КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/35632/23 Головуючий у І інстанції - Макаренко І.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/7390/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» про визнання наказу незаконним і його скасування та зобов`язання вчинити дії, -

установив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» про визнання наказу незаконним і його скасування та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що понад 21 рік працює на посаді викладача хореографії в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького», з 2018 року має педагогічне звання «викладач-методист».

Наказом директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35-од від 11 вересня 2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року» проведено розподіл попереднього педагогічного навантаження на 2023-2024 навчальний рік.

Згідно вказаного наказу позивачу встановлене тижневе навантаження 6 годин на тиждень, преднавантаження - 0,333 ставки.

Позивач вважає даний наказ незаконним, оскільки це є зміною істотних умов праці, про що, згідно ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідач повинен був повідомити позивача не пізніш як до запровадження таких умов, тобто не пізніше 01 вересня 2023 року, чого зроблено не було.

Зазначає, що з тексту спірного наказу вбачається, що в інших педагогів навантаження є більшим, а позивач не подавав заяву про зменшення педагогічного навантаження, а відтак, у відповідача не було підстав зменшувати педагогічне навантаження позивачу.

Просив суд, визнати незаконним та скасувати наказ директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35-од від 11 вересня 2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року».

Зобов`язати відповідача затвердити позивачу тижневе навантаження в розмірі 18 годин на тиждень, преднавантаження - 1 ставка на 2023-2024 навчальний рік, зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату заробітної плати позивачу з розрахунку тижневого навантаження в розмірі 18 годин на тиждень, преднавантаження - 1 ставка, починаючи з 01 жовтня 2023 року по дату ухвалення рішення, та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що він працює на посаді викладача хореографії в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» понад 21 рік.

Рішенням атестаційної комісії 3-го рівня Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради від 16 квітня 2018 року присвоєно педагогічне звання «викладач-методист».

ОСОБА_1 має спеціальні за дипломом педагог-балеттмейстер, є заслуженим працівником культури Удмуртської Республіки.

Згідно атестаційного листа від 02 березня 2018 року ОСОБА_1 володіє інноваційними та освітніми методиками, активно їх використовує та поширює в професійному середовищі.

Один із найдосвідченіших викладачів школи.

Має високий рівень загальної та професійної культури.

Досвід його роботи відомий та узагальнюється в Україні.

Неодноразово відзначався грамотами Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини ШРДА.

Українською мовою володіє в межах, необхідних для виконання професійних обов`язків.

Згідно наказу директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35-од від 11 вересня 2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року» затверджено тижневе навантаження ОСОБА_1 в розмірі 6 годин на тиждень, педнавантаження - 0,333 ставки.

Позивач вважає, що вказаним наказом незаконно зменшене тижневе навантаження до 6 годин на тиждень, педнавантаження - 0,333 ставки.

18 вересня 2023 року представник позивача надіслав адвокатський запит з приводу причин зменшення позивачу викладацького навантаження з 18 до 6 годин на тиждень.

20 вересня 2023 року представник позивача отримав відповідь на адвокатський запит, в якому відповідач посилається на неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків та на скорочення кількості класів в 2023 році.

Вважає, що вказана відповідь є необґрунтованою, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Відповідач порівнює кількість класів з 2020 роком, а не попереднім 2022 роком.

Так, позивачу в 2023 році було скорочено кількість уроків порівняно 2022 роком, а не порівняно 2020 роком, тому відповідач міг би обґрунтовувати наявність підстав для скорочення кількості уроків позивача лише у разі зменшення кількості класів в порівнянні з попереднім роком, а не два роки назад.

Судом першої інстанції не було надано жодної оцінки даному доводу позивача.

Крім того, належних доказів про зміну кількості класів матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що доведення спірного наказу до відома позивача є належним повідомленням про зміну умов праці, так як даний наказ був прийнятий 11 вересня 2023 року, а умови праці змінені з 01 вересня 2023 року, що є грубим порушенням вимог ст. 32 КЗпП України.

З тексту спірного наказу також вбачається, що в інших педагогів навантаження є більшим за ставку, а тому зменшення позивачу кількості уроків до 0,33 ставки за наявності в інших педагогів 1,33 ставки свідчить про упередження та несправедливе ставлення відповідача до позивача та безпідставне намагання поставити позивача в умови, за яких він буде вимушений взагалі звільнитись з роботи.

Позивач не подавав заяву про зменшення педагогічного навантаження, про його зменшення позивача не було повідомлено 01 вересня 2023 року, а відтак, у відповідача не було підстав зменшувати педагогічне навантаження позивачу.

Просив, скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На вказану апеляційну скаргу Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що Порядок організації діяльності мистецьких шкіл сфери культури, що є закладами спеціальної мистецької освіти, які надають початкову мистецьку освіту, визначається Положенням про мистецьку школу, затверджений наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року №686, зареєстрованим в Мінюсті 03 вересня 2018 року №1004/32456.

Відповідно до п. 1 розділу 5 зазначеного Порядку, формування контингенту учнів, комплектування навчальних груп та інших творчих об`єднань у мистецькій школі здійснюється у період з 01 до 15 вересня, що є робочим часом викладача.

Так, перевірка наявного контингенту учнів, розподіл по групах та затвердження обсягу педагогічного навантаження відповідачем здійснювалась на засіданні педагогічної ради 08 вересня 2023 року, про що було складено відповідний Протокол №1, на якому був присутній, у тому числі, позивач.

На педагогічній раді заступник директора зазначила про складну ситуацію з набором учнів, що негативно позначається на обсягах педагогічного навантаження та оголосила результати розподілу годин станом на 1 вересня, а також було зачитано проект наказу про педагогічне навантаження та зазначено, що в ньому враховані зміни у навантаженні, продиктовані суттєвим зменшенням контингенту учнів та про формування нових груп на всіх відділах і відділеннях.

Одночасно, голова педради звернувся до педагогічного колективу з проханням про ознайомлення до 13 вересня 2023 року та поставити підписи у наказі про затвердження педнавантаження.

У подальшому, відповідачем 11 вересня 2023 року затверджено наказ №35-од «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року, а 14 вересня 2023 року заступницею директора з навчально-методичної роботи Заболотною Н.М. , головою Ради школи Мусатовою Т.В. та ОСОБА_3 складено Акт №02 про відмову ОСОБА_1 підписатися в наказі №35-од від 11 вересня 2023 року.

Таким чином, зменшення навантаження відбулося у зв`язку із зменшенням контингенту учнів, про що доведено було до педагогічного колективу школи та повідомлено, у тому числі, ОСОБА_1 про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року, яке затверджено відповідним наказом Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» за №35-од від 11 вересня 2023 року, у розумінні ст.ст. 32, 103 КЗпП України та ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Крім цього, зазначив, що відповідно до п. 3.3 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом КДШД №5 імені Л. Ревуцького, схваленого загальними зборами трудового колективу КДШД №5 імені Л. Ревуцького, педагогічне навантаження встановлюється з урахуванням якості навчально-виховної роботи працівника.

На хореографічному відділенні школи викладають чотири викладачі, зокрема: Остапенко Т.Ю. , Михайлова Л.О. , Калініна Т.В. та ОСОБА_1 .

Класичний танець викладають усі викладачі окрім Калініної Т.В .

Викладач Остапенко Т.Ю. викладає класичний танець у 4 класі (елементарний підрівень) та в 3 класі (базовий підрівень).

У кожному класі по 8 учнів та встановлено по 2 години на тиждень.

У викладача Михайлова Л.О. передбачено викладання дві години на тиждень у 1 класі (базовий підрівень) 6 учнів, а у ОСОБА_1 визначено викладання 2 годин на тиждень у 5 класі (базовий рівень) у якому 7 учнів.

Розрахунок годин класичного танцю на школу здійснюється з урахуванням груп у школі, у відповідності до Типової навчальної програми з навчальної дисципліни «Класичний танець» середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, клас класичного танцю, затвердженої Державним науково-методичним центром змісту культурно-мистецької освіти Міністерства культури та інформаційної політики України та схваленої Науково-методичною радою Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти, Протокол №1 від 18 лютого 2022 року.

В свою чергу, викладачі Остапенко Т.Ю. та Михайлова Л.О. окрім класичного танцю та викладач Калініна Т.В. викладають у школі учням ще й інші предмети по яких ОСОБА_1 не має відповідної кваліфікації та не може їх викладати, а тому природньо, кількість годин та педнавантаження за тиждень у викладачів хореографічного відділення різняться.

Враховуючи зазначене, зменшення навантаження позивачу відбулося з об`єктивних причин, а саме зменшення кількості контингенту учнів, які навчаються в школі, про що було належним чином доведено до відома педагогічному колективу школи, у тому числі ОСОБА_1 та у відповідності до вимог ст. 103 КЗпП України, а відтак дії відповідача по прийнятті наказу тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу є правомірним.

Просив залишити рішення Шевченківського районного суду від 18 січня 2024 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із витягу з наказу директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35-од від 11 вересня 2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року», проведено розподіл попереднього педагогічного навантаження на 2023-2024 навчальний рік.

Зазначений наказ містить відмітку про погодження головою ПК Ю. Омельченко.

Матеріали справи місять відповідь директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» В. Візнюка на адвокатський запит №18/09/2023-151 від 18 вересня 2023 року, згідно якого запитувачу повідомлено, що у 2023-2024 навчальному році, з об`єктивних причин, набір учнів менший ніж у попередні роки, було набрано лише одну групу першокласників.

Через неможливість сформування повноцінні групи 2 класу базового підрівня та 3 класу елементарного підрівня було втрачено значну кількість навчальних годин.

Скорочення педнавантаження відбулося у всіх без винятку викладачів хореографії.

При винесенні наказу підприємство спиралося на положення ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про зміну умов праці.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі того, що зміна педагогічного навантаження ОСОБА_1 у Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» викликана зменшенням кількості класів, що розцінювалось судом як об`єктивні передумови для змін в організації виробництва і праці, які не залежать від дій чи бездіяльності керівника навчального закладу.

У той же час, зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як наслідок, - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

З урахуванням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Доводи позивача про персональне неповідомлення його про зміну істотних умов праці не пізніше ніж 01 вересня 2023 року, суд першої інстанції не взяв до уваги, оскільки сам оспорюваний наказ виданий лише 11 вересня 2023 року, при цьому жоден нормативно-правовий акт не передбачає вимоги до форми та змісту повідомлення про зміну істотних умов праці, а тому суд вважав, що ознайомлення з наказом №35-од від 11 вересня 2023 року є належним повідомленням ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці.

Проте, з висновками суду першої інстанції колегія суддів у повній мірі погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на наступне.

За змістом ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно діючого трудового законодавства України, переведення працівника на неповний робочий день або тиждень можливо у двох випадках: у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (ст. 32 КЗпП України) та за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (ст. 56 КЗпП України).

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

Тобто, ОСОБА_1 про зміну умов праці відповідач повинен був повідомити не пізніше 01 вересня 2023 року, чого зроблено не було.

Посилання ж відповідача на підзаконні нормативні акти є необґрунтованим, так як закон має вищу юридичну силу і саме норми ст. 32 КЗпП України мають застосовуватись в даному випадку.

Згідно ст. 56 КЗпП України, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Позивач не подавав заяву про зменшення педагогічного навантаження, про його зменшення позивача не було повідомлено 01 вересня 2023 року, а відтак у відповідача не було підстав зменшувати педагогічне навантаження позивачу.

У відповідності до п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Отже, зменшення навантаження позивачу відбулося із порушенням встановленого законодавством порядку, а відтак дії відповідача по видачі такого наказу є неправомірними і останній підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

З огляду на ту обставину, що відповідач з порушенням норм трудового законодавства видав незаконний наказ, відповідачем фактично в односторонньому порядку було прийнято рішення про зміну оплати праці позивача, що має наслідком погіршення умов, встановлених діючим законодавством.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

З урахуванням встановлених обставин справи, підтверджених доказами, наданими сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також з урахуванням вищенаведених норм матеріального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, а саме: визнання незаконним та скасування наказу директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35/од від 11.09.2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023 - 2024 навчального року» в частині затвердження тижневого навантаження ОСОБА_1 в розмірі 6 годин на тиждень, педнавантаження - 0,333 ставки та зобов`язання Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» здійснити донарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з розрахунку тижневого навантаження в розмірі 14 годин на тиждень починаючи з 01 жовтня 2023 року по 16 квітня 2024 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі.

Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає докази, надані відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи, оскільки ним не обґрунтована неможливість подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів ухвалила нове рішення про часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4026 грн та витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 4300 грн.

Керуючись ст.ст. 367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2024 року скасувати і постановити по справі нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» №35/од від 11.09.2023 року «Про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023 - 2024 навчального року» в частині затвердження тижневого навантаження ОСОБА_1 в розмірі 6 годин на тиждень, педнавантаження - 0,333 ставки.

Зобов`язати Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» здійснити донарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з розрахунку тижневого навантаження в розмірі 14 годин на тиждень починаючи з 01 жовтня 2023 року по 16 квітня 2024 року.

Стягнути з Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» на користь ОСОБА_1 4026 гривень сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 4300 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді С.О. Журба

Т.О. Писана