ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024м. ХарківСправа № 922/5184/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" вул. Різдвяна, 29,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052 до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (04080, м. Київ. вул. Кирилівська, 85) , Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка. 149) , Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - Гребенюк І.С.( посадова інструкція від 03.04.2023 року, наказ №263 - ок від 14.08.2023 року)

першого відповідача - Сосунова Є.М. ( в порядку самопредставництва )

другого відповідача - Квіцінської А.І. (дов. №01-46/8226 від 20.12.2023 року)

третього відповідача - Андрійчук .С.Я. (дов. №66 від 26.12.2023 року)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Приватного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",2-ого відповідача - Акціонерного товариства "Харківобленерго", 3-ого відповідача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в якій просить суд:

Зобов`язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП Харківський метрополітен;

Зобов`язати Акціонерне товариство Харківобленерго (вул. Георгія Тарасенка. 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 00131954) як оператора системи розподілу дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП Харківський метрополітен;

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство Національне енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) як оператора системи передачі дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП Харківський метрополітен;

Відшкодувати судові витрати в порядку, встановленому ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 922/5184/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 січня 2024 року о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 задоволено повністю заяву Комунального підприємства "Харківський метрополітен" від 08.12.2023 року (вх.№1037) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 постановлено відмовити у задоволенні клопотання (заяви) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про зустрічне забезпечення (Документ сформований в системі Електронний суд 18.12.2023).

22.12.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшов запит про витребування матеріалів справи № 922/5184/23 до апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 року, провадження у справі № 922/5184/23 зупинено до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 Східним апеляційним господарським судом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 року, апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 залишено без змін.

08 лютого 2024 року матеріали справи повернулися до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08 .02.2024 року, провадження у справі № 922/5184/23 поновлено. Підготовче засідання призначено на 20 лютого 2024 року о 11:00.

26.12.2023 року під час перебування справи у Східному апеляційному господарському суді від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" , через систему Електронний Суд надійшов відзив на позовну заяву ( Документ сформований в системі Електронний суд 25.12.2023), де представник третього відповідача, зокрема , наголошує на тому, що у цій справі позовні вимоги Позивача зводяться фактично до незгоди КП «Харківський метрополітен» з наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 року № 307 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року N 148» (Дата набрання чинності: 06.12.2023 року, офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2023, N 98 (06.12.2023), ст. 5877, далі Наказ 307).

Крім того, як вказує представник третього відповідача, твердження Позивача, зазначене ним у позовній заяві від 06.12.2023 року № 15/3115/01-09 та заяві про вжиття заходів забезпечення позову від 06.12.2023 року № 15/3116/0109, що Наказ 307 не опублікований, а наказ Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» є чинний, а його дія не скасована не відповідають дійсності, є маніпулятивними та вводять суд в оману.

12.02.2024 року від представника Комунального підприємства "Харківський метрополітен" , через канцелярію суду (вх.№3911) надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача, зокрема, вказує на те, що припинення постачання електроенергії КП Харківський метрополітен в умовах воєнного стану призведе до катастрофічних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення. Як наслідок може статися затоплення станцій метрополітену, а у цьому разі пошкодження контактної рейки метрополітену, відновити яку вже буде неможливо, що зробить неможливим використання метрополітену і як виду електричного транспорту, і як найбільш надійного об`єкту укриття населення.

12.02.2024 року від представника Акціонерного товариства "Харківобленерго", через систему Електронний суд ( Документ сформований в системі Електронний суд 12.02.2024) надійшов відзив на позовну заяву, де представник другого відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що на час звернення до господарського суду не порушено жодного права Позивача, крім того вимога про зобов`язання дотримуватися меж застосування права з припинення постачання електричної енергії / припинення (обмеження) електропостачання є забороною вчиняти певні дії на майбутнє, що є одразу порушенням ст. 42 Конституції України та ст.ст. 15,16 ЦК України.

Представник другого відповідача наголошує про відсутність порушеного права КП Харківський метрополітен з боку АТ Харківобленерго, безпідставність, необґрунтованість позовних вимог, відсутність належних доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог КП Харківський метрополітен в повному обсязі.

19.02.2024 року від представника Комунального підприємства "Харківський метрополітен", через канцелярію суду (вх.№4581) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/5184/23 за позовом КП Харківський метрополітен до ДПЗД Укрінтеренерго, АТ Харківобленерго, ПрАТ НЕК Укренерго про зобов`язання дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП Харківський метрополітен.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 року, відмовлено повністю в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вх.№4581 від 19.02.2024 року) про зупинення провадження у справі №922/5184/23 за позовом КП «Харківський метрополітен» до ДПЗД «Укрінтеренерго», АТ «Харківобленерго», ПрАТ «НЕК «Укренерго» про зобов`язання дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП «Харківський метрополітен».

28.02.2024 року від представника АТ «Харківобленерго» через систему Електронний суд ( Документ сформований в системі Електронний суд 27.02.2024) надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що листа-повідомлення №06-56к/05-4935 від 21.11.2023 направлений АТ «Харківобленерго» не є повідомленням про припинення розподілу електричної енергії споживачу в розумінні п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, та не може жодним чином порушити права позивача.

Посилаючись на відсутність порушеного права КП «Харківський метрополітен» з боку АТ «Харківобленерго», безпідставність, необґрунтованість позовних вимог, відсутність належних доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Харківський метрополітен» в повному обсязі.

06.03.2024 року від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", через систему Електронний Суд надійшли заперечення на Відповідь КП «Харківський метрополітен» на відзив ДПЗД «Укрінтеренерго» ( Документ сформований в системі Електронний суд 06.03.2024), де представник третього відповідача наголошує на тому, що ДПЗД «Укрінтеренерго» на виконання умов ПРРЕЕ було розроблено зразок Попередження про припинення постачання електричної енергії , який і надсилається споживачам у випадках встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері електричної енергії. Жодних інших попереджень/повідомлень/листів щодо припинення постачання електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» не надсилає.

Звертає увагу суду на те що , що листи-повідомлення ДПЗД «Укрінтеренерго», від 09.11.2023 № 44/09-5880/ПОН та від 28.11.2023 № 44/09-8442 (наявні в матеріалах справи), надіслані КП «Харківський метрополітен», містять інформацію про зміну умов договору постачання електричної постачальником «останньої надії».

Разом з тим, звертає увагу суду , що вищезазначені листи:

1. не є повідомленням про припинення постачання/розподілу електричної енергії споживачу;

2. не є Попередженням про припинення постачання електричної енергії в розумінні положень ПРРЕЕ, і тому не відповідають вимогам щодо Попередження про припинення постачання електричної енергії;

3. не можуть жодним чином порушити права КП «Харківський метрополітен», оскільки мають інформаційний характер

В судовому засіданні 06.03.2024 постановлено протокольну ухвалу, про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 03 квітня 2024 року о(б) 12:00 год.

01.04.2024 року від представника ПрАТ «НЕК «Укренерго» через систему Електронний суд ( Документ сформований в системі Електронний суд 01.04.2024) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість Позивача перед сторонами процесу становить за період перебування на постачанні в постачальника «останньої надії» з січня по листопад 2023 року у сумі 363 305 420,67 грн. з ПДВ.

В той же час, як вказує представник відповідача, позивачем не було здійснено жодної оплати за спожиту ним електричну енергію, по суті йде безоплатне споживання електричної енергії позивачем, натомість у пересічного громадянина України, в разі наявності боргу за комунальні послуги, законом надано право на арешт банківських рахунків, та інших методів примусу, незважаючи на фінансовий стан та інші причини.

03.04.2024 року від представника КП Харківський метрополітен, через канцелярію суду (вх.№8852) надійшли заперечення, в яких представник позивача наголошує на тому, що направлення листів щодо здійснення обмеження електропостачання, припинення передачі електричної енергії КП «Харківський метрополітен» було здійснено із посиланням на наказ Міненерго від 10.10.2023 № 307, опублікування якого тільки очікувалось, і, як наслідок, було передчасним і нормативно безпідставним, а направлення ПОВІДОМЛЕНЬ/ПОПЕРЕДЖЕНЬ про здійснення обмеження електропостачання, припинення передачі електричної енергії було здійснено взагалі без додержання вимог Порядку повідомлення.

Все це підтверджує, на думку позивача, порушення норм чинного законодавства з боку як ПрАТ «НЕК «Укренерго», так і АТ «Харківобленерго» і ДПЗД «Укрінтерненерго», а дотримання норм діючого законодавства та Порядку є найголовнішим пріоритетом, якого і повинні дотримуватись оператори системи та постачальник при відключенні споживача від електропостачання.

Крім того, представник позивача просить суд у задоволенні клопотання/заяви ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Відповідача 1 по справі №922/5184/23) про поновлення строку подачі відзиву на позовну заяву КП «Харківський метрополітен» у справі № 922/5184/23 відмовити, а відзив вважати не поданим. Вказані заперечення долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.04.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 24.04.2024 до 11:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 03.04.2024.

19.04.2024 року від представника АТ «Харківобленерго», через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення ( Документ сформований в системі Електронний суд 19.04.2024),в яких представник другого відповідача , зазначає про те, що виходячи з системного аналізу норм права та сталої судової практики Верховного суду підтверджується, що Позивачем обрано не належний та не ефективний спосіб захисту прав, оскільки останній обраний ним, фактично зводиться до зобов`язання судом Відповідачів встановити суб`єктивне розуміння змісту норм права та виниклих правовідносин.

У судовому засіданні 24.04.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 30.04.2024 до 12:45.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 24.04.2024.

29.04.2024 року від представника від представника Комунального підприємства "Харківський метрополітен", через канцелярію суду (вх.№11216) надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, вказані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 30.04.2024 року представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники першого, другого та третього відповідачів в судовому засіданні 30.04.2024 року проти позову заперечували, з підстав, викладених у відзивах та заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів просили у позові відмовити.

У судовому засіданні 30.04.2024 року, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, щоКП "Харківський метрополітен" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

Крім того, між АТ "Харківобленерго" (оператором системи) та КП "Харківський метрополітен" (споживачем) укладено договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №769 та від 01.03.2023 №769,01.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.11.2023 №0656к/05-4935 АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківський метрополітен" про те, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування, що очікується наприкінці листопада початку грудня 2023 року, та зазначено, що за інформацією постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго" постачання електричної енергії споживачу КП "Харківський метрополітен" завершиться з дати втрати чинності/скасування наказу Міненерго від 13.04.2022 № 148. До того ж, AT "Харківобленерго" повідомило про обмеження електропостачання КП "Харківський метрополітен".

Як вказує позивач у позові, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до КП "Харківський метрополітен" з листом від 27.11.2023 №01/64463 "Про припинення постачання з боку ПОН", в якому повідомлено про отримання через платформу DataHub заявки ДПЗД "Укрінтеренерго" №182514 від 24.11.2023 про припинення постачання електроенергії споживачу КП "Харківський метрополітен" з 0:00 год 15.12.2023.

28.11.2023 ДПЗД "Укрінтеренерго" листом №44/09-8442/ПОН "Про зміну умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" повідомило КП "Харківський метрополітен", що з 01.12.2023 набуває чинності нова Комерційна пропозиція №8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Також зазначено, що згідно з наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148" скасовано наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148. Повідомлено, що відповідно до умов договору (п. 15.2 Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8, що набуває чинності з 01.12.2023) договір вважається припиненим в частині постачання електричної енергії з дати втрати чинності/скасування наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, якщо на день втрати чинності/скасування зазначеного наказу постачання електричної енергії споживачу здійснюється більше ніж 90 діб. В листі наголошено, якщо споживач на момент припинення строку постачання електричної енергії по договору не укладе договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи.

КП "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ПрАТ "НЕК "Укренерго", АТ "Харківобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго", в якій просить суд:

-зобов`язати ДПЗД "Укрінтеренерго" дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов`язати АТ "Харківобленерго" як оператора системи розподілу дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов`язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" як оператора системи передачі дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "Харківський метрополітен" як споживачем постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" листами ПрАТ "НЕК "Укренерго", АТ "Харківобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлено про припинення постачання електроенергії споживачу у зв`язку з тим, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування. Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними, оскільки на момент направлення таких повідомлень відповідачами наказ Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 не набрав чинності, та є чинним наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану", відповідно до пп. 2 п.8 якого передбачено, що учаснику роздрібного ринку електричної енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі, якщо об`єкт споживача забезпечує роботу, зокрема, надання життєво важливих послуг для населення. Крім того, позивач вважає, що такі дії відповідачів порушують вимоги ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", згідно з якою забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

Позивач зазначає, що використання як формальної законної підстави для вчинення дій згідно з зазначеним наказом № 307, що не набув чинності та не передбачає жодних механізмів забезпечення безперебійного постачання електричної енергії в умовах воєнного стану для комунальних підприємств критичної інфраструктури та надання життєво важливих послуг для населення, до яких належить КП "Харківський метрополітен", а так само захисту від відключення без погодження з обласною військовою адміністрацією - створює реальну загрозу зупинки діяльності КП "Харківський метрополітен" - єдиного підприємства міського електричного транспорту, що здійснює перевезення пасажирів лініями метрополітену та виконує критично важливі функції під час дії воєнного стану. А дії відповідача-1, спрямовані на відключення позивача від електропостачання через ОСР відповідача-2 та відповідача-3 - ОСП, є такими, що порушують межі застосування права та загрожують здійсненню статутної діяльності підприємства позивача та покладених на нього функцій як підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Водночас, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).

Відповідно до пункту 2.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі -Правила), результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії. У даному ж випадку, наявні дві обставини припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу (згідно п.п.2 п. 7.5. Правил):

закінчення терміну дії договору між позивачем та ДПЗД "Укрінтеренерго"; наявність у позивача заборгованості за електричну енергію перед постачальником.

Відповідно до пункту 7.10. Правил припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом, системи розподілу.

Згідно із підпунктом 3.1., пункту 3.7., пункту 3 розділу 11 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, припинення передачі електричної енергії здійснюється за зверненням електропостачальника у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку.

Звернення електропостачальника щодо припинення електроживлення споживача подається ОСП у письмовому вигляді із зазначенням: найменування і юридичної адреси електропостачальника та його контактних даних (телефон, факс, електронна адреса); найменування, юридичної адреси, переліку посадових осіб споживача, відповідальних за безпечну експлуатацію струмоприймачів, їх контактні дані (телефон, факс); причин застосування припинення електроживлення споживача; дати і часу припинення електроживлення споживача.

Положеннями пункту 11.5.12. Кодексу системи розподілу встановлено, що електропостачальник має право звернутися до ОСР (оператора системи розподілу) щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії.

У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (ЕІС-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії.

Оператор системи розподілу (АТ "Харківобленерго") повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника

На підставі положень статті 62 Закону, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» (із змінами), на ДПЗД «Укрінтеренерго» були покладені спеціальні обов`язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 30 червня 2024 року на всій території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють бо здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Починаючи з 1 січня 2019 року і на цей час ДПЗД «Укрінтеренерго» є єдиним в Україні постачальником електричної енергії, на якого були покладені спеціальні обов`язки, а саме виконання функцій постачальника останньої надії».

ДПЗД «Укрінтеренерго» включено до Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого наказом Міненерго від 07.09.2022 року № 1-ДСК (в редакції наказу Міненерго від 31.07.2023 № 6-ДСК).

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 11.08.2023 року № 238 "Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» ДПЗД «Укрінтеренерго» включене до переліку підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період,що підтверджується витягом зазначеного наказу додано до матеріалів справи ).

Відповідно до Указу Президента України 07.11.2023 року № 737/2023 було уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 07.11.2023 року «Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року».

Так, з метою нейтралізації загроз енергетичній безпеці, посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року Рада національної безпеки і оборони України вирішила, що Кабінету Міністрів України необхідно прийняти у місячний строк рішення щодо погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником «останньої надії» та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 07.11.2023 року обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування необхідно у місячний строк опрацювати питання залучення в установленому порядку ресурсів територіальних громад до подолання кризових ситуацій в енергетичній сфері.

При детальному дослідженні вищеозначеного наказу, Господарський суд Харківської області погоджується з доводами відповідачів стосовно того, що положення наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року N 148 не містять норм щодо можливості здійснення постачання електричної енергії за умови наявності боргу.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено , що Позивачем за період перебування на постачанні в постачальника «останньої надії» з січня 2023 року і на цей час було спожито електричної енергії на загальну суму 363 305 420,67 грн.

Разом з тим, Позивачем не було здійснено оплати за спожиту ним електричну енергію, як вбачається із Розрахунків заборгованості за спожиту електричну енергію (копії останніх містяться в матеріалах справи).

За змістом пункту 11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Оператор системи розподілу не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи розподілу має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається оператором системи розподілу одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії.

Оператор системи розподілу не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. Оператор системи розподілу повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

Пунктом 7.5 ПРРЕЕ встановлено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Судом встановлено, що виконання вимог частини третьої статті 57 Закону та пункту 5.2.2 ПРРЕЕ ДПЗД «Укрінтеренерго» інформувало КП «Харківський метрополітен» листами - повідомленнями № 44/09-5880/ПОН від 09.11.2023 та від 28.11.2023 № 44/09- 8442 про зміну умов договору постачання електричної постачальником «останньої надії» .

У вказаних повідомленнях третім Відповідачем було зазначено:

«У разі непогашення Споживачем заборгованості за поставлену постачальником «останньої надії» електричну енергію ДПЗД «Укрінтеренерго» ініціює процедуру припинення постачання електричної енергії боржнику, відповідно до пункту 7.5. ПРРЕЕ. Процедура припинення постачання електричної енергії боржнику буде ініційована постачальником «останньої надії» одразу після набрання чинності Наказу Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307».

Отже , в даному випадку суд погоджується із відповідачами , стосовно того, що листи - повідомлення ДПЗД «Укрінтеренерго», від 09.11.2023 № 44/09- 5880/ПОН та від 28.11.2023 № 44/09-8442 про зміну умов договору постачання електричної постачальником «останньої надії», не є повідомленням про припинення розподілу електричної енергії споживачу, в розумінні п. 7.5 ПРРЕЕ.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі N 525/505/16-ц.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача , за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачами, а тому в позові Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-ого відповідача Приватного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",2-ого відповідача - Акціонерного товариства "Харківобленерго", 3-ого відповідача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", про зобов`язання дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП Харківський метрополітен, слід відмовити.

Стосовно заперечень відповідачів стосовно того, що Позивачем обрано не належний та не ефективний спосіб захисту прав, оскільки останній обраний ним, фактично зводиться до зобов`язання судом Відповідачів встановити суб`єктивне розуміння змісту норм права та виниклих правовідносин, суд враховує таке.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Господарський суд досліджуючи норми статей діючого законодавства та правові позиції Верховного Суду, констатує, що спосіб захисту застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його, тому Господарський суд Харківської області критично сприймає заперечення відповідачів стосовно неефективного способу захисту обраного позивачем, водночас враховує, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківський метрополітен" не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вулиця Різдвяна, 29) .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) .

Відповідач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка. 149).

Відповідач: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"(04080, м. Київ. вул. Кирилівська, 85).

Повне рішення складено "01" травня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк