?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/331/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючої), Бакуліної С.В., Баранця О.М., Вронської Г.О.,

Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Філіпенко О.В. (адвокат), Ворожбянов А.М. (адвокат),

відповідача - Баранова В.І. (адвокат),

третьої особи - Павліченко Л.М. (адвокат), Беркут Н.М. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Жигалкін І.П.)

від 20.07.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Лакіза В.В., судді - Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

від 02.11.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про визнання недійсними рішення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)

до: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", Державного реєстратора Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Панченко Ірини Валеріївни

про визнання рішення правління незаконним.

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2023 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі -Управитель) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі -Товариство), оформлене протоколом від 25 січня 2023 року.

2. Цим рішенням затверджено обрання ОСОБА_1 , члена Правління Товариства, уповноваженою особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори та будь-які інші документи у порядку, передбаченому статутом Товариства, у разі тимчасового виконання обов`язків Голови Правління Товариства, та внести його в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР), як підписанта згідно зі Статутом у разі тимчасового виконання ним обов`язків Голови Правління Товариства.

3. Позивач обґрунтовував свої вимоги так:

- позивач, як Управитель, здійснює повноваження власника цінних паперів відповідно до договору про управління активами № 11/2022 від 05 липня 2022 року, що був укладений з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р, ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року про передачу в управління активів у кримінальному провадженні, на які було накладено арешт згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі № 757/11188/22-к;

- 26 липня 2022 року Управитель, керуючись статтею 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства" та пунктом 8.1 договору про управління активами, повідомив Товариство про зміну членів Наглядової Ради - представників акціонерів (Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД, Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД, Компанії ЕРІСВЕЛ ТРЕЙДІЕНГ ЛІМІТЕД), на нових членів Наглядової Ради;

- 11 січня 2023 року Наглядова Рада прийняла рішення про обрання Головою Правління Товариства ОСОБА_2;

- згідно з пунктом 9 частини другої статті 71 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX "Про акціонерні товариства" та пункту 10.2.2.7 Статуту обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу Товариства є виключною компетенцією Наглядової Ради;

- рішення Правління від 25 січня 2023 року про призначення особи, яка має право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, виходить за межі виключних повноважень виконавчого органу, передбачених пунктом 11.5.1.1 Статуту. Обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління Товариства; прийняття рішення про відсторонення Голови Правління (виконуючого обов`язки Голови Правління) або члена Правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління належить до компетенції Наглядової Ради (пункт 10.2.2.7 Статуту);

- оскаржуване рішення Правління має прямий вплив на права та інтереси позивача, як Управителя активами - 95,9425% акцій Товариства, оскільки надалі окремі управлінські рішення можуть бути прийняті особою, яку Наглядовою Радою не призначала виконуючим обов`язки голови Правління.

4. 23 лютого 2023 року Компанія ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, надалі - Компанія) звернулась до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

5. Компанія просила визнати рішення Правління Товариства, оформлене протоколом від 25 січня 2023 року, таким, що прийнято незаконним складом Правління.

6. Підставою позову Компанія визначила порушення свого права, як власника акцій, на участь в управлінні Товариством, оскільки новий склад виконавчого органу, було сформовано нелегітимним складом Наглядової Ради (законність повідомлення про заміну членів Наглядової Ради оскаржено у справі № 922/1607/22).

7. 23 лютого 2023 року Компанія подала заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних нової вимогою, просила:

- визнати недійсним рішення Наглядової Ради, оформлене протоколом №1/23 від 11 січня 2023 року, з моменту його прийняття;

- визнати рішення Правління, що оформлене протоколом від 25 січня 2023 року, таким, що прийнято незаконним складом;

- скасувати реєстраційні дії/записи державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, а саме: щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинені на виконання рішення Наглядової Ради Товариства, оформленого протоколом №1/23 від 11 січня 2023 року.

8. Компанія обґрунтовувала свої вимоги порушенням права участі в управлінні Товариством, стверджуючи, що:

- Компанія є акціонером, якому належать 13,612860 % акцій в статутному капіталі Товариства;

- повідомлення Управителя про заміну всього складу Наглядової Ради, що отримало Товариство 26 липня 2022 року, не відповідає пункту 10.3.11 Статуту та статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства";

- згідно з частинами шостою та сьомою статті 53 цього Закону рішення про припинення повноважень членів Наглядової Ради, обраних шляхом кумулятивного голосування, приймається Загальними Зборами акціонерів. І право замінити члена Наглядової Ради, обраного як представник акціонера, належить виключно останньому. Управитель не має такого права, оскільки не є акціонером, а відповідно до пункту 3.2 договору управління активами він не набув права власності чи право довірчої власності на активи;

- обрання та припинення членів Наглядової Ради - це виключна компетенція Загальних Зборів. Правомочними є виключно ті члени Наглядової Ради Товариства, які шляхом кумулятивного голосування були обрані рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 19 квітня 2021 року. Головою Правління є ОСОБА_3, що був обраний рішенням Наглядової Ради Товариства (протокол № 25/05-22 від 25 травня 2022 року).

- Компанія та інші акціонери Товариства не відкликали своїх представників зі складу членів Наглядової Ради. Повноважна Наглядова Рада не приймала рішення про зміну складу виконавчого органу;

- повідомлення про заміну членів Наглядової Ради є незаконним, оскільки: надійшло не від акціонера (акціонерів) Товариства (не від власника (власників) акцій Товариства); не апостильовано; відсутні виписки з рахунку в цінних паперах та докази, що Управитель набув прав (в тому числі право власності) на акції Товариства, власниками яких є нерезиденти.

9. Компанія вважає, що рішення Наглядової Ради, яке прийнято у складі, сформованому Управителем, та вчинення державним реєстратором запису щодо відомостей про керівника порушує права акціонера на участь в управлінні Товариством, оскільки унеможливлює виконання рішень легітимної Наглядової Ради (у складі, що обрано 19 квітня 2021 на Загальних Зборах акціонерів), до складу якої також входив представник Компанії - ОСОБА_4.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. 17 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду в місті Києві у справі № 757/11188/22-к задовольнив клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021.

11. Слідчий суддя постановив накласти арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема:

1) Компанії Ерісвел Трейдінг Лімітед (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35. Cyprus, Nicosia, 1107 Кіпр), а саме у кількості 1 057 990 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна та становить 14,531% від загальної кількості;

2) Компанії Содеман Лімітед (SODEMAN LIMITED) місцезнаходження: Irakleous, 9A, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР) у кількості 1 251 703 штук номінальною вартість 0,5 грн кожна та становить 17,1915% від загальної кількості;

3) Компанії Сагасіті Лімітед (SAGACITY LTD, місцезнаходження: NicosiaKarpenisiou,11, of.301 Nicosia 1077 КІПР) у кількості 958925 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна та становить 13,1704% від загальної кількості;

4) Компанії Хамгейт Холдінгс Лімітед (HUMGATE HOLDINGS LTD, місцезнаходження: Karpenisiou, 11, flat/office 301, Nicosia 1077 КІПР) у кількості 1 437 017 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна та становить 19,7367% від загальної кількості;

5) Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (TANTER HOLDINGS LTD, місцезнаходження: Laskareos, 21, StrovolosNicosia 2028 КІПР) у кількості 991 142 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна та становить 13,6129% від загальної кількості;

6) ТОВ "ЛАСФАНО Україна" (ідентифікаційний код 35850662) у кількості 1 288 724 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна та становить 17,7% від загальної кількості.

12. Зазначені акції емітовані Товариством.

13. 24 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив ухвалу про передачу арештованих акцій в управління АРМА.

14. 28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", яким погодив пропозицію АРМА і Міністерства енергетики щодо передачі в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

15. Це розпорядження було прийнято у порядку статті 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

16. 5 липня 2022 року на виконання ухвали слідчого судді та розпорядження Кабінету Міністрів АРМА, як Установник управління, уклав з позивачем договір № 11/2022 управління активами (майном). Відповідно до умов договору позивачу було передано в управління акції, в тому числі акції, що емітовані Товариством, у кількості 6 985 501 штук, що становлять 95,9425% від загальної кількості. Власниками цих акцій є вищезазначені кіпрські компанії, в тому числі третя особа з самостійними вимогами.

17. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери, прав за цінними паперами з дати укладення такого договору (пункт 1.3 договору).

18. Строк управління активами визначений з дати підписання договору і до 05 липня 2027 року або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування Активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від Установника Управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід Держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку, визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи Депозитарного обліку цінних паперів (пункт 1.2 договору).

19. Управління активами за цим Договором здійснюється Управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб, зокрема:

а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;

б) Держави Україна - з метою забезпечення:

- разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій;

- виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження;

- можливості примусового стягнення активів на користь Держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення;

- надходжень до Державного бюджету України доходів від управління Активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим Договором;

в) Установника Управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами (пункт 3.1 договору).

20. Прийняття Управителем активів в управління за цим договором, наявність активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на активи (пункт 3.2 договору).

21. Управління активами здійснюється Управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління (пункт 3.5 договору).

22. Здійснення управління активами Управителем, крім іншого, передбачає участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління (пункт 8.1 договору).

23. Відповідно до Статуту Товариства:

- до виключної компетенції Наглядової Ради належить обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління Товариства (пункт 10.2.2.7);

- у разі тимчасової неможливості виконання Головою Правління своїх повноважень (відрядження, хвороба та ін.) його повноваження виконує (здійснює) член Правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в Товаристві, або інший член Правління, призначений відповідним наказом Голови Правління Товариства (пункт 11.4.4);

- Голова Правління має право в тому числі, але не виключно - діяти від імені Товариства, представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами (пункт 11.5.1.1).

24. 11 січня 2023 року Наглядова Рада Товариства (у складі, сформованому Управителем) прийняла рішення про обрання Головою правління ОСОБА_2 та нових членів Правління (протокол №1/23).

25. 13 січня 2023 року відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

26. 25 січня 2023 року новий склад Правління прийняв рішення з другого питання порядку денного:

- обрати уповноваженою особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори та будь-які інші документи у порядку передбаченому Статутом Товариства, у разі тимчасового виконання обов`язків Голови Правління Товариства члена Правління Товариства ОСОБА_1;

- внести зміни до відомостей стосовно Товариства в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в розділ "Прізвище, ім`я по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи" включивши до нього : " ОСОБА_1 " (підписант згідно з Статутом у разі тимчасового виконання ним обов`язків Голови Правління Товариства)";

- уповноважити ОСОБА_1 здійснити всі передбачені чинним законодавством заходи щодо реєстрації змін у виконавчому органі Товариства у відповідних органах державної реєстрації відповідно до прийнятих рішень по питанням порядку денного цього засідання Правління Товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

27. Господарський суд Харківської області рішенням від 20 липня 2023 року відмовив повністю у задоволенні первісного позову та позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

28. Суд першої інстанції щодо первісного позову Управителя зробив такі висновки:

- статтею 81 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX "Про акціонерні товариства" встановлено, що до компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради;

- оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Правління Товариства, оскільки законодавство та Статут Товариства не відносять обрання уповноваженої особи, яка може вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, до виключної компетенції Загальних зборів чи Наглядової Ради;

- делегування повноважень Головою Правління члену Правління на підписання правочину є згодою органу управління Товариства, який діє від імені Товариства. Це не може свідчити про порушення прав та інтересів як самого Товариства, так і корпоративних прав його учасників;

- у позивача відсутні порушені права, що є самостійною підставою для відмови у позові;

- учасником юридичної особи не доведено підстав "підняття корпоративної вуалі" в його інтересах, що також є підставою для відмови в позові.

29. Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами суд першої інстанції зробив такі висновки:

1) позов третьої особи подано на захист права "мирного володіння (користування) своїм майном" (акціями), гарантованого ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини;

2) обмеження права власності акціонера на акції шляхом передачі їх в управління є виправданим, оскільки воно здійснюється з легітимною метою (забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, що визначено в ухвалі слідчого судді від 17.05.2022, оцінка правомірності якої не може здійснюватися в межах позовного провадження у господарському суді; на законній підставі (передача акцій в управління АРМА санкціонована ухвалою слідчого судді від 24.05.2022, розпорядженнями Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 та №552-р від 01.07.2022, а також договором між АРМА та Управителем №11/2022 від 05.07.2022); є пропорційним (необхідність передачі акцій в управління обґрунтовується висновком АРМА та змістом договору №11/2022);

3) позовні вимоги не спрямовані на скасування (заперечення/спростування) цих законних підстав та аспектів пропорційності "втручання" у права користування корпоративними правами;

4) позов Компанії не може вирішити питання, пов`язані з правомірністю запровадження державного управління акціями; функціями Управителя; обсягом повноважень Управителя та його обов`язками з управління акціями;

5) акціонер наполягає на своїх правах щодо акцій Товариства, незважаючи на запроваджене управління цими активами АРМА. Коло відповідачів не співпадає з колом осіб, чиї дії оскаржує акціонер (АРМА та Кабінет Міністрів України не беруть участі у справі як відповідачі);

6) оскарження рішень Правління, Наглядової ради, державного реєстратора, що ґрунтуються на повноваженнях Управителя, наданих АРМА та визначених у договорі управління, без намірів оспорювати дійсність договору, постанов чи розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо узгодження кандидатури Управителя, є неспівмірним;

7) звернення до суду Компанії (за змістом позову і представлених документів визначає себе власником 16,6129% від загальної кількості акцій; представник акціонера є одним з трьох членів Наглядової Ради) з вимогами, які блокують повноваження Наглядової Ради щодо кадрових рішень стосовно Правління товариства, є неспівмірним втручанням у корпоративні права здійснювані Управителем щодо пакетів акцій інших акціонерів Товариства (95,9425%).

30. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо законності дій Управителя про зміну членів Наглядової Ради, навів такі мотиви відхилення аргументів апеляційної скарги:

- твердження апелянта про те, що лише акціонеру належить право змінювати склад Наглядової Ради спростовується тим, що умовами договору (п. 3.5 та 8.1) передбачено право Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів. Цей договір було укладено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження про передачу арештованих активів в управління АРМА;

- набуття Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента відповідно до ч. 10, 11 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735. Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством;

- ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами не вимагається, оскільки позивач не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність з управління активами відповідно до статті 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність з управління активами по своїй суті не є тотожними видами діяльності;

- Наглядова Рада у новому складі (який за висновком як суду першої апеляційної інстанцій змінений законно) провела засідання, на якому припинила повноваження попереднього складу Правління та обрала новий склад Правління, що оформлено протоколом 11.01.2023;

- апелянт не згоден з обмеженнями його правомочностей власника активів. Однак, вказані обмеження встановлені в межах кримінального провадження, повноваження Управителя встановлені Договором на управління арештованими активами. При цьому, апелянт помилково та на власну користь трактує поняття "передачі в управління арештованих активів" та не враховує наведені вище положення закону, якими чітко визначені повноваження Управителя, які заперечує апелянт, та договору управління, якими також передбачені відповідні права Управителя;

- апелянт помилково посилається лише на Закон України "Про акціонерні товариства" для обґрунтування своєї позиції. Він не враховує спеціальних норм, до яких належать норми Кримінального Кодексу України та Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

31. 20 листопада 2023 року Компанія подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

32. Скаржник визначив підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, і відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема:

1) норми статті 170 КПК України, статті 19 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", за змістом яких обов`язковою умовою здійснення АРМА управління активами є накладення арешту на активи. Скаржник стверджує:

- суди дійшли помилкового висновку про законність втручання в права власності заявника;

- акціонери мають право користуватися акціями, в тому числі брати участь в управлінні Товариством, оскільки відсутнє судове рішення про вилучення та обмеження власників акцій права користування акціями;

- ухвала про арешт майна з визначеними межами заходів забезпечення у кримінальному провадженні (заборона здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними) не поширюється на гарантоване Конституцією України право користування корпоративними правами та акціями (брати участь в управлінні Товариством);

- Законом не встановлено, що договір про управління активами може бути легітимним рішенням, яке позбавляє чи обмежує власника користуватись своїми правами;

- легітимність мети накладення арешту в межах заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку, якою є збереження речових доказів, не оскаржується. Водночас, оскаржується компетенція Управителя самостійно визначати кандидатури для обрання до складу органів управління Товариства, беручи до уваги те, що забезпечувальні заходи не передбачають позбавлення власника такої правомочності, як користування своїм майном, до вирішення питання про долю речових доказів;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, оскільки у всіх інших подібних правовідносинах наявна ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, в тому числі в частині обмеження користування власників своїм майном;

2) норми пункту 17 частини другої статті 33 та частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року№ 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які визначають, що право на заміну члена Наглядової Ради має лише акціонер, представника якого обрано до складу Наглядової Ради. Скаржник стверджує:

- Управитель фактично замінив весь склад членів Наглядової Ради замість обраних на Загальних зборах, а не замінив члена Наглядової Ради - представника акціонера;

- обрання та припинення членів Наглядової Ради віднесено до компетенції Загальних зборів, а от заміна членів Наглядової Ради - представників акціонерів відбувається шляхом направлення повідомлення акціонером;

- лише акціонерові належить право замінити члена Наглядової Ради, який є його представником, на іншого свого представника шляхом направлення письмового повідомлення, Управитель немає такого права;

- відповідно до пункту 10.3.13 Статуту повідомлення Управителя про зміну члена Наглядової Ради - представника акціонера вважається недійсним і не тягне за собою ніяких юридичних наслідків для Товариства та його органів (посадових осіб Товариства);

- Управитель пізніше ініціював скликання Зборів акціонерів з питанням "Обрання членів Наглядової Ради", що не відбулись, що означає, що він визнає, що заміна членів Наглядової Ради відповідно до Статуту Товариства та законодавства, має відбуватись шляхом проведення Загальних зборів;

- договір від 05 липня 2022 року не є достатнім доказом для підтвердження набуття Управителем прав за цінними паперами, в тому числі і на заміну членів Наглядової ради. Набуття статусу управителя активів є неможливим без внесення відповідної інформації до системи депозитарного обліку щодо Управителя як керуючого рахунком. Зміни до анкети рахунку у цінних паперах власників-депонентів внесені лише 08 серпня 2022 року. Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, не застосовується, оскільки відповідно до частини першої статті 1045 ЦК України особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

33. Скаржник також вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України; пункти 5, 7, 8 статті 238 ГПК України, оскільки необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 320/19614/23 за позовом ТОВ "Омега-Капітал" про оскарження дій та бездіяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також розпорядження Кабінету Міністрів України щодо питань управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках, що є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 3 частини першої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

34. Управитель та Товариство подали відзиви на касаційну скаргу, просять судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

35. Товариство вважає аргументованими висновки суду апеляційної інстанції, додатково зазначає, що повернення активів власнику, в даному випадку, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів. Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарською суду.

36. Управитель стверджує:

- Управитель діяв законно, замінюючи членів Наглядової Ради. Це було зроблено в рамках управління корпоративними правами та реалізації законних повноважень щодо управління Товариством, відповідно до статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року та пункту 8.1 договору управління активами;

- набуття Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента;

- Управитель не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а лише управляє активами. Ці два види діяльності не є тотожними;

- доводи скаржника щодо неможливості Управителем здійснювати управління корпоративними правами Товариства через наявність імперативних положень Закону України "Про ринок природного газу" не відповідають вимогам статті 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

(І) Щодо права акціонера брати участь в управлінні товариством у разі арешту акцій у кримінальному провадженні та передачі активів в управління Національним агентством

37. Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

38. Зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011).

39. Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави" (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008). Конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд" (друге речення абзацу одинадцятого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(ІІ)/2022).

40. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 321 ЦК України).

41. Зокрема, відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

42. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина десята статті 170 КПК України).

43. Отже, норми кримінального процесуального законодавства передбачають можливість арешту акцій (цінні папери) та корпоративних прав. Зазначені предмети арешту в частині десятій статті 170 КПК України указані через кому, що вказує на автономність цих двох категорій в аспекті предмету арешту у кримінальному провадженні.

44. За змістом частини першої статті 170 КПК України, частини першої статті 19 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", на які посилається скаржник, арешт активів може бути застосовано із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.

45. Згідно з Конституцією України, юридичними позиціями Конституційного Суду України, Конвенцією та практикою Європейського суду з прав людини право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання у право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.

46. Ці питання (законність втручання, дотримання допустимих меж обмеження гарантованого Конституцією України права власності, дотримання принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності) вирішує слідчий суддя, який вирішує спочатку питання про арешт майна, а потім про передачу активів в управління АРМА. Господарський суд не має компетенцію переглядати законність судових рішень, ухвалених в порядку КПК України, що мали наслідком втручання в здійснення власником акцій своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд, про що правильно вказав суд першої інстанції.

47. Скаржник стверджує, що не оскаржує легітимність мети накладення арешту в межах заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку, проте вважає, що арешт корпоративних прав, що був накладений ухвалою слідчого судді від 17 травня 2022 року, стосується лише заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку та заборони розпоряджатися ними (тобто правомочності розпорядження), а інші корпоративні права залишаються вільними від обтяження (обмеження). Судовий арешт не встановлює заборону користуватися акціями, що обумовлює наявність у акціонера права участі в управлінні Товариства шляхом голосування на загальних зборах акціонерів, яке є проявом права користування. Договір управління активами не є легітимним рішенням, яким може виправдовуватися законність втручання у мирне володіння майном їх власників.

48. Верховний Суд вважає безпідставними аргументи скаржника, що він має право брати участь в управлінні Товариством на момент спірних правовідносин, і виходить з такого.

49. Відповідно до статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

50. Відповідно частини першої статті 22 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства.

51. Згідно з частиною першою статті 27 цього Закону кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.

52. Голосуюча акція - будь-яка акція, що надає право своєму власнику або іншій уповноваженій особі брати участь та голосувати на загальних зборах, крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом (пункт 4 частини першої статті 2 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX "Про акціонерні товариства"). Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюються законом (частина третя статті 41 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX "Про акціонерні товариства").

53. Аналогічні положення були передбачені у Законі України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства", що діяв до 01 січня 2023 року.

54. Частина перша статті 19 Закону України від 10 листопада 2015 року

№ 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

55. Отже, наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав із встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити, тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

56. Відповідно до абзацу п`ятого частини сьомої статті 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що визначає особливості управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

57. Отже, за загальним правилом, якщо ухвала про арешт акцій у кримінальному провадженні не містить вказівку про встановлення заборони користування акціями, що стосується обмеження права брати участь в управлінні товариством, і активи передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, акціонер реалізує своє право управління шляхом погодження дій управителя, що передбачено абзацом п`ятим частиною сьомою статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

58. Водночас таке правило (необхідність отримання погодження власника) не застосовується до правовідносин управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом (абзац шостий частини сьомої статті 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

59. У справі, що переглядається, Кабінет Міністрів України передав активи третьої особи в управління державному підприємству у зв`язку з винятковим випадком у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (розпорядження Кабінет Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р), що породжує відповідні правові наслідки.

60. Наведене означає, що у спірних правовідносинах Управитель під час здійснення повноважень власника таких активів (акцій) не зобов`язаний погоджувати свої дії у вищих органах управління відповідної юридичної особи з власником таких активів (акціонером).

61. Тому скаржник, як власник арештованих акцій, на які спочатку накладено арешт у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпорядження (без окремої вказівки на заборону користування), але надалі ці акції були передані в управління АРМА за ухвалою суду та за рішенням Кабінету Міністрів України у зв`язку з винятковим випадком (особлива процедура за статтею 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"), не може посилатися на порушення свого права на управління, оскаржуючи права Управителя самостійно визначати кандидатури для обрання до складу Наглядової Ради Товариства та рішення виконавчого органу, що було прийнято у складів нових членів, які призначались Наглядовою Раду за участі членів, яких Управитель замінив без узгодження з акціонером.

62. Скаржник помилково стверджує, що правовою підставою обмеження його корпоративних прав була виключно ухвала слідчого судді від 17 травня 2022 року про арешт корпоративних прав, що не встановлює заборону на користування акціями.

63. Питання про їх передачу в управління АРМА було вирішено наступною ухвалою слідчого судді від 24 травня 2022 року. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" вирішував Кабінет Міністрів України у розпорядженні від 28.05.2022 №429-р за поданням АРМА, яке є чинним, що впливає на особливості управління акціями та права акціонера.

64. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд, вирішуючи корпоративний спір, що виник за наслідками арешту акцій у кримінальному провадженні, дійшов таких висновків в аспекті аргументів касаційної скарги:

1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;

2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;

3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішення Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;

4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги.

(ІІ) Щодо заміни членів Наглядової Ради

65. Скаржник у суді першої інстанції оскаржував законність проведеної заміни з таких підстав (заява про зміну предмету позову (а.с. 202 том 2):

- повідомлення надійшло від акціонера Товариства (не від власника акцій Товариства) і не було апостильовано;

- відсутні виписки з рахунку в цінних паперах та докази, що заявник набув прав (в тому числі власності) на акції Товариства, власником яких є нерезиденти;

- зміна відбулась з порушенням порядку, визначеного частинами шостою та сьомою статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерне товариства".

66. Відповідно до частини третьої статті З00 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

67. Суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та лише в межах позовних вимог (предмету і підставу позову), заявлених у суді першої інстанції. Аргументи касаційної скарги, що виходять за ці межі, не розглядаються.

68. Відповідно до абзацу другого частини шостої, другого речення частини сьомої статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерне товариства" член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п`ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.

69. При цьому, положення частини шостої цієї статті (що повноваження члена наглядової ради, обраного кумулятивним голосуванням, за рішенням загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу наглядової ради) не застосовується до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу наглядової ради, замінити такого представника - члена наглядової ради (абзац перший частини шостої статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства").

70. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції аргументовано виходив з того, що Управитель, керуючись положеннями договору про управління (пункти 3.5 та 8.1) та відповідними положеннями статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства", мав повноваження замінити членів наглядової ради - представників акціонерів, акції яких передані в управління. Прийняття рішення загальних зборів не вимагається.

71. Твердження скаржника, що виключно акціонер має таке право, Верховний Суд відхиляє, беручи до уваги те, що акціонер має обмеження у реалізації корпоративних прав, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, і акції передані в управління, а також зважаючи на рішення Кабінету Міністрів України про передачу активів в управління у зв`язку з винятковим випадком, внаслідок чого Управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи отримав право не погоджувати свої дії з акціонером.

72. Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

73. Аргументи скаржника, що повідомлення про зміну членів Наглядової Ради посвідчено нотаріусом 22.07.2022, до того, як депозитарною установою було внесено відповідні зміни до анкети рахунку у цінних паперах власників-депонентів, і суди не надали оцінку виписці, Верховний Суд відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції надав оцінку цим доводам і обґрунтовано виходив з того, що чинним законодавством визначено особливості набуття управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах. Зокрема, згідно з частинами 10, 11 глави 1 розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженому рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління. У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА. У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством. Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

74. Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів встановлювати особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами закріплені у частині п`ятій статті 35 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

75. Аргументи скаржника щодо нікчемності договору управління активами (частина тринадцята статі 36 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки") з підстав вчинення його без участі (посередництва) інвестиційної фірми; відсутності у Управителя ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами; можливості АРМА обрати управителем арештованих акцій третіх осіб лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, яким не є Управитель, не беруться до уваги, оскільки у спірних правовідносинах управління акціями здійснюється шляхом їх передачі підприємству в управління на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до статті 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року

№ 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", норми якого встановлюють особливий порядок, що застосовується у виняткових випадках. У такому випадку управитель обирається не на конкурсній основі, а за рішенням Кабінету Міністрів України.

76. Верховний Суд вже розглядав питання застосування цієї статті у подібних правовідносинах, і дійшов висновку, що та обставина, що управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК, про передачу в управління таких активів у зв`язку з винятковим випадком, є підставою для висновку, що на управителя не поширюються обов`язки, передбачені абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону щодо необхідності погоджувати свої дії з власником таких активів, оскільки укладення договору не свідчить, що виняткові обставини усунені. Зазначений обов`язок у управителя відсутній в силу нормативного регулювання, передбаченого абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону, та унормування статтею 21-1 цього Закону особливостей управляння активами у виняткових випадках. Сторони уклали договір про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком, а у статті 21-1 цього Закону відсутні відповідні (встановлені абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону) обов`язки зі здійснення управління активами у вигляді частки у виняткових випадках. Усунення виняткових обставин, за умови, що арешт прийнятих в управління активів не буде скасовано, має мати наслідком припинення сторонами такого договору та укладення іншого договору відповідно до глави 70 ЦК, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону, а саме: (1) із здійсненням оцінки активів та (2) з передачею в управління визначеним за результатами конкурсу особам за договором, укладеним у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі (пункти 5.20 - 5.21 постанови від 31.01.2024 у справі № 925/1355/22). Верховний Суд при розгляді справи враховує ці висновки, і не вбачає підстав для відступу.

77. З цих підстав відхиляються також аргументи скаржника, що компанія-управитель має право здійснювати лише управління в інтересах АРМА. Кабінет Міністрів України своїм рішення погодився з пропозицією АРМА і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", і доручив АРМА забезпечити передачу активів згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів.

78.Визначений у такий спосіб управитель забезпечує управління активами у вигляді акцій на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

79. Аргументи скаржника, що всі нові члени Наглядової Ради, які замінені шляхом направлення повідомлення, є співробітниками НАК "Нафтогаз України", який є єдиним власником 100% акцій Управителя, і це суперечить статті 39 Закону України від 9 квітня 2015 року № 329-VIII "Про ринок природного газу", Верховний Суд не розглядає, оскільки Компанія не заявляла такі підстави позову, тому суд першої інстанції не встановлював відповідні обставини щодо персонального складу членів Наглядової Ради.

80.З цих підстав не розглядаються також і аргументи скаржника, що пункт 3.5 договору про управління в частині можливості Управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління суперечить частині першій статті 1038 ЦК України, оскільки ЦК України не передбачає можливості передачі управління, особі, що не є його замісником (представником в розумінні статті 237 ЦК України).

81. У межах спору, що розглядається, такі вимоги не заявлялись. Докази визнання незаконним рішення Кабінету Міністрів України передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком також відсутні.

82. Верховний Суд виходить з презумпції чинності договору відповідно до статті 204 ЦК України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (частина перша статті 117 Конституції України).

(ІІІ) щодо відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі

83. 25 липня 2023 року, тобто після ухвалення рішення у справі, Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Капітал" із позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Кабінету Міністрів України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо подання пропозицій з передачі в управління та передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, згідно з переліком, що додається до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 р. № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках";

-визнати протиправними дії Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо подання пропозицій з передачі в управління та передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, згідно з переліком, що додається до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 154-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках";

-визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) щодо невжиття заходів контролю, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону про АРМА шляхом повідомлення правоохоронним органам про неналежне, пов`язане із вчиненням кримінальних правопорушень, управління активами;

-зобов`язати Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) невідкладно вжити заходи передбачені частиною 1 статті 21-1 щодо передачі активів в управління у порядку, встановленому частиною 2 статті 21 Закону про АРМА у частині зміни управителя АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз";

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 р. № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 154-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках".

84. Третя особа не є позивачем і учасником цього спору, провадження у справі № 320/19614/23 відкрито після постановлення рішення у справі, що переглядається.

85. Відповідно до частини першої статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

86.Пункт п`ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

87.Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).

88. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено (пункт 8.10 постанови Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20). Отже, зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, є способом збирання доказів у справі, що розглядається, щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

89. Водночас частини друга та третя статті 269 ГПК України встановлюють, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

90.Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та інші). Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19).

91.Наведене взагалі виключає можливість зупинення провадження у справі у суді апеляційної інстанції, якщо провадження у справі було відкрито після постановлення рішення, що переглядається. У зв`язку з чим, Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо необґрунтованості відхилення клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 320/19614/23.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

93. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

94. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення повністю, в тому числі в частині первісного позову, проте не наводить доводи та обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку, тому в цій частині судові рішення не перевіряються.

95. Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі вимог та доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування, тому касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

96. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 922/331/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

О. Баранець

Г. Вронська

Н. Губенко

О. Кібенко

О. Кролевець

О. Мамалуй

В. Студенець