ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17521/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Баргаміна Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 22 січня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 7181/Ж10/25-01-04-06-02 форми «Ш» від 21.07.2023 про застосування штрафу на суму 33 029 грн. 38 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариство вчинило необхідні дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання, а оскільки такі суми зараховані на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення рахунку та призначення платежу під час сплати єдиного податку четвертої групи не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений ПК України строк та подальше нарахування штрафних санкцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 7181/Ж10/25-01-04-06-02 форми «Ш» від 21.07.2023 про застосування штрафу на суму 33 029 грн. 38 коп.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідачем була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, єдиного податку четвертої групи, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за результатами якої складений акт № 6119/Ж5/25-01-04-06-02 від 23.06.2023, в якому зафіксовано, зокрема, несвоєчасну сплату узгодженої суми єдиного податку четвертої групи: граничний термін сплати - 30.01.2023; дата фактичної сплати суми податку/грошового забезпечення - 08.02.2023; сума податкового боргу, що сплачено - 660587,61 грн, кількість днів прострочення - 9, чим порушено вимоги підпункту 57.1 статті 57, пункту 295.9 статті 295, пункту 266.10 статті 266, пункту 287.3 статті 287, пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 № 7181/Ж10/25-01-04-06-02, яким за затримку сплати податкового боргу в сумі 660587,61 грн застосовано штраф у сумі 33029,38 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення № 29564/6/99-00-06-03-01-06 від 04.10.2023, яким податкове повідомлення-рішення від 21.07.2023 № 7181/Ж10/25-01-04-06-02 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно підпунктів 295.9.1, 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом з ІКП позивача по єдиному податку четвертої групи (Яблунівська ТГ), на початок 2023 року в останнього рахувалась переплата 1165,39 грн, 20.01.2023 товариством було сплачено 661000,00 грн (а.с. 18) та 542000,00 грн (а.с. 17), водночас згідно податкової декларації самостійно нараховано єдиного податку в розмірі 543055,73 грн з терміном сплати 30.01.2023. Станом на 31.03.2023 переплата по рахунку складає 661109,66 грн (а.с. 43).

Разом з тим згідно ІКП позивача по єдиному податку четвертої групи (Новобасанська ТГ), на початок 2023 у позивача рахувалась переплата 1312,55 грн, позивачем згідно поданої податкової декларації самостійно нараховано єдиного податку в розмірі 661900,16 грн з терміном сплати 30.01.2023. Станом на 31.01.2023 у позивача виникла заборгованість в розмірі 660587,61 грн та 08.02.2023 позивачем сплачено 661000 грн (а.с. 19). Переплата станом на 08.02.2023 складає 412,39 грн.

Щодо помилки в номері розрахункового рахунку, на який позивачем сплачувався єдиний податок, то це призвело лише до того, що на одному рахунку позивача була переплата по єдиному податку у сумі 661109,66 грн, а на іншому рахунку - тимчасово існувала заборгованість по сплаті єдиного податку на суму 660587,61 грн, що була меншою за суму переплати, але не до фактичної недоїмки позивача зі сплати єдиного податку. Загальний баланс взаєморозрахунків між позивачем та бюджетом в питанні сплати єдиного податку не постраждав.

Тобто, у даному випадку, позивачем у повному обсязі було перераховано єдиний податок на казначейські рахунки відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначений штраф застосовується у разі несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного податку на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання, оскільки помилкова сплата єдиного податку на інший рахунок податкового органу не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 30.01.2018 у справі № 810/875/17, від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а, від 10.04.2020 у справі № 821/844/17, від 02.06.2020 у справі № 808/3455/15.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 7181/Ж10/25-01-04-06-02 форми «Ш» від 21.07.2023 про застосування штрафу на суму 33 029 грн. 38 коп.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль