КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/2314/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/4986/24

01 травня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі- Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї стягнення із застосуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року та закрити провадження у справі.

Також в апеляційній скарзі просила про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зазначає, що не була присутня під час винесення судом відповідної постанови. З повним текстом постанови Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року захисник Зайцевої Є.А. адвокат Лучко Марина ознайомилася 26.03.2024 року, що підтверджується відповідною відміткою на заяві про ознайомлення, яка наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.15)

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2024 року Дарницьким районним судом м. Києва була ухвалена оскаржувана постанова. Розгляд справи було здійснено у відсутність ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року була надіслана судом 18 березня 2024 року, а оприлюднена в реєстрі 20 березня 2024 року.

Із супровідного листа Дарницького районного суду міста Києва ( а.с.14) вбачається, що копію постанови було направлено на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , однак в матеріалах справи відсутні докази отримання вказаної постанови апелянтом.

З розписки, що міститься в матеріалах справи ( а.с.15) вбачається, що з матеріалами справи була ознайомлена захисник ОСОБА_1 адвокат Лучко Марина Олександрівна 26 березня 2024 року.

З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає що, визнаючи її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП та, накладаючи відповідне стягнення, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.ст.245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто, однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи.

Вказує на те, що істотної ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності у даному випадку є суб'єкт господарювання.

Зазначає, що відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки. Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюється, зокрема, у формі акта, який підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками.

Вказує на те, що до складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 року, 19 лютого 2024 року о 15:00 посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м. Києві було складено акт фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В той же час, відповідно до відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення № 811 від 04.03.2024 року, складеного посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м. Києві, 19.02.2024, близько 15 год за адресою: Харківське шосе, 144, де проводить свою діяльність ФОП ОСОБА_1 допустила правопорушення, передбачені ч.1 ст.163 КУпАП, що підтверджується копією протоколу.

Отже, як вбачається із наведених протоколів ОСОБА_1 одночасно в один і той самий день та час перебувала в різних місцях, а саме: АДРЕСА_3 .

Зазначає, що наявний у справі акт фактичної перевірки від 19.02.2024 року не підтверджує вчинення безпосередньо ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не підписаний свідками, а тому, на думку скаржника, не може прийматися до уваги судом.

Окрім того, в акті зазначається, що перевірку було здійснено у присутності продавця ОСОБА_2 .

Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 працевлаштований в ТОВ «Форест Х» на підтвердження чого надано копію трудового договору між працівником та ТОВ «Форест Х» та наказ №78/К від 18.01.2024 року про прийняття на роботу, а отже жодного відношення до ОСОБА_1 він не має.

На підтвердження винуватості ФОП ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2023 року, акт фактичної перевірки від 19.02.2024 року суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , однак в матеріалах справи відсутня копія наказу про проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 , копії направлень на перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності, є фізичною особою-підприємцем, перевірку якого здійснювали працівники податкової служби. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та її захисник адвокат Лучко Марина Олександрівна повторно не з?явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлені у встановленому порядку. 22 квітня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про проведення розгляду справи 01 травня 2024 року без її участі та без участі її представника. З огляду на зазначене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Лучко М.О.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та, накладаючи на неї стягнення із застосуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 н.м.д.г., що становить 17 000 гривень, суд першої інстанції посилався на те, що дослідивши матеріали справи, що складаються із протоколу про адміністративне правопорушення, акту, товарного чеку, опису залишків, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення доведена за результатами судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції Закону №3303-ІХ, чинній з 03 вересня 2023 року) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно ч. 1 ст.20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, а також за наявності контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", суб`єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 164 КУпАП), а саме провадження господарської діяльності, виражається в таких формах:

- без державної реєстрації як суб`єкта господарювання;

- без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом;

- без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

- у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;

- без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Вказана диспозиція лише в загальному описує адміністративне правопорушення, не конкретизуючи його змісту, тобто, є бланкетною. Тому для повного визначення ознак правопорушення необхідно звернутися до інших галузей права, що встановлюють норми, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто, провадиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Згідно зі статтею 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Відповідно до статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється безпосередньо особою, на власний ризик, самостійно (ініціативно) та систематично.

Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб`єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець. За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єкт господарювання.

З огляду на зазначене, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, з`ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів протягом календарного року), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм, слідує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є спеціальний суб`єкт - суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Як вбачається із протоколу № 821 про адміністративне правопорушення від 04 березня 2024 року, складеного посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 при проведенні фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 -фізична особа підприємець вчинила правопорушення, а саме: провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) зафіксовано актом бланк № 008478.

Із акту фактичної перевірки від 19.02.2024 року вбачається, що перевірка була проведена 19.02.2024 року, о 15 год.00 хв, в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Суб'єкт господарської діяльності-ФОП ОСОБА_1 . Перевірка здійснювалася в присутності продавця - ОСОБА_2 . Перед початком перевірки була зроблена контрольна розрахункова операція на суму 320 грн. Під час реалізації реєстратор розрахункових операцій не використовувався, відповідний розрахунковий документ не надано.

Перевіркою встановлено, що на торговому місці не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на вимогу перевіряючих до перевірки не надано документів щодо обліку підакцизних товарів згідно опису, що додається, на загальну суму 173 791, 00 грн. Протокол про адміністративне правопорушення не складався у зв'язку з відсутністю посадових осіб.

Також перевіркою встановлено факт реалізації продавцем ОСОБА_2 підакцизного товару-одноразової електронної сигарети «Elfbar-1500» по ціні 320 грн. (рідина, яка використовується в електронних сигаретах) за відсутності відповідної ліцензії. Розрахунок проведено через банківський термінал. Також перевіркою встановлено факт зберігання підакцизних товарів на суму 173 791, 00 грн. без марок акцизного податку встановленого зразка.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не подано повідомлення за формою 20-ОПП за об'єктом: АДРЕСА_2 .

Перевіркою встановлено використання найманої праці ФОП ОСОБА_1 продавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 без оформлення трудових відносин та без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням.

Також на запит перевіряючих до перевірки не надано документи, які мають відношення до перевірки, а саме: не надано документи про походження товару, книги доходів та витрат.

Продавець ОСОБА_2 з даним актом ознайомився, про що свідчить його власноручний підпис в акті.

Із чека торговця від 19.02.2024 року, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що реалізацію товару за адресою: АДРЕСА_2 здійснює ФОП ОСОБА_1 ( а.с. 4).

Згідно опису товарно матеріальних цінностей (ТМЦ), які знаходяться на місці проведення розрахунків ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 без марок акцизного податку встановленого зразка наявна продукція Elfbar :

1.Одноразова електронна сигарета в асортименті «1500» по ціні 250 грн. в кількості 255 шт. на суму 21420 грн;

2. Одноразова електронна сигарета в асортименті «5000» по ціні 650 грн. в кількості 54 шт. на суму 35100 грн;

3. Одноразова електронна сигарета в асортименті «10 000» по ціні 750 грн. в кількості 28 шт. на суму 21000 грн;

4. Одноразова електронна сигарета в асортименті «6000» по ціні 550 грн. в кількості 21 шт. на суму 11550 грн;

5. Одноразова електронна сигарета в асортименті «3000» по ціні 250 грн. в кількості 30 шт. на суму 7 500грн;

Продукція Balmy:

6. Одноразова електронна сигарета в асортименті «1500» по ціні 175 грн. в кількості 34 шт. на суму 5 950 грн;

7. Одноразова електронна сигарета в асортименті «1000» по ціні 140 грн. в кількості 16 шт. на суму 2240 грн;

8. Одноразова електронна сигарета в асортименті «6000» по ціні 450 грн. в кількості 19 шт. на суму 8 550 грн;

9. Одноразова електронна сигарета в асортименті «6500» по ціні 450 грн. в кількості 28 шт. на суму 12 600 грн;

Продукція «Lost mary»:

10. Одноразова електронна сигарета в асортименті «1500» по ціні 341 грн. в кількості 59 шт. на суму 20119 грн;

11. Одноразова електронна сигарета в асортименті «5000» по ціні 621 грн. в кількості 42 шт. на суму 26 082 грн;

12. Одноразова електронна сигарета в асортименті «4000» по ціні 420 грн. в кількості 4 шт. на суму 1640 грн;

Всього в опис включено тютюнової продукції (рідин) на загальну суму 173 791, 00 грн.

Із листа Державної податкової служби України вбачається, що Головне управління ДПС в м. Києві відповідно до пп 20.1.41 п.20.1. ст.20 ПК від 02.12.2020 року запрошувало громадянку ОСОБА_1 на 04.03.2024 року на 09 год.00 хв. до Головного управління ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул.Смілянська, будинок 6 для складання протоколів про адміністративне правопорушення на підставі статті 155-1, статті 164 КУпАП.

Надаючи оцінку вказаним встановленим обставинам справи та наданим на їх підтвердження доказам, з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.

Факт здійснення господарської діяльності саме ФОП ОСОБА_1 підтверджується актом фактичної перевірки від 19.02.2024 року, яка була проведена уповноваженими особами Головного управління Державної податкової служби України в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Суб'єкт господарської діяльності-ФОП ОСОБА_1 , здійсненою контрольною розрахунковою операцією, що підтверджується чеком торговця від 19.02.2024 року, що наявний в матеріалах справи. Із вказаного чека вбачається, що реалізацію товару за адресою: АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює ФОП ОСОБА_1 (а.с.2- 4).

Посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що продавець ОСОБА_2 не має до неї ніякого відношення, оскільки працевлаштований в ТОВ «Форест Х» на підтвердження чого надано копію трудового договору між працівником та ТОВ «Форест Х» та наказ №78/К від 18.01.2024 року про прийняття на роботу, суд апеляційної інстанції відхиляє, як безпідставні, оскільки продавцем ОСОБА_2 саме в інтересах ОСОБА_1 було здійснено реалізацію товару на суму 320 грн., що підтверджується актом фактичної перевірки від 19.02.2024 року та чеком торговця від 19.02.2024 року, що наявний в матеріалах справи ( а.с.2-4 ).

Посилання в апеляційній скарзі на відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення № 811 від 04.03.2024 року, складеному посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м.Києві ОСОБА_4 19.02.2024, близько 15 год, за адресою: АДРЕСА_3 , де проводить свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , яка допустила правопорушення, передбачені ч.1 ст.163 КУпАП, не завірена ксерокопія якого долучена апелянтом до апеляційної скарги, апеляційний суд відхиляє, оскільки предметом розгляду у даній адміністративній справі є склад адміністративного правопорушення, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення № 821, складеному посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м.Києві Гармаш Олегом Васильовичем, а тому обставини, які є предметом розгляду у іншій справі, не можуть перевірятись під час розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те що, визнаючи її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП та, накладаючи відповідне стягнення, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, належним чином не встановив чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто, однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції були належним чином досліджені надані докази та надана їм вірна правова оцінка на підставі чого була встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс законну постанову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: