РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Рівне №460/23895/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Арбітражного керуючого ОСОБА_3 доЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування припису, -В С Т А Н О В И В:

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 (надалі - позивач або арбітражний керуючий) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач або управління), в якій просить визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 01.09.2023 № 9.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що позапланова перевірка діяльності арбітражного керуючого, за результатами якої винесено оскаржуваний припис, проведена відповідачем із суттєвими порушеннями встановленої законом процедури, упереджено, не об`єктивно та на підставі неналежних документів. Зокрема вказує, що подана ОСОБА_1 скарга не могла бути підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки скарга не містила обґрунтувань порушення прав, свобод та інтересів скаржника діями чи бездіяльністю арбітражного керуючого. Позивач вважає, що звернення слідчого ГУНП у Рівненській області Миронця Р.П., також не могло бути підставою для позапланової перевірки, оскільки таке звернення було зроблено поза межами порядку визначеного кримінально-процесуальним законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги також тим, що його було позбавлено можливості подати комісії з проведення позапланової перевірки обґрунтовані пояснення по фактам та обставинам, що були предметом перевірки, оскільки у повному обсязі скарга ОСОБА_1 та звернення слідчого ОСОБА_2 йому не було надано.

Позивач також вказує, що перевірка діяльності арбітражного керуючого, під час виконання ним повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (далі - ВАТ «Бистрицька СМТС») проведена лише на підставі документів, що приєднані ОСОБА_1 до скарги та документів наданих слідчим ОСОБА_2 до звернення, достовірність яких комісією не встановлювалась. У повному обсязі матеріали справи № 5019/104/11 про банкрутство комісією не досліджувались та не перевірялись, що на думку позивача, зумовило неповне з`ясування обставин та фактів, порушення яких наведені в оскаржуваному приписі. Також, позивач вважає, що комісією з проведення позапланової перевірки порушено принцип обов`язковості судового рішення, оскільки не було враховано висновки Господарського суду Рівненської області, що наведені в ухвалі від 08.08.2017 у справі № 5019/104/11, яка набрала законної сили та не була оскаржена. Позивач стверджує, що господарський суд затверджуючи звіт ліквідатора про його роботу та ліквідаційний баланс уже надавав правову оцінку усім обставинам у справі про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», в тому числі, здійснив перевірку повноти та законності виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора. Вказує, що судом при розгляді справи про банкрутство не було встановлено порушень в діях арбітражного керуючого при ліквідації ВАТ «Бистрицька СМТС», тому позивач вважає, що такі висновки суду мали бути враховані відповідачем при проведенні позапланової перевірки.

Істотними порушеннями правової процедури перевірки діяльності арбітражного керуючого позивач вважає незалучення до проведення заходу контролю найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих, що стало наслідком порушення його права на законність, повноту та об`єктивність проведення перевірки.

Арбітражний керуючий свої вимоги мотивує також тим, що відповідачем порушені заборонні приписи щодо недопустимості повторної перевірки дій арбітражного керуючого з питань, що вже були предметом перевірки. Так, з цього приводу позивач вказує, що у травні 2016 року його діяльність як арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 уже була предметом перевірки, що виключає можливість повторного здійснення заходу контролю з аналогічних питань.

Позивач відкидає висновки комісії щодо допущених ним порушень при здійсненні діяльності арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» та зазначає, що не допускав порушень норм закону при ліквідації боржника, а свою діяльність здійснював добросовісно та розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки йому були надані.

В підсумку позивач зазначає, що позапланова невиїзна перевірка була проведена безпідставно, з порушенням вимоги щодо недопустимості проведення повторної перевірки, необ`єктивно, упереджено, з використанням неналежних та недопустимих доказів, а також з порушенням його гарантованих прав арбітражного керуючого при проведенні заходу контролю. З цих підстав просив задоволити його позов у повному обсязі.

Ухвалою від 13.10.2023 суд залишив позовну заяву без руху з підстав невідповідності її вимогам статті 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач усунув недоліки поданої позовної заяви та 10.11.2023 подав до суду позовну заяву оформлену відповідно до вимог ухвали та надав докази оплати судового збору.

Ухвалою від 16.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Справу призначено до розгляду 12.12.2023.

30.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує, що Міністерство юстиції України листом від 31.05.2023 № 68985/21.1/32-23 погодило Управлінню провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. під час виконання ним відповідних повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», з питань, викладених у скарзі громадянина ОСОБА_1 та листах ГУНП в Рівненській області.

Вказує, що у період з 26.06.2023 до 30.06.2023 (включно) було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого, за результатами якої складено довідку від 30.06.2023 № 23, акт позапланової перевірки від 11.07.2023 № 23 та винесено оскаржуваний припис від 01.09.2023 № 9.

Відповідач зазначає, що припис про недопущення повторних порушень було винесено у межах наданих законом повноважень, з дотриманням встановленої законом процедури, оскільки під час перевірки були виявлені порушення, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим. Стверджуванні позивачем порушення порядку проведення перевірки носять суто формальний характер, без спростування виявлених суб`єктом контролю фактів порушення арбітражним керуючим вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач відкидає доводи позивача про те, що надсилання скарги ОСОБА_1 та листів ГУНП у Рівненській області в не повному обсязі позбавило його можливості подати комісії з проведення контролю обґрунтовані заперечення, оскільки згідно встановленої законом процедури проведення перевірки, арбітражний керуючий мав право ознайомитися з матеріалами перевірки, в тому числі виготовити копії усіх документів доданих до скарги.

Відповідач також відхиляє доводи позивача, що перевірку було проведено без дослідження усіх матеріалів господарської справи № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» та вказує, що копії таких матеріалів були наявні у комісії у повному обсязі на електронному носії інформації.

З приводу належності та допустимості документів, що додані до скарги громадянином ОСОБА_1 та до листів ГУНП у Рівненській області Управління зазначає, що не є спеціальним суб`єктом, який наділений повноваженнями проводити експертизу вірогідності таких документів, а також вказує, що в комісії були відсутні підстави ставити під сумнів законність отримання скаржниками документів, на підставі яких проведено перевірку.

Управління заперечує доводи позивача про порушення заборонних приписів щодо недопустимості повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки та зазначає, що комісією були здійснені заходи додаткового контролю, тому перевірка, яка проведена в період з 26.06.2023 до 30.06.2023 не є повторною відносно перевірки, що була проведена в травні 2016 року.

Також, відповідач відхиляє твердження позивача про незалучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих. Пояснює, що міжрегіональне управління надсилало лист арбітражним керуючим, які включені до переліку найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих, повідомлення про необхідність участі у проведенні позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3., водночас, прийняти участь у проведенні заходу контролю арбітражні керуючі не змогли, з незалежних від відповідача причин.

Відповідач вказує, що в ході проведення перевірки були виявлені порушення, які стали підставою для підготовки пропозиції щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, оскільки вищевказані порушення в своїй сукупності були грубими порушеннями вимог законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.

У підсумку відповідач вважає, що при винесенні припису він діяв в межах компетенції та в порядку визначеному законодавством у сфері банкрутства, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

22.12.2023 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій відхиляє заперечення управління проти задоволення його позову. Позивач звертає увагу суду, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав ту обставину, що скарга ОСОБА_1 та листи ГУНП у Рівненській області не були надіслані йому у повному обсязі, що є грубим порушенням встановленої законом правової процедури проведення перевірки та його прав як арбітражного керуючого.

Позивач спростовує аргументи відповідача, що при проведенні перевірки в його розпорядженні були повністю усі матеріали справи № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», оскільки справа про банкрутство має понад 10 томів документів, водночас як до скарги приєднано лише 248 документів.

Додатково позивач вказує, що з відзиву стало відомо про використання документів, які не додавались до скарги ОСОБА_1 та листів ГУНП у Рівненській області, а їх походження йому не відоме.

Позивач також відхиляє пояснення Відповідача щодо проведення ним додаткового заходу контролю та наполягає на тому, що правова оцінка його діяльності як арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» уже була предметом перевірки, і відповідачем не було надано доказів здійснення саме додаткового контролю.

Неврахування при проведенні перевірки ухвали Господарського суду Рівненської області від 08.08.2017 у справі № 5019/104/11, а також інші істотні порушення правової процедури при проведенні перевірки вважає тиском на арбітражного керуючого та створення перешкод в його діяльності.

27.12.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує, що позивач надає суду неправдиві відомості, які дискредитують управління. Зазначає, що позивач переконуючи суд в протиправності вчинених дій відповідачем по видачі оскаржуваного припису акцентує увагу лише на порушення процедури проведення позапланового заходу контролю діяльності арбітражного керуючого, тим самим відводить увагу від виявлених комісією з перевірки порушень законодавства у сфері банкрутства.

На переконання відповідача результативним документом заходу контролю є акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.07.2023 № 23, який є чинним та позивачем не оскаржувався, а сам оскаржуваний припис, виноситься органом контролю, як спосіб реагування на вже виявлені та встановлені порушення, що зафіксовані в акті перевірки.

Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до вимог законодавства з питань банкрутства комісією з проведення перевірки з врахуванням довідки від 30.06.2023 № 23 та акту перевірки від 11.07.2023 № 23 правомірно винесено припис від 01.09.2023 № 9 про недопущення повторних порушень.

Судове засідання призначено на 12.12.2023 відкладене за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 26.12.2023.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді, розгляд справи відкладено на 24.01.2024.

24.01.2024 судом заслухано пояснення позивача щодо заявленого позову, заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог. Оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2024. Зобов`язано позивача надати суду пояснення з приводу обраного способу захисту своїх прав та щодо належного відповідача у справі.

06.02.204 розгляд справи відкладено на 13.02.2024 з витребуванням у позивача витягу з реєстру речових прав про припинення права власності на майно громадянином ОСОБА_1 . Витребувано у відповідача витяг з реєстру речових прав про наявність права власності на майно за громадянином ОСОБА_1 та докази надсилання листа слідчого ОСОБА_2 №3238/24-23 від 23.03.2023.

12.02.2024 на виконання вимог ухвали суду позивачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Додатково, на обґрунтування належності способу захисту, надано постанови Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 440/3862/18, від 07.09.2023 у справі № 823/1/18 та від 29.01.2024 у справі № 826/14599/17.

На виконання вимог ухвали суду, 12.02.2024 відповідач подав суду клопотання про приєднання інформаційних довідок від 09.02.2024 та копії супровідного листа від 07.06.2023 вих. № 3196/11-23/1889 та копію повідомлення про направлення рекомендованого листа.

13.02.2024 судове засідання відкладено на 28.02.2024 з необхідністю надання сторонами додаткових пояснень з приводу поданих документів.

26.02.2024 відповідачем подано клопотання про приєднання до справи копії рішення Господарського суду Рівненської області від 24.09.2020 та копії ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі № 918/225/20.

Розгляд справи в судовому засіданні 26.02.2024 відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Дяденчука А.І. на 06.03.2024.

В судовому засіданні 06.03.2024 розгляд справи відкладено на 13.03.2024 та надано представнику позивача право на ознайомлення з додатково поданими до справи документами.

13.03.2024 судом досліджено докази та відкладено розгляд справи на 27.03.2024.

Розгляд справи 27.03.2024 не відбувся у зв`язку з періодичним навчанням головуючого судді. Справу призначено до судового розгляду на 16.04.2024.

У судове засідання призначене на 16.04.2024 об 11:00 сторони не прибули. Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі у порядку письмового провадження.

Ухвалою від 16.04.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_3 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі свідоцтва № 247 виданого Міністерством юстиції України 02.04.2013.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24.12.2013 у справі № 5019/104/11 ВАТ «Бистрицька СМТС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 08.08.2017 затверджено звіт ліквідатора про роботу та ліквідаційний баланс ВАТ «Бистрицька СМТС». Затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату йому грошової винагороди. Ліквідовано юридичну особу ВАТ «Бистрицька СМТС». Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними. Виконавчі документи визнано такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі № 5019/104/11 було припинено.

13.02.2023 на адресу Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_3. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС». У поданій скарзі ОСОБА_1 вважає, що арбітражний керуючий незаконно провів відчуження державного майна банкрута ВАТ «Бистрицька СМТС», а також майна ОСОБА_4

ГУНП у Рівненській області 17.02.2023 звернулося з листом № 1627/24-2023 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням провести перевірку дій та прийнятих рішень арбітражним керуючим ОСОБА_3. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Мін`юст листом від 01.03.2023 № 24829/М-4122/21.1 зобов`язав управління провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. під час виконання ним повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», з питань порушених у скарзі. Додатково листом від 10.03.2023 № 28908/33825-32-23/21.1 погодив управлінню включити до предмету позапланової невиїзної перевірки, питання, викладені у листі ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023.

Також, листом від 06.04.2023 № 42219/47992-32-23/21.1 запропоновано управлінню включити до предмету перевірки додаткові матеріали направлені ГУНП у Рівненській області згідно листа від 23.03.2023 № 3238/24-23.

11.04.2023 Управлінням видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства ОСОБА_5 та головному спеціалісту ОСОБА_6 доручення № 19 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 03.05.2023 по 09.05.2023.

Управління своїм листом від 11.04.2023 № 1225/11-23/1076 надіслало арбітражному керуючому повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 17 та копію посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.04.2023 № 17.

В повідомленні від 11.04.2023 № 19 зазначено, що для проведення перевірки арбітражному керуючому необхідно до 10.00 год. 03.05.2023 надати комісії ґрунтовні пояснення з предмета перевірки.

03.05.2023 управлінням складено акт № 1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. В акті зазначено, що арбітражний керуючий бувши повідомлений належним чином про проведення перевірки, документів визначених в повідомленні від 11.04.2023 № 19 не надав. Пояснення арбітражного керуючого по суті перевірки відсутні.

Листом від 04.05.2023 № 1911/11-23/1344 управління звернулося до Департаменту з питань банкрутства Мін`юсту з пропозицією про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Мін`юст своїм листом від 31.05.2023 № 68985/21.1/32-23 повідомив управління про відхилення подання від 05.05.2023 № 1658 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності.

Водночас зазначив, що оскільки перевірка проведена не була і з подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності вбачається необхідність проведення заходу контролю, дисциплінарною комісією вирішено ініціювати проведення територіальним органом Мін`юсту перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. з питань, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 13.02.2023 та листах ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 та від 23.03.2023.

Також, погоджено управлінню провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. під час виконання ним повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» з питань викладених у зверненнях.

07.06.2023 Управлінням видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства ОСОБА_5 та головним спеціалістам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 доручення № 23 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 26.06.2023 до 30.06.2023.

Повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07.06.2023 № 23 повідомлено ОСОБА_3 про проведення перевірки та запропоновано йому надати письмові пояснення з предмета перевірки та копії відповідних документів.

22.06.2023 позивач надав письмові пояснення з предмету перевірки, які мотивував тим, що уже повідомляв орган контролю про неможливість надання обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами, оскільки термін зберігання документів, що стосуються перевірки закінчився, а документи були знищені у встановленому законом порядку. Позивач також заперечив належність скарги ОСОБА_1 та звернення слідчого ГУНП у Рівненській області ОСОБА_2 , а також повідомив управління про необхідність залучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

Заступником начальника відділу з питань банкрутства управління Коваль Ю.Я. та головними спеціалістами сектору з питань банкрутства управління Лотвійною А.В., ОСОБА_7 була проведена перевірка, за результатом якої складено Довідку від 30.06.2023 року №23, з якої вбачається, що в ході заходу контролю встановлено порушення вимог закону, які не підлягають усуненню, зокрема:

- частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме: відсутнє документальне підтвердження щодо погодження переліку ліквідаційної маси, змін та доповнень до неї у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» (частка державної власності - 100 %) з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- абзацу 13 частини 1 статті 41, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не вжито достатніх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, зокрема не вжито заходів для скасування записів про державну реєстрацію прав ОСОБА_4 : на цех № 2 (реєстраційний номер майна 22667588), який знаходиться за адресою: Рівненська обл., Березнівський район, с. Бистрині, вулиця Надслучанська будинок 312, та цех № 3 (ресстраційний номер майна 22669405), який знаходиться за адресою: Рівненська обл., Березнівський район, с. Бистрині, вулиця Надслучанська будинок 312 щодо майна, яке включено до ліквідаційної маси боржника у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС»;

- статті 43, частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором забезпечено проведення оцінки майна ВАТ «Бистрицька СМТС» без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- частини 3 статті 49, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктів 6, 1 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759, оскільки не опубліковано на сайті Міністерства аграрної політики України оголошення про проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна та погодження кандидатури організатора аукціону і проекту договору про проведення аукціону у справі № 5015/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» (частка державної власності - 10 %), з суб`єктом управління державним майном - Міністерством аграрної політики України;

- статті 65, частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором забезпечено проведення другого повторного аукціону з реалізації майна ВАТ «Бистрицька СМТС», без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- статті 26, частини 21 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором не забезпечено погодження ліквідаційної маси ВАТ «Бистрицька СМТС» з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України та комітетом кредиторів;

- абзацу 15 частини 2 статті 41, статті 43, частини 21 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором здійснено продаж майна боржника без погодження ліквідаційної маси ВАТ «Бистрицька СМТС» з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- статті 46, пункту 1частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: звіти про роботу ліквідатора від 12.07.2017 № 01-21/5019/104/11/255 та уточнений звіт про роботу ліквідатора від 07.08.2017 № 01-21/5019/104/11/287 у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька сільськогосподарської машинно-технологічної станції» не схвалені комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

07.07.2023 позивачем подано заперечення щодо довідки про результати позапланової перевірки. У своїх запереченнях позивач вказав, що на його думку позапланова невиїзна перевірка проведена безпідставно, з порушенням вимоги щодо недопустимості проведення повторної перевірки та використанням неналежних і недопустимих доказів; з порушенням комісією його прав як арбітражного керуючого, зокрема в частині не залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих; з порушенням вимог щодо повного, об`єктивного, неупередженого проведення перевірки в межах повноважень, передбачених Порядком, а також вимог щодо конкретизації суті порушень та нормативно-правового обґрунтування.

За результатами проведеної перевірки Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 23 від 11.07.2023, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки, комісією виявлено порушення, що є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а саме за порушення арбітражним керуючим при здійсненні своєї діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» вимог ст. 26, абз. 13 ч. 1, абз. 15 ч. 2 ст. 41, ст. 43, ст. 46, ч. 3 ст. 49, ст. 65, ч. 12 ст. 96 та п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759.

В акті перевірки зазначено, що на думку комісії вищезазначені порушення в своїй сукупності є грубим порушенням арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора, що призвело до порушень прав та законних інтересів боржника, кредиторів, оскільки, арбітражним керуючим ОСОБА_3. вчинено дії (заходи), в тому числі спрямовані на реалізацію активів ВАТ «Бистрицька СМТС» без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України, що відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу VI Порядку здійснення контролю, є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання до притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності.

В акті також зазначено, що відповідно до абзацу 1 пункту 13 розділу VI Порядку контролю, припис про недопущення повторних порушень арбітражному керуючому ОСОБА_3., за результатами виявлених та зазначених у резолютивній частині акта порушень, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції не виноситиметься до моменту прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 13.07.2023 № 3196/11-23/2364 управління звернулось до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції з пропозицією щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Мін`юст своїм листом від 28.08.2023 № 113411/21.1/32-23 повідомив управління, що дисциплінарною комісією було знято з розгляду подання від 18.07.2023 № 1665 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності у зв`язку зі спливом строку для його розгляду та прийняття комісією рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення.

01.09.2023 управлінням винесено припис № 9 про недопущення повторних порушень арбітражним керуючим ОСОБА_3. вимог ст. 26, абз. 13 ч. 1, абз. 15 ч. 2 ст. 41, ст. 43, ст. 46, ч. 3 ст. 49, ст. 65, ч. 12 ст. 96 та п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про недотримання відповідачем при винесенні оскаржуваного припису критеріїв правової (справедливої) процедури проведення перевірки суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) від 18.10.2018 № 2597-VIII, який замінив собою Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За наведеними у статті 1 КУзПБ визначеннями, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

Згідно з частиною першою статті 3 КУзПБ, державний орган з питань банкрутства, з-поміж іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.

Відповідно до статті 10 цього Кодексу арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ).

Положеннями статті 20 КУзПБ визначено, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства та саморегулівною організацією арбітражних керуючих.

Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228, Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства. Мін`юст є державним органом з питань банкрутства.

Згідно підпункту 52, пункту 4 Положення, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання арбітражними керуючими вимог законодавства з питань банкрутства та здійснює такий контроль; бере участь у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов`язки учасника у справі про банкрутство.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5 та зареєстрованого 12.12.2019 за № 1228/34199 (тут і надалі - Порядок № 3928/5 в редакції чинній на дату проведення перевірки).

Пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки;

складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;

складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Як було встановлено судом, підставою перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» була скарга громадянина ОСОБА_1 від 13.02.2023 та звернення ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 з доповненнями від 23.03.2023.

Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що невідомі особи за попередньою змовою з арбітражним керуючим протиправно заволоділи майном його матері ОСОБА_4 шляхом підробки договору купівлі-продажу та інших документів, щодо будівель цеху № 2 та № 3 по вул. Надслучанська в селі Бистричі, Березнівського району, Рівненської області. Вказував, що про наявність таких обставин скаржнику стало відомо при оформленні спадщини після смерті його матері. Скаржник також вказував, що ВАТ «Бистрицька СМТС» було створене в процесі корпоратизації державних підприємств, 100% акцій якої передано до статутного фонду НАК «Украгролізинг», засновником якої є держава. Суб`єктом управління державним майном ВАТ «Бистрицька СМТС» було Міністерство аграрної політики України, тому зважаючи на статус державного майна, процедуру банкрутства, формування ліквідаційної маси та продаж майна банкрута повинен був здійснюватися за погодження з Міністерством.

Мотиви звернення ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 (з доповненнями від 23.03.2023) щодо проведення позапланової перевірки є ідентичними мотивам, зазначеним скарзі ОСОБА_1 .

Проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого погоджено Мін`юстом листом від 31.05.2023 № 68985/21.1/32-23. З вказаного листа судом також встановлено, що проведення заходу контролю діяльності арбітражного керуючого також ініційовано Дисциплінарною комісією з питань, що викладені в скарзі громадянина ОСОБА_1 від 13.02.2023 та зверненнях ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 та від 23.03.3023.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5, підставами для проведення позапланової перевірки, з-поміж іншого, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю; ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії.

Пунктами 7, 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5 визначено, що предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 13 КУзПБ арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого.

Незалежність арбітражного керуючого забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності та припинення його повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 20 КУзПБ, позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства.

Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями першого речення ч. 3 ст. 20 КУзПБ та п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5 дозволяє дійти висновку про те, що підставами для проведення позапланової перевірки, може бути звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб, однак суд відзначає, що орган контролю, через призму принципу незалежності арбітражного керуючого, повинен з`ясувати чи порушено права, свободи, інтереси скаржника діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого.

Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнав п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5. Так у чинній редакції пункт 6 передбачає, що підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

В своїх письмових поясненнях з предмету перевірки арбітражний керуючий вказував на незаконність проведення позапланової перевірки, а саме на відсутності визначених законом підстав, оскільки права, свободи та інтереси скаржника ОСОБА_1 не порушені його діями у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС». З приводу звернення ГУНП у Рівненській області, позивач вказував, що звернення не відповідає вимогам КПК України і змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Суд відзначає, що відповідач реалізуючи свої повноваження при проведенні перевірки обмежений положеннями частини другої статті 19 Конституції України.

Зокрема, здійснення цих повноважень має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

У свою чергу, суд, ураховуючи завдання адміністративного судочинства та юрисдикцію адміністративних судів під час розгляду та вирішення справи, наділений усією повнотою повноважень щодо перевірки оспорюваного рішення суб`єкта владних повноважень не лише на предмет його законності, тобто чи було таке рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у частині другій статті 2 КАС України.

Водночас суд не може перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини порушення арбітражним керуючим прав, свобод чи інтересів скаржників, збирати докази на підтвердження такої обставини, що відноситься до дискреційних повноважень органів Мін`юсту під час проведення перевірки.

У зв`язку із цим, суд вважає, що відповідач передусім повинен був надати оцінку доводам позивача щодо відсутності у скаржників порушених прав, свобод та інтересів діями арбітражного керуючого для цілей проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач, на якого покладено обов`язок щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, з огляду на принцип незалежності арбітражного керуючого, не з`ясував чи були порушені права, свободи, інтереси скаржників діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого.

В свою чергу, Мін`юст надаючи згоду відповідачу на проведення позапланової перевірки також не перевірив наявності чи відсутності порушених прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 та ГУНП у Рівненській області, що вказує на проведення перевірки без наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Щодо захисту скаржником права власності на будівлі цеху № 2 та АДРЕСА_1 то суд відзначає, що рішенням Господарського суду Рівненької області від 24.09.2020 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 до ТОВ «Світло для світу» про витребування цього майна.

Суд враховує, що вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку, разом з тим в ньому містяться відомості про передачу ФОП ОСОБА_4 згідно актів приймання-передачі від 20.12.2011 у власність ВАТ «Бистрицька СМТС» приміщення цеху № 2, площею 2526,9 кв.м., із врахуванням переліку пошкоджень будівлі цеху № 3. Відтак суд встановив, що будівлі цеху № 2 та № 3 вибули з власності ФОП ОСОБА_4 за її згоди, що виключає можливість витребування такого майна від добросовісного набувача.

Наведеним обставинам відповідач не надав оцінки та не встановив наявності законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, у зв`язку з чим, суд вважає, що позапланову перевірку призначено та проведено з порушенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 13, ч. 3 ст. 20 КУзПБ та п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5.

Щодо доводів позивача, про порушення правової процедури проведення перевірки, а саме не надсилання йому скарги ОСОБА_8 та звернення ГУНП у Рівненській області в повному обсязі та щодо не залучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 15, 16 розділу ІІ Порядку № 3928/5, для проведення перевірки орган контролю формує комісію з перевірки (далі - комісія) у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії входять виключно представники органу контролю. До проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі не більше двох осіб у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Для проведення перевірки орган контролю надає комісії доручення на проведення перевірки (додаток 1).

На виконання вказаної норми порядку, 07.06.2023 Управлінням видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства ОСОБА_5 та головним спеціалістам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 доручення № 23 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 26.06.2023 до 30.06.2023.

Пунктами 23-25 розділу ІІ Порядку № 3928/5 визначено, що на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 3) та письмовий запит у формі повідомлення про проведення перевірки (додаток 4), які підписує керівник структурного підрозділу Мін`юсту чи керівник територіального органу Мін`юсту / заступник керівника територіального органу Мін`юсту або особа, яка виконує його обов`язки.

Посвідчення на проведення перевірки реєструється в журналі обліку посвідчень на проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (додаток 5), сторінки якого нумеруються, прошнуровуються та скріплюються печаткою.

Повідомлення про проведення перевірки надсилається арбітражному керуючому електронною поштою на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України, та цього ж дня надсилається рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого або вручається особисто арбітражному керуючому чи його представнику за довіреністю, що посвідчується особистим підписом арбітражного керуючого чи його представника.

До повідомлення про проведення позапланової перевірки додається копія документа (заява, скарга тощо), який став підставою для її проведення (за наявності).

Судом встановлено, що листом від 14.03.2023 № 1146/11-23/781 та листом від 07.06.2023 № 3196/11-23/1889 управління повідомило арбітражного керуючого про проведення перевірки та надіслало йому копію скарги ОСОБА_1 від 13.02.2023 та листів ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023 та від 23.03.2023 № 3238/24-23.

Водночас позивач вказує, що одночасно з повідомленням про проведення перевірки йому було надіслано копію скарги ОСОБА_1 на 37 арк., копію листа ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023 на 18 арк. та копію листа ГУНП у Рівненській області від 23.03.2023 № 3238/24-23 на 1 арк. Загальна кількість надісланих позивачу матеріалів скарги становить 60 аркушів, що також підтверджується листом відповідача від 07.06.2023 № 3196/11-23/1889.

Перевіряючи наведені твердження позивача судом встановлено, що скарга ОСОБА_1 від 13.02.2023 виконана на 37 арк. з додатками на понад 300 документів. Лист ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023 на 18 арк. з додатками на понад 60 документів та електронним носієм інформації «GOODRAM FLASH DRIVE USB 2.0» із сканованими матеріалами кримінального провадження за № 12021180000000392 від 15.12.2021. Лист ГУНП у Рівненській області від 23.03.2023 № 3238/24-23 виконаний на 1 арк. з додатками на 12 арк.

Також, Мін`юст своїм листом від 06.03.2023 № 1146/11-23 надіслав управлінню скаргу ОСОБА_1 на 914 арк. в 1 прим.

Отже, з досліджених судом доказів встановлено, що відповідач надіслав арбітражному керуючому повідомлення про проведення перевірки, скаргу ОСОБА_1 від 13.02.2023 без додатків та листи ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023 та від 23.03.2023 № 3238/24-23 також без додатків.

З цього приводу відповідач надав пояснення, що скарга ОСОБА_1 та звернення ГУНП у Рівненській області містили значний обсяг документів, які не поодиноко дублювалися, тому додатки до скарги позивачу не надсилалися. Водночас, відповідач зауважив, що під час проведення перевірки арбітражний керуючий мав право бути присутнім під час проведення перевірки, надавати додаткові документи та пояснення, а відтак ознайомлюватися з матеріалами перевірки.

Суд відхиляє наведені твердження відповідача як необґрунтовані та вважає, що управлінням не виконано вимоги абзацу 2 пункту 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5, внаслідок чого допущено суттєві порушення процедури проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Суд відзначає, що Порядок № 3928/5 гарантує арбітражному керуючому право бути обізнаним про проведення відносно нього перевірки, а також зі змістом скарг (звернень) щодо його діяльності, - це забезпечує можливість реалізувати ним своє право на захист шляхом надання відповідних пояснень. Відсутність доказів, про надсилання документів (заяви, скарги), які стали підставою для її проведення свідчить про те, що контролюючим органом порушено порядок проведення такої перевірки, що надалі є підставою для визнання її неправомірною.

Суд також зазначає, що згідно п. 15 Порядку № 3928/5, до проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі не більше двох осіб у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Абзацом 7 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5 визначено, що голова та члени комісії під час проведення перевірки зобов`язані: залучати до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку, за ініціативою арбітражного керуючого.

Вказана норма кореспондується з абзацом 12 пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 3928/5, згідно якого арбітражний керуючий під час проведення перевірки має право ініціювати залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Згідно пункту 6 розділу IV Порядку № 3928/5, до проведення перевірки можуть бути залучені найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі.

Участь найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у проведенні перевірки полягає у наданні власної правової позиції з питань, що виникають під час проведення перевірки, комісії та арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе за погодженням із Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Перелік таких осіб Рада арбітражних керуючих України або рада арбітражних керуючих регіону подає до Мін`юсту до відома.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе в будь-який момент проведення перевірки до дня складання Акта перевірки після надходження до органу контролю відповідного погодження Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Відсутність таких арбітражних керуючих під час проведення перевірки з причин, що не залежать від органу контролю, не перешкоджає проведенню перевірки без їх участі.

Про залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих обов`язково зазначається в Довідці та Акті перевірки.

Залучені до проведення перевірки найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі під час проведення перевірки мають право:

ознайомлюватися з усіма документами, Довідкою, запереченнями арбітражного керуючого та Актом перевірки;

надавати свої письмові пояснення з питань, що перевіряються, та/або письмові пояснення, зауваження, заперечення до Довідки у строки, визначені пунктом 1 розділу VI цього Порядку, які підлягають обов`язковому включенню до Акта перевірки;

підписати Довідку та/або Акт перевірки, відмовитись від їх підписання, письмово викласти окрему думку до Акта перевірки.

Судом встановлено, що в своїх поясненнях від 22.06.2023 № 02-19/143 арбітражний керуючий просив залучити до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

У запереченнях щодо довідки про результати позапланової перевірки від 07.07.2023 № 02-19/153 позивач повторно звернув свою увагу на необхідності залучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

Судом було встановлено, що 10.07.2023 відповідач звернувся до Ради арбітражних керуючих Львівської області з листом № 3196/11-23/2315 з проханням надати перелік найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, яких можна залучити до проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Листом від 10.07.2023 № 58/07/2023 Рада арбітражних керуючих Львівської області надала управлінню інформацію, що найбільш досвідченими та висококваліфікованими арбітражними керуючими регіону є Пурій Р.П., Худонога Л.Ю., Чорній М.В., Гупало Т.В., Сольський В.С., Сидорака О.О., Москва Ю.О. та Білоусова Т.Д.

10.07.2023 листом № 3196/11-23/2318 управління звернулось до вказаних арбітражних керуючих з пропозицією взяти о 09.00 год. 11.07.2023 участь в проведенні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. Судом також встановлено, що арбітражні керуючі повідомили управління про неможливість участі в проведенні перевірки арбітражного керуючого.

Суд враховує, що абзацом 4 пункту 6 розділу IV Порядку № 3928/5 передбачено можливість залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих в будь-який момент проведення перевірки до дня складання Акта перевірки після надходження до органу контролю відповідного погодження Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Відсутність таких арбітражних керуючих під час проведення перевірки з причин, що не залежать від органу контролю, не перешкоджає проведенню перевірки без їх участі.

Водночас судом встановлено, що вимогу про залучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих позивач висловив ще 22.06.2023, тобто до моменту проведення перевірки та складення довідки за її результатами.

Суд відзначає, що виконання відповідачем такої вимоги є важливою гарантією дотримання правової (справедливої) процедури проведення перевірки, недопущення зловживань збоку суб`єкта контролю під час прийняття рішення та вчиненні дій, які повинні забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до осіб, діяльність якої перевіряється.

Такі гарантії підконтрольної особи забезпечуються правом залучених арбітражних керуючих знайомитися з матеріалами перевірки, надавати свої письмові пояснення з питань, що перевіряються, правом висловлювати зауваження, заперечення до довідки щодо проведеної перевірки, правом письмово викласти окрему думку до акта перевірки тощо.

Враховуючи, що перевірку було проведено з 26.06.2023 по 30.06.2023, відповідач не надав суду належних обґрунтувань неможливості залучити найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних до початку проведення перевірки.

З огляду на викладене, ініціатива відповідача про залучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних лише за день до складення акту перевірки, суд не вважає належним виконанням вимог абзацу 7 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5.

Згідно пункту 8 розділу ІІ Порядку № 3928/5, повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу, а саме, у випадку ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії.

Позивач зазначає, що у травні 2016 року відповідачем було проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС», тому повторна перевірка уже не допускається.

Відповідач не заперечує таких обставин, але вказує, що перевірка яка проведена в період з 26.06.2023 до 30.06.2023 не є повторною відносно перевірки, яка проходила в травні 2016 року у розмінні приписів Порядку контролю, оскільки як підстави так і питання включені до означених перевірок є різними за змістом та правовою природою.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, в супереч покладеному законом на відповідача обов`язку доказування, управлінням не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що під час перевірки арбітражного керуючого, яка проведена в період з 26.06.2023 до 30.06.2023, відповідачем були здійснені додаткові заходи контролю, які відмінні від тих, що були проведені у травні 2016 року.

Відповідач зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття припису, не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності.

З цього приводу суд також зазначає, що у справі, яка розглядається встановлено істотні порушення правової процедури проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3., зокрема:

- ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 13, ч. 3 ст. 20 КУзПБ та п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5, в частині не встановлення відповідачем законодавчо визначених підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого;

- абзацу 2 п. 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5, а саме не надіслання арбітражному керуючому копії документів (скарги ОСОБА_1 та звернення ГУНП у Рівненській області) в повному обсязі;

- п. 15 розділу ІІ, абзацу 6, п. 1, абзацу 6 п. 3 розділу ІІІ та п. 6 розділу ІV Порядку № 3928/5, а саме проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за відсутності найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих з причин, що залежали від відповідача у справі;

- п. 8 розділу ІІ Порядку № 3928/5, щодо недопущення повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки арбітражного керуючого.

Встановлені судом порушення, не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури та, відповідно, «правовим пуризмом».

Суд враховує, що у судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17), відповідно до якої загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг ЄСПЛ.

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Таким чином, «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Водночас, будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо.

Не є правовим пуризмом суттєві порушення процедури прийняття рішень суб`єктом владних повноважень, у тому числі, недотримання встановленої форми відповідного рішення.

Зокрема, правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

Верховний Суд в постанові від 20.04.2022 по справі № 640/21345/18 зробив висновки наступного змісту:

«Зміст частини 2 статті 19 Конституції України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права».

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, що наведені в п. 25 постанови від 19.07.2023 у справі № 826/10953/17 згідно якого, «…за встановлення протиправності дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, які є самостійною підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у суду немає підстав для аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

З огляду на зазначене колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, яке нівелює наслідки її проведення, у тому числі прийняті за її результатами акти індивідуального характеру, вдаватись до оцінки зазначених у матеріалах перевірки порушень по суті немає підстав, оскільки суб`єкт владних повноважень має можливість у майбутньому провести заходи контролю з дотриманням встановленої процедури та встановити наявність або відсутність відповідних порушень».

Отже, з огляду на пряму вказівку у Законі, яка визначає виключні підстави проведення перевірки, встановлює обов`язок комісії надіслати арбітражному керуючому копії усіх документів, що стали підставою для проведення перевірки та залучення до проведення перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих, а також щодо недопущення повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки арбітражного керуючого суд приходить до висновку, що встановлені порушення не можна вважати формальним порушенням правової (справедливої) процедури.

Суд також відхиляє доводи відповідача, що припис не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки виноситься органом контролю як спосіб реагування на вже встановлені порушення, які зафіксовані в акті, та який не був оскаржений позивачем.

Пунктом 6 розділу VI Порядку № 3928/5, серед іншого, визначено, що у резолютивній частині Акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.

Пунктом 9 розділу VI Порядку № 3928/5 передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі Акта перевірки виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - Припис) (додаток 9) - щодо порушень, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим, та/або розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - Розпорядження) (додаток 10) - щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим.

Припис або Розпорядження виноситься органом контролю не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання Акта перевірки та надається особисто арбітражному керуючому чи його представнику за довіреністю, що посвідчується особистим підписом арбітражного керуючого чи його представника, або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого та електронною поштою.

Припис та/або Розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто чи його представник за довіреністю отримав зазначені Припис та/або Розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений абзацом другим цього пункту. Докази надсилання Припису та/або Розпорядження арбітражному керуючому є невід`ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються в органі контролю, який виніс Припис та/або Розпорядження.

Відповідно до пункту 12 розділу VI Порядку №3928/5 у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути не можна, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень у подальшій діяльності.

У разі якщо арбітражний керуючий протягом року не вчинив аналогічних зазначеним у Приписі порушень, Припис вважається виконаним.

З наведеного слідує, що припис про недопущення повторних порушень приймається уповноваженим органом у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого вимог чинного законодавства, які усунути неможливо, та зобов`язує останнього не допускати аналогічних порушень.

Відповідно до частини другої 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Згідно з Пунктом 5 розділу VI Порядку № 3928/5 структурний підрозділ Мін`юсту протягом десяти робочих днів з дня надходження Довідки до Мін`юсту проводить аналіз Довідки та всіх доданих до неї документів, готує Висновок, який підписується керівником структурного підрозділу Мін`юсту або особою, яка виконує його обов`язки, та містить інформацію про відповідність Довідки і доданих до неї документів законодавству та інформацію щодо порушень, які мають бути зазначені в Акті перевірки, та надсилає його територіальному органу Мін`юсту з одночасним поверненням доданих до Довідки документів.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання Висновку комісія готує Акт перевірки. Орган контролю повідомляє арбітражного керуючого про дату та місце підписання Акта перевірки.

Суд зазначає, що акт перевірки, у якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який безпосередньо породжує певні правові наслідки для суб`єктів правових відносин. Висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків для арбітражного керуючого. Суд також відзначає, що акт перевірки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому цей акт не може бути самостійним предметом спору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства про банкрутство арбітражним керуючим, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка викладених висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення прийнятого на підставі такого акта.

Складання акту перевірки є частиною процесу реалізації суб`єктом владних повноважень наданих йому чинним законодавством повноважень, а результатом реалізації цих повноважень, у разі виявлення порушень, є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи.

Роблячи наведені висновки, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену ним за аналогічних обставин у справі № 120/7297/20-а від 27.10.2022 (провадження № К/9901/44154/21, № К/9901/42097/21).

Отже, у контексті спірних правовідносин таким рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України є припис Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про недопущення повторних порушень від 01.09.2023 року № 9, який породжує правові наслідки для арбітражного керуючого і такий припис є предметом самостійного судового оскарження.

З цих підстав суд відхиляє твердження відповідача, щодо не оскарження позивачем акту позапланової невиїзної перевірки, як підставу відмови в позові, оскільки такий акт не може бути самостійним предметом судового контролю.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 9323-3440-7021-4882.

За таких умов судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 3 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача по справі.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про недопущення повторних порушень від 01.09.2023 № 9.

Стягнути на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові виграти по сплаті судового збору, сплаченого Позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Арбітражний керуючий ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (вул. Грюнвальдська, 11,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)

Суддя У.М. Нор