УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 р.Справа № 480/6062/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяви суддів Другого апеляційного адміністративного суду Перцової Т.С., Русанової В.Б., Жигилія С.П. про самовідвід у справі № 480/6062/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність А1815 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди відповідно п.1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за період із 01.04.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за період із 01.04.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя- Перцова Т.С., судді- Русанова В.Б., Жигилій С.П.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі № 480/6062/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 докази безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в зонах ведення бойових дій (бойові накази, журнали ведення бойових дій, рапорти (донесення) командиру підрозділу (групи) про участь у бойових діях, тощо) у період з 01.04.2022 по 31.12.2022.

На виконання вимог зазначеної ухвали, відповідачем подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про долучення доказів разом з рапортами командира механізованого батальйону підполковника ОСОБА_2 про виплату додаткової винагороди за місяць в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби, за безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій стосовно старшого солдата ОСОБА_1 за періоди з 24.02.2022 по 08.03.2022, з 09.03.2022 по 15.03.2022, з 16.03.2022 по 23.03.2022, з 24.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 05.04.2022.

Водночас, відповідач повідомив, що бойові накази та журнали ведення бойових дій не можуть бути надані, оскільки відповідно до Закону України "Про інформацію", запитувана інформація відноситься до відомостей, що становлять службову інформацію Військової частини НОМЕР_1 .

З цього приводу колегія суддів ваажає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.

Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Отже, одним із критеріїв безсторонності суду є об`єктивний критерій, який включає в себе питання щодо формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю»:

- державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою;

- гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації;

- допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації;

- доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 18, ч.ч. 4, 7 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуються: єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 01.04.2022 по 31.12.2022 за безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Так, згідно з положеннями Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Таким чином, для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, дослідженню підлягає інформація, яка наявна у бойовому наказі (бойовому розпорядженні), журналі бойових дій та рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу.

Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 затверджено Звод відомостей, що становлять державну таємницю (далі - Звод).

Відповідно до пункту 1.1.3 розділу ІІ Зводу, відомості про зміст документів з управління військами (силами), які розкривають за окремими показниками питання підготовки, організації, ведення бойових дій, розташування військ (сил), у цілому щодо:

тактичної групи, бригади, полку, окремого батальйону (до них прирівняних) ЗС; зони (району) територіальної оборони; органу охорони державного кордону, загону морської охорони, органу забезпечення ДПС; Головного управління, оперативно-територіального об`єднання, угруповання, територіального управління, бригади, полку, окремого батальйону (до них прирівняних) НГУ; підрозділу СЗР; військової частини (структурного підрозділу) ДССТ, мають ступінь секретності - таємно.

З аналізу вищенаведених положень Зводу вбачається, що зміст документів (бойові розпорядження, бойові донесення, журнали ведення бойових дій, тощо) щодо ведення бойових дій підрозділами Збройних Сил України мають ступінь секретності таємно.

Враховуючи, що саме рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) є підтвердженням факту участі безпосередньо кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, відсутність такого документу у спіних правовідносинах унеможливлює встановлення обставин наявності або відсутності права на отримання додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за період із 01.04.2022 по 31.12.2022.

Разом з цим, враховуючи, що рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) є документом, що містить інформацію щодо ведення бойових дій, яка не підлягає розголошенню і охороняється законом, зокрема, може мати ступінь секретності таємно, колегія суддів. не маючи допуск до державної таємниці, не може розглядати цю справу.

З цих підстав, 06.05.2024 суддями Другого апеляційного адміністративного суду - Перцовою Т.С., Русановою В.Б, Жигилієм С.П. заявлено самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяв про самовідвід, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяви про самовідвід підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 31 КАС України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Колегія суддів зазначає, що автоматизований розподіл судових справ, пов`язаних з державною таємницею, здійснюється з урахуванням наявності допуску суддів до державної таємниці.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 39, ч.ч. 1, 2 ст. 40 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Вирішуючи питання про можливість задоволення заяв про самовідвід суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б. та Жигилія С.П. колегія суддів враховує, що у даній справі, склад колегії суддів, обраний за результатами автоматизованого розподілу, не має доступу до державної таємниці, а відтак не зможе забезпечити розгляд та вирішення спору з дотриманням принципів законності, офіційного з`ясування всіх обставин у справі, перевірити, зокрема, обґрунтованість рішення суду першої інстанції, витребувати та дослідити відомості, на які посилається апелянт, які можуть мати ступінь секретності таємно, а тому зазначений склад суду не є уповноваженим судом для вирішення справи № 480/6062/23.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, з огляду на відсутність допуску вказаної вище колегії суддів до інформації, яка становить державну таємницю, заяви суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б., Жигилія С.П. про самовідвід підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 41 КАС України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Задовольнити заяви суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б., Жигилія С.П. про самовідвід по справі № 480/6062/23.

Адміністративну справу № 480/6062/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі № 480/6062/23 передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно зі ст. 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.