Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1663/23 пров. № А/857/330/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача:Гінди О.М.
суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (головуючий суддя: Маєцька Н.Д., місце ухвалення - м. Ужгород) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,-
встановив:
ОСОБА_1 14 березня 2023 року звернувся засобами поштового зв`язку до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі - 100 000 грн., починаючи з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях військовослужбовцю Державної прикордонної служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі - 100 000 грн., починаючи з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях військовослужбовцю Державної прикордонної служби - ОСОБА_1 ;
- зобов`язати нарахувати га виплатити заборгованість у повному обсязі - додаткової винагороди, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часу з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача нарахувати га виплатити заборгованість у повному обсязі - додаткової винагороди, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часу з 01 серпня 2022 року по січень 2023р розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 .
Обґрунтовує позов тим, що проходить військову службу у Луганському та Сумському прикордонних загонах у вищезгаданих військових частин. У період з серпня 2022 року по січень 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відтак у позивача, на його думку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Разом з тим, відповідач не обґрунтовано виплату такої додаткової винагороди не здійснив.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у задоволені позову відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що накази, якими визначається перелік необхідних документів для підтвердження факту безпосередньої участі не є нормативним актом, зважаючи на відсутність державної реєстрації відповідних наказів, а тому вони не можуть засовуватись до спірних правовідносин, на додачу суд не здійснив усіх належних дій для отримання документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, а тому є всі підстави вважати, що позивач брав безпосередню участь у заходах із забезпечення захисту з національної безпеки і оборони.
Відповідачами 22.02.2024 та 23.02.2024 були подані відзиви на апеляційну скаргу, у яких просять відмовити у задоволені апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України.
Відповідно до наказу Адміністрації ДПС України № 208 АГ від 26 квітня 2022 року «Про фінансове забезпечення окремих органів ДПС України» наказано зарахувати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_4 на фінансове забезпечення (видатки за кодами економічної класифікації видатків 2110, 2120, 2250, 2700) до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України від 05 серпня 2022 року № 439-ОС «Про особовий склад», сержанта ОСОБА_1 , військовослужбовця, який прибув із НОМЕР_6 прикордонного загону, зараховано до оперативного підпорядкування з 05 серпня 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України від 04 лютого 2023 року № 113-ОС «Про особовий склад», військовослужбовця НОМЕР_7 прикордонного загону, сержанта ОСОБА_1 виключено з оперативного підпорядкування з 04 лютого 2023 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Нормами ст. 16 Закону №661-IV передбачено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Наказом МВС від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України,
Відповідно до пункту 1 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
У пункті 3 Інструкції зазначається, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Відповідно до пункту 6 грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених законодавством, які діяли з дати виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього повністю або частково військовослужбовцем надалі втрачене.
Згідно зі пунктом 7, грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, 24 лютого 2022 року, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 в абзаці першому пункту 1 постанови № 168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
В решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, у 2022 році не змінювався.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм безумовно на період дії воєнного стану. Натомість збільшення винагороди до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу можливе лише у випадку безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, яка має бути належно документально підтвердженою.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, доповненого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, яка підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
До матеріалів справи долучені завірені належним чином копії наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-/0/81-22-АГ від 30.07.2022 та № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022, які прийняті з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 (а.с. 35-39, 40, 41-42).
Адміністрація Держприкордонслужби, 30 липня 2022 року, посилаючись на пункт 21 постанови №168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зокрема, підпунктом 7 пункту 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
У пункті 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Щодо покликань позивача щодо того, що вказані накази не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, вони підлягають застосуванню, оскільки за відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23.
До того ж слід відзначити, що на час виникнення спірних правовідносин чинною є Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в інших заходах в умовах особливого періоду.
Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі тих самих документів, що й передбачені наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-/0/81-22-АГ від 30.07.2022 та № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022.
А тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що виплата відрядженому військовослужбовцю Державної прикордонної служби додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою), до якої відряджений військовослужбовець, безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця.
Також, реагуючи на доводи апелянта в частині того, що суд першої інстанції не витребовував відповідну документацію у військових частин, слід відзначити, що відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 560/1216/23 від 25 січня 2024 року:
«Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, суди, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин мали вжити визначені законом заходи, а саме витребувати докази з власної ініціативи задля дослідження та з`ясування змісту документів, що стали підставою для видачі цих довідок»
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою суду від 13 листопада 2023 року витребувано від Військової частини НОМЕР_3 належним чином завірені копії відомостей щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_8 за період з серпня 2022 року по лютий 2023 року (в тому числі його фактичного місця знаходження); відомостей щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з наданням підтверджуючих документів, а також відомостей щодо функцій та завдань, які виконував ОСОБА_1 у період з серпня 2022 року по лютий 2023 року з відповідними доказами на їх підтвердження.
Військова частина НОМЕР_8 , на виконання вимог ухвали суду, повідомила, про відсутність будь-якої інформації та підтверджуючих документів про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення, зазначених заходів за період з серпня 2022 року по січень 2023 року. Рапорти командирів підрозділів про безпосередню участь позивача у бойових діях не складались, оскільки позивач у спірний період участі в бойових діях не брав.
Отже, судом апеляційної інстанції було встановлено, що суд першої інстанції вжив усіх заходів спрямованих на з`ясування всіх обставин у справі, було витребувано документацію, яка б мала підтвердити безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявної у матеріалах справи документації, починаючи з квітня 2022 року і по теперішній час особовий склад управління та підрозділів НОМЕР_9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України включений до складу оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконує бойові (спеціальні) завдання командира ОТУ у стабілізаційних заходах.
Згідно з бойовими розпорядженнями командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.07.2022 № 116/ОТУ Суми/2015 (гриф), від 25.07.2022 № 116/ОТУ Суми/2620 (гриф), від 27.09.2022 № 116/ОТУ Суми/4625 (гриф), бойового розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 01.08.2022 № 311 (гриф), від 27.09.2022 № 313 (гриф), персонал НОМЕР_9 прикордонного загону по теперішній час приймає участь виключно у стабілізаційних заходах, а при ускладненні обстановки визначено прийняття участі в оборонних заходах.
У відповідності до Наказу № 910-АГ НОМЕР_9 Прикордонного загону ДПСУ, позивач в бойових діях на території Сумської області участі не брав, а був задіяний виключно в інженерних роботах по облаштуванню позицій різних підрозділів НОМЕР_9 прикордонного загону на території Сумської області. Такі заходи вважаються стабілізаційними, і тільки при ускладненні обстановки може бути залучений до оборонних заходів.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що у матеріалах справі не наведено будь-яких належних та допустимих доказів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Натомість, суд апеляційної враховує, що позивач в спірний період отримував в повному обсязі належну додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн, яка підлягала виплаті йому за виконання обов`язку перед державою.
Зважаючи на вищевикладене апеляційної інстанції вважає, що оскільки відсутні будь-які докази безпосередньої участі ОСОБА_1 , у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій за період з липня 2022 по січень 2023, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороду у розмірі 100000 грн, на підставі Постанови № 168 та в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 260/1663/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін
