10-1 Закону України України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема, утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, виходячи з наступного.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Надані заявницею та досліджені судом докази в їх сукупності, разом з показами свідків, дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_5 перебував на утриманні померлого ОСОБА_6 .

Так, за загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо. Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що допомога, яка надавалась неповнолітньому ОСОБА_5 його вітчимом ОСОБА_6 за життя, була для нього постійним і основним засобом для існування, між ними існував тісний родинний та сімейний зв`язок, вони були пов`язані спільним побутом, ОСОБА_5 фінансово залежав від нього та був на його утриманні до дня його загибелі. Доходи ОСОБА_6 до дня його смерті були основним доходом їхньої сім`ї, які забезпечували повсякденні життєві потреби на достатньому рівні, в тому числі потреби ОСОБА_5 .

Метою встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні є реалізація її права на отримання матеріальних виплат, нематеріальних благ та гарантій і пільг, передбачених законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявниця, дані докази повністю узгоджуються із заявою ОСОБА_1 , її поясненнями в судовому засіданні, показами свідків і є такими, що дозволяють встановити факт перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_6 , а відтак заява підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставівикладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 258, 263-265, 273, 315-319 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з травня 2013 року до жовтня 2022 року, а саме до дня смерті ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Цукурине Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.05.2024 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.