Справа № 702/2/24

Провадження №2/702/113/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.05.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

прокурора ОСОБА_1

інші учасники справи - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівникаУманськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі: Монастирищенської міськоїради Черкаськоїобласті до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради 01.01.2024 звернувся досуду з позовом до відповідача про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Підставою своїх вимог вважає, те що ухвалою Монастирищенського районного суду від 03.07.2023 кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , 30.05.2023 близько 18 години 00 хвилин, прийшов до приміщення їдальні колишньої Лукашівській ЗОШ, де наразі проживають внутрішньо-переміщені особи, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , щоб повечеряти.

Цього ж дня, близько 18 годині 05 хвилин, в ході спілкування, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпочалась словесна суперечка, яка переросла в конфлікт, в ході якого в останнього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_2 кулаком правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_3 , після чого взявши у праву руку дерев`яний табурет, наніс два удари табуретом по голові ОСОБА_3 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, рвано-забитої рани лобної ділянки голови, відкритої рани волосистої ділянки голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та закритий перелом нижньої щелепи справа з незначним зміщенням уламків, які згідно висновку експерта Уманського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-01/272 від 12.06.2023 відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» в період з 30.05.2023 по 06.06.2023, тобто 8 ліжко-днів.

За вказаний період, при вартості 1 ліжко-дня в травні 2023 року 1167,06 грн, 1 ліжко-дня в червні 2023 року 1210,34 грн, згідно довідки КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» № 196 від 07.07.2023, на лікування ОСОБА_3 витрачена сума 9596,16 грн, чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.

Враховуючи те, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_2 , то відповідно позов пред`являється до нього.

ОСОБА_2 в добровільному порядку витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 9596,16 грн не відшкодував.

Згідно статуту КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної, вторинної медичної допомоги будь - яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статусом.

Монастирищенська міська рада є засновником, власником та органом управління майном КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня».

Лікарня є юридичною особою публічного права, здійснює некомерційну господарську діяльність.

Майно лікарні є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також цінності, передані лікарні засновником.

Управління підприємством здійснює Монастирищенська міська рада, затверджує фінансовий план та контролює його виконання.

Видатки, що здійснюються з місцевого бюджету, спрямовані на фінансування діяльності КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» на інші, аніж визначені статтею 89 Бюджетного кодексу України, цілі призводить до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності лікарні та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів її діяльності.

Таким чином, витрати понесені медичною установою на лікування потерпілих від злочину та їх непогашення призводять до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Вказане є однією з обставин, що підтверджують факт порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлює, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Вказані положення Закону надають Монастирищенській міській раді право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров`я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, позов пред`являється в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради, як уповноваженого органу на виконання функцій держави, який визначений у справі позивачем.

До направлення даного позову до суду Уманською окружною прокуратурою проводилася досудова робота з Монастирищенською міською радою щодо необхідності вирішення питання стягнення шкоди, завданої лікарні в судовому порядку.

Так, на адресу Монастирищенської міської ради Уманською окружною прокуратурою направлявся лист від 25.12.2023 № 53/2-894вих23 щодо повідомлення чи вживались міською радою заходи з метою відшкодування витрат на потерпілого ОСОБА_3 .

У відповідь Монастирищенська міська рада листом від 29.12.2023 № 03-01- 31/5387 повідомила, що заходів щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат, завданих лікарні у зв`язку із лікуванням потерпілого від злочину не вживали.

Таким чином, Монастирищенською міською радою заходи щодо стягнення із ОСОБА_2 витрат, завданих лікуванням потерпілого від злочину не вживалися, до суду із відповідним позовом не звертались, що свідчить про неналежне виконання покладених законом обов`язків по управлінню закладом охорони здоров`я.

Сукупність зазначених обставин з урахуванням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту порушених інтересів держави.

Просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Монастирищенської міської ради Черкаської області витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину в сумі 9 596, 16 грн (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень шістнадцять копійок), які підлягають зарахуванню до бюджету за реквізитами: ЄДРПОУ 02005390, Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», Черкаська філія, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заявудорозгляду,відкритопровадженняу справі,призначеносправудо підготовчогосудовогорозглядуза правиламизагальногопозовногопровадження.

Ухвалою суду від 05.04.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.05.2024 без виходу до нарадчої кімнати вирішено проводити заочний розгляд справи.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю, з підстав, зазначених у позовній заяві, просить його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання представник позивача Монастирищенської міської ради не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у відсутності їх представника. Позовні вимоги визнають повністю.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву не скористався, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавав.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Передбачених ч. 2ст. 223 ЦПК Українипідстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зі змісту п. 3 ч.1ст. 131-1 Конституції Українивбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1,3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 806/1000/17 (адміністративне провадження № К/9901/2562/17) від 25.04.2018.

Разом з цим, більш широке тлумачення зазначених понять наводить Верховний Суд при розгляді справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Згідно ч. 2ст. 4 ЦПК Україниу випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3, 4ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1, 2ст. 57 ЦПК Українивстановлено, що органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно достатті 56цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Зі змісту п. 2 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99вбачається, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2ст. 4 ЦПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п.3 ч.1ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Аналіз ч.3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Судом встановлено, що 25.12.2023 заступник керівника Уманського окружної прокуратури звернувся з листом до Монастирищенської міської ради з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, у відповідь отримав лист № 03 01 31/5387 від 28.12.2023 про те, що заходи щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про відшкодування витрат на потерпілого ОСОБА_3 не вживалися (а.с. 18 - 20).

Таким чином, Монастирищенська міська рада є органом місцевого самоврядування, повноваження якого визначені правовстановлюючими документами та наділена повноваженнями розпорядження майном та коштами КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня».

Відповідно до п. 1.4. Статуту комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області засновником, власником та органом управління майном підприємства є Монастирищенська міська територіальна громада в особі Монастирищенської міської міської ради Черкаської області (надалі - засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітнім та підконтрольним засновнику (а.с. 21 - 27).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2024 органом управління та засновником комунального некомерційного підприємства «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» є Монастирищенська міська рада (а.с. 29).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Монастирищенська міська рада є органом місцевого самоврядування (а.с. 30)

Таким чином, як на час звернення до суду з позовом так і на час розгляду справи в суді порушення інтересів держави полягає у ненадходженні коштів до місцевого бюджету, представленого Монастирищенською міською радою.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Згідно з ч. 3 ст. 1206 ЦПК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на те, що кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, тому їх розпорядником на момент проведення лікування була Монастирищенська міська рада, відповідно саме даний суб`єкт владних повноважень мав би здійснювати захист прав та інтересів держави, яку представляє з питань, порушених у позові.

Таким чином, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Монастирищенська міська рада Черкаської області.

З матеріалів справи вбачається, що порушення триває з 06.06.2023 (з моменту завершення лікування потерпілого ОСОБА_3 ), проте до цього часу заходи усунення порушень суб`єктом владних повноважень не вживалися.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. ст. 23 Закону України«Про прокуратуру»№ 1697-VII від 14.10.2014 прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Так,на виконаннявимог абз.3ч.4ст.23Закону України«Про прокуратуру»№1697-VIIвід 14.10.2014заступником керівникаУманського окружноїпрокуратури 29.12.2023№ 53/2-905вих 23повідомлено Монастирищенськуміську радупро здійсненняУманською окружноюпрокуратурою представництвоінтересів державив судів особіМонастирищенської міськоїради (а.с.28).

Враховуючи те, що порушення вимог чинного законодавства триває протягом значного проміжку часу, зволікання, попри інформування місцевою прокуратурою про наявні порушення, не звернення з відповідним позовом до суду явно свідчить про нездійснення Монастирищенською міською радою захисту інтересів держави, тобто її бездіяльність.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 03.07.2023 кримінальне провадження № 1-кп/702/95/23 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення ( а.с. 13).

За змістом мотивувальної частини вищезазначеної ухвали суду встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 18 год 00 хв, прийшов до приміщення їдальні колишньої Лукашівській ЗОШ, де наразі проживають внутрішньо-переміщені особи, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , щоб повечеряти. Цього ж дня, близько 18 годині 05 хвилин, в ході спілкування, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпочалась словесна суперечка, яка переросла в конфлікт, в ході якого в останнього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_2 кулаком правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_3 , після чого взявши у праву руку дерев`яний табурет, наніс два удари табуретом по голові ОСОБА_3 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, рвано-забитої рани лобної ділянки голови, відкритої рани волосистої ділянки голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та закритий перелом нижньої щелепи справа з незначним зміщенням уламків, які згідно висновку експерта Уманського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-01/272 від 12.06.2023 відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Вказана ухвала вступила у законну силу.

Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Постановою КМ України від 16.07.1993 № 545 затверджено Порядокобчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ( далі Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обумовленість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

За змістом відповіді КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» № 196 від 07.07.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом відкрита рана волосистої частини голови, рвана-забита рана лобної ділянки голови, перелом нижньої щелепи справа з незначним зміщенням з 30.05.2023 по 06.06.2023 - 8 ліжко - днів. Вартість 1 ліжко-дня у травні 2023 року складала 1167,06 грн (з 30.05.2023 до 31.05.2023 2 ліжко днів 2334,12 грн). Вартість 1 ліжко-дня у червні 2023 року складала 1210,34 грн (з 01.06.2023 до 06.06.2023 6 ліжко днів 7262,04 грн), вартість перебування у лікарні 9596,16 грн (без вартості затрачених пацієнтом медикаментів) (а.с.17).

Тілесні ушкодження та період лікування потерпілого ОСОБА_3 відповідають тим тілесним ушкодженням та періоду їх утворення, що встановлені органом досудового розслідування в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до ухвали суду від 03.07.2023 про закриття кримінального провадження.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами факт витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КК України, вчиненого ОСОБА_2 , відтак наявний причинний зв`язок між злочинними діями винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні, а тому понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Доказів звернення з цивільним позовом та його вирішення у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.

На підставівикладеного такеруючись статтями 2-7,9-13,141,223,258,259,263-265, 268, 272,273,280 284, 351, 352,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов заступника керівникаУманськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі: Монастирищенської міськоїради Черкаськоїобласті до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Монастирищенської міської ради Черкаської області витрати, понесені закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину в сумі9596(дев`ятьтисяч п`ятсотдев`яносто шість)грн 16коп (реквізити рахунку ЄДРПОУ НОМЕР_2 , Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», Черкаська філія, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальнимкодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Уманська окружна прокуратура Черкаської області,місцезнаходження: вул. Гайдамацька,16 м. Умань Черкаської області.

Позивач: Монастирищенська міська рада Черкаської області, місцезнаходження вул. Соборна, 117 м. Монастирище Черкаської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області, місцезнаходження: вул. Соборна, 1 м. Монастирище Черкаської області, код ЄДРПОУ 02005390.

Повний текст рішення складено 03.05.2024.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР