Справа № 755/918/24

Провадження № 2/755/1586/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за спожиті до

01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 249,27 грн, та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 49 105,94 грн, заборгованість за спожиті

з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі

19 802,10 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 69 491,32 грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2023 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 13 435,29 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 203,16 грн, а також витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 33,00 грн та судовий збір в розмірі 2 989,31 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися, проте своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2023 року складає 131 931,87 грн.

Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня

2018 року № 602-18, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго» прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих послуг до 01 травня 2018 року з надання послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 355,21 грн.

За таких обставин, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , мають заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 199 287,08 грн, що складається із заборгованості за спожиті послуги до 01 травня 2018 року з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 67 355,21 грн, та з заборгованості за спожиті послуги з 01 травня 2018 року з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 131 931,87 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

19 лютого 2024 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано інформацію про право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

У встановлений судом строк відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відзив на позов не подали. Конверти з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлялися за адресою зареєстрованого місця проживання кожного з відповідачів, повернулися до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від

27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті

13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання. Може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до норм ЦК України встановлено, що, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц) зазначено таке.

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, відповідач ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19 січня 2024 року № 412149, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, відповідач ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19 січня 2024 року № 412177 встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідачі зареєстровані та проживають за адресою:

АДРЕСА_1 , таким чином, в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги» є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем, без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому останні не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.

Суд враховує, що відповідачі не надали суду доказів того, що послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вказаною адресою надавала інша юридична особа, або що такі послуги не надавалися взагалі як до будинку АДРЕСА_2 , так і безпосередньо до квартири АДРЕСА_3 .

При цьому, жоден з відповідачів за спірний період не звертався до КП «Київтеплоенерго», як до надавача комунальних послуг, із заявами (повідомленнями) про непроживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , про бажання припинити отримання послуг (як повністю так і на певний період) тощо.

Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідачі, споживаючи комунальні послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених пунктом

37 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та статтею 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження

№ 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Водночас, згідно частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з центрального опалення, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2023 року в розмірі 131 931,87 грн, з яких: 19 802,10 грн - заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року, 69 491,32 грн - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року, 13 435,29 грн - заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2023 року, 29 203,16 грн - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 листопада

2021 року по 01 червня 2023 року.

Тобто, за період з 01 травня 2018 року по 01 червня 2023 року заборгованість відповідачів за спожиті послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії становить 33 237,39 грн та за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води - 98 694,48 грн, що разом складає 131 931,87 грн.

Також суд враховує, що 11 жовтня 2018 року ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» уклали договір про відступлення права вимоги № 601-18, відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії.

Отже, позивач отримав право вимоги до відповідачів з оплати послуг з централізованого опалення у розмірі 18 249,27 грн, та з централізованого постачання гарячої води у розмірі

49 105,94 грн, спожитих до 01 травня 2018 року, на загальну суму - 67 355,21 грн.

Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідачі зобов`язані оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач довів укладення договору і наявність договірних зобов`язань відповідачів по оплаті наданих позивачем комунальних послуг відповідно до умов договору та за встановленими тарифами. Відповідачі послуги отримали і не оплатили їх у повному розмірі, мають заборгованість в оплаті. Відповідачі не довели наявності підстав для звільнення їх від обов`язку сплатити надані їм комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг, і не оспорили розмір наявної заборгованості. Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідачів - споживачів послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідачі, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов`язання, допустила прострочення в оплаті, - зобов`язані сплатити позивачу за надані ним послуги.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги централізованого опалення та/або постачання гарячої води у розмірі 67 355,21 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 802,10 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі

69 491,32 грн, а також заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2023 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 13 435,29 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 203,16 грн, що в загальному розмірі складає 199 287,08 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 33,00 грн за витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідача та підлягають стягненню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, а саме витрати позивача на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 13 грудня 2023 року № 13574 про оплату судового збору на суму 2 989,31 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідачів у рівних частках на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі по 747,20 грн з кожного (2 988,81 грн /4).

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 525, 526, 611, 629, 901, 903 ЦК України, статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні-послуги», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення/постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води у розмірі 199 287,08 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 08 копійок), з яких:

-заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 249,27 грн (вісімнадцять тисяч двісті сорок дев`ять гривень 27 копійок), та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 49 105,94 грн (сорок дев`ять тисяч сто п`ять гривень

94 копійки), що разом становить 67 355,21 грн (шістдесят сім тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень 21 копійку);

-заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 802,10 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дві гривні

10 копійок) та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 69 491,32 грн (шістдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто одну гривню 32 копійки), що разом становить 89 293,42 грн (вісімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто три гривні 42 копійки);

-заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2023 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 13 435,29 грн (тринадцять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень

29 копійок) та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 203,16 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті три гривні 16 копійок), що разом становить 42 638,45 грн (сорок дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 45 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 747,20 грн (сімсот сорок сім гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 747,20 грн (сімсот сорок сім гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 747,20 грн (сімсот сорок сім гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 747,20 грн (сімсот сорок сім гривень 20 копійок).

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, Україна.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 01 травня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова