ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/3005/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

представника позивача Марченко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо не видачі трудової книжки ОСОБА_2 та наказу про звільнення.

2. Зобов`язати видати трудову книжку (або її дублікат), привівши записи у ній у відповідність до вимог чинного законодавства та наказ про звільнення ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що бездіяльність Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо не видачі трудової книжки ОСОБА_1 та наказу про звільнення, є протиправним та порушує її права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У липні 2018 року ОСОБА_3 (далі по тексту - Позивач) займала посаду державного службовця в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

У зв`язку із призначенням Позивач була переведена до Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України.

Починаючи з вересня 2018 року по квітень 2020 року Позивач займала посаду старшого уповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС східних регіонів України ГУ внутрішньої безпеки Державної податкової служби України в Головному управлінні внутрішньої безпеки ДФС України, та відповідно їй присвоєно звання - лейтенант податкової міліції.

З квітня 2020 року по червень 2023 року Позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

У зв`язку з набуттям чинності 25 березня 2021 року Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України», згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями, далі - Постанова № 1200), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), здійснювалися відповідні заходи, пов`язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України, що передбачені Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону, Кабінету Міністрів України необхідно було не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.

Таким чином, за час перебування Позивача у відпустці по догляду за дитиною, процедура ліквідації Державної фіскальної служби України була розпочата та як наслідок створена Комісія з реорганізації Державної фіскальної служби України (далі по тексту - Відповідач).

У червні 2023 року Позивач звернулась за своїм місцем роботи із заявою про те, що вона планує виходити з липня 2023 року з відпустки по догляду за дитиною та вважає за потрібне повідомити, що готова приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

Офіційних листів чи дзвінків з місця роботи щодо повернення на робоче місце Позивач не отримувала.

17 серпня 2023 року Позивач, в інтересах якої діяв представник, звернулась до уповноважених осіб з реорганізації та ліквідації ДФС для отримання інформації щодо місця зберігання особової справи.

Листом від 02.11.2023 Відповідач повідомив Позивача про те, що новопризначеному голові комісії не була передана значна частина документів з питань діяльності ДФС, зокрема інформація щодо місцезнаходження особової справи Позивача та у випадку встановлення місцезнаходження особової справи, Позивача про це повідомлять.

Після цього, 28 листопада 2023 року та 18 грудня 2023 року представником Позивача, ОСОБА_4 було направлено адвокатські запити на адресу Відповідача стосовно копій документів, які складають особову справу Позивача, зокрема, але не виключно: особова картка державного службовця встановленого зразка; текст Присяги державного службовця, скріплений підписом державного службовця (для осіб, уперше прийнятих на державну службу); копія паспорта державного службовця; копія облікової картки платника податків (окрім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання; копія трудової книжки; копія військового квитка (у разі наявності); копії документів про надані пільги (у разі наявності); довідка про результати проведення спеціальної перевірки (у разі її проведення) відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» або копія відповідної довідки; довідка про результати проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» або її завірена в установленому порядку копія; заява про призначення на посаду; копія акта про призначення на посаду; витяг із протоколу засідання конкурсної комісії в разі, якщо призначення здійснюється за результатами конкурсу; копія акта органу вищого рівня про призначення на посаду (у випадках, передбачених законодавством); погодження відповідних органів, передбачені законодавством для призначення на посади державних службовців.

На момент звернення до суду з цією позовною заявою будь-якої відповіді на адвокатські запити представника Позивача не надходило.

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян гарантується Конституцією України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 (далі по тексту - Постанова № 301)

Відповідно до пунктів 2-4 Постанова № 301, при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4, 2.26, 2.2.7, 4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи про звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЗУ "Про державну службу", державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Статтею 37 ЗУ "Про державну службу" встановлено, що стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, в якій зазначаються відомості про проходження державної служби в державному органі (посада, категорія посади та ранг державного службовця, відомості про професійне навчання, стажування, відрядження за кордон, переведення в цьому державному органі), вид і строки надання відпустки та інші відомості щодо державного службовця.

Складовими елементами особової справи є особова картка державного службовця встановленого зразка, текст Присяги державного службовця, скріплений підписом державного службовця, копія паспорта державного службовця, копія облікової картки платника податків, копії документів про освіту, копія військового квитка.

Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом національного агенства України з питань державної служби № 64 від 22.03.2016, після звільнення державного службовця з державної служби його особова справа залишається у службі управління персоналом і передається до архіву в порядку, визначеному відповідною інструкцією з діловодства. У графі 5 журналу обліку особових справ державних службовців зазначаються дата та підстава звільнення.

Таким чином, з огляду на зазначене, вбачається порушення прав та законних інтересів Позивача, що проявляються у протиправній бездіяльності Відповідача щодо не виконання обов`язку повернення належним чином оформленої трудової книжки та наказу про звільнення Позивача.

У зв`язку з тим, що трудова книжка Позивача є документом, який підтверджує стаж роботи, відповідно наразі Позивач позбавлена можливості надати інформацію про свій стаж до інших потенційних роботодавців та в майбутньому може мати проблеми з органами Пенсійного фонду України щодо визначення розміру пенсії.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо невидачі трудової книжки ОСОБА_1 та наказу про звільнення.

Від так, слід зобов`язати Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України видати трудову книжку та наказ про звільнення ОСОБА_1 .

Щодо зобов`язання відповідача видати трудову книжку (або її дублікат), привівши записи у ній у відповідність до вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Дублікат трудової книжки виготовляється роботодавцем, у разі втрати оригіналу.

Записи у трудовій книжці здійснюються компетентними особами роботодавця і вчинення таких записів відноситься до їх виключних повноважень.

З огляду на те, що, на цей час, трудова книжка позивачці не видавалась, то позовні вимоги, щодо видачі її дубліката чи приведення записів у ній у відповідність до вимог чинного законодавства, є передчасними і не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннямистатті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо невидачі трудової книжки ОСОБА_2 та наказу про звільнення.

Зобов`язати Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України видати трудову книжку та наказ про звільнення ОСОБА_2 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ