ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№ 910/2991/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання : Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін

від позивача: Чорненький В.В.

від відповідача: Бабченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 (оприлюднено 06.11.2023)

у справі №910/2991/22 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення №191-р/тк від 23.12.2021

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" (далі - позивач, підприємтво) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМКУ, Комітет) про визнання недійсним та скасування рішення №191-р/тк від 23.12.2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення суперечить положенням чинного законодавства України, а саме Закону України «Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення» і Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Крім того, позивач вказує на помилковість висновків відповідача в процесі визначення територіальних меж ринку.

Короткий зміст попередніх судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення та постанова аргументовані тим, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 при прийнятті рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2023 касаційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №910/2991/22 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, та зазначив, що судом всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України за №191-р/тк від 23.12.2021.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, посилаючись на Конституцію та норми Закону України «Про місцеве самоврядування», зазначає, що КП «Тернопільводоканал» правомірно застосувало до правовідносин, які є предметом спору, Місцеві правила приймання, як обов`язковий до застосування нормативно-правовий акт.

Також апелянт стверджує, що правомірність дій, навіть якщо вони ущемляють права споживачів, не свідчать про наявність порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 907/162/17. Водночас, відповідачем не заперечується, а навпаки наголошується на обов`язковості рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради для КП «Тернопільводоканал», посилаючись на тіж самі норми права. При цьому зазначає про обов`язковість погодження, зокрема, органами місцевого самоврядування рішень, які можуть вплинути на конкуренцію з Антимонопольним комітетом України. Проте, на думку апелянта, такі вимоги повинні ставитись до органу місцевого самоврядування, який і наділений повноваженнями затверджувати Місцеві правила приймання, а останні, у свою чергу, є обов`язковими для виконання для підприємства. Натомість, апелянт вважає, що у оскаржуваному рішенні Антимонопольного комітету України та рішенні суду не наведено підстав, за яких підприємство мало діяти всупереч нормам Конституції України та не виконувати рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, апелянт зазначає, що матеріали справи містять посилання на договірне врегулювання відносин, які були предметом дослідження та не враховані судом під час розгляду справи, проте на необхідності їх врахування звернуто увагу Верховним Судом, зокрема, це стосується договорів, укладених між підприємством та перевізниками, зокрема протягом 2019 року договорів про надання послуг з очищення стічних вод, а з 2020 договорів про надання послуг з водовідведення. Обов`язок укладення таких договорів передбачений п.75 Місцевих правил приймання в редакції до 17.06.2020 та п.72 в редакції цих Правил з 01.07.2020. Апелянт вказує, що такі договори не є типовими, тому сторони вправі вносити до них свої пропозиції та зауваження, а в силу ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору. Натомість, перевізники, як сторона договору, жодних пропозицій та зауважень до змісту договорів не висували, протоколів розбіжностей не складали.

Скаржник також зауважує, що ні АМК, ні судом не звернуто увагу на ту обставину, що умови договору про застосування коефіцієнтів Кк=5 та Кк=3 передує вимога, передбачена п.73 Місцевих правил приймання щодо надання інформації про якісний склад стічних вод, невиконання якої зумовлює при розрахунку плати за послуги приймання та очищення стічних вод застосуванню зазначених коефіцієнтів. Тобто договорами споживачам надається можливість вибору чи виконати вимоги цих Правил приймання і надати інформацію про якісний склад стоків або як альтернатива оплатити вартість отриманої послуги з врахуванням коефіцієнту кратності Кк=5 або Кк=3 (залежно від періоду), що є суттєво менший, ніж середньостатистичний коефіцієнт кратності насичених асенізаційних стоків, тому перевізники знаючи походження стоків, які вони скидають підприємству, свідомо не подають інформації про якісний склад стічних вод, а погоджується оплачувати варість отриманої ним послуги з фіксованим коефіцієнтом кратності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 26.12.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, відповідач вказує, що посилання позивача на обов`язковість Місцевих правил не спростовує висновки Комітету, оскільки виконавчий комітет Тернопільської міської ради допустив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке має безпосередній стосунок до оскаржуваного рішення, а отже їх застосування КП «Тернопільводоканал» не може слугувати підставою для виправдання своїх протиправних дій, встановлених та доведених Комітетом під час розгляду справи № 924-ЗМС про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України стверджує, що займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, в межах зони охоплення навколо КП «Тернопільводоканал» у радіусі 35 км, позивач встановлює для споживачів (перевізників) умови надання послуг, висуваючи при цьому неправомірні вимоги. За умови існування значної конкуренції на ринку споживачі мали б можливість обирати більш економічно вигідніші договірні відносини з надавачами цих послуг, а дії КП «Тернопільводоканал» щодо висування перевізникам безпідставних вимог, які призводять до ущемлення інтересів споживачів, були б неможливі. Таким чином, рішенням Комітету встановлено та доведено, що дії КП «Тернопільводоканал» є зловживанням монопольним (домінуючим) становищам згідно із ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 справу № 910/2991/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2991/22.

07.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2991/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 поновлено Комунальному підприємству "Тернопільводоканал" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста від 18.10.2023 у справі №910/2991/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та призначений розгляд справи на 12.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/2991/22 відкладено на 11.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 розгляд справи №910/2991/22 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 відкладено на 01.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/2991/22 відкладено на 22.04.2024.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скрагу - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії АМК від 23.12.2021 №191-р/тк у справі №924-ЗМС:

- визнано, що протягом 2019-2020 років та 5 місяців 2021 року підприємство займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення (далі - послуги ПОСВ), в межах зони охоплення навколо каналізаційних очисних споруд підприємства у радіусі 35 км;

- визнано дії підприємства у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем протягом 2019-2020 років та 5 місяців 2021 року на ринку послуг ПОСВ, що полягають у висуванні неправомірних вимог суб`єктам господарювання, які здійснюють вивезення рідких відходів, та встановленні відповідальності за їх невиконання, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- за зазначене порушення на підприємство накладено штраф у розмірі 389 824 грн.;

- зобов`язано підприємство у 2-місячний строк з дня одержання рішення припинити вказане порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У рішенні АМК встановлено, зокрема, що:

-відповідачем в антимонопольній справі є КП «Тернопільводоканал», серед видів діяльності підприємства є забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод;

- об`єктом аналізу є КП «Тернопільводоканал» - суб`єкт господарювання, який надає послуги приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не є приєднані до системи централізованого водовідведення.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.02.2019 №211 затверджено Місцеві правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Тернополя (далі - Місцеві правила) в редакції до 01.07.2020.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.06.2020 №442 було внесено зміни до Місцевих правил з 01.07.2020.

Місцевими правилами встановлено порядок приймання стічних вод асенізаційним транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Даними правилами встановлено, що перевізник зобов`язаний щомісячно надавати інформацію про якісний склад стічних вод, а за відсутності зазначеного аналізу виробник при нарахуванні плати за послуги застосовує коефіцієнт кратності Кк=5 до 01.07.2020, а з 01.07.2020 року - Кк=3.

Протягом 2019 року підприємство надавало відповідні послуги на підставі договорів про надання послуг з очищення стічних вод, а протягом 2020 року та 5 місяців 2021 року підприємство надавало відповідні послуги на підставі договорів про надання послуг з водовідведення.

Згідно з пунктом 1.1 вказаних договорів, підприємство бере на себе зобов`язання приймати від перевізника стічні води, які скидаються спеціалізованим автотранспортом, та проводити їх очищення; перевізник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання послуг з очищення стічних вод (укладався протягом 2019 року) перевізник зобов`язується проводити за надані йому послуги оплату, яка нараховується підприємством за загальним обсягом скинутих перевізником стоків, коефіцієнтом кратності 5 та нормативом плати, який встановлюється уповноваженим органом місцевого самоврядування.

Пунктом 2.1 договору про надання послуг з водовідведення (укладався протягом 2020 року та 5 місяців 2021 року) передбачено, що перевізник зобов`язується проводити за надані йому послуги оплату, яка нараховується підприємством за загальним обсягом скинутих перевізником стоків, коефіцієнтом кратності відповідно до Місцевих правил та тарифом на послуги з централізованого водовідведення, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Судом встановлено, що при нарахуванні перевізникам плати за відповідні послуги підприємство застосовує коефіцієнт незалежно від того, чи надає перевізник інформацію про якісний склад стічних вод, у той час, коли положеннями чинного законодавства України не передбачено прямого обов`язку суб`єктів господарювання надавати таку інформацію, що, серед іншого, підтверджується листом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2019 №7/9.1.2/21123-19.

Отже, за невиконання перевізниками вимог щодо надання інформації про якісний склад стічних вод підприємство застосовувало при розрахунку плати за послуги коефіцієнт Кк=5 з 01.01.2019 по 30.06.2020 та коефіцієнт Кк=3 з 01.07.2020, що призвело до збільшення вартості послуги.

За результатами розгляду антимонопольної справи, Комітет дійшов висновку, що дії підприємства, яке протягом 2019-2020 років та 5 місяців 2021 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, в межах зони охоплення навколо КП "Тернопільводоканал" у радіусі 35 км, які полягають у висуванні неправомірних вимог перевізникам та встановленні відповідальності за їх невиконання, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, є зловживанням монопольним становищем відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Непогоджуючись із рішення Комітету позивач звернувся із позовними вимоги, які обґрунтовав тим, що оскаржуване рішення суперечить положенням чинного законодавства України, а саме Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення" і Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Крім того, позивач вказує на помилковість висновків відповідача в процесі визначення територіальних меж ринку та недоведення встановлення зловживання монопольним становищем за ознакою ціни.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій з`ясовано й відображено в оскаржуваних судових рішеннях, що Місцевими правилами (пункт 12 цієї постанови) передбачено, що перевізник (стічних вод спеціалізованим транспортом) зобов`язаний щомісячно надавати підприємству інформацію про якісний склад стічних вод, а за відсутності відповідного аналізу підприємство при нарахуванні плати за послуги застосовує відповідні коефіцієнти кратності. Також за договорами, зазначеними в пунктах 13, 14 цієї постанови, передбачено обов`язок перевізника здійснювати підприємству оплату за загальним обсягом скинутих перевізником стоків, коефіцієнтом кратності та відповідно до Місцевих правил. Навівши відповідні обставини, суди не надали жодної оцінки цим обставинам, пов`язаним з ними доказам та аргументам учасників справи. Між тим, така оцінка була необхідною з точки зору з`ясування правомірності/неправомірності дій підприємства, з урахуванням, зокрема, й того, що правомірні дії, навіть якщо вони ущемлюють права споживачів, не свідчать про наявність порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (відповідний правовий висновок наведено й у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 зі справи № 907/162/17).

Верховий Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід врахувати викладене, встановити обставини і дослідити докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку про те, що відповідачем при прийнятті рішеня стосовно позивача дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, та зазначив, що судом всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним та скасування Рішення АМК.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції (ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ч. 1 - 3 статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб`єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб`єктів господарювання.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону).

Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

В оскаржуваному рішенні Комітетом при встановлені монопольного (домінуючого) становища Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на ринку надання послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, в межах зони охоплення навколо підприємства з радіусом 35 км за період 2019 року, 2020 року та 5 місяців 2021 року, встановлено наступне.

Як вказано в пункті 2 рішення АМК, серед видів діяльності підприємства є забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Суб`єктом господарювання, який є об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є КП "Тернопільводоканал", який надає послуги приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Об`єктом аналізу є послуга приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Товаром щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище КП "Тернопільводоканал" є послуга приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, надається КП "Тернопільводоканал" на платній основі.

Учасниками ринку послуг є: надавачі (виконавці) послуг - суб`єкти господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення, в тому числі послуги приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення; замовники послуг (перевізники) - суб`єкти господарювання, які здійснюють вивезення стічних вод спеціалізованим (асенізаційним) транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення (перевізники).

Товарними межами ринку є послуги приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Територіальними межами ринку визначено зону охоплення навколо каналізаційних очисних споруд КП "Тернопільводоканал" у радіусі 35 км.

При цьому, згідно з пунктом 6.1 розділу VI Методики, територіальні межі ринку певного товару визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів є неможливим або недоцільним.

Комітетом було отримано інформацію від перевізників щодо максимальної відстані перевезення перевізниками стічних вод - відстань від об`єкта відбору стічних вод до місця розташування каналізаційних очисних споруд позивача, радіус кола навколо яких становить 35 км. На вказаній площі навколо каналізаційних очисних споруд підприємства розташовано ще 3 каналізаційні очисні споруди: КП Великобірківської селищної ради "Добробут", КП Микулинецької селищної ради "Дружба", МКП "Збараж".

Відповідно до листа від 14.05.2021 КП Великобірківської селищної ради "Добробут" з 10.07.2020 не надає послуги приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення. Відповідно до листа від 24.06.2021 КП Микулинецької селищної ради "Дружба" протягом 2019-2020 років та 5 місяців 2021 року не надавало платних послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Пропускна спроможність каналізаційних очисних споруд МКП "Збараж" (500 м.куб. на добу) та КП "Добробут" (200 м.куб. на добу) є незначною, порівняно з пропускною спроможністю каналізаційних очисних споруд позивача (106400 м.куб. на добу).

Викладені обставини підтверджують правомірність визначення Комітетом територіальних меж ринку, на якому здійснює діяльність підприємства, зоною охоплення навколо каналізаційних очисних споруд позивача у радіусі 35 км, тому доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Часовими межами ринку визначено проміжки часу, протягом якого залишалась незмінною структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому - часові межі 2019-2020 років та 5 місяців 2021 року.

Комітетом встановлено, що частка підприємства на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціальним транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, в зоні охоплення навколо каналізаційних очисних споруд КП "Тернопільводоканал" з радіусом 35 км за період 2019 року, 2020 року та 5 місяців 2021 року становила відповідно 94 відсотки, 85 відсотків та 83,5 відсотка.

Бар`єром вступу на ринок визначено: адміністративні обмеження, пов`язані з необхідністю одержання дозвільних документів (тримання ліцензії); економічні обмеження, пов`язані з необхідністю залучення значних коштів для вступу нових суб`єктів господарювання (придбання необхідного обладнання, транспорту, утримання персоналу відповідної кваліфікації, тощо); наявність матеріально-технічної та виробничої бази, кадрів, технологій, тощо.

Умови споживання таких послуг визначені, зокрема, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 01.12.2017 №316.

Відповідно до п. 8 розділу І Правил приймання, умови сплати за очищення стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від споживачів визначаються місцевими правилами приймання.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.02.2019 року №211 було затверджено Місцеві правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Тернополя в редакції до 01.07.2020.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.06.2020 року №442 було внесено зміни до місцевих правил з 01.07.2020.

Положеннями Місцевих правил встановлено порядок приймання стічних вод асенізаційним транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Відповідно до п. 74 Місцевих правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Тернополя, які затверджені рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.02.2019 року №211, оплата проводиться відповідно до умов договору.

Даними правилами встановлено, що перевізник зобов`язаний щомісячно надавати інформацію про якісний склад стічних вод, а за відсутності зазначеного аналізу виробник при нарахуванні плати за послуги застосовує коефіцієнт кратності Кк=5 до 01.07.2020, а з 01.07.2020 року - Кк=3.

Протягом 2019 року підприємство надавало відповідні послуги на підставі договорів про надання послуг з очищення стічних вод, а протягом 2020 року та 5 місяців 2021 року підприємство надавало відповідні послуги на підставі договорів про надання послуг з водовідведення.

Згідно з пунктом 1.1 вказаних договорів: підприємство бере на себе зобов`язання приймати від перевізника стічні води, які скидаються спеціалізованим автотранспортом, та проводити їх очищення; перевізник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання послуг з очищення стічних вод (укладався протягом 2019 року) перевізник зобов`язується проводити за надані йому послуги оплату, яка нараховується підприємством за загальним обсягом скинутих перевізником стоків, коефіцієнтом кратності 5 та нормативом плати, який встановлюється уповноваженим органом місцевого самоврядування.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що про надання послуг з водовідведення (укладався протягом 2020 року та 5 місяців 2021 року) перевізник зобов`язується проводити за надані йому послуги оплату, яка нараховується підприємством за загальним обсягом скинутих перевізником стоків, коефіцієнтом кратності відповідно до Місцевих правил та тарифом на послуги з централізованого водовідведення, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розділом ІІ "Порядок проведення розрахунків" договорів визначено, що розрахунок, за надані в поточному місяці послуги, перевізник проводить на підставі рахунків КП "Тернопільводоканал", які підлягають оплаті протягом 5 днів з моменту їх отримання у водоканалі, однак у будь-якому випадку, остаточний розрахунок за послуги, надані в поточному періоді, має бути проведений перевізником не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, при нарахуванні перевізникам плати за послуги приймання та очищення стічних вод КП "Тернопільводоканал" застосовує коефіцієнт незалежно від виконання/невиконання ними вимог щодо надання інформації про якісний склад стічних вод, визначених пунктами 73, 74 Місцевих правил ( у редакції до 01.07.2020) чи пунктом 74 Місцевих правил (із змінами).

Так, Комітетом встановлено, що керуючись Місцевими правилами, підприємство висуває перевізникам вимоги щодо надання інформації про якісний склад стічних вод; такі вимоги передбачені лише Місцевими правилами, які розроблені КП "Тернопільводоканал".

Разом з тим, позивач зазначає, що чинним законодавством України визначена необхідність встановлення у місцевих правилах, які є обов`язковими до виконання вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод суб`єктами господарювання, тому висновку Комітету є помилковими.

Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання та водовідведення" (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов`язковим. Якщо будівництво та впровадження системи централізованого водовідведення матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище або пов`язане з надмірними витратами, повинні використовуватися індивідуальні або інші відповідні системи, які забезпечують такий самий рівень захисту навколишнього природного середовища, відповідно до нормативів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом. Місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

Положеннями чинного законодавства України не передбачено прямого обов`язку суб`єктів господарювання, які здійснюють вивезення рідких відходів від споживачів, що не приєднані до системи централізованого водовідведення, стосовно визначення якісного складу стоків. Аналогічні відомості містяться у листі Міністерства розвитку громад та територій України №7/9.1.2/21123-19 від 28.12.2019.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами Комітету щодо безпідставності включення до Місцевих правил положення про зобов`язання перевізника надавати щомісячно інформацію про якісний склад стічних вод та встановлювати відповідальність за їх невиконання.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що у оскаржуваному рішенні Антимонопольного комітету України та рішенні суду не наведено підстав, за яких підприємство мало діяти всупереч нормам Конституції України та не виконувати рішення органу місцевого самоврядування, з огляду на наступне.

Місцеві правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Тернополя (громади), затверджені рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27 лютого 2019 року № 211 прийняті всупереч законодавству про захист економічної конкуренції.

Частиною третьою статті 42 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Преамбулою Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) визначено, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Водночас, відповідно до статті 2 Закону, цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

При цьому, частиною 2 статті 4 Закону встановлено, що суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування., а також органи адміністративно- господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Разом з цим, відповідно до абзацу 4 статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб`єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.

Проте, виконавчий комітет Тернопільської міської ради не звертався до органів Комітету стосовно погодження попередньої редакції змін до Місцевих правил відповідно до Положення про порядок погодження з органами Комітету рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженим розпорядженням Комітету від 1 квітня 1994 року № 4-р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 квітня 1994 року за № 78/287.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 910/8856/19 зазначив, що «... вчиняючи певні дії (ухвалюючи відповідні рішення) органи державної влади і органам місцевого самоврядування у межах своїх повноважень (дискреційних повноважень) повинні враховувати положення статті 25 ГК України та сприяти розвитку конкуренції не допускаючи порушення антимонопольного законодавства...».

З урахуванням зазначеного вище, рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Комітету від 05.01.2022 № №72/01-р/к визнано, що:

- виконавчий комітет Тернопільської міської ради своїми діями, які полягають у наділенні КП «Тернопільводоканал», як одного з учасників ринку вивезення рідких побутових відходів в межах м. Тернополя (громади), повноваженнями щодо нагляду та контролю на означеному ринку, вчинив порушення, передбачене пунктом 6 статті 50 Закону, у вигляді делегування повноважень органів місцевого самоврядування, у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону, а саме: делегування органами місцевого самоврядування окремих владних повноважень підприємству, якщо це може призвести до спотворення конкуренції;

- виконавчий комітет Тернопільської міської ради своїми діями, які полягають у затвердженні розділу VIII Місцевих правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Тернополя (громади), де містяться пункти щодо неправомірних вимог абонентам, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, та суб`єктам господарювання, які здійснюють вивезення рідких відходів від споживачів, і встановлення відповідальності за їх не виконання, вчинив порушення, передбачене пунктом 7 статті 50 Закону, у вигляді дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону, а саме: дій органу місцевого самоврядування, що полягають у легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

- зобов`язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення в частині затвердження неправомірних вимог суб`єктам господарювання, які здійснюють вивезення рідких відходів від споживачів, і встановлення відповідальності за їх не виконання.

Такі дії несумісні з вимогами статті 42 Конституції України, а отже підприємство має зважати не тільки на положення Основного Закону, які визначають обов`язковість рішень органів місцевого самоврядування, а й зважати на конституційну заборону порушення правил конкуренції, у тому числі органами місцевого самоврядування.

Крім іншого, колегія суддів критично оцінює доводи позивача щодо посилання на п. 1 розділу VI Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства№316 від 01.12.2017, щодо обов`язку споживачів надавати відповідну інформацію, оскільки вказана норма стосується споживачів, які приєднані до централізованого водовідведення, водночас у даному спорі мова йде приймання стічних вод асенізаційним транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення.

Комітетом встановлено, що при нарахуванні перевізникам плати за відповідні послуги підприємство застосовує коефіцієнт незалежно від того, чи надає перевізник інформацію про якісний склад стічних вод. За невиконання перевізниками вимог щодо надання інформації про якісний склад стічних вод підприємство застосовувало при розрахунку плати за послуги коефіцієнт Кк=5 з 01.01.2019 по 30.06.2020 та коефіцієнт Кк=3 з 01.07.2020, що призвело до збільшення вартості послуги.

За інформацією КП "Тернопільводоканал" при розрахунку перевізникам плати за послуги застосовувався коефіцієнт кратності, оскільки перевізники не надавали інформацію про якісний склад стоків, згідно з вимогами Місцевих правил.

При розгляді справи Комітетом проаналізовано умови надання послуги МКП "Збараж" та КП Великобірківської селищної ради "Добробут" та встановлено, що коефіцієнт кратності означеними підприємствами не застосовувався.

Комітетом встановлено, що застосування підприємством коефіцієнтів Кк=5 та Кк=3 збільшувало вартість 1 м.куб. стоків, що мало наслідком збільшення фактичної вартості стоків, порівняно з вартістю встановленою іншими надавачами аналогічних послуг. Окрім того, підприємство висувало та продовжує висувати перевізникам безпідставні вимоги щодо надання інформації про якісний склад стічних вод, при цьому, жоден із споживачів послуги (перевізників) потягом часових меж не надав інформації про якісний склад стоків, що перевозилися ними.

Займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, в межах зони охоплення навколо КП "Тернопільводоканал" у радіусі 35 км, підприємство встановлювало для споживачів умови надання послуг, висуваючи неправомірні вимоги.

Комітетом встановлено, що перевізники зобов`язані укладати із підприємством договори про надання послуг з очищення стічних, у зв`язку із чим перебувають у залежності від надавача послуг. При цьому, договором передбачено, що при нарахування плати за послуги враховується коефіцієнт, який застосовується незалежно від виконання/невиконання вимог щодо надання відомосте про якісний склад стічних вод.

За умов існування значної конкуренції на ринку споживачі мали б можливість обирати економічно вигідніші договірні відносини із надавачами послуг, а дії підприємства щодо висування перевізникам безпідставних вимог були би неможливими.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо позивача, які викладені у постанові від 01.12.2022 у справі № 924/1037/21, відповідно до яких «... згідно з визначеннями термінів, які наведені у Порядку формування тарифів, основними критеріями для віднесення споживачів до категорії споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та в подальшому до встановлення та застосовування для них окремих тарифів є: наявність у відповідного споживача ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення (у КП «Аква- сервіс» наявна така ліцензія).

Для КП «Аква-сервіс», яке є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водовідведення, тариф має особливості формування у відповідності до глави 5 Порядку формування тарифів;

КП «Тернопільводоканал» всупереч вищезазначеним нормативним актам розрахувало і подало для встановлення до НКРЕКП тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» такий же, як і для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення.

Оскільки органом Антимонопольного комітету України та попередніми судовими інстанціями встановлено, що саме КП «Тернопільводоканал» розрахувало і подало для встановлення до НКРЕКП тариф на послуги з централізованого водовідведення для КП «Аква-сервіс» такий же, як і для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення..».

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/2991/22 узгоджується з висновками Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи вищевикладене, дії позивача, які полягають у застосуванні коефіцієнтів при розрахунку плати за послуги, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з приймання та очищення стічних вод, що вивозяться спеціалізованим транспортом від споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Комітетом встановлено, що дохід позивача за 2021 рік становить 247 623 000 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комітетом правильно визначено суму штрафу, яку визначено із дотриманням встановлених граничних розмірів.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/2991/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/2991/22 слід залишити без змін. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/2991/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/2991/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/2991/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім