ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

м. Київ

справа № 442/2666/22

провадження № 61-249св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Трускавецька міська рада Львівської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області

на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у складі судді Курус Р. І. від 04 серпня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 21 листопада 2023 року і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У травні 2022 року Трускавецька міська рада Львівської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, припинення права користування земельною ділянкою та зобов`язання повернути земельну ділянку для суспільних потреб.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Трускавецька міська рада Львівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

3. 02 лютого 2018 року між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди

землі. Відповідно до пункту 1 договору його предметом є земельна ділянка

для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в

с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070.

4. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 договору об`єкт оренди предметом договору є земельна ділянка, загальною площею 0,9119 га, у тому числі 0,9119 га ріллі. Нормативна грошова одиниця ділянки становить 3 950,73 грн. Строк дії договору - 49 років.

5. До Трускавецької міської ради Львівської області від КП «Парк Курортний» надійшов лист № 68 від 16 березня 2022 року та акт обстеження кладовища урочища «Помірки», в якому встановлено необхідність виділити додаткову площу під захоронення у зв`язку обмеженням місць для поховання. В акті обстеження від 16 березня 2022 року вказано, що на кладовищі будуть наявні місця для поховання тільки на наступні 3-4 місяці.

6. Рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 16 березня 2022 року № 2366 встановлено, що земельна ділянка, з кадастровим

номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119 га, що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області й передана в користування на умовах оренди ОСОБА_1 , розташована поруч з діючим кладовищем у межах трьохсот метрової охоронної зони кладовища.

7. 17 березня 2022 року ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом № 18/16-496/1 рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 16 березня 2022 року № 2366 та два примірники додаткової угоди про розірвання договору оренди землі 02 лютого 2018 року, а також запропоновано у двадцятиденний строк розглянути додаткову угоду та підписаний примірник направити до міської ради. Крім того попереджено, що у протилежному випадку питання щодо розірвання договору оренди землі від 02 лютого 2018 року буде вирішуватись у судовому порядку. Вищезазначений лист ОСОБА_1 отримав 01 квітня 2022 року.

8. Трускавецька міська рада Львівської області стверджувала, що не отримала від ОСОБА_1 підписаний примірник додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 02 лютого 2018 року.

9. Позивач звертав увагу на те, що рішення Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 14 грудня 2017року № 204 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9119 га в оренду для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 із земель запасу сільської ради та передання йому в оренду строком на 49 років прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України.

10. Договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2018 року був укладений без дотримання процедури передачі землі в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах на земельних торгах, що є додатковою підставою для його розірвання.

11. Враховуючи наведене, Трускавецька міська рада Львівської області просила суд: розірвати договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2018 року, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га, укладений

між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області

та ОСОБА_1 ; припинити за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки площею 0,9119 га, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, яка знаходиться в межах с. Станиля Дрогобицького району Львівської області (номер запису про інше речове право: 24739616); зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь територіальної громади м. Трускавця Львівської області, в особі Трускавецької міської ради Львівської області, земельну ділянку площею 0,9119 га, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, розташовану в межах с. Станиля Дрогобицького району Львівської області.

Стислий виклад позиції відповідача

12. ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на належних, достатніх та допустимих доказах, суперечать нормам матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

13. Вказував, що договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2018 року, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га та рішення Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від

14 грудня 2017 року № 204 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства» відповідають нормам чинного законодавства України.

14. Зазначав, що рішеннямТрускавецької міської ради Львівської області від 16 березня 2022 року № 2366 не передбачено порядку відшкодування йому, як орендарю, фактичних витрат, які були понесені ним у зв`язку з виготовленням технічної документації на орендовану земельну ділянку та у зв`язку з покращенням родючості ґрунту, а також збитків внаслідок втрати довгострокового права оренди на землю для ведення особистого селянського господарства. Такі дії позивача суперечать положенням статті 156 Земельного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від

04 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог Трускавецької міської ради Львівської області відмовлено.

16. Суд першої інстанції виходив з того, що рішення Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 14 грудня 2017року № 204 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,91119 га в оренду для ведення особистого господарства ОСОБА_1 із земель запасу Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області та передачу йому в оренду строком на 49 років є чинним. Матеріали справи не містять жодного обґрунтування та посилання на належні та допустимі докази наявності у діях ОСОБА_1 винної, протиправної поведінки при отриманні спірної земельної ділянки в оренду. Будь-яких доказів про невиконання відповідачем обов`язків, передбачених договором, знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, позивачем не надано і в судовому засіданні не встановлено, як і не надано доказів порушення відповідачем умов договору в частині несплати орендної плати. У договорі оренди земельної ділянки від 02 лютого 2018 року відсутні умови та підстави розірвання такого договору оренди у випадку необхідності використання земельної ділянки для розміщення на ній об`єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Міською радою не спростовано презумпцію правомірності договору оренди, відтак, всі права, набуті сторонами договору оренди за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Врахувавши приписи Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», суд вказав, що позивачем не надано доказів неможливості розміщення кладовища на іншій земельній ділянці або доказів, що розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави у цілому. Також позивачем не представлено жодних доказів про умови відшкодування орендарю витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

17. Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року залишено без змін.

18. Суд апеляційної інстанції погодився в висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що ОСОБА_1 дотримався строків і процедури оформлення відповідних прав на земельну ділянку. Приймаючи рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб, зокрема розширення кладовища, і відповідно про розірвання договору оренди, орган місцевого самоврядування не вжив заходів щодо недопущення чи компенсації збитків орендарю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 28 грудня 2023 року Трускавецька міська рада Львівської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня

2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада

2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанції Трускавецька міська рада Львівської області зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 911/1357/18, у постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 442/4273/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. У касаційній скарзі Трускавецька міська рада Львівської області вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки орган місцевого самоврядування правомірно вимагає розірвання договору оренди землі, яка є комунальною власністю територіальної громади, для облаштування кладовища, тобто для задоволення суспільних потреб. Суспільна необхідність у розірванні договору оренди землі підтверджена рішенням власника землі, містобудівною документацією та генеральним планом міста, з дотриманням меж санітарно-захисних зон. Розрахунок суми збитків, які можуть підлягати відшкодуванню, ОСОБА_1 не надав. Вважає, що при передачі земельної ділянку в оренду ОСОБА_1 порушено приписи статті 134 ЗК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня2024 рокукасаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

23. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого2024 року поновлено Трускавецькій міській раді Львівської області строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження у справі № 442/2666/22, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

24. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого2024 року продовжено до

26 лютого 2024 року ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області.

25. 11 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до

Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

26. 26 лютого 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргуТрускавецької міської ради Львівської області, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд залишити її без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

27. Відзив обґрунтований посиланням на те, що договір оренди земельної ділянки укладено відповідно до норм чинного земельного законодавства, з повним дотриманням процедури передачі в оренду земельної ділянки відповідного цільового призначення. У договорі оренди земельної ділянки від 02 лютого 2018 року не передбачено можливості та підстав його розірвання у випадку необхідності використання даної земельної ділянки для розміщення на ній об`єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Розміщення таких об`єктів у цій місцевості згідно з генеральним планом та іншою містобудівною документацією Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області не передбачалося. Крім того, облаштування кладовища на оспорюваній земельній ділянці є неможливим, оскільки воно суперечитиме ряду санітарних норм, що визнається самою Трускавецькою міською радоюЛьвівської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. Рішенням Станильської сільської ради від 14 грудня 2017 № 204 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оренду для ведення особистого господарства», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9119 га в оренду для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, яка знаходиться у с. Станиля ур. За Тягана, передано вказану земельну ділянку ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років.

29. 02 лютого 2018 року між Станильською сільською радою Дрогобицького району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди.

30. Відповідно до пункту 1 договору його предметом є земельна ділянка

для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у

с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер 4621287400:01:004:0070.

31. Об`єктом оренди є земельна ділянка, загальною площею 0,9119 га,

у тому числі 0,9119 га ріллі. Нормативна грошова одиниця ділянки становить

3 950,73 грн. Строк дії договору - 49 років (пункти 2, 4, 7 договору).

32. У матеріалах справи наявний акт передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 від 02 лютого 2018 року.

33. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 лютого 2018 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 113296748.

34. Відповідно до пункту 33 договору оренди землі 02 лютого 2018 року дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому Законом.

35. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 34 договору).

36. У листі КП «Парк Курортний» № 68 від 16 березня 2022 року та акті обстеження кладовища урочища «Помірки» визначено необхідність виділення додаткової площі під захоронення у зв`язку обмеженням місць для поховання.

37. Рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 16 березня 2022 року № 2366 встановлено, що земельна ділянка, з кадастровим

номером 4621287400:01:004:0070 площею 0,9119 га, що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області й передана в користування на умовах оренди ОСОБА_1 , розташована поруч з діючим кладовищем у межах трьохсот метрової охоронної зони кладовища. Вирішено направити ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди землі.

38. 17 березня 2022 року ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом № 18/16-496/1 рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 16 березня 2022 року № 2366 та два примірники додаткової угоди про розірвання договору оренди землі 02 лютого 2018 року.

39. 18 квітня 2022 року Трускавецькою міською радою Львівської області прийнято рішення № 2393 про розроблення детального плану території земельної ділянки під облаштування міського кладовища за адресою: с. Станиля Дрогобицького району Львівської області.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

40. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

41. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

42. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

43. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

44. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

45. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

46. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

47. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

48. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

49. У статті 32-1 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

50. Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

51. Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

52. Частиною першою статті 7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» передбачено право органів місцевого самоврядування на викуп земельних ділянок для суспільних потреб, зокрема для облаштування кладовищ.

53. Кладовище - це відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань (стаття 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу»).

54. Відповідно до статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

55. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від

01 липня 1999 року № 28 затверджено Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99, що включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ в населених пунктах України.

56. Відповідно до пункту 3.5 вказаних ДСанПіН, кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404).

57. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

58. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

59. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

60. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

61. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

62. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач не надав достатніх доказів, які б свідчили про наявність підстав для розірвання договору оренди землі від 02 лютого 2018 року для суспільних потреб, зокрема для облаштування кладовищ.

63. Суди надали оцінку правомірності рішення Трускавецької міської ради від 16 березня 2022 року № 2366 щодо розірвання договору оренди землі під облаштування кладовища.

64. Суд апеляційної інстанції вказав, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник відповідача надав копію відповіді за підписом Трускавецького міського голови № 03/п043і/з від 30 серпня 2023 року, у якій, серед іншого, зазначено, що земельна ділянка площею 0,9119 га з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070 не входить у межі проєктованої земельної ділянки для облаштування міського кладовища, така земельна ділянка входить в межі детального плану території та планується використовуватися для благоустрою прилеглої території до проєктованого кладовища, а також до існуючого кладовища.

65. Виходячи з вищезазначеного, орган місцевого самоврядування достатнім чином не обґрунтував необхідності розірвання у 2022 році договору оренди землі від 02 лютого 2018 року, не довів мету розірвання договору (припинення права оренди) для суспільних потреб: використання земельної ділянки чи то для облаштування кладовища (земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань), чи то для благоустрою прилеглої до кладовища території; необхідності використання саме земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, для облаштування кладовища.

66. Також органом місцевого самоврядування не було вирішено питання про надання ОСОБА_1 відповідної компенсації у зв`язку з припиненням права оренди земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства (надання іншої земельної ділянки в оренду, відшкодування збитків тощо).

67. Отже втручання у право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4621287400:01:004:0070, площею 0,9119 га, що знаходиться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, не може вважатися таким, що здійснюється з легітимною метою і є пропорційним.

68. Орган місцевого самоврядування не позбавлений можливості здійснити заходи, спрямовані на розірвання договору оренди земельної ділянки для суспільних потреб, за умови належного обґрунтування необхідності (легітимної мати) та забезпечення пропорційності втручання у право орендаря.

69. Водночас слід зазначити, що винної, протиправної поведінки ОСОБА_1 при отриманні спірної земельної ділянки в оренду, нецільового використання земельної ділянки, яка була йому надана в оренду, не доведено.

70. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

71. За встановлених у цій справі обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі.

72. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

73. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області залишити без задоволення.

2. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 серпня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович