Справа № 745/364/24

Провадження № 2-а/745/6/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року Сосницький районний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді Смаль І.А.

за участі секретаря Шуляр І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Сосниця справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 26 від 12.04.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що 06 квітня 2024 року у м. Ніжин старшим офіцером адміністративного відділу капітаном ОСОБА_3 на позивача складено протокол № 46 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 210 КУпАП України. Також відповідно до протоколу його повідомили, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 08 квітня 2024 року в приміщенні адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12 квітня 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де перебуває на обліку. Йому надано відповідні документи на проходження ВЛК та оновлено облікові дані. Також йому було повідомлено, що розгляд його справи ще не відбувся та на його прохання повідомити про місце, дату та час коли буде розглядатись справа, було відмовлено (сказали що розгляд буде відбуватись без його участі у м. Корюківка). Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомили, що його буде притягнено до відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП, на його зауваження, що відповідно до протоколу №46 його повинні притягувати до відповідальності за частиною 1 статті 210 КУпАП, оскільки в протоколі зазначено саме ця частина, але його доводи та аргументи залишились без уваги.

Ухвалою від 23.04.2024 року відкрито провадження по справі та надано п"ятиденний термін відповідачу для подання відзиву.

До суду подано відзив,з якого вбачається,що відповідач позов не визнає,мотивуючи свою позицію наступним.Позивач 27.01.2024 року отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 02.02.2024 року для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії. Позивач не з"явився та про причини неявки не повідомив. 13.02.2024 року до Національної поліції було надіслано звернення щодо його розшуку,затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .06.04.2024 року позивач був виявлений у м.Ніжин Чернігівської області та на нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 був складений протокол №46 за ст.210 КУпАП. Протокол був надісланий для розгляду з ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а звідти до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи позивач не з"явився..12.04.2024 року справа була розглянута та винесена постанова за ч.2 ст.210 КУпАП.

Суд не приймає до уваги відзив ,оскільки відповідно до положень ч.1,3 ст.55,57,59 КАС України повноваження представника відповідача,який підписав відзив та подав його до суду не підтвердженні (не надано жодного документа на представництво відповідача).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, що відповідно до вимог ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши подані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено,що 02.02.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку,але у вказау дату та час не з"явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.04.2024 року старшим офіцером адміністративного відділу капітаном ОСОБА_3 у м.Ніжині на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №46 ,з якого вбачається, що 06.04.2024 о 09.50 год ОСОБА_1 у м.Ніжин порушив статтю 210 КУпАП та постанову КМУ №1487 від 30.12.2022 року своєчасно не обновив облікові дані, чим вчинив правопорушення за ч.1 ст.210 КУпАП. Пояснень до протоколу ОСОБА_1 не надавав. В протоколі про адміністативне правопорушення вказано, що розгляд справи відбудеться 08.04.2024 о 15.00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №26 від 12.04.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 , так як він особисто не повідомив в семиденний строк третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр, призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим порушив п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (постанова КМУ від 31.12.2022р. №1487) та накладено штраф у сумі 1700 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - КУпАП) порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме відповідно до п.п. 8 п.1 Додатку 1 Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постаново КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі - Правила), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Стаття 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначає персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, яких згідно переліку біля 40.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення вимог вказаної статті, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не викладена суть правопорушення,а тільки зазначено,що ОСОБА_1 порушив ст.210 КУпАП та постанову КМ У №1487 від 30.12.2022 своєчасно не обновив облікові дані ,не вказано які конкретно облікові дані не обновив ОСОБА_1 згідно переліку визначеному ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" ,протягом якого строку він повинен це зробити ,яким законодавчим актом визначено необхідність "обновлення даних" і т.д.

Відповідно до з ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

В протоколі про адміністративне правопорушення №46 від 06.04.2024 не зазначена посада та не підтверджені повноваження на складання даного протоколу ( вказано тільки старший офіцер адміністративного відділу капітан ОСОБА_3 ), що є явно недостатнім для встановлення того, чи дійсно він має право складати протокол про адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП, в силу вимог ст.235,255 КУпАП.

Оскільки протокол №46 від 06.04.2024 складений з порушенням встановленого порядку, постанова № 26 від 12.04.2024, яка винесена на підставі вказаного протоколу, також є протиправною.

Крім того, слід зазначити,що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено,що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 08 квітня 2024 року в приміщенні адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з постанови №26 вбачається,що розгляд справи був 12 квітня 2024 року в м.Корюківка,тобто розгляд справи 08 квітня 2024 року не відбувся,а був перенесений на іншу дату . В матеріалах справи відсутні докази про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Приписами ст. 278 КУпАП унормовано, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:1.чи належить до його компетенції розгляд даної справи;2.чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;3.чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;4.чи витребувано необхідні додаткові матеріали;5.чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В порушення вимог даної статті начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не пересвідчився чи правильно складений прротокол про адміністративне правопорушення,чи уповноваженою на те особою,чи належним чином був повідомлений ОСОБА_1 про розгляд справи 12 квітня 2024 року.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

В порушення вимог вказаної статті, постанова за справою про адміністративне правопорушення не містить опис обставин установлених під час розгляду справи, зокрема не вказано про зміну конкретно яких персональних даних, визначених ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", не повідомив у семиденний строк ОСОБА_1 .

Окрім цього, при винесенні постанови, безпідставно було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складався за ч.1 ст.210 КУпАП і при розгляді справи в постанові про адміністративне правопорушення викладені обставини, які не відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до з статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності з ч.1 ст.139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні позову сплатив 605,60 грн

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121,126,280,283,284 КУпАП, ст. 77, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 26 від 12.04.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя І.А.Смаль