УХВАЛА
23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 201/7965/23
провадження № 61-4970ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Землянухіної Наталії Сергіївни, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії зі стягнення не виплаченої частки недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, грошових коштів і витрат,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпровській області) щодо невиплати позивачу недоотриманої пенсії спадкодавця, його батька ОСОБА_2 ;
зобов`язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області виплатити позивачу, недоотриману його батьком пенсію за життя, в розмірі 314 930,65 грн.
Позов обґрунтований тим, що він є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших спадкоємців немає і позивач після смерті батька вчасно (після оформлення і надання відповідних документів) звернувся до нотаріальної контори з питанням видачі свідоцтва про прийняття спадщини на фактично недоотриману батьком пенсії за певний період, у зв`язку з чим було видано свідоцтво про право на спадщину на неотриману пенсію в сумі 315 462,83 грн, проте відповідач відмовився виплачувати позивачу вказану суму коштів.
Позивач наголошує, що прийняв спадщину та вступив у права спадкування, фактично отримав право на спадкове майно після смерті батька, однак, звернувшись до пенсійного фонду з питанням виплати йому вказаної суми недоотриманої батьком пенсії, отримав відмову, тому, за захистом своїх спадкових прав звернувся до суду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 15 січня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії спадкодавця у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язано ГУ ПФУ у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману його батьком пенсію за життя відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю його батька, як внутрішньо переміщеної особи, в розмірі 314 930,65 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2023 року змінено.
Зобов`язано ГУ ПФУ у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману його батьком ОСОБА_2 пенсію за життя відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю його батька ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 310 973,23 грн.
Суд апеляційної інстанції, встановивши отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, яка складається з недоотриманої батьком позивача пенсії в розмірі 315 462,83 грн, звернення позивача двічі про виплату такої пенсії та відмову відповідача у такій виплаті, часткову виплату відповідачем на користь позивача суми пенсії в розмірі 3 957,42 грн, погодився з висновком суду першої інстанції про право ОСОБА_1 на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_2 , при цьому, змінив рішення місцевого суду, з урахуванням часткової виплати на користь позивача суми пенсії.
У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області - Землянухіної Н. С., на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем частково виплачені кошти, які профінансовані за відповідною бюджетною програмою та надійшли до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Водночас, грошові кошти у вигляді заборгованості за пенсією не є власність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та не знаходяться на його рахунках, тому виплата недоотриманої пенсії у повному обсязі можлива за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
На переконання заявника, стягнення з відповідача недоотриманої суми пенсії, порушуватиме права відповідача, а згодом призведе до подвійної виплати сум зазначеної заборгованості.
Також, заявник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції вийшли за межі позовних вимог, адже позивач просив суд зобов`язати відповідача вчинити дії щодо виплати заборгованості зі сплати пенсії, водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку про стягнення вказаної заборгованості.
Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився, в незмінній частині, суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, позов підлягає задоволенню.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Відповідно до статті 1227 ЦК України до складу спадщини входять суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями;
право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі № 727/12371/21 припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 263/12032/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 243/12679/21.
Також, відповідно до пункту 2 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 (далі - Порядок), облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи, та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період.
Судами першої та апеляційної встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у. м. Дніпрі, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
ОСОБА_2 був внутрішньо переміщеною особою, і як отримувач пенсії перебував на обліку в Дніпровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, що складається з недоотриманої пенсії, яка становить 315 462,83 грн.
Державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвою А. В. позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 червня 2021 року, зі змісту якого вбачається, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з недоотриманої батьком заявника пенсії у розмірі 315 462,83 грн, яка знаходиться у Пенсійному фонді України в Дніпропетровській області, що підтверджується листом відділу опрацювання пенсійної документації № 1 управління з питань виплати пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05 травня 2021 року № 0400-010501-6/62065.
18 січня 2022 року позивач, засобами веб порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, подав заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 . Проте, така заява задоволена не була.
30 листопада 2022 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою про виплату недоотриманої пенсії батька, відповіддю від 28 грудня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено, що частина нарахованої недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 виплачена у листопаді та грудні 2022 року відповідно до Порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою програмою. Згідно зазначеного Порядку виплати відповідачем проводяться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням у разі недостатності бюджетних призначень.
Станом на 22 лютого 2023 року позивачем отримано лише частину належної йому виплати в загальному розмірі 532,18 грн. Відповідачем виплату у повному обсязі не здійснено, невиплачена сума становить 314 930,65 грн.
Суд апеляційної інстанції додатково встановив часткову сплату відповідачем на користь позивача суми недоотриманої пенсії його батька у загальному розмірі 3 957,42 грн, встановивши, що залишок становить 310 973,23 грн.
Доказів про виплату інших сум недоотриманої пенсії спадкодавця, заперечення, спростування щодо загальної суми вказаної пенсії стороною відповідача суду першої та/або апеляційної інстанцій не надано.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову з урахуванням часткової виплати суми недоотриманої пенсії.
При цьому, Верховний Суд зауважує, що перерахована на рахунок пенсійного фонду, як зазначає в касаційній скарзі заявник, проте невиплачена позивачу сума недоотриманої спадкодавцем суми пенсії на момент його смерті, виплата/невиплата таких коштів не може впливати на позитивний обов`язок органу пенсійного фонду щодо виплати
обов`язкових сум із посиланням на процедурні процеси, надходження/ненадходження коштів з державного бюджету, адже особа, якій належать кошти відповідно до закону має обґрунтовані очікування виконання державою обов`язку з виплати обов`язкових державних платежів, та очевидно, що виплата таких сум, зокрема, у жовтні 2023 року в розмірі 3,53 грн, у листопаді 2023 року - 4 ,10 грн жодним чином не свідчить про пропорційність виплати обов`язкових сум відповідно до надходження на рахунки органу пенсійного фонду коштів з державного бюджету.
Довід касаційної скарги, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі позовних вимог, адже позивач просив суд зобов`язати відповідача вчинити дії щодо виплати заборгованості зі сплати пенсії, водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку про стягнення вказаної заборгованості, є безпідставними, оскільки судами вирішено зобов`язати відповідача виплатити позивачу недоотриману його батьком пенсію шляхом стягнення відповідної суми пенсії. Тобто, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд задовольнили вимогу ОСОБА_1 та фактично визначили порядок його виконання, що відповідає пункту 1 частині сьомій статті 265 ЦПК України.
Посилання заявника, що стягнення з відповідача недоотриманої суми пенсії, порушуватиме права відповідача, а згодом призведе до подвійної виплати сум зазначеної заборгованості, є такими, що не містять обґрунтованих міркувань та доводів із посиланням на докази.
Посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18, є необґрунтованими, оскільки обставини, встановлені у вказаній справі, не є подібними до обставин, встановлених судами в цій справі.
Таким чином, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Касаційна скарга не містить посилання на інші підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Тому відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ГУ ПФУ у Дніпровській області необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїх постановах висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Землянухіної Наталії Сергіївни, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії зі стягнення не виплаченої частки недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, грошових коштів і витрат.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян