печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19761/24-к

пр. 1-кс-18408/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 16.02.2024 року у кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на повідомлення про підозру від 16.02.2024 року.

В скарзі адвокат ОСОБА_3 просить: скасувати повідомлення про підозру від 16.02.2024 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

До суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву відповідно до якої просить розглянути скаргу за його відсутності, вимоги визначені у скарзі підтримує, просить задовольнити.

Прокурор або слідчий не з`явилися у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що прокурор або слідчий, не з`явилися в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без їх участі.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.

Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Так, згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42022100000000128 від 13.04.2022 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

16.02.2024 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022100000000128 від 13.04.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Зокрема, «основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою» (Справа Європейського суду з прав людини «Коем проти Бельгії» (22.06.2000), 102).

Так, єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеження конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя, зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно зі ст. 9 ч. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За Кримінальним процесуальним кодексом України стадія притягнення до кримінальної відповідальності починається з повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Отже, повідомлення про підозру є одним з визначальних етапів стадії досудового розслідування, що повинен обумовлюватися формуванням законної та обґрунтованої підозри, а також забезпеченням підозрюваній особі можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами.

Сама процедура здійснення повідомлення про підозру особи характеризується конкретними вимогами до сторони обвинувачення, що мають бути дотримані нею під час вчинення такої процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 Кодексу: повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вимогами ст. 276 КПК України визначено виключний перелік випадків повідомлення особі про підозру, яке обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у разі:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до норм чинного законодавства, на момент винесення рішення про повідомлення про підозру повинні бути: висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі; усі версії у справі, всебічно перевірені; усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи повинна знайти підтвердження системою незаперечних доказів; у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість); відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи.

Зважаючи на це, закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з обставинами кримінального провадження, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , виконуючи повноваження державного реєстратора, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 08 травня по 01 червня 2023 року прийняв заяви та відповідні документи від уповноважених осіб: ТОВ ОВЗП «Херсонвторресурси» (код ЄРДПОУ - 01886141), ТОВ «Вторресурси Київського КПК» (код ЄРДПОУ - 35470990), ТОВ «Автоспецтранс-Київського КПК» (код ЄРДПОУ - 34161733), ПрАТ «Енергія» (код ЄРДПОУ - 13699556) та ПрАТ «Київського Картонно-Паперовий Комбінат» (код ЄРДПОУ - 05509659) - для державної реєстрації відомостей про їхнього кінцевого бенефіціарного власника.

Надалі ОСОБА_4 , використовуючи свій індивідуальний логін та пароль доступу, будучи обізнаним у методах роботи та функціонування Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі поданих документів прийняв рішення про проведення реєстраційних дій, внаслідок яких із 08 травня по 01 червня 2023 року було сформовано та внесено відомості про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ОВЗП «Херсонвторресурси» (код ЄРДПОУ - 01886141), ТОВ «Вторресурси Київського КПК» (код ЄРДПОУ - 35470990), ТОВ «Автоспецтранс-Київського КПК» (код ЄРДПОУ - 34161733), ПрАТ «Енергія» (код ЄРДПОУ - 13699556) та ПрАТ «Київського Картонно-Паперовий Комбінат» (код ЄРДПОУ - 05509659) - громадянина Австрії Ціннера Хайнца.

Відповідно до повідомлення про підозру органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 362 КК України, як несанкціонована зміна інформації яка обробляється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Зважаючи на відомості, відображені в Єдиному реєстрі досудових розслідувань перший епізод про вчинення кримінального правопорушення, який за версією слідчого передбачений ч.3 ст.362 КК України, зареєстровано 20.09.2023 під номером 5 з наступною фабулою: «У період дії заборони на вчинення реєстраційних дій, накладеної ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/1728/23-к від 13.01.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_4 01.06.2023 самовільно вчинено зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Енергія» (код ЄРДПОУ - 13699556) з ОСОБА_5 на Ціннера Хайнца, громадянина Австрійської Республіки».

В ЄРДР не були вказані кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбачене ст. 362 КК України. Незважаючи на це, 20.09.2023 слідчим таке кримінальне правопорушення безпідставно було кваліфіковане за ч.3 ст.362 КК України, тобто - як тяжкий злочин. Таким чином, через відсутність кваліфікуючих ознак, в ЄРДР фактично було зареєстроване кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.362 КК України, яке є нетяжким злочином. Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України повинно було здійснюватися виключно у формі приватного обвинувачення, а тому воно мало б розпочатися слідчим лише на підставі заяви потерпілого. Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру такої заяви до правоохоронних органів не надходило, що свідчить про безпідставну реєстрацію та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000128, яке із 20.09.2023 фактично відбувається зі штучно завищено кваліфікацію за ч.3 ст.362 КК України.

За таких обставин, порушивши вимоги ч.1 ст.477 КПК України під час реєстрації кримінального правопорушення, слідчим безпідставно було розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 362 КК України та без ґрунтовних доказів повідомлено ОСОБА_4 про підозру.

З тексту повідомлення про підозру вбачається, що дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 362 КК України - як несанкціоновану зміну інформації яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, повторно таза попередньою змовою групою осіб.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України полягає у вчиненні щодо відповідної комп`ютерної інформації несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування; 4) перехоплення; 5) копіювання.

Обов`язковою умовою складу зазначеного кримінального правопорушення є несанкціонована дія з інформацією. У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» наводиться дефініція поняття «несанкціоновані дії щодо інформації в системі», до яких належать такі, що проводяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства. Згідно зі ст. 1 вказаного Закону доступ до інформації в системі це - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Порядок доступу до інформації в системі це умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила її обробки.

Дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, можна вважати несанкціонованими за сукупності таких умов: 1) володільцем інформації були визначені умови та правила отримання й обробки інформації; 2) власник електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж розробив та впровадив заходи захисту інформації в системі; 3) власник системи розробив правила її роботи; 4) між володільцем інформації та власником системи укладений договір щодо порядку доступу до інформації та її захисту; 5) особа, яка проводить певні дії має доступ до інформації на законних підставах; 6) особа, яка проводить певні дії виконала хоча б одну із дій, а саме: несанкціоновану зміну, знищення, блокування, перехоплення або копіювання інформації; 7) несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації призвело до її витоку. Обов`язковими ознаками зміни, знищення або блокування комп`ютерної інформації є те, що ці дії є несанкціонованими, тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що органом досудового слідства було визначено спосіб вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення - несанкціоновані дії з інформацією, які полягали в проведенні реєстраційних дій. Обов`язковою умовою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 КК України є несанкціонована дія з інформацією. Згідно зі ст.4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» порядок доступу до інформації визначає її володілець, а у відповідності до ст.8 Закону умови обробки інформації в системі визначаються власником системи відповідно до договору з володільцем інформації, якщо інше не передбачене законодавством. Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке повинно вживати організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування цього Реєстру. У ч.2 ст.8. Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» визначено, що державні інформаційні ресурси та інформація з обмеженим доступом повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Отже, в Законі визначено обов`язок власника системи забезпечити комплексний захист інформації стосовно державних інформаційних ресурсів. Таким чином, несанкціоновані дії з інформацією - це дії, пов`язані із порушенням встановлених правил володільцем інформації, який згідно зі ст.4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» визначає порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації. Особа, якій належать права на інформацію, повинна визначити певні правила, за якими законні користувачі (особи, які мають право доступу до такої інформації) можуть здійснювати дії, пов`язані з її обробкою.

Так, в повідомленні про підозру ОСОБА_4 вказано, що ним було вчинено кримінальне правопорушення під час здійснення реєстраційних Водночас в повідомленні відсутні відомості про те, у чому полягав несанкціонований характер дій ОСОБА_4 по відношенню до інформації, яка не була захищеною її власником. За умов відсутності технічного захисту від зміни інформації особою, яка має до неї доступ на законних підставах, стверджувати про вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях інформації, є безпідставним.

При цьому обов`язок ОСОБА_4 як держаного реєстратора перевіряти наявність факту застосування санкцій до особи, відповідно до Закону України «Про санкції», про який йдеться у підозрі і який передбачений у п. 3-4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», виник лише 22 липня 2023 року, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав». Таким чином під час вчинення реєстраційних дій у період із 08 травня 2023 року по 01 червня 2023 року такого обов`язку не передбачалося. Водночас абзацом 3 ч. 5 ст. 6 вказаного Закону навпаки передбачено, що відомості про іноземців та осіб без громадянства, які є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, крім осіб, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податку, вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі поданих заявником документів без їх перевірки за даними державних реєстрів.

Таким чином зі змісту повідомлення про підозру та доводів сторін вбачається відсутність доказів та будь-яких фактичних даних про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 362 КК України.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя, керується, крім іншого, висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.

Враховуючи викладене, повідомлення про підозру від 16.02.2024 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022100000000128 від 13.04.2022 року було здійснено безпідставно та із порушеннями норм кримінального процесуального законодавства, зокрема вимог ст.ст. 35, 160, 276, 277 КПК України, а тому підлягає скасуванню, а скарга адвоката ОСОБА_3 задоволенню.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вкотре звертає увагу на те, що стандарт оцінки доказів навіть задля встановлення обґрунтованості/необґрунтованості підозри здійснюється за критеріями допустимості, належності та достатності (ст. 94 КПК України).

Керуючись ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 9, 22, 26, 277, 278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 16.02.2024 року у кримінальному провадженні № 42022100000000128 від 13.04.2022 року - задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру від 16.02.2024 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022100000000128 від 13.04.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1