РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. Рівне№460/27354/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Шеремета О.В., Вовчук Т.С.,

відповідачів: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області доУправління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Західного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними та незаконними, скасування пункту 2 вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, в якому просить:

визнати дії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області при складанні пункту 2 вимоги, оформленої Листом від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства" протиправними та незаконними;

скасувати пункт 2 вимоги "На порушення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (чинною на момент здійснення правочинів" через включення ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм" договір № 872 від 04.11.2022 на суму 4158000,00 грн (прибуток 25960,00 грн), ТОВ ОСОБА_2 договір № 873 від 04.11.2022 на суму 170520,00 грн (прибуток 4263,00 грн), ПП "Транс-Авто-Д" договір № 866 від 03.11.2022 на суму 4344100,00 грн (прибуток 385220,00 грн), ТОВ "Сучасні вантажівки" договір № 884 від 09.11.2022 на суму 5205000,00 грн (прибуток 697501,92 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1164 від 26.12.2022 на суму 4999995,00 грн (прибуток 995414,66 грн), ТОВ "Сучасні вантажівки" договір № 1165 від 26.12.2022 на суму 5460000,00 грн (прибуток 937107,73 грн), ТОВ "Констракшн Машинері" договір № 1184 від 28.12.2022 на суму 7450000,00 грн (прибуток 809692,85 грн), ТОВ "Променергообладнання" договір № 977 від 09.12.2022 на суму 11599980,00 грн (прибуток 966665,00 грн), ТОВ "Променергообладнання" договір № 976 від 09.12.202 на суму 252320,00 грн (прибуток 25232,00 грн), ПП "Рихта" договір № 924 від 23.11.2022 на суму 2356000,00 грн (прибуток 6874,86 грн), ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 865 від 03.11.2022 на суму 6489960,00 грн (прибуток 441477,95 грн), ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 1162 від 26.12.2022 на суму 6489960,00 грн (прибуток 309240,34 грн), ТОВ "Констракшн машинері" договір № 1159 від 26.12.2022 на суму 4240000,00 грн (прибуток 460253,99 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1163 від 26.12.2022 на суму 5462100,00 грн (прибуток 1081817,33 грн) до калькуляції визначення ціни виробів прибутку, договірна вартість товарів за договорами завищена на загальну суму 7146721,64 грн", оформленої листом від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що правовою підставою для включення прибутку в складі ціни є положення пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про оборонні закупівлі», рівень якого встановлений рішенням Уряду, а саме пунктом 49 Порядку, затвердженого Постановою № 363. Також позивач вказує на недотримання відповідачем вимог статей 2, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктів 2, 16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550. Вважає, що внаслідок неправильного застосування (тлумачення) Законів України «Про оборонні закупівлі», «Про публічні закупівлі», та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також Закону України «Про ціни і ціноутворення», Господарського кодексу України, Державною аудиторською службою України зроблено необґрунтований висновок, щодо порушення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» через включення суб`єктами господарювання до калькуляції визначення ціни виробів прибутку та його погодження Головного управління та, як наслідок, направлено на адресу позивача оформлену листом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 03.10.2023 № 131704-14/2675-202 незаконну вимогу про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень, які завдали збитків на суму 7146721,64 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2023. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що під час проведення контрольного заходу встановлено, що на порушення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" через включення постачальниками до калькуляції визначення ціни виробів прибутку, договірна вартість товарів завищена на загальну суму 7146721,64 грн. Вказав, що на період дії воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Вищевказаною постановою Уряду встановлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, при цьому включення прибутку в складі ціни не передбачено. З огляду на наведене, просив відмовити в позові повністю.

Протокольною ухвалою від 20.12.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.01.2024.

Ухвалою від 08.01.2024 залучено Західний офіс Держаудитслужби до участі у справі як другого відповідача. У зв`язку з залученням другого відповідача протокольною ухвалою від 08.01.2024 відкладено підготовче засідання до 31.01.2024.

Другий відповідач 15.01.2024 подав відзив на позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з підстав, аналогічних наведеним у відзиві Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

Протокольною ухвалою від 31.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2024.

В судовому засіданні учасники справи повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Відповідно до п. 5.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на IIІ квартал 2023 року в період з 06.09.2023 по 28.09.2023 уповноваженими особами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Рівненській області за період з 01.01.2022 по 31.07.2023.

За результатами проведеного контрольного заходу складено акт ревізії від 28.09.2023 №13-17-04-06/16, який позивачем підписано із запереченнями (а.с. 18-55 т. 1).

Актом ревізії встановлено, зокрема, що на порушення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (чинною на момент здійснення правочинів" через включення ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм" договір № 872 від 04.11.2022 на суму 4158000,00 грн (прибуток 25960,00 грн), ТОВ ОСОБА_2 договір № 873 від 04.11.2022 на суму 170520,00 грн (прибуток 4263,00 грн), ПП "Транс-Авто-Д" договір № 866 від 03.11.2022 на суму 4344100,00 грн (прибуток 385220,00 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 884 від 09.11.2022 на суму 5205000,00 грн (прибуток 697501,92 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1164 від 26.12.2022 на суму 4999995,00 грн (прибуток 995414,66 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1165 від 26.12.2022 на суму 5460000,00 грн (прибуток 937107,73 грн), ТОВ "Констракшн Машинері" договір № 1184 від 28.12.2022 на суму 7450000,00 грн (прибуток 809692,85 грн), ТОВ "Променергообладнання" договір № 977 від 09.12.2022 на суму 11599980,00 грн (прибуток 966665,00 грн), ТОВ "Променергообладнання" договір № 976 від 09.12.202 на суму 252320,00 грн (прибуток 25232,00 грн), ПП "Рихта" договір № 924 від 23.11.2022 на суму 2356000,00 грн (прибуток 6874,86 грн), ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 865 від 03.11.2022 на суму 6489960,00 грн (прибуток 441477,95 грн), ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 1162 від 26.12.2022 на суму 6489960,00 грн (прибуток 309240,34 грн), ТОВ "Констракшн машинері" договір № 1159 від 26.12.2022 на суму 4240000,00 грн (прибуток 460253,99 грн), ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1163 від 26.12.2022 на суму 5462100,00 грн (прибуток 1081817,33 грн) до калькуляції визначення ціни виробів прибутку, договірна вартість товарів за договорами завищена на загальну суму 7146721,64 грн. Внаслідок вказаного порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 7146721,64 грн.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області подав до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області заперечення до акту ревізії від 29.09.2023 № 62301-2029/6230/11 (а.с. 56-69 т. 1)

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області було складено висновок на заперечення, затверджений 29.09.2023, відповідно до змісту якого заперечення в частині включення суми прибутку до статті витрат калькуляцій за договорами про закупівлю товарів оборонного призначення органом фінансового контролю були відхилені (а.с.70-84 т. 1).

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області листом від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства" скерувало до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області вимогу, згідно з пунктом 2 якої: "Відповідно до норм ст. 216-226 Господарського кодексу України, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу України провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування завищеної вартості товарів із вищевказаними суб`єктами господарювання, на загальну суму 7146721,64 грн (а.с. 85-88 т.1).

Вважаючи протиправним пункт 2 вимоги, оформленої листом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства", позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи по суті цей публічно-правовий спір, суд враховує таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (орган державного фінансового контролю).

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч.2 ст.2 Закону №2939-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

За змістом п.1, 7, 15 ч.1 ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі Порядок №550).

Пунктом 45 Порядку №550 передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

За приписами п.46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ревізія є формою державного фінансового контролю, здійснення якого належить до повноважень Держаудитслужби та її територіальних органів. За результатами ревізії складається акт і в разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель та їх неусунення під час ревізії вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Разом з тим, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 по справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Суд зазначає, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі п.10 ч.1 ст.10 Закону №2939-XII, з чим кореспондується п.50 Порядку №550, жодним чином не відміняє і не спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №620/4169/20, від 22.12.2022 у справі №826/13003/17, від 09.03.2023 у справі №500/2489/21, від 21.03.2022 у справі №560/4370/22, від 29.03.2023 у справі №160/17775/21 і спростовує доводи відповідачів про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень.

В ході ревізії встановлено, що на виконання наказу ДСНС України «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» від 04.08.2022 № НГ-267 протягом серпня - грудня 2022 року укладалися договори на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі", постанов Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 "Питання оборонних закупівель", від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" та від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг від замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Так, ревізією встановлено та підтверджується матеріалами судової справи, що протягом періоду з 01.08.2022 по 31.12.2022 позивачем укладено на закупівлю матеріальних цінностей в тому числі техніки (обладнання) для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з 15-ма контрагентами на загальну суму 142301587,00 грн.

Дослідженням укладених позивачем договорів встановлено, що додатком до таких договорів є Калькуляція вартості товарів, яка включає суму прибутку, а саме:

з ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм" договір № 872 від 04.11.2022 на суму 4158000,00 грн - прибуток 25960,00 грн,

з ОСОБА_2 договір № 873 від 04.11.2022 на суму 170520,00 грн - прибуток 4263,00 грн,

з ПП "Транс-Авто-Д" договір № 866 від 03.11.2022 на суму 4344100,00 грн - прибуток 385220,00 грн,

з ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 884 від 09.11.2022 на суму 5205000,00 грн - прибуток 697501,92 грн,

з ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1164 від 26.12.2022 на суму 4999995,00 грн - прибуток 995414,66 грн,

з ТОВ "Сучасні вантажівки" договір № 1165 від 26.12.2022 на суму 5460000,00 грн - прибуток 937107,73 грн,

з ТОВ "Констракшн Машинері" договір № 1184 від 28.12.2022 на суму 7450000,00 грн - прибуток 809692,85 грн,

з ТОВ "Променергообладнання" договір № 977 від 09.12.2022 на суму 11599980,00 грн - прибуток 966665,00 грн,

з ТОВ "Променергообладнання" договір № 976 від 09.12.2022 на суму 252320,00 грн -прибуток 25232,00 гр),

з ПП "Рихта" договір № 924 від 23.11.2022 на суму 2356000,00 грн - прибуток 6874,86 грн,

з ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 865 від 03.11.2022 на суму 6489960,00 грн -прибуток 441477,95 грн,

з ТОВ "ТД "Будшляхмаш" договір № 1162 від 26.12.2022 на суму 6489960,00 грн - прибуток 309240,34 грн,

з ТОВ "Констракшн машинері" договір № 1159 від 26.12.2022 на суму 4240000,00 грн - прибуток 460253,99 грн,

з ТОВ "Сучасні Вантажівки" договір № 1163 від 26.12.2022 на суму 5462100,00 грн - прибуток 1081817,33 грн.

За висновками органу фінансового контролю, внаслідок включення прибутку в складі вартості товарів, що придбавалися позивачем для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони, порушено підпункт 1 пункту 1 Постанови № 335, що призвело до заподіяння державному бюджету матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 7146721,64 грн.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам проведеної ревізії позивача у вигляді вимог, сформульованих в листі від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства", суд виходить з такого.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України "Про оборонні закупівлі" від 17.07.2020 №808-IX (далі - Закон №808-IX).

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №335, у п.1 якої установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.

Відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

Зі змісту зазначених положень Постанови №335 слідує, що такі норми не мають ознак розширеного тлумачення, а тому з 22.03.2022 Постановою №335 визначено, що під час розрахунку договірної ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України прибуток не враховується.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

10.09.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", яким розділ IV Закону №808-IX викладено в такій редакції:

"Стаття 30. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану

1. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз.

3. Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Згідно з п.8 Особливостей, державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про оборонні закупівлі" та "Про публічні закупівлі".

Державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану " (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419).

Тобто на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Установлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, а саме: враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Як встановлено судом з заперечення на акт ревізії, доводів позовної заяви та пояснень представників позивача в судовому засідання, позивач вважає, що під час укладення державних контрактів та договорів правомірно враховано в ціну прибуток, оскільки такі закупівлі були неконкурентними, з посиланням на положення Постанови №309 та Постанови №363.

З такими аргументами позивача суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №808-IX придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля: переговори; поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;

3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Постановою №309, яка прийнята відповідно до ч.1 та 6 ст.19 Закону №808-IX, затверджено Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою.

При цьому, ст. 19 Закону №808-IX передбачає державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі.

Постановою Кабінету міністрів України №363 від 03.03.2021 "Питання оборонних закупівель", яка прийнята відповідно до ч.2 ст.21 Закону №808-IX, затверджено: Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі; Порядок проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем; критерії та методику оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі"; Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.

При цьому, ст.21 Закону №808-IX передбачає укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями. Тобто, Постанови №363 та №309, на які посилається позивач, регламентують виключно здійснення закупівель або за закритими закупівлями, або здійснення таких закупівель за неконкурентною процедурою, що не мали місце у спірних правовідносинах.

Серед іншого, положення п.45 Постанови №363 регламентує, що розрахунок ціни (розрахункової очікуваної вартості) здійснюється учасниками (учасником) переговорів відповідно до Постанови №309. Однак, як вже було зазначено, Постановою №335 установлено, що на період воєнного стану під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Постановою №309, та умови договорів, укладених відповідно до цієї Постановою № 309, не застосовуються.

Судом з`ясовано, що позивач як державний замовник в умовах воєнного стану заключав договори про закупівлю товарів за державні кошти для потреб оборони поза межами як закритих закупівель, так і закупівель за неконкуретною процедурою, керуючись, в тому числі, вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (далі - Постанова № 169), про що безпосередньо вказано в договорах про закупівлю.

За визначеннями, наведеними у Законі №808-IX:

неконкурентна процедура закупівлі - процедура, що має винятковий характер через специфіку та/або умови предмета закупівлі, що не дають змоги провести будь-яку іншу конкурентну закупівлю (п.20 ч.1 ст.1).

оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (п.21 ч.1 ст.1).

Постановою №169, в редакції чинній на момент укладення позивачем договорів з постачальниками) було установлено, що в умовах воєнного стану: замовники, визначені частиною дев`ятою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі".

Таким чином, з введенням в України воєнного стану Кабінетом Міністрів України установлюється, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Відповідно й необхідність здійснення процедур, які були передбачені для неконкурентних (закритих) закупівель: переговори, поетапні переговори, внесення до Реєстру, складення планів, засідання комісій (міжвідомчих комісій), складення й погодження розрахунково-калькуляційних матеріалів, проведення маркетингових досліджень, тощо, не встановлюється (не вимагається). Для укладення державного контракту (договору) достатньо рішення державного замовника (замовника) про його укладення та волевиявлення виконавця (закупівля за імпортом), та калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) в довільній формі (для інших виконавців), при цьому уся відповідальність щодо правильності розрахунку покладається на виконавця.

Отже, суд вважає, що позиція позивача, що такі закупівлі були неконкурентними, оскільки він проводив процедуру закупівлі без наявних конкурентів та специфічного предмету закупівлі, є помилковою, а тому посилання на положення п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону №808-IX, як на підставу для включення прибутку в складі ціни, не заслуговують на увагу. При укладанні договорів позивач мав керуватися виключно положеннями Постанови № 335, без застосування положень Постанови № 309 та Постанови № 363.

З урахуванням викладеного, на період дії правового режиму воєнного стану позивачу як державному замовнику при укладанні спірних державних контрактів (договорів) без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом №808-IX, та виконавцям таких контрактів (договорів) при формуванні калькуляції витрат в межах спірних правовідносин належало враховувати до ціни товарів (робіт, послуг) лише витрати, податки і збори виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, як це визначено вимогами пп.1 п.1 Постанови №335, серед яких прибуток відсутній.

Також суд вважає необхідним звернути увагу на те, що положення Закону № 808 є спеціальними нормами, а відтак мають перевагу над нормами Закону України "Про ціни та ціноутворення" в спірних правовідносинах.

Частиною першою статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина четверта статті 4 ЦК України до актів цивільного законодавства відносить постанови Кабінету Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 757/45133/15-й вказала, що закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та цих актів цивільного законодавства.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд доходить переконання, що в порушення пп.1 п.1 Постанови №335 внаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку була завищена договірна вартість товарів за укладеними позивачем договорами, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету на загальну суму 7146721,64 грн.

Суд зазначає, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням державних фінансових ресурсів шляхом проведення ревізії та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Враховуючи, що проведеною ревізією встановлено порушення, які носять суттєвий характер, що призвело до значної матеріальної шкоди (втрат) державному бюджету, тому в досліджуваному випадку зобов`язання позивача провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування завищеної вартості товарів по вищевказаних договорах, які вказані у оспорюваній вимозі, є пропорційними та ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, вимога сформульовано чітко, конкретно, з врахуванням вимог закону, які регулюють ці відносини, на захист державних інтересів.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2023 у справі №160/13920/20 зазначив, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 в справі №820/3534/16 і постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №826/2525/15, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі №825/3661/15-а, від 05.03.2020 у справі №810/465/16, від 20.03.2020 у справі №814/380/17.

Суд наголошує, що наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не встановлює за необхідне зазначення будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним пункту 2 вимоги, оформленої листом від 03.10.2023 № 131704-14/2675-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України. Доводи позивача та надані ним докази правомірності оскарженої вимоги не спростовують та не дають суду підстав для її скасування.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що 16.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану» від 22.02.2024 року № 3589-IX.

Законом від 22.02.2024 №3589-ІХ вносяться зміни до Закону України «Про оборонні закупівлі» наступного змісту:

Статтю 30 після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

«Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;

у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.».

Розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 81 такого змісту:

«8-1. Положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102IX.».

Згідно із Прикінцевими положеннями Закону від 22.02.2024 №3589-ІХ міністерства та інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Внаслідок цього, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проінформувало Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Рівненській області про те, що п. 2 вимоги про усунення порушення не підлягає виконанню (а.с.68-70 т. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищенаведене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, Західного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними та незаконними, скасування пункту 2 вимоги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Назара Небожинського, 23,м. Рівне,Рівненська обл.,33005, ЄДРПОУ/РНОКПП 25575049)

Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, 14,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624) Відповідач - Західний офіс Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8,м. Львів,Львівська обл.,79007, ЄДРПОУ/РНОКПП 40479801)

Повний текст рішення складений 02 травня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко