open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/9487/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Васил`євій А.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Якуби Г.О., представника відповідача Сіндєєвої В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.05.2023 № 304 «Про застосування до працівників УПП в Чернігівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.06.2023 № 741о/с «По особовому складу» про звільнення інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП, з дати його звільнення, а саме з 20.06.2023;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.06.2023 до дати постановлення судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що встановлені проведеним службовим розслідуванням обставини у своїй сукупності не дають будь-яких правових підстав для накладення на інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, висновки дисциплінарної комісії, на підставі яких застосовано дисциплінарне стягнення, є безпідставними та необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях, прийняті без врахування всіх обставин, що мають істотне значення для прийняття об`єктивного рішення за результатами службового розслідування. Тому накази начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 26.05.2023 № 304 «Про застосування до працівників УПП в Чернігівській області ДПП дисциплінарних стягнень», в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 20.06.2023 № 741о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції, вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач, будучи зобов`язаними відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги працівника поліції, унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів, 08.03.2023, 20.03.2023, 24.03.2023, 09.04.2023 вчинив дисциплінарні проступки, в частині не складання адміністративних матеріалів, спілкування з громадянами України не державною мовою, не ознайомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності з їх правами та обов`язками, застосування фізичної сили. Стверджує, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія в повному обсязі та об`єктивно з`ясувала всі обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановила вину та ступінь тяжкості дисциплінарного проступку.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій додатково звернув увагу суду на обставини, викладені в позовній заяві. Також заначив, що з аналізу службового розслідування та відповідей, наданих відповідачем на адвокатські запити, вбачається упереджене ставлення керівництва органу до позивача, оскільки будь-яких скарг від громадян не надходило.

У наданих запереченнях відповідач вказав, що твердження позивача про упереджене ставлення керівництва органу є необґрунтованим з тих підстав, що висновки службового розслідування гуртуються на фактичних даних про реальні проступки позивача, які є ознаками дисциплінарного проступку.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті патрульної поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області.

31.03.2023 на розгляд начальнику Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Миколі Прищепі подано рапорт командира роти № 3 батальйону патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Олега Пуда за фактом неналежного виконання службових обов`язків позивачем 08.03.2023, під час відпрацювання виклику, що виразилося у нескладані адміністративних матеріалів відносно особи, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та чіплялася до відвідувачів (т. 1, а.с. 203).

За фактами, викладеними у рапорті капітана поліції ОСОБА_2 , наказом начальника Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції від 31.03.2023 № 62 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (т. 1, а.с. 201-202).

Наказом начальника Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції від 14.04.2023 № 73 строк проведення службового розслідування було продовжено на 15 діб (т. 2, а.с. 26).

27.04.2023 начальником Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Миколаю Прищепою затверджено висновок службового розслідування відносно вчинення дисциплінарного проступку позивачем під час несення служби 08.03.2023 (т. 2, а.с. 27-64).

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що позивач 08.03.2023 під час несення служби в складі наряду «Вікінг-104» у закладі громадського харчування, виявивши чоловіка з явними ознаками алкогольного сп`яніння, який поводився зухвало, нецензурно висловлювався, однак не забезпечив збирання необхідних доказів та складання відповідних адміністративних матеріалів про вчинення особою адміністративного правопорушення.

20.03.2023 позивач здійснюючи службову діяльність допустив спілкування російською мовою, під час складання адміністративних матеріалів, не повною мірою ознайомлював громадян з правами визначеними статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, а також при зверненні до громадян не називав свого прізвища, посади та спеціального звання.

24.03.2023 позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не з`ясував належним чином яке саме правопорушення було вчинене, невірно кваліфікував дії правопорушника, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, невірно зазначив опис обставин, установлених під час розгляду справи та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

09.04.2023 під час несення служби в складі наряду «ВІКІНГ 107» позивач під час реагування на звернення, яке надійшло за номером екстреного виклику поліції « 102», порушуючи вимоги законодавства щодо функціонування української мови як державної, здійснюючи службову діяльність та спілкуючись з ОСОБА_3 , використовував російську мову. Також застосував заходи фізичного впливу стосовно ОСОБА_3 коли порушник не чинив опору.

Дисциплінарна комісія Управління патрульної поліції в Чернігівській області рекомендувала порушити перед начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції ОСОБА_4 клопотання про застосування до інспектора взводу № 1 роти № З батальйону УПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту у вигляді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у недотриманні вимог статей 279, 280, частини другої статті 283 КУпАП, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, частини другої статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 частини першої статті 9, пункту 1 статті 16 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», абзаців другого, третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та відповідно статей 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 8 пункту 2 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС від 27.04.2020 № 357, пункту 9 розділу ІІI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376 та підпунктів 1, 8, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 19.12.2018 № 5611.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 26.05.2023 № 304 «Про застосування до працівників УПП в Чернігівській області ДПП дисциплінарних стягнень» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, невиконання посадових обов`язків, недотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції (т. 2, а.с. 69-70).

Даний вид стягнення реалізований наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 20.06.2023 № 741 о/с «По особовому складу», яким позивача з 20.06.2023 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (т. 2, а.с. 71).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Конституційним принципом є принцип верховенства права який закріплений у статті 8 Конституції України, громадяни здійснюють свої права за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом», а державні органи та їх посадові особи за принципом «дозволено лише те, що прямо визначено законом». Україна визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, дотримується загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.

Так, позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав спеціальний статус працівника поліції, що додатково покладало на нього певні обмеження та обов`язки пов`язані із проходженням служби в поліції. В свою чергу відповідач, як орган державної влади, повинен діяти виключно в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері використання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, звітувати перед роботодавцем за свої протиправні винні дії та понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Для вирішення даної справи підлягає встановленню, зокрема, дотримання відповідачем визначеного законодавством порядку призначення, проведення, оцінки, затвердження висновків службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частини перша, третя та четверта статті 14 Дисциплінарного статуту визначають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовано статтею 26 Дисциплінарного статуту, в якій зокрема, визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

З аналізу викладених норм слідує, що в межах призначеного службового розслідування можуть досліджуватися виключно обставини, які слугували підставою для його призначення. Єдиним випадком перевірки обставин іншого дисциплінарного проступку це його вчинення поліцейським під час проведення відносно нього службового розслідування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (абзац перший пункту 4 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).

З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.

За встановленими обставинами, 31.03.2023 відносно позивача було призначено службове розслідування за рапортом командира роти № 3 батальйону патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Олега Пуда, за фактом неналежного виконання службових обов`язків позивачем 08.03.2023, під час відпрацювання виклику.

Отже, враховуючи вимоги Порядку проведення службових розслідувань, а також видання наказу від 31.03.2023 № 62 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», предметом службового розслідування могли бути тільки події, про які йшлося у вказаному вище рапорті та відносно подій, які виникли після призначення службового розслідування.

Суд зазначає, що важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури проведення службового розслідування та прийняття за наслідками відповідного наказу, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.

За таких обставин, здійснення службового розслідування в частині подій, що мали місце 20.03.2023 та 24.03.2023, відповідно до наказу начальника Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції від 31.03.2023 № 62 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», є незаконним, оскільки виходить за межі призначеного службового розслідування, а встановлені під час проведеного службового розслідування обставини та здобуті докази, не можуть слугувати підґрунтям для дисциплінарної відповідальності позивача.

Стосовно факту порушення службової дисципліни позивачем 08.03.2023.

Відповідач стверджує, що позивач 08.03.2023 під час несення служби в складі наряду «Вікінг-104», здійснюючи реагування на звернення, яке надійшло за скороченим номером « 102», у закладі громадського харчування виявили чоловіка з явними ознаками алкогольного сп`яніння, який поводився зухвало, нецензурно висловлювався, проте не забезпечив збирання необхідних доказів та не застосував передбачених законодавством прав та повноважень з метою складання відповідних адміністративних матеріалів про вчинення особою адміністративного правопорушення.

За приписами частини першої та другої статті 29 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території (частина перша статі 31 Закону України «Про національну поліцію»)

В судовому засіданні, під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів та з пояснень позивача було встановлено, що під час опрацювання виклику в закладі громадського харчування знаходився чоловік, який дивно себе поводив, але персонал та відвідувачі закладу повідомили, що агресивна поведінка з боку чоловіка не проявлялась. У подальшому на вимогу працівників поліції чоловік залишив заклад та пройшов на вулицю з працівниками поліції, які провели з ним профілактичну бесіду.

За таких обставин, суд вважає, що позивач діяв у відповідності до вимог Закону України «Про національну поліцію», застосувавши під час відпрацювання виклику превентивні заходи, а тому твердження відповідача щодо не складання протоколу про вчинене адміністративне правопорушення є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Стосовно факту порушення службової дисципліни позивачем 09.04.2023.

Відповідач стверджує, що 09.04.2023 під час несення служби в складі наряду «ВІКІНГ 107» позивач, під час реагування на звернення, яке надійшло за номером екстреного виклику поліції « 102», порушуючи вимоги законодавства щодо функціонування української мови як державної, здійснюючи службову діяльність та спілкуючись з ОСОБА_3 використовував російську мову. Також застосував заходи фізичного впливу стосовно ОСОБА_3 коли порушник не чинив опору.

У відповідності до вимог пунктів 7, 8 частини першої статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані, зокрема, особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативних актів, документації, діловодства, службової діяльності та спілкування з громадянами України в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями є державна мова.

Суд повністю погоджується та підтримує правову позицію відповідача, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен професійно їх виконувати та застосовувати державну мову під час спілкування з громадянами України.

Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службових обов`язків, а тому звертає увагу на наступне.

За приписами частини другої статті 16 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з особою, яка не розуміє державної мови, працівник органу правопорядку, розвідувального органу, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями може спілкуватися мовою, прийнятною для сторін, а також за допомогою перекладача.

Частиною першою та другою статті 42 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

В судовому засіданні під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів та з пояснень позивача було встановлено, що позивач з громадянином ОСОБА_3 почав спілкуватися державною мовою та у подальшому перейшов на спілкування російською мовою, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не сприймав державну мову.

Громадянин ОСОБА_3 перебував в сильному алкогольному сп`янінні, поводив себе агресивно, нецензурно висловлювався, намагався пошкодити службовий автомобіль.

Після того, як ОСОБА_3 вдарив по службовому автомобілю поліції та спробував відштовхнути поліцейського він впав на землю, тому з метою приведення останнього до свідомості позивач наніс два поплескування по обличчю правопорушника тильною стороною руки зі зверненням «прокинься».

Оцінюючи вказану подію та дії працівника поліції, суд вважає, що вони є правомірними і були направленні на запобігання вчиненню адміністративних правопорушень з боку громадянина ОСОБА_3 .

Дії позивача щодо поплескування по обличчю з метою з`ясування стану громадянина ОСОБА_3 , який впав і можливо знепритомнів, направлені на з`ясування стану його здоров`я та не свідчать про завдання ударів, як наполягає відповідач в судовому засіданні під час дослідження відеозапису.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що в силу вимог статті 42 Закону України «Про національну поліцію», враховуючи протиправні діяння громадянина ОСОБА_3 , позивач уповноважений був застосовувати фізичний вплив (сила).

Факт порушення громадського порядку ОСОБА_3 підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.06.2023 у справі № 3/750/2023/23.

Суд зазначає, що дисциплінарне провадження повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб. Отже, розслідування повинно бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Тобто, в порушення вимог частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, без встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, що призвело до порушення конституційних прав на службу в органах державної влади та на працю, передбачених положеннями статей 38, 43 Конституції України та, в свою чергу, до порушення відповідачем вимог статті 19 Конституції України.

Разом з тим, відповідачем не було наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення службової дисципліни, неналежного виконання службових обов`язків, які відображені у висновку службового розслідування.

Посилання відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 620/8668/23, в якій суд перевірив законність притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 , судом не приймається до уваги, оскільки, згідно приписів частини сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З огляду на вказане, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є неправомірним і непропорційним.

Суд також зазначає, що оскільки висновок службового розслідування та прийнятий на його підставі наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби, таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінлянді» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В зв`язку з цим орган владних повноважень мав належним чином мотивувати, чому прийняв саме таке рішення, і ні як не інше.

Звільнення із служби в поліції, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Так, дійсно визначення виду стягнення належить до дискреційних повноважень, однак таке рішення повинно бути певним чином обґрунтовано.

У пункті 52 Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25 - 26.03.2011) вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Вказане твердження знайшло своє відображення також у рішенні Конституційного суду України від 11.10.2018 № 7-р/2018.

Отже, обґрунтувати таке рішення дискрецією повноважень відповідача неможливо, оскільки законодавець чітко встановлює обставини, що мають безальтернативно бути враховані при притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито заходів щодо об`єктивного та оперативного встановлення обставин, які б доводили вину позивача, оскільки саме проведення розслідування в частині, що стосується позивача, було поверховим та неповним.

За таких обставин, внаслідок не доведення відповідачем належними та допустимими доказами порушення позивачем службової дисципліни, що тягне за собою застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 26.05.2023 № 304 «Про застосування до працівників УПП в Чернігівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині, що стосується старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 20.06.2023 № 741о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

За вказаних обставин, враховуючи, що оскаржуваний наказ від 20.06.2023 № 741о/с «По особовому складу», яким звільнено позивача зі служби в поліції, підлягає скасуванню, а також те, що останнім робочим днем позивача був 20.06.2023, позовна вимога позивача про поновлення його на службі з 20.06.2023 підлягає задоволенню частково, шляхом поновлення позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області з 21.06.2023.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.06.2022 (наступний день після звільнення) по 17.04.2024 (дата винесення рішення про поновлення).

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Згідно абзаців першого та четвертого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як слідує з копії довідки Департаменту патрульної поліції від 29.06.2023 № 1169 розмір середньоденного грошового забезпечення позивача з розрахунку календарних днів становить 718,98 грн. (т. 1, а.с. 106).

Таким чином, стягненню підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.06.2023 по 17.04.2024 в розмірі 217131,96 грн. (302 дні вимушеного прогулу * середньоденне грошове забезпечення 718,98 грн.).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22288,38 грн. (31 днів вимушеного прогулу * середньоденне грошове забезпечення 718,98 грн.) підлягає негайному виконанню.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене та повідомлення представника позивача про намір подати докази про понесені судові витрати відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 26.05.2023 № 304 «Про застосування до працівників УПП в Чернігівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині, що стосується старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 20.06.2023 № 741о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області з 21.06.2023.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.06.2023 по 17.04.2024 в розмірі 217131,96 грн.

В решті позову відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22288,38 грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 25.04.2024 о 14:00 год., в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул.Київська, 23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.04.2024.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ

Джерело: ЄДРСР 118660397
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку