ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15824/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - ГУ ПФУ в Миколаївській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі - ГУ ПФУ в Сумській області), у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.11.2023 /а.с. 56-67/, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.07.2023 №164850010169 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2023 №164850010169 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з дати встановлення інвалідності 23.06.2023, зарахувавши до страхового стажу стаж військової служби: з 31.07.1999 по 19.06.2004 на посаді курсанта Полтавського військового інституту зв`язку; з 19.06.2004 по 20.07.2004 у розпорядженні Голови Державної прикордонної служби України; з 20.07.2004 по 19.12.2005 на посаді начальника групи радіозв`язку вузла зв`язку НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 19.12.2005 по 20.01.2006 у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 20.01.2006 по 04.02.2010 на посаді офіцера відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 04.02.2010 по 16.03.2012 на посаді офіцера відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 16.03.2012 по 02.08.2012 на посаді начальника відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України; з 06.09.2014 по 24.09.2014 на посаді начальника групи інформаційно-телекомунікаційних систем «Гарт-5» та підсистеми «Ризик» відділу забезпечення функціонування та супроводження складових інформаційно-телекомунікаційних систем центру забезпечення функціонування систем зв`язку та автоматизації (ВОС-5303003) 130 головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України; з 24.09.2014 по 29.09.2014 у розпорядженні начальника Азово-Чорноморського управління (II категорії) Державної прикордонної служби України; з 29.09.2014 по 31.08.2015 на посаді начальника відділення забезпечення функціонування складових інформаційно-телекомунікаційних систем та технічних засобів прикордонного контролю відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 06.07.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, за результатами розгляду якої рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 13.07.2023 №164850010169 відмовлено у призначенні пенсії, а 05.09.2023 позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, за результатами розгляду якої рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 13.09.2023 №164850010169 відмовлено у призначенні пенсії, при цьому визначено страховий стаж 06 років 08 місяців 11 днів, до якого не зараховано періоди військової служби. Позивач вважає вказані рішення про відмову у призначенні пенсії протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що він не може нести відповідальність чи бути обмеженим правах на соціальне забезпечення в разі неналежного виконання своїх обов`язків роботодавцем чи пенсійного органу, так як обов`язок щодо подання до пенсійного фонду персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, покладено саме на військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

07 листопада 2023 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву від 03.11.2023, а також її копії відповідно до кількості учасників справи /а.с. 54-71/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15824/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідачів.

28 листопада 2023 року до суду надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області на позовну заяву /а.с.84-85/, у якому представник відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії слугувала відсутність довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, а також перебування позивача на військовій службі. Пояснює, що оскільки позивачем не надано довідок відповідної форми, як це передбачено законодавством, страховий стаж розраховано без врахування періодів перебування на військовій служби.

05 грудня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача ГУ ПФУ в Миколаївській області на позовну заяву /а.с. 151-154/, у якому представник цього відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що до заяви про призначення пенсії від 05.09.2023 позивачем надано: копії особистих карток грошового забезпечення за періоди протягом 2004-2005 років, 2006-2010 років, 2014-2015 років, видані галузевим Державним архівом Державної прикордонної служби України; довідку від 26.07.2012 №281 про заробітну плату за період протягом липня 2011 - червня 2012 років, видана військовою частиною Державної прикордонної служби України; довідки про доходи від 03.08.2023 №15, № 16 за періоди протягом жовтня-грудня 2014 року, січня-серпня 2015 року, видані військовою частиною Державної прикордонної служби України. Пояснює, що довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески відповідної форми, як це передбачено законодавством, позивачем не надано. Страховий стаж позивача за наданими до заяви від 05.09.2023 документами склав 06 років 08 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058. З урахуванням викладеного, правові підстави для зарахування вищезазначених періодів проходження військової служби до страхового стажу та призначення пенсії у Головного управління відсутні.

07 грудня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшли документи від ГУ ПФУ в Сумській області /а.с. 198-228/.

Відповідач ГУ ПФУ в Сумській області не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, хоча копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками отримав 21 листопада 2023 року /а.с. 83/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 за результатами первинного огляду 27.06.2023 встановлено другу групу інвалідності (травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини) на строк з 23.06.2023 до 01.07.2025, дата чергового огляду 23.06.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №101832 /а.с. 34/ та посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни, виданим Управлінням соціального захисту населення Лубенської районної Державної адміністрації Полтавської області серії 03.07.2023 /а.с. 33/.

06.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 13/, звернувся до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою за призначенням пенсії по інвалідності /а.с. 89-90/, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні, які прийнято 06.07.2023 і зареєстровано за №1132 /а.с. 91/.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 від 06.07.2023 в електронному вигляді передані на розгляд до ГУ ПФУ в Сумській області.

13.07.2023 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №164850010169.

Надані до суду копії рішення від 13.07.2023 №164850010169 позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ГУ ПФУ в Сумській області за своїм змістом не є ідентичними.

Так, надане до суду позивачем ОСОБА_1 рішення від 13.07.2023 №164850010169 /а.с. 15/ вмотивоване тим, що необхідний страховий стаж, визначений ст.32 Закону №1058 - 9 років; відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 6 років 5 місяців 11 днів. Вказано, що до страхового стажу зараховано всі періоди. Додатковий коментар: за наданими документами право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058 відсутнє, у зв`язку з відсутністю страхового стажу.

Натомість, надане ГУ ПФУ в Сумській області до суду рішення за тими ж реквізитами від 31.07.2023 №164050003338 /а.с. 96/ вмотивоване тим, що необхідний страховий стаж, визначений ст.32 Закону №1058 - 9 років; відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 6 років 5 місяців 11 днів. Вказано, що до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби: з 01.01.2004 по 02.08.2012, оскільки відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Додатковий коментар: за наданими документами право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058 відсутнє, у зв`язку з відсутністю страхового стажу.

05.09.2023 ОСОБА_1 , повторно звернувся до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою за призначенням пенсії по інвалідності /а.с. 86-87/, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні, які прийнято 05.09.2023 і зареєстровано за №1483 /а.с. 88/.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 від 05.09.2023 в електронному вигляді передані на розгляд до ГУ ПФУ в Миколаївській області.

13.09.2023 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 управлінням пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №164850010169 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 09 років. /а.с. 16, 93/.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що страховий стаж особи становить 06 років 08 місяців 11 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до заяви надано: копії особистих карток грошового забезпечення за періоди протягом 2004-2005 років, 2006-2010 років, 2014-2015 років, видані галузевим Державним архівом Державної прикордонної служби; довідку від 26.07.2012 №281 про заробітну плату за період протягом липня 2011 - червня 2012 років, видану військовою частиною Державної прикордонної служби; довідки про доходи від 03.08.2023 №15, № 16 за періоди протягом жовтня-грудня 2014 року, січня-серпня 2015 року, видані військовою частиною Державної прикордонної служби. Довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за вищезазначені періоди не надано. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по теперішній час. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.07.2023 №164850010169 про відмову у призначенні пенсії та з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2023 №164850010169, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.07.2023 №164850010169 про відмову у призначенні пенсії та рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.09.2023 №164850010169 про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 30 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

За умовами частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років.

Отже, особа, якій встановлено ІІ групу інвалідності, має право на призначення пенсії по інвалідності у разі наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Положеннями частин 1, 2, 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підтвердження стажу роботи для призначення або перерахунку пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно з пунктом 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Позивачем було надано до органів Пенсійного фонду України:

- диплом спеціаліста НОМЕР_3 з додатком до диплома про вищу освіту, видані Полтавським військовим інститутом зв`язку 19.06.2004 про те, що ОСОБА_1 отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Системи та комплекси військового звязку" та здобув кваліфікацію інженера телекомунікаційних систем в мереж, офіцера військового управління тактичного рівня. Цими документами підтверджено факт вступу позивача державного ВВНЗ 31.07.1999 та його випуску - 19.06.2004, форма навчання - денна /а.с.170-171/;

- військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий ОСОБА_1 , у якому містяться відомості про те, що з 31.01.1999 по 19.06.2004 позивач був курсантом, з 20.07.2004 по 19.12.2005 ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника радіозв`язку ВЗ НОМЕР_1 прикордонного загону ЗхРУ ДПСУ (підстава наказ №145 ос), з 19.12.2005 по 20.01.2006 - перебував у розпорядженні начальника Аз ЧРУ ДПСУ, з 20.01.2006 по 04.02.2010 - офіцер ВЗтаА штабу НОМЕР_2 прикордонного загону АзЧРУ, з 20.02.2010 по 16.03.2012 - старший офіцер ВЗтаА штабу НОМЕР_2 прикордонного загону АзЧРУ, з 16.03.2012 по 02.08.2012 - начальник відділення супров. ІТС ВЗтА 31 штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І кат.) АзЧРУ ДПСУ, з 29.09.2014 по 31.08.2015 позивач проходив службу на посаді начальник відділення, з 25.02.2022 по 22.04.2022 - офіцер роти в/ч НОМЕР_5 , з 22.04.2022 по 14.02.2023 - командир взводу 5 мр 2 ліб в/ч НОМЕР_6 , з 14.02.2023 позивач проходить військову службу на посаді заступника командира 5 мр 2 ліб /а.с. 17-19, 106-110/;

- витяг із послужного списку майора ОСОБА_1 №976 від 31 серпня 2015 року, складений військовою частиною НОМЕР_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким підтверджено, що з 31.07.1999 по 19.06.2004 позивач був курсантом Полтавського військового інституту зв`язку; з 19.06.2004 по 20.07.2004 у розпорядженні Голови Державної прикордонної служби України; з 20.07.2004 по 19.12.2005 начальник групи радіозв`язку вузла зв`язку НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 19.12.2005 по 20.01.2006 у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з 20.01.2006 по 04.02.2010 офіцер відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з 04.02.2010 по 16.03.2012 старший офіцер відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з 16.03.2012 по 02.08.2012 начальник відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорія) Азово-Чорноморського регіонального управління (ІІ категорія) Державної прикордонної служби України; 02.08.2012 звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України; з 05.09.2014 призваний у Збройні Сили України під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 №607/2014 через ІНФОРМАЦІЯ_5 ; з 06.09.2014 по 24.09.2014 начальник групи інформаційно-телекомунікаційних систем "Гарт-5" та підсистем "Ризик" відділу забезпечення функціонування та супроводження складових інформаційно-телекомунікаційних систем центру забезпечення функціонування систем зв`язку та автоматизації 130 головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України; з 24.09.2014 по 29.09.2014 у розпорядженні начальника Азово-Чорноморського регіонального управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України; з 29.09.2014 по 31.08.2015 начальник відділення забезпечення інформаційно-телекомунікаційних систем та технічних засобів прикордонного контролю відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорія) ІНФОРМАЦІЯ_6 категорія) Державної прикордонної служби України /а.с.20, 113-114/;

- довідку військової частини НОМЕР_7 про зарплату за 2011-2012 роки №281 від 26.07.2012, яка містить відомості про відрахування до НДФЛ та єдиний соціальний внесок за період з липня 2011 року по червень 2012 року /а.с. 30, 162/;

- довідку військової частини НОМЕР_7 про доходи №15 від 03.08.2023 №15 за період з січня 2014 року по грудень 2014 року включно /а.с. 31, 191/;

- довідку військової частини НОМЕР_7 про доходи №16 від 03.08.2023 за період з січня 2015 року по грудень 2015 року;

- особисті картки грошового забезпечення та заробітної плати за 2004 рік /зворот а.с. 182- 183/, №547 за 2006 рік /зворот а.с. 180-181/, №547 за 2007 - 2010 роки /зворот а.с. 183-187/, №1/237 за 2014 рік /зворот а.с.187/, за 2015 рік №7051 /а.с. 182/;

- архів розрахункових листів за період з січня 2014 по грудень 2014 року /а.с.188/;

- архівної відомості №7051 за 2015 рік /зворот а.с. 181/.

За змістом статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) та статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон - №2011-XII) час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язок подачі персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) покладено законом на військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, тому військовослужбовець не може нести відповідальність за невиконання військовою частиною та/або органом, які виплачують грошове забезпечення, у разі невиконання останніми свого обов`язку подачі персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби).

В силу положень статті 21 Закону №1058-IV облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом № 2464-VI.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон №2464-VI) державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

За змістом статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7 статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до приписів статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду (пункт 9 частини другої статті 64 Закону №1058-IV).

Стаття 12-1 Закону № 2464-VI визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - військову частину, яка виплачувала позивачу грошове забезпечення, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання страхувальником, а також контролюючим органом своїх прямих обов`язків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час служби, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №295/6361/17, який підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 КАС України.

Суд також враховує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що до страхового стажу ОСОБА_1 підлягають зарахуванню період навчання за денною формою здобуття освіти у закладі вищої освіти з 31 липня 1999 року по 19 червня 2004 року, а також періоди військової служби з 19 червня 2004 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року, що підтверджені належними документами.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що рішення №164850010169 від 13 липня 2023 року та №164850010169 від 13 вересня 2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняті відповідачами не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

З метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 липня 2023 року №164850010169 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 31 липня 1999 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року, а також визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13 вересня 2023 року №164850010169 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 вересня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 31 липня 1999 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року.

Суд враховує, що питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, у даному випадку визначених за принципом екстериторіальності: ГУ ПФУ в Сумській області та ГУ ПФУ в Миколаївській області, оскільки позивач звертався з двома заявами про призначення пенсії, і підлягає вирішенню цими територіальними органами Пенсійного фонду України в ході повторного розгляду кожної із заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06 липня 2023 року та від 05 вересня 2023 року після зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періодів з 31 липня 1999 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з дати встановлення інвалідності 23.06.2023, зарахувавши до страхового стажу стаж військової служби: з 31.07.1999 по 19.06.2004 на посаді курсанта Полтавського військового інституту зв`язку; з 19.06.2004 по 20.07.2004 у розпорядженні Голови Державної прикордонної служби України; з 20.07.2004 по 19.12.2005 на посаді начальника групи радіозв`язку вузла зв`язку НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 19.12.2005 по 20.01.2006 у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 20.01.2006 по 04.02.2010 на посаді офіцера відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 04.02.2010 по 16.03.2012 на посаді офіцера відділу зв`язку та автоматизації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 16.03.2012 по 02.08.2012 на посаді начальника відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України; з 06.09.2014 по 24.09.2014 на посаді начальника групи інформаційно-телекомунікаційних систем «Гарт-5» та підсистеми «Ризик» відділу забезпечення функціонування та супроводження складових інформаційно-телекомунікаційних систем центру забезпечення функціонування систем зв`язку та автоматизації (ВОС-5303003) 130 головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України; з 24.09.2014 по 29.09.2014 у розпорядженні начальника Азово-Чорноморського управління (II категорії) Державної прикордонної служби України; з 29.09.2014 по 31.08.2015 на посаді начальника відділення забезпечення функціонування складових інформаційно-телекомунікаційних систем та технічних засобів прикордонного контролю відділу зв`язку, автоматизації та захисту інформації штабу НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України, - слід залишити без задоволення, оскільки по перше: заяви позивача за принципом екстериторіальності підлягають розгляду іншими територіальними органами Пенсійного фонду України, а саме у спірному випадку - ГУ ПФУ в Сумській області та ГУ ПФУ в Миколаївській області, а не ГУ ПФУ в Полтавській області, як вважає позивач, а по друге: адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, натомість, здійснює контроль за легітимністю прийняття рішення, так як завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили, завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Водночас, обраний у цій справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3252344311.1 від 16.10.2023 /а.с. 47/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 50/.

Водночас, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановленої законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни, виданим Управлінням соціального захисту населення Лубенської районної Державної адміністрації Полтавської області серії А №049350 від 03.07.2023, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с.33/.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу Закону України "Про судовий збір", підстави для стягнення у цій справі судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відсутні.

Клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору до суду від позивача на час розгляду справи не надходило, тому наразі відсутні встановлені Законом підстави для вирішення цього питання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 21108013) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 липня 2023 року №164850010169 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 31 липня 1999 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13 вересня 2023 року №164850010169 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 вересня 2023 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 31 липня 1999 року по 02 серпня 2012 року та з 06 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич