Справа №336/8170/23

Пр. 2/336/375/2024

29.04.24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу №336/8170/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, орган опіки та піклування виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-

за відсутності сторін, третіх осіб та їх представників,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Говіна Л.В. 11.08.2023 звернулася до суду із вказаною позовною заявою в інтересах позивача, яку уточнила 28.11.2023, просить:

1) зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання відповідачу можливості безперешкодно спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні;

2) визначити наступні способи його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою:

- визначити час зустрічей батька з донькою у вихідний день кожної першої та третьої суботи місяця, починаючи з 14-00 години до 19-00 години, у присутності матері в перші 6 місяців після набрання рішенням суду законної сили, надалі - без її присутності з правом відвідування дитячих розважальних закладів, загальнодоступних громадських місць, з правом прогулянок по місту з урахуванням погодних умов та відвідування місця проживання (місця реєстрації) батька на території України, з урахуванням стану здоров`я дитини та режиму дня, з повідомленням матері про місце перебування дитини під час реалізації батьком права на контакт з дитиною;

- у день народження доньки з 10-00 години до 14-00 години за місцем реєстрації батька: АДРЕСА_1 , святкування «Нового року», «Різдва», «Великодня» шляхом чергування років, при цьому черговість визначається таким чином: батькові у рік, який закінчується на непарне число, матері у рік, який закінчується на парне число;

- у період хвороби дитини безперешкодно відвідувати дитину за місцем її проживання та фактичного перебування;

- необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку за допомогою матері дитини з врахуванням режиму дня дитини, для цього зобов`язати відповідачку надати позивачу інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону, скайпу тощо) для спілкування батька з дитиною, про зміну номера телефону, облікового засобу скайпу та інших засобів зв`язку, необхідних для спілкування батька з донькою;

3) зобов`язати відповідачку повідомляти позивача про зміну місця проживання (перебування) дитини та спільно вирішувати питання виховання дитини, у тому числі, питання освіти та вибір освітніх закладів, факти захворювання та лікування дитини, відпочинку, виїзду за кордон, про від`їзд (обставини й напрямок) дитини за межі міста Запоріжжя.

За змістом позову сторони з 07.07.2021 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2022 у цивільній справі №336/5187/22, пр.2/336/3818/2022. Орієнтовно з 14.07.2022 сторони припинили сімейні відносини та мешкають окремо. У лютому 2023 року із застосунку «ДІЯ» ОСОБА_1 дізнався про те, що в нього народилась дитина. Відповідач по справі не повідомила про цей факт позивачеві. Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідачки щодо надання можливості спілкування з дитиною та брати участь у вихованні малолітньої ОСОБА_3 . Проте, ОСОБА_2 ігнорує та не бажає спілкуватися з ОСОБА_1 , нічого не повідомляє про дитину, стан її здоров`я, не відповідає на телефонні дзвінки та повідомлення, приховує місце перебування доньки, таким чином чинить перешкоди позивачу щодо участі у вихованні доньки та виконанні батьківських обов?язків. Вказаними діями, на переконання сторони позивача, матір дитини порушує й права доньки. Так, визначення порядку періодичних побачень батька з дитиною у перехідний період (перші шість місяців, але не менше шести зустрічей) у присутності матері, оскільки проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері на першому етапі може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, - допоможе налагодити довірливі відносини між батьком і дитиною. Разом з цим, визначення порядку спілкування допоможе й рівноцінно реалізувати позивачеві батьківські права на повноцінне спілкування з дитиною та участь у вихованні.

За змістом позовної заяви 13.07.2022 позивач виїхав на територію Польщі під час воєнного стану. До цього моменту з лютого 2022 року відповідачка мешкала на території Польщі у родичів позивача. Після того, як позивач самостійно дізнався про народження дитини, він повідомляв ОСОБА_2 про те, що готовий прийняти в себе її разом із дитиною. Крім того, ОСОБА_1 звертався із заявою до районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району про вчинення ОСОБА_2 протиправних дій та неналежне виконання батьківських обов?язків. Але вказана заява до відчутних результатів не призвела, що зумовило звернення до суду.

Сторона позивача наголошує, що дитина має право на любов і турботу не лише матері, а й батька, оскільки відсутність батька в житті дитини суттєво впливатиме на її фізичний та розумовий розвиток, який відповідачка самостійно не взмозі забезпечити. Позивач стверджує, що веде здоровий спосіб життя, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, офіційно працевлаштований. З огляду на вищенаведене, а також на те, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_1 вважає за необхідне здійснити захист своїх прав та інтересів дитини у визначений ним спосіб.

Так, батько, який проживає окремо від дитини, зобов?язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов?язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров?я та інші обставини, що мають істотне значення. Натомість мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Враховуючи наведене, неможливість позасудового врегулювання спору, із посиланням на норми ст.7, 141, 150-151, 153, 155, 157, 159 СК України, ст.1, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», представниця позивача, діючи в його інтересах, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 06.09.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання. Визначено відповідачу 15-денний строк із дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України роз`яснено, що у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, при цьому, її копія одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Крім того, в ухвалі роз`яснено третій особі згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову в 15-денний строк із дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву - протягом 5 днів із дня його отримання, які мають відповідати вимогам ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18.01.2024 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (в особі органу опіки та піклування).

В порядку витребування доказів зобов`язано виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (в особі органу опіки та піклування) надати висновок щодо розв`язання спору. Призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Крім того, клопотання представниці відповідачки адвокатки Мазур О.С. про витребування доказів від 20.10.2023 залишено без розгляду.

Згідно з мотивувальною частиною ухвали суду порядок проведення судового розгляду, а саме: вислухати пояснення учасників справи та дослідити письмові докази, - визначений під час підготовчого засідання з урахуванням думки присутніх представників.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних клопотань. Зустрічної позовної заяви не подано.

Сторона позивача, представлена адвокатом Говіною Л.А., в судовому засіданні 03.04.2024 заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі, надати критичну оцінку висновку органу опіки та піклування, який не в повній міпі відповідає інтересам позивача із врахуванням позовних вимог.

Сторона відповідача (адвокатка Мазур О.С.) в судовому засіданні 03.04.2024 підтримала доводи відзиву, просила частково задовольнити позов, з урахуванням наявного висновку органу опіки та піклування.

В судовому засіданні 03.04.2024 судом оголошено перерву, за відсутності заперечень представників сторін, у зв`язку із необхідністю надати докази на підтвердження зміни відповідачкою прізвищ, що пов`язано з укладенням іншого шлюбу.

Після оголошення перерви від представників сторін надійшли заяви (вх.№ від 03.04.2024 (сторона позивача) та 15.04.2024 (сторона відповідача)) про продовження розгляду справи за їх відсутності.

Судом не встановлено перешкод для ухвалення рішення за відсутності сторін, оскільки представники мали змогу висловити свої позиції щодо заявлених позовних вимог (надали пояснення по суті вимог та заперечень), були присутні під час дослідження доказів, тобто, порядок дослідження, визначений ухвалою суду, був повністю дотриманий.

За змістом відзиву, який надійшов до суду 07.11.2023 в межах строку, визначеного ухвалою суду від 06.09.2023, сторона відповідача частково визнає позовні вимоги.

Так, представник відповідачки адвокат Мазур О.С. зазначає, що з боку ОСОБА_2 жодних перешкод у вихованні доньки позивачу не створювалось. Позивач, за твердженням сторони відповідача, самоусунувся від будь-якої участі у житті власної дитини ще з моменту її зачаття. ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про вагітність дружини, але не бажав народження дитини та висловлював позицію про переривання вагітності. Крім того, відповідач покинув дружину в стані вагітності, подав позов про розірвання шлюбу, виїхав на територію Польщі під час воєнного стану, де знаходиться на теперішній час. Сторона відповідача звертає увагу суду, що позивача не цікавили обставини народження його дитини, її стан здоров?я, процес виховання та утримання, до часу звернення з позовом про стягнення аліментів 05.05.2023.

Безпосередньо після подання цього позову (про стягнення аліментів) ОСОБА_1 звернувся до органів опіки та піклування з заявою «про вчинення протиправних дій та неналежне виконання батьківських обов?язків». До цього моменту, відповідно до тверджень сторони відповідача, батька дитини цікавило лише питання розподілу майна подружжя. Відповідно до відзиву позивач обмежений у своїх можливостях як батька дитини (щодо участі у вихованні) саме через його постійне перебування за кордоном, що було свідомим вибором ОСОБА_1 .

Відповідачка категорично заперечує проти того, щоб малолітню дитину двічі на місяць відвозили до Польщі і розлучали з матір?ю в такому віці, оскільки немовля потребує постійного материнського догляду, любові та турботи.

Крім того, позивач не знайомий з дитиною, ніколи її не бачив, не має емоційного контакту з донькою, не обізнаний із доглядом та розпорядком дня дитини. Позивач не пропонував жодних варіантів зустрічей з дитиною, про які він зазначає в позовній заяві через його фізичну відсутність у місті Запоріжжі та на території України. Так, відповідачка не отримувала жодних пропозицій з боку позивача з цього питання, зокрема, електронних листів та повідомлень, позивач не телефонував та не приїжджав до неї та доньки.

Враховуючи наведене, матір дитини наголошує на тому, що зустрічі батька з донькою мають відбуватися лише в її присутності за місцем проживання дитини, оскільки зміна обстановки, розлучення з матір?ю та залишення з незнайомим чоловіком буде стресом для немовля.

За змістом відзиву, матір з дитиною під час ракетних обстрілів виїжджає за межі міста у АДРЕСА_2 до своїх батьків для забезпечення безпеки дитини, збереження її життя і здоров?я, що не суперечить ч. 6 ст. 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа може мати кілька місць проживання.

Так, відповідачка не заперечує проти зустрічей з дитиною за адресою мешкання в присутності матері через тиждень в суботу (або неділю) з 14.00 до 17.00 години. В іншій частині позов відповідачка не визнає. Окремо у відзиві наголошено, що ОСОБА_1 в повному обсязі заперечує проти позову про стягнення з нього аліментів на утримання доньки та відповідачки, але будь-якої матеріальної участі в утриманні доньки з моменту її народження не бере в порушення обов?язків, передбачених ст. 150, 180 СК України.

Разом з цим, на переконання представника відповідача, позовні вимоги про зобов?язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою, як і про зобов`язання узгоджувати питання, пов`язані із вихованням дитини, є передчасними та задоволенню не підлягають із посиланням на ст.15-16 ЦК України. Вимоги про необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, інших засобів зв?язку, відповідно до позиції сторони відповідача, є необґрунтованими, зашкодять здоров`ю дитини, не відповідають її рівню розвитку в силу малолітнього віку, не підлягають задоволенню.

07.12.2023 надійшов уточнений відзив на позовну заяву, подану 28.11.2023, доводи якого в цілому відповідають первісній редакції відзиву.

Сторона відповідача наголошує, що визначення порядку зустрічей батька із дитиною в подальшому залежатиме від налагодження емоційного контакту між ними. Крім того, у дитини в силу віку відсутні власні засоби для комунікації. А покладення на відповідачку обов`язку по забезпеченню необмеженого зв`язку батька з дитиною порушить право ОСОБА_2 на працю, відпочинок та особисте життя.

За змістом уточненого відзиву сторона відповідача просить позовну заяву задовольнити частково, визначивши ОСОБА_1 такий спосіб участі у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- в присутності матері ОСОБА_2 кожну першу та третю суботу (або неділю) місяця з 14.00 до 17.00 за місцем проживання дитини. В іншій частині у задоволенні позову сторона відповідача вважає за необхідне відмовити.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Шовкопляс М. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового розгляду, згідно з заявою, вх.№ від 03.04.2024, просить розглянути справу без участі представника з урахуванням інтересів дитини. До заяви додано акт обстеження за місцем проживання ОСОБА_1 .

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на виконання ухвали суду від 18.01.2024 подав до суду висновок щодо розв`язання спору, інших заяв та клопотань не скеровував.

Треті особи не скористались своїм правом на подання пояснень.

З урахуванням думки присутніх представників сторін (в попередніх судових засіданнях) судом визнано за можливе розглядати справу за відсутності представників третіх осіб, про що постановлено відповідну ухвалу, занесену до протокола судового засідання.

03.04.2024 стороною відповідача за підписом представника Мазур О.С. долучено до справи докази укладення ОСОБА_2 (після укладення шлюбу - прізвище ОСОБА_2 ) іншого шлюбу.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення учасників справи (протягом здійснення провадження справи в суді), дослідивши її матеріали, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.07.2021 по 06.01.2023 (відповідно до приписів ч.2 ст.114 СК України) згідно з рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06.12.2022 у цивільній справі №336/5187/22, пр.2/336/3818/2022, яке набрало законної сили 06.01.2023 (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107738655).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Разом з цим, період перебування у шлюбі сторонами у справі не оспорюється. Слід зауважити, що згідно з ч.2,4 ст.110 СК України чоловік, позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред`явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Відповідних обставин справи, що зумовлювали б завчасне звернення до суду у жовтні 2022 року судом не встановлено.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.10.2023, 28.10.2023 між відповідачкою ОСОБА_2 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб (актовий запис №2104 від 28.10.2023). Свідоцтво видано Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса).

Сторони у даній справі мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №68 від 21.02.2023), що встановлено на підставі засвідченої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) 21.02.2023.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у цивільній справі №336/4066/23, пр.2/336/2099/2023 від 13.12.2023, яке набрало законної сили 27.03.2024, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 05.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 05.05.2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до 13.02.2026. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115599161).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27.03.2024 у справі №336/4066/23, пр.22-ц/807/518/24 від 27.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Шумського Ігоря Васильовича залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у цій справі залишено без змін (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117970190).

Під час перегляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд у мотивувальній частині постанови встановив, що в якості доказів на підтвердження проживання дитини з нею ( ОСОБА_2 ) за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 надала Акт у підтвердження фактичного проживання ЖБК «Осінь» від 21 жовтня 2023 року та Декларацію за №0001-М434-06АО «Про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», адресою фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_3 . Відповідачем вказані докази не спростовані, ніяких доказів, які б свідчили про інше місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аніж місце проживання матері, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надані, у зв`язку з чим, колегія суддів не прийняла до уваги такі доводи апеляційної скарги.

Суд наголошує, що вказані у постанові акт (щодо проживання відповідачки із донькою за адресою: АДРЕСА_3 ) та декларація про вибір лікаря від 24.02.2023 досліджені й під час розгляду даної справи у засвідчених копіях. Згідно з Декларацією за №0001-М434-06АО «Про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», адресою фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_3 . Згідно з актом підтвердження фактичного проживання від 21.10.2023, складеного заступником голови правління ЖБК «ОСІНЬ», ОСОБА_2 разом з донькою проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом також встановлено, що за даними довідок про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру:

- №446502-2020 від 18.03.2020: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 20.05.2011 по АДРЕСА_1 ;

- №819518-2021 від 20.08.2021: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована по АДРЕСА_5 з 14.12.2017.

Відомості щодо адреси реєстрації позивача підтверджені й за даними витягу з реєстру територіальної громади (№2023/009685127 від 25.11.2023), наявного у справі.

Згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1521589-2023 від 24.11.2023, виданою Шевченківським відділом у м.Запоріжжі Управління ДМС України в Запорізькій області, ОСОБА_2 місце реєстрації не змінювала.

У матеріалах справи наявний акт обстеження умов проживання, складений відділом по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, погоджений начальником відділу О.І.Кисельовою 26.02.2024, за даними якого з метою обстеження умов проживання батька дитини ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Житло розміщене на 1 поверсі 1-поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Друг ОСОБА_1 повідомив спеціалістам відділу, що наразі ОСОБА_1 мешкає за кордоном у Республіці Польща, повертатись до України найближчим часом не планує через воєнні дії в Україні. Наразі ОСОБА_12 тимчасово орендує житлове помешкання за вказаною адресою. Акт складений у присутності ОСОБА_12 .

Таким чином умови проживання позивача за адресою його реєстрації встановити не видалось за можливе, зокрема, їх безпечність, прийнятність та комфортність для перебування дитини.

Так, судом встановлено, що відповідач веде підприємницьку діяльність, перебуває за кордоном, а саме у Республіці Польща. Відповідна угода від 02.01.2023, яка діє протягом одного року, може бути продовжена, про надання послуг ОСОБА_1 (відомості про внесення змін, розірвання договору, продовження строку його дії наявними доказами не підтверджені) досліджена судом у засвідченому представником позивача перекладі, але без нотаріального посвідчення.

Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Під нотаріальним засвідченням документів мається на увазі засвідчення нотаріусом перекладу з метою надання йому офіційності для подальшої легалізації документів чи подання в державні органи. Вказаної вимоги стороною позивача не дотримано. Проте, обставина щодо постійного проживання відповідача у Республіці Польща визнається сторонами у справі.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Разом з цим, суд наголошує, що періодичність відвідування позивачем м.Запоріжжя з часу виїзду ОСОБА_1 до Республіки Польща, можливість його легального в`їзду на територію України, а також тривалість періодів можливого перебування за місцем реєстрації або в іншому місці тимчасового перебування на території м.Запоріжжя (Запорізька міська територіальна громада) із врахуванням графіку роботи матеріалами справи не підтверджені. Відсутні докази й на підтвердження законності підстав перетину позивачем ОСОБА_1 в умовах воєнного стану Державного кордону України.

Скріншоти електронного листування у месенджерах, на переконання суду, не відповідають критеріям достовірності та допустимості (ст.79,80 ЦПК України), оскільки без огляду відповідного мобільного застосунку з персонального пристрою однієї зі сторін встановити приналежність мобільних номерів та листування учасникам справи не видається за можливе. Крім того, не підтверджено й надання дозволу на розголошення листування.

Приписами ч.1,2 ст.100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно, з урахуванням наведених критеріїв, суд не бере до уваги вказані докази.

Судом також встановлено, що 15.05.2023 позивач через представника адвоката Шумського І.В. звернувся до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про вчення протиправних дій та неналежне виконання батьківських обов?язків, за змістом якої нещодавно із застосунку «ДІЯ» дізнався про те, що в нього народилась дитина. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомила його про народження дитини. 21.02.2023 року в Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ним отримано дублікат відповідного свідоцтва про народження, з якого видно, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька - ОСОБА_3 . Таким чином суд приймає доводи сторони відповідача з приводу того, що дана заява скерована ОСОБА_1 безпосередньо після подання ОСОБА_2 позовної заяви до суду про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та коштів на її утримання.

Представник заявника зазначив у заяві, що через ігнорування та небажання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 спілкуватися з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він фактично позбавлений можливості дізнатися про стан здоров?я своєї доньки та її потреби.

Звернувшись із вказаною заявою, просить перевірити умови, в яких та з ким саме проживає дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 ; з?ясувати, чи є у дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , все необхідне (одяг, їжа, ліки, ліжечко, дитяча коляка, тощо); здійснити виклик та провести бесіду з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо протиправності її поведінки у перешкоджанні батькові у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; роз?яснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що у всіх питаннях щодо дитини першочергова увага приділяється саме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та перешкоджання батькові у спілкуванні із донькою є незаконним; в межах своєї компетенції вжити відповідні заходи для подальшого запобігання порушення прав дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, суд дійшов висновку про те, що доводи позовної заяви щодо створення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні батька з дитиною ОСОБА_3 , з урахуванням наведених вище висновків щодо непідтвердженості періодів перебування ОСОБА_1 у м.Запоріжжі після народження дитини, в рівній мірі як і доводи заяви, поданої до районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району, в належний спосіб стороною позивача не підтверджені.

Саме по собі твердження сторони про певний факт чи обставину не є свідченням їх доведеності.

Так, за приписами ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За матеріалами справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 , районна адміністрація ЗМР по Шевченківському району за підписом ОСОБА_15 15.06.2023 за вих.№М-352-666 повідомила, що відділом по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради здійснено вихід за місцем реєстрації матері, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_5 , але потрапити до будинку та провести бесіду з матір?ю не вдалося, з причини відсутності господарів удома. ОСОБА_2 листом від 29.05.2023 за №11-08/569 запрошено до відділу для надання відповідних пояснень та проведення профілактичної бесіди. На даний час ОСОБА_2 до відділу не з?явилася та не надала будь яких пояснень з приводу порушеного у зверненні питання. Тому оформити в установленому законом порядку акт обстеження умов проживання та провести бесіду з матір?ю не є можливим.

У відповіді також повідомлено, що відділом по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради зроблено запит до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги N5» та отримано відповідь, у якій зазначено, що надані рекомендації педіатра матір?ю, ОСОБА_2 , виконуються в повному обсязі. Наразі малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір?ю, ОСОБА_2 , мешкає у Хортицькому району м. Запоріжжя. Роз`яснено порядок визначення способу участі у вихованні та спілкуванні того із батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Суд наголошує, що за змістом ухвали суду (у даній справі) від 18.01.2024 представницею відповідачки адвокаткою Мазур О.С. у підготовчому засіданні заявлено клопотання про залучення до участі у справі іншої третьої особи - органу опіки та піклування, яке обґрунтовано тим, що відповідачка разом з малолітньою дитиною фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_2 (Долинська сільська громада Запорізького району Запорізької області).

Вказане обґрунтування узгоджується зі змістом відзиву, в якому стороною відповідача наголошено, що саме у зв`язку із ракетними обстрілами м.Запоріжжя ОСОБА_2 виїжджає за межі міста у АДРЕСА_2 до своїх батьків для забезпечення безпеки дитини, збереження її життя і здоров?я.

Разом з цим, обставини, які встановлювались під час розгляду судом цивільної справи про стягнення аліментів (станом на грудень 2023 року) щодо постійного місця проживання відповідачки із донькою вочевидь могли змінитись. Ухвала суду про залучення до участі у справі іншого органу опіки та піклування за територіальністю проживання відповідачки постановлена в даній справі 18.01.2024. Крім того, адреса реєстрації ОСОБА_2 , як встановлено судом, залишається незмінною.

В цьому контексті суд наголошує, що за змістом ч.2 ст.31 ЦПК України Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. При цьому, реєстрації або декларування ОСОБА_2 місця свого проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 (Долинська сільська громада Запорізького району Запорізької області) в порядку, встановленому чинним законодавством, не підтверджено.

Судом досліджено рішення виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №47 від 13.03.2024 «Про затвердження висновку щодо способу вихованні дитиною участі батька та спілкуванні з дитиною» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов?язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N866, та із врахуванням протоколу комісії з прав захисту дітей при виконавчому комітеті Долинської сільської ради N03 від 06.03.2024. За даним рішенням виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області вирішив затвердити висновок щодо розв?язання спору щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що додається.

Так, за даними висновку: «виконавчим комітетом було розглянуто та вивчено позовну заяву та документи, представлені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо розв?язання спору про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, яка проживає окремо від нього.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що громадянин ОСОБА_1 офіційно працевлаштований у Польщі. За адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 26.02.2024, надісланим на адресу Служби у справах дітей Долинської сільської ради. З акту вбачається, що спеціалістам служби у справах дітей по Шевченківському району не вдалося потрапити до житлового помешкання. Отже, провести оцінку потреб сім`ї / особи ОСОБА_1 (батька дитини) та перевірити умови проживання, спроможність виконувати батьківські обов?язки з виховання дитини та догляду за нею немає можливості.

ОСОБА_1 , у своїй позовній заяві зазначив, що матір дитини всіляко перешкоджає йому у вихованні доньки.

Через засоби електронної пошти на адресу Служби у справах дітей Долинської сільської ради отримано заяву (пояснення) з застосуванням електронного підпису від ОСОБА_1 (вх. N55/01-24 від 04.03.2024), з поясненням причини свого звернення до суду для встановлення графіку спілкування з донькою та прийняття участі у її вихованні.

Із копії відзиву до позовної заяви, наданої адвокатом Мазур О.С. (представником відповідача ОСОБА_2 ), позовні вимоги визнано частково із запереченнями факту створення перешкод участі батька у вихованні дитини.

Матір дитини не заперечує проти зустрічей батька з дитиною за адресою мешкання дитини в присутності матері кожної першої та третьої суботи місяця та вважає за достатнє та таким, що відповідає інтересам дитини проміжок часу з 14.00 до 17.00 години в перші шість місяців після набрання судовим рішенням законної сили. Щодо зустрічей батька з дитиною в подальшому, без присутності матері, такі вимоги вважає передчасними, оскільки враховуючи вік дитини треба спочатку встановити емоційний зв?язок. ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 не бере участі в утриманні доньки з моменту її народження. ОСОБА_1 заперечував проти позову про стягнення з нього аліментів на утримання доньки та матері дитини (справа N336/4066/23).

Матір дитини вважає, що необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку за допомогою матері дитини, є необґрунтованими в силу малолітнього віку дитини та таким, що не підлягають задоволенню. Крім того, матір дитини вважає несправедливим покладання такого обов?язку по забезпеченню необмеженного зв?язку батька з дитиною і в подальшому через вказані засоби зв?язку лише на неї, оскільки таким чином буде порушено її права, в тому числі, на працю, відпочинок, особисте життя.

З метою дотримання прав та інтересів дитини ОСОБА_3 , 13.02.2023, представниками органу опіки та піклування спільно з суб`єктами соціальної роботи Долинської сільської ради відвідано родину матері за місцем проживання: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт обстеження умов проживання дитини. Згідно з актом обстеження умов проживання за вищезазначеною адресою, на час відвідування вдома перебували матір з дитиною, її батько - ОСОБА_17 та його дружина ОСОБА_18 , яка є власницею будинку. Умови проживання дитини задовільні. Дитячу кімнату обладнано необхідними меблями та побутовою технікою. Достатній запас продуктів харчування, речей особистого користування. Для дівчинки передбачена окрема кімната зі спальним місцем. Дитина забезпечена одягом, взуттям, речами особистого користування. Наявне місце для ігрової діяльності, створені належні умови для проживання дитини. Матір забезпечила доньку необхідними речами та умовами для її оптимального розвитку та виховання. Згідно акту оцінки потреб сім?ї/особи ОСОБА_2 , складеного представниками КУ «ЦНСП» Долинської сільської ради, вона спроможна в повному обсязі виконувати обов?язки щодо виховання дитини.

ОСОБА_2 надала до Служби заяву та документи, в якій надала пояснення по суті справи.

Питання про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області 06.03.2024.

Комісією виявлено ряд причин, через які батько в повному обсязі не може спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні. А саме:

- ??проживання (перебування) батька дитини за кордоном;

- ?відсутність можливості перевірки умов проживання за місцем його реєстрації;

- відсутність можливості встановлення його спроможності виконувати батьківські обов?язки.

Виходячи з вищезазначеного, наводячи посилання на норми чинного сімейного законодавства, з метою захисту прав та інтересів дитини, орган опіки та піклування Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області вважає за доцільне рекомендувати Шевченківському районному суду м. Запоріжжя визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахування віку дитини таким чином:

- визначення зустрічей батька з донькою у вихідний день кожної першої та третьої суботи місяця, починаючи з 14-00 год. до 19-00 год., у присутності матері в перші 6 місяців після набрання рішення суду законної сили, надалі - без її присутності з правом відвідування дитячих розважальних закладів, загальнодоступних громадських місць, з правом прогулянок по місту, з урахуванням погодних умов, стану здоров?я дитини та режиму дня з повідомленням матері про місце перебування дитини під час реалізації батьком права на контакт з дитиною;

- у період хвороби дитини безперешкодно відвідувати доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її проживання та фактичного перебування;

- необмежене спілкування дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку за допомогою матері дитини із врахуванням режиму дня дитини. Для цього зобов?язати ОСОБА_2 надавати інформацію ОСОБА_1 про зміну номера телефону облікового засобу скайпу та інших засобів зв?язку, необхідних для спілкування батька з донькою;

- повідомляти батькові дитини про зміну місця проживання (перебування) дитини та спільно вирішувати питання виховання дитини, у тому числі питання освіти та вибір освітніх закладів, факти захворювання та лікування дитини, відпочинку, виїзду за кордон, про в`їзд (обставини й напрямки) дитини за межі м.Запоріжжя.

Рішення та висновок засвідчені печаткою виконавчого комітету та підписом сільського голови Б. Федчука.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої ВРУ 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 51 Конституції України, ч.2,3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

За приписами ст.7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Крім того, відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Наявності спору між сторонами у справі з приводу місця проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 судом не встановлено.

Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.

За приписами ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч.1,3 ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

За нормою ч.1,2 ст.152, ч.1 ст.153 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Разом з цим, ч.1,2,4 ст.155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст.157 СК України).

Можливість вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, передбачена положеннями ст.158 СК України. Крім того, відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За нормою ст.8, 11, 12, 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Батьки, інші члени сім`ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

П.2 ч.2 ст.18 СК України встановлено, що способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: встановлення та зміна правовідношення.

Враховуючи наведене нормативне обґрунтування та встановлені судом фактичні обставини, розглядаючи позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачки ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання відповідачу можливості безперешкодно спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні:

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Конструкція статті 159 СК України, зміст якої наведений вище по тексту рішення, свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Суд відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує правовий висновок, здійснений Верховним Судом у постанові від 25.03.2024 у справі № 742/1716/23, пр.№ 61-17035сво23, відповідно до якого позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками. Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України - визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Суд вважає застосованими дані висновки, не дивлячись на те, що у згаданій справі потребували судового захисту не один з батьків дитини, а баба та дід, що не впливає на їх релевантність.

Відповідно до висновків суду, здійснених у мотивувальній частині даного рішення, судом не встановлено створення перешкод з боку відповідачки у здійсненні позивачем своїх прав відносно доньки за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів на користь такого перешкоджання.

Крім того, формулювання даної позовної вимоги не свідчить про необхідність застосування певних заборон до відповідачки, тобто, не відповідає наведеному правовому висновку, що надає суду підстави для відмови у її задоволенні.

Проте, оскільки між сторонами у справі не визначено порядок і спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, суд вважає за можливе встановити їх з урахуванням такого.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22) зазначено, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не врахували, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з онуками можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача. З урахуванням обставин, встановлених судами та які визнавалися учасниками справи, відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онуками. Тому суди зробили неправильний висновок про задоволення цієї позовної вимоги. З урахуванням того, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у визначені дні.

У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні, також про встановлення способу участі у спілкуванні з онукою, виходив з того, що суди встановили, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування бабусі та дідуся з онуком, врахували висновок органу опіки та піклування, наданий відповідно до вимог статей 19, 159, 263 СК України, відсутність доказів негативного впливу позивачів на дитину, тому з урахуванням інтересів дитини зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення позову.

Враховуючи фактичні обставини справи, на переконання суду, зазначені два правові висновки також є застосовними у даній справі.

Під час вирішення спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , який виповнився один рік, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, та ту обставину, що дитина не бачила батька, відповідно, не знайома із ним та між ними не встановлений тісний зв`язок як рідних людей. Тому, вочевидь, наразі відсутня особиста прихильність дитини до свого батька.

Під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, судом враховується й висновок опіки та піклування, досліджений під час розгляду справи, зміст якого, на переконання суду, цілком відповідає належному способу захисту.

Обставин, що можуть свідчити про негативний вплив батька на дитину судом не встановлено. Негативних характеристик особи позивача матеріалами справи не підтверджено. Разом з цим, з урахуванням акта обстеження місця проживання ОСОБА_1 за адресою його реєстрації, суд вважає за можливим відвідування житлового приміщення позивача дитиною виключно в присутності відповідачки.

Разом з цим, суд наголошує, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Визначаючи графік зустрічей, суд виключає з нього з урахуванням заявлених позовних вимог святкові дні, крім дня народження дитини Софії (за визначеними судом правилами), та вважає за необхідне мінімізувати час перебування ОСОБА_1 за місцем проживання відповідачки, адже ОСОБА_2 перебуває в іншому шлюбі. Відповідно, протилежні висновки суду можуть спричинити негативний вплив на особисте життя матері дитини та спровокувати конфліктні ситуації, що є неприпустимим. Натомість, за місцем перебування дитини ОСОБА_3 під час хвороби, батьком може бути безпосередньо реалізовано право на відвідування дитини, у час за домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 , протягом двох годин щодоби.

На переконання суду зустрічі батька з дитиною необхідно проводити у присутності матері дитини саме до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, адже за цей час, із врахуванням того, що батько не буде нехтувати часом для спілкування, визначеним судом, між ним та донькою має сформуватись достатній рівень емоційного контакту й довіри.

Щодо забезпечення права позивача на спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку задля забезпечення виконання рішення суду слід зобов`язати відповідачку повідомляти контакті номери телефонів та про їх зміну (її власного, а, після придбання та початку користування засобів комунікації малолітньою ОСОБА_3 , - її засобів зв`язку). Крім того, сторони мають узгодити один із загальнодоступних месенджерів для організації процесу спілкування, за пропозицією відповідачки.

Тому час, місце і періодичність побачень батька (позивача) та дитини ОСОБА_3 суд визначає з урахуванням віку та інтересів належного виховання й розвитку дитини таким чином:

1) у вихідний день, а саме кожної першої та третьої суботи місяця, починаючи з 14-00 години до 18-00 години, у присутності матері ОСОБА_2 , до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а по закінченню цього періоду - без присутності ОСОБА_2 під час зустрічей:

а) з правом ОСОБА_1 відвідування разом з донькою ОСОБА_3 : дитячих розважальних закладів; загальнодоступних громадських місць; культурних та просвітницьких заходів;

б) без права відвідування місця проживання ОСОБА_1 без присутності матері дитини ОСОБА_2 .

При виборі місця проведення зустрічі батька ОСОБА_1 з донькою сторонам у справі необхідно буде враховувати погодні умови та стан здоров`я, режим дня дитини.

Суд вважає за необхідне зобов`язати:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напередодні зустрічі, а саме, у кожну п`ятницю, що передує дню зустрічі, узгоджувати в телефонному режимі між собою місце зустрічі, із врахуванням погодних умов та стану здоров`я, режиму дня дитини.

- ОСОБА_1 в період зустрічей за відсутності матері дитини ОСОБА_2 повідомляти їй про зміну самопочуття дитини донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2) у день народження доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох годин поспіль в день свята або у неділю, що слідує за днем народженням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визначається за погодженням ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , - у присутності матері ОСОБА_2 , до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а по закінченню цього періоду - без присутності ОСОБА_2 під час зустрічей:

а) з правом ОСОБА_1 відвідування разом з донькою ОСОБА_3 в узгоджений день: дитячих розважальних закладів; загальнодоступних громадських місць; культурних та просвітницьких заходів;

б) без права відвідування місця проживання ОСОБА_1 без присутності матері дитини ОСОБА_2 .

При виборі місця проведення зустрічі батька ОСОБА_1 з донькою у зв`язку із вказаним святковим днем (днем народженням дитини) сторонам у справі слід враховувати погодні умови та стан здоров`я, режим дня дитини.

Суд також вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напередодні зустрічі у зв`язку із днем народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджувати в телефонному режимі між собою місце зустрічі, із врахуванням погодних умов та стану здоров`я, режиму дня дитини.

3) у період хвороби дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувати дитину за місцем її фактичного перебування, протягом часу хвороби, не більше, ніж дві години на добу, а саме, в час за погодженням із ОСОБА_2 .

Слід також зобов`язати ОСОБА_2 :

- надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (власний номер телефону, а після придбання власних засобів зв`язку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - її власний номер телефону) та повідомити не менше одного з загальнодоступних месенджерів («Viber», «Telegram» або «WhatsApp»), за допомогою яких він може контактувати з дитиною за наявності відповідної потреби у батька дитини.

- своєчасно (протягом однієї доби) повідомляти ОСОБА_1 про зміну власного номера телефону, а після придбання власних засобів зв`язку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про зміну її власного номеру телефону.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Тому суд наголошує, що участь позивача у вихованні та спілкуванні із донькою, яка постійно проживає з матір`ю ОСОБА_2 , є його невід`ємним правом, забезпечить принцип рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною, відповідно, оцінивши наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, врахувавши інтереси малолітньої дитини та пропозиції органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що спілкування позивача із донькою ОСОБА_3 у визначений судом спосіб в повній мірі відповідатиме інтересам останньої, зокрема, комфортному особистісному розвитку.

Суд наголошує, що таке спілкування не матиме негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому створення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачки повідомляти позивача про зміну місця проживання (перебування) дитини та спільно вирішувати питання виховання дитини, у тому числі, питання освіти та вибір освітніх закладів, факти захворювання та лікування дитини, відпочинку, виїзду за кордон, про від`їзд (обставини й напрямок) дитини за межі міста Запоріжжя, суд зазначає таке:

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

За приписами ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Таким чином, зобов`язання матері дитини повідомляти батька про факти та обставини, пов`язані із дитиною, дійсно не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, натомість, входить до поняття надання інформації про дитину, що є складником контакту з дитиною.

Тому, за відсутності підтвердження тієї обставини, що відповідачка перешкоджала у отриманні інформації позивачем, або не надавала запитувані ОСОБА_1 відомості, суд не вважає порушеним права позивача в цьому контексті та відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

Проте, слід роз`яснити обом сторонам у даній справі обов`язок не приховувати один від одного обставини, пов`язані із життям, здоров`ям та процесом виховання спільної дитини.

Суд наголошує, що найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності, адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

На теперішній час дійсно актуальними є зустрічі з батьком, які повинні відбуватись поступово та систематично, в безпечних умовах та нейтральній території, в присутності особи, якій дитина довіряє (матері), відповідно, почувається безпечно.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20, провадження № 61-16244св21).

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 577/3878/21, пр.№ 61-8759св22).

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

За нормою ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з положеннями ч.1,2,3,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до наведених висновків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виключно у вказаній частині (щодо другої позовної вимоги), у задоволенні першої та третьої позовних вимог суд відмовляє.

Слід наголосити, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задовольняються частково, на відповідачку слід покласти судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1 073,60 гривень, що підлягає стягненню на користь позивача, який сплатив вказану суму за пред`явлення позову до суду за розгляд однієї позовної вимоги немайнового характеру.

Підстав для розподілу інших судових витрат матеріалами справи не підтверджено.

Разом з цим, оскільки в даній позовній заяві заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, у задоволенні двох з яких суд відмовляє, з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 147,20 гривень (1 073,60 гривень *2), який не був сплачений при зверненні до суду.

Задля забезпечення виконання рішення суду необхідно роз`яснити сторонами зміст ч.4 ст.155, ч.3 ст.157, ч.4,5 ст.159 СК України та ч.2 ст.16 Закону України «Про охорону дитинства».

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 95, 128, 133, 141, 174, 178, 211, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 272-273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, орган опіки та піклування виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,- задовольнити частково.

Визначити наступні способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зустрічей:

1) у вихідний день, а саме кожної першої та третьої суботи місяця, починаючи з 14-00 години до 18-00 години, у присутності матері ОСОБА_2 , до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а по закінченню цього періоду - без присутності ОСОБА_2 під час зустрічей:

а) з правом ОСОБА_1 відвідування разом з донькою ОСОБА_3 :

- дитячих розважальних закладів;

- загальнодоступних громадських місць;

- культурних та просвітницьких заходів;

б) без права відвідування місця проживання ОСОБА_1 без присутності матері дитини ОСОБА_2 .

При виборі місця проведення зустрічі батька ОСОБА_1 з донькою сторонам у справі враховувати погодні умови та стан здоров`я, режим дня дитини.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напередодні зустрічі, а саме, у кожну п`ятницю, що передує дню зустрічі, узгоджувати в телефонному режимі між собою місце зустрічі, із врахуванням погодних умов та стану здоров`я, режиму дня дитини.

Зобов`язати ОСОБА_1 в період зустрічей за відсутності матері дитини ОСОБА_2 повідомляти їй про зміну самопочуття дитини донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2) у день народження доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох годин поспіль в день свята або у неділю (цього ж тижня), що слідує за днем народженням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визначається за погодженням ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , - у присутності матері ОСОБА_2 , до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а по закінченню цього періоду - без присутності ОСОБА_2 під час зустрічей:

а) з правом ОСОБА_1 відвідування разом з донькою ОСОБА_3 в узгоджений день:

- дитячих розважальних закладів;

- загальнодоступних громадських місць;

- культурних та просвітницьких заходів;

б) без права відвідування місця проживання ОСОБА_1 без присутності матері дитини ОСОБА_2 .

При виборі місця проведення зустрічі батька ОСОБА_1 з донькою у зв`язку із днем народженням дитини сторонам у справі враховувати погодні умови та стан здоров`я, режим дня дитини.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напередодні зустрічі у зв`язку із днем народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджувати в телефонному режимі між собою місце зустрічі, із врахуванням погодних умов та стану здоров`я, режиму дня дитини.

3) у період хвороби дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувати дитину за місцем її фактичного перебування, протягом часу хвороби, не більше, ніж дві години на добу, а саме, в час за погодженням із ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (власний номер телефону, а після придбання власних засобів зв`язку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - її власний номер телефону) та повідомити не менше одного з загальнодоступних месенджерів («Viber», «Telegram» або «WhatsApp»), за допомогою яких він може контактувати з дитиною за наявності відповідної потреби у батька дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 своєчасно (протягом однієї доби) повідомляти ОСОБА_1 про зміну власного номера телефону, а після придбання власних засобів зв`язку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про зміну її власного номеру телефону.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Роз`яснити сторонам обов`язок не приховувати один від одного обставини, пов`язані із життям, здоров`ям та процесом виховання спільної дитини.

Роз`яснити сторонам у справі, що:

- відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом;

- відповідно до ч.3 ст.157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини;

- відповідно до ч.4,5 ст.159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним; особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини;

- відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, інші члени сім`ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений позивачем, у сумі 1 073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 2 147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, код ЄДРПОУ 37573885, адреса місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34;

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353037, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Шкільна, 5А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 29.04.2024.

Суддя Л.А. Вайнраух