ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16547/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 ( суддя першої інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/16547/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду адвокатського рапорту ОСОБА_2 від 27.05.2023 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути адвокатський рапорт ОСОБА_2 від 27.05.2023 року та видати, в тому числі, ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з 14.11.2022 року ОСОБА_1 мобілізований для проходження військової служби, зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_1 , виконував бойовий обов?язок в 3 батальйоні 9 роти. 15.03.2023 року роту охорони вивели на 3 лінію, щоб охороняти військову техніку, проте військові опинились на нульовій позиції в смт. Тернова Харківської області. В той самий день, командир батальйону дав наказ: …хто має проблеми зі здоров?ям, можуть здати зброю та їхати до пункту постійної дислокації військової частини для з?ясування обставин їх мобілізації з наявними фізичними недугами, а також проходження ВЛК. ОСОБА_1 здав зброю та власним ходом повернувся до пункту постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . 20.03.2023 прибув до розташування військової частини, написав рапорт на проходження ВЛК. Станом на 07.04.2023 направлення на ВЛК було готове, проте ОСОБА_1 його не віддали, пояснюючи тим, що він самовільно залишив частину. 27.05.2023 року ОСОБА_1 повторно направив рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 , де, серед іншого прохав видати направлення на проходження ВЛК. На теперішній час відповідь від командира Військової частини НОМЕР_1 позивачу не надходила.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_2 від 27.05.2023 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_2 від 27.05.2023 року та надати мотивовану відповідь стосовно питань, викладених у ньому.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.

У скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підстави для направлення позивача на проходження огляду військово-лікарською комісією відсутні.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

16.03.2023 ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби з району участі у бойових діях та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, про що оголошено в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 56 від 20.03.2023, До цього часу позивач до Військової частини НОМЕР_1 не повернувся. Рапорт ОСОБА_1 , ні датований 27 травня 2023, ні іншою датою, на адресу ВЧ НОМЕР_1 у 2023 році не надходив. Доказів подання ОСОБА_1 рапорту про направлення його на ВЛК 20.03.2023 не існує. На ВЛК може бути вирішене виключно в разі його повернення до військової частини, оскільки відповідно до форми направлення на огляд військово-лікарською комісією, передбаченої додатком 14 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, саме відповідач зобов`язаний встановити позивачу попередній діагноз та визначити мету його огляду військово-лікарською комісією. Зазначене позбавляє відповідача обов`язку для направлення позивача на ВЛК.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зазначив, що рапорт ОСОБА_1 , відповідачем не розглянуто, отже для ефективного захисту прав позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту позивача від 27.05.2023 року і зобов`язати Військову частину ВЧ НОМЕР_1 розглянути вказаний рапорт та надати мотивовану відповідь стосовно питань, викладених у ньому.

Стосовно вимоги про надання направлення на проходження військово-лікарської комісії, суд зазначив, що права позивача в цій частині вимог на час звернення до суду не порушені, оскільки підставою звернення позивача до суду стала саме бездіяльність Військової частини ВЧ НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 27.05.2023, в якому міститься, крім інших питань, прохання направити його на проходження військово-лікарської комісії. Отже, рапорт позивача ще не розглянутий, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана із зобов`язанням відповідача розглянути поданий позивачем рапорт.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а тому, не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі, визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.

Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби (ч.1 ст.11 Закону №2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Так, відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно п. 1.3 розділу І Положення №402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних.

У розумінні п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) (п. 2.1 розділу І Положення №402).

Судом встановлено, що станом на день виникнення спірних правовідносин позивач є військовослужбовцем, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу ІI Положення №402.

Так, у п. 6.1. Глави 6 розділу ІІ Положення №402 вказано: направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Спеціальними законодавчими нормами, що регламентують порядок здійснення медичного огляду військовослужбовців, передбачено, що направлення на такий здійснюється прямим начальником від командира військової частини, в якій такий військовослужбовець проходить військову службу.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (Положення №1153).

Відповідно до п. 240 Положення №1153 військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом.

Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з рапортами до уповноважених представників, в тому числі керівництва, Військової частини про його направлення на військово-лікарську комісію для визначення стану здоров`я щодо придатності до несення військової служби в подальшому.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні відомості (печатки) щодо отримання рапортів (запитів) позивача про його направлення на ВЛК.

Однак, у межах строку, визначеного пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, уповноважені представники відповідача не розглянули по суті рапорти позивача про його направлення на військово-лікарську комісію та не прийняли жодного рішення за результатами їх розгляду, що, в свою чергу, вказує на протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 25- окремої повітрянодесантної Січеславської бригада.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зобов`язав Військову частину розглянути рапорт позивача про його направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану здоров`я щодо придатності до подальшого несення ним військової служби.

Водночас, судом обґрунтовано зазначено, що, зважаючи на не розгляд по суті рапортів позивача про його направлення на військово-лікарську комісію, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача направити позивача на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану його здоров`я щодо придатності до подальшої військової служби, забезпечивши направленням відповідної форми та необхідними для проходження військово - лікарської комісії документами, оскільки прийняття рішення про задоволення рапортів позивача про його направлення на військово-лікарську комісію, або ж про відмову у їх задоволенні, відноситься виключно до дискреційних повноважень Військової частини, які суд не вправі перебирати на себе.

Колегія суддів роз`яснює, що у випадку прийняття відповідачем будь-яких рішень за результатами розгляду рапортів позивача, останній, у випадку незгоди з прийнятими рішеннями, не позбавлений права звертатися до суду за захистом своїх прав.

Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що згідно із п. 1.1, 1.2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це медичний огляд військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби.

Згідно із пунктом 1.1 розділу II Положення, медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності військовослужбовців до військової служби.

Підпунктом б) пункту 6.1, пунктом 6.10 розділу II Положення встановлено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Крім того, самовільне залишення чоловіком військової частини не позбавляє військову частину виконати свій обов`язок, а саме: розглянути рапорт військовослужбовця по суті та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 в адміністративній справі №160/16547/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 травня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров