П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4246/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

02 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної установи "Центр пробації" та Міністерства юстиції України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації", Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

22.06.2023 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Центр пробації", Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства юстиції України, викладене у листі Міністерства юстиції України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із установленням ІІ-ої групи інвалідності та збільшенням відсотку втрати працездатності, що настало внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби та про повернення матеріалів про призначення йому вказаної одноразової грошової допомоги до Державної установи "Центр пробації " Міністерства юстиції; - визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо не нарахування та невиплати вказаної одноразової грошової допомоги, у зв`язку із збільшенням відсотку втрати працездатності;

- зобов`язати Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України повторно прийняти заяву разом з доданими до неї документами стосовно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності на 60% та повторно належним чином підготувати (оформити) та подати до Міністерства юстиції України, у встановлений законом строк, висновок щодо виплати грошової допомоги та всі необхідні документи для вирішення питання про призначення та виплати передбаченої одноразової допомоги;

- зобов`язати Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з збільшенням відсотка втрати працездатності до 60%, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016, "Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми"

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії та скасовано рішення Міністерства юстиції України, викладене у листі Міністерства юстиції України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із установленням ІІ-ої групи інвалідності та збільшенням відсотку втрати працездатності, що настало внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби та про повернення матеріалів про призначення йому вказаної одноразової грошової допомоги до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції.

Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із збільшенням відсотку втрати працездатності.

Зобов`язано Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України прийняти заяву разом з доданими до неї документами стосовно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності на 60% та належним чином підготувати (оформити) та подати до Міністерства юстиції України, у встановлений законом строк, висновок щодо виплати грошової допомоги та всі необхідні документи для вирішення питання про призначення та виплати передбаченої одноразової допомоги.

Зобов`язано Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з збільшенням відсотка втрати працездатності до 60%, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги Державної установи "Центр пробації" та Міністерства юстиції України слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно наказу Державної установи Центр пробації від 09.09.2021№206/К (про особовий склад) відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України Про державну кримінально-виконавчу службу України та п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію звільнено (через хворобу) полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника Садгірського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" у Чернівецькій області 30.09.2021.

18.11.2021 згідно довідки до акту огляду наданої Чернівецькою обласною комунальною медичною установою "Центр медико-соціальної експертизи" №590388 серії 12ААВ позивачу було встановлено третю групу інвалідності захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

18.11.2021 згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 40 (сорок) % - одноразово.

18.01.2023 за результатами повторного огляду позивача згідно довідки до акту огляду наданої Чернівецькою обласною комунальною медичною установою "Центр медико-соціальної експертизи" №348139 серії 12 ААГ позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції.

17.03.2023 згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 60 (шістдесят) % - одноразово.

У зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, позивач звернувся з заявою до Державної установи "Центр пробації" з необхідними документами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

10.04.2023 відповідачем направлено директору Державної установи "Центр пробації" заяву позивача про виплату ОГД.

Протоколом №27-23 від 03.05.2023 вирішено призначити і виплатити одноразову грошову допомогу позивачу в сумі 82660,00 грн.

На виконання вказаного, відповідач направив до Міністерства юстиції України висновок від 02.05.2022 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Листом Міністерства юстиції України від 24.05.2023 повідомлено Державну установу "Центр пробації", що оскільки порядком виплата ОГД у разі зміни групи інвалідності не передбачено, права на отримання вказаної допомоги позивач немає. Копії матеріалів щодо призначення та виплати вказаної допомоги повертаються для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана бухгалтерською службою цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що Міністерство юстиції України помилково відмовло позивачу у виплаті ОГД у зв`язку зі зміною групою інвалідності, у зв`язку зі спливом шестимісячного строку, оскільки позивачу під час повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу", Держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Згідно ч. 5 ст. 23 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських.

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно вимог ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Отже, вказана стаття Закону України "Про Національну поліцію" визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога поліцейським, однією з яких є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Частиною 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

При цьому, ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема, отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пункт 6 вказаної статті).

Відповідно до ч.1 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію" визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статей 97 - 101 Закону України „Про Національну поліцію та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 11.01.2016 року №4 (далі - Порядок).

Пунктом 4 розділу І Порядку визначено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов`язаний із безпосереднім виконанням службових обов`язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

5) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Порядку днем виникнення права на отримання ОГД є:

1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана бухгалтерською службою цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу 18.11.2021 первинно було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12ААА №034387 від 18.11.2021 згідно якої позивачу встановлено 40% втрати працездатності, у зв`язку з чим відповідачем на підставі протоколу Комісії від 24.11.2021 №14-21 призначено та виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України Про Національну поліцію.

18.01.2023 згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12ААА №058658 від 17.03.2023 позивачу встановлено 60% втрати працездатності.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, як на підставу для задоволення заявлених позовних вимог, позивач посилається на п. 8 Порядку №4 щодо наявності у нього права на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 більшого відсотку втрати працездатності, а саме з 40% до 60%.

Суд першої інстанції погодився з аргументами позивача та задовольнив адміністративний позов шляхом зобов`язання Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України прийняти заяву разом з доданими до неї документами та подати до Міністерства юстиції України у встановлений законом строк, висновок щодо виплати грошової допомоги та всі необхідні документи для вирішення питання про призначення та виплати передбаченої одноразової допомоги. Суд також зобов`язав Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з збільшенням відсотка втрати працездатності до 60%, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016.

Разом з тим, надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає, що питання стосовно застосування п. 8 Розділу IV Порядку № 4 було предметом розгляду Верховного Суду.

У постановах від 18.11.2021 у справі № 240/9996/19, від 24.11.2021 у справі № 520/1726/2020, від 25.07.2022 у справі №520/12401/2020 та від 25.07.2022 у справі № 520/12401/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що положення зазначеної норми підлягають застосуванню в наступних випадках:

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності;

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії більший відсоток втрати працездатності.

Тобто, надаючи оцінку викладеному, суд приходить до висновку, що положення вказаної норми не містять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

Колегія суддів наголошує, що 18.11.2021 під час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності визначено 40 % втрати працездатності, в свою чергу при повторному огляді позивачу встановлено ІІ групу інвалідності в визначено 60 % втрати працездатності, що не відповідає вимогам п. 4 Порядку №4.

Суд вважає помилковими доводи позивача щодо наявності у нього права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, з підстав зміни відсотка втрати працездатності, оскільки визначальною умовою п. 8 Порядку №4 є те, що встановлення ступеня втрати працездатності вперше має здійснюватися без встановлення особі відповідної групи інвалідності.

В свою чергу, право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають поліцейські у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, згідно вимог п.6 ч. 1 ст. 97 та п. 6 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки під час розгляду справи судом встановлено відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Державної установи "Центр пробації" та Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.