КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Київ № 320/11595/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтопломережа" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство теплових мереж «Яготинтепломережа» (далі також позивач, КПТМ «Яготинтепломережа») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі також відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення податкового органу від 31.05.2022 № 9/10-36-13-05-27.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення від 31.05.2022 № 9/10-36-13-05-27 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України та без урахування тієї обставини, що КПТМ «Яготинтепломережа» сплатило податкову заборгованість у розмірі 1 806 683,66 грн., присуджену до стягнення (з розстроченням сплати) на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у справі № 810/4643/18. Крім того, позивач вважає оскаржуване рішення безпідставним, оскільки зі змісту останнього не вбачається за можливе встановити суму податкового боргу та його склад, що підлягає стягненню за таким рішенням, а також нормативну підставу для його прийняття а саме конкретний абзац пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України. .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 відкрито провадження у справі № 320/11595/22 за вказаним позовом, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, суд в зазначеній ухвалі визначив сторонам строк для подання процесуальних документів (зокрема, відзиву на позов), витребував від відповідача належним чином засвідчену копію інтегрованої картки платника податків КП «Яготинтепломережа» з 2015 року та відомості про зарахування податкового кредиту за період з липня 2015- 13грудня 2022 року на електронний рахунок адміністрування ПДВ, який відкритий в Державній казначейській службі.

У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та відзив до суду не подав. Від відповідача до суду надійшли витребувані засвідчені витяги з інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість (код платежу 14010100) за 2015 2022 роки. При цьому, оскільки судом не встановлювався строк щодо подачі витребуваних документів відстуні підстави для його поновлення.

Розглянувши подані учасниками справи документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство теплових мереж «Яготинтепломережа» (код ЄДРПОУ - 24223294) зареєстроване як юридична особа, засновником якого є Яготинська міська рада, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

31.05.2022 керуючись нормами п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України заступник начальника Головного управління ДПС у Київській області прийняв рішення за № 9/10-36-13-05-27 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. За змістом цього Рішення відповідачем вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа» шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

За даними поданого відповідачем на вимогу суду витягу з інтегрованої картки платника податку на додану вартість - КПТМ «Яготинтепломережа» за 2022 рік станом на 31.05.2022 за комунальним підприємством обліковується податковий борг у сумі 7 016 739,01 (з них недоїмка - 6 680 490,42 грн., залишок несплаченої пені 336 249,00 грн.), який виник у зв`язку з несплатою як здійснених контролюючим органом донарахувань за актами перевірок, так самостійно задекларованих платником грошових зобов`язань у податкових деклараціях.

Не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю такого рішення, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється ст. 95 - 99 ПК України.

Так, п. 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 цього Кодексу).

Наведені норми узгоджуються із приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України, за якими у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як було повідомлено позивачем у позовній заяві та вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, за наслідками звернення податкового органу (Головного управління ДФС у Київській області) до Київського окружного адміністратвиного суду із позовом про стягнення з КПТМ «Яготинтепломережа» податкового боргу у розмірі 1 806 683,66 грн., було ухвалено рішення від 15.02.2019 у справі № 810/4643/18 про задоволення позову. Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністратиного суду від 26.06.2019 та набрало законної сили.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у справі № 810/4643/18 встановлено, що податковий орган надіслав КПТМ «Яготинтепломережа» податкову вимогу форми «Ю2» від 14.01.2002 №2/64 на суму 2 854,51 грн., податкову вимогу форми «Ю2» від 19.02.2003 №2/57 на суму 22 972,75 грн. та податкову вимогу форми «Ю» від 28.03.2018 №59878-51 на суму 1 934 032,67 грн., та що такі податкові вимоги були отримані комунальним підприємством.

За даними поданих відповідачем до матеріалів справи витягів з інтегрованої картки платника податку на додану вартість (позивача) за 2015 2022 роки вбачається, що упродовж вказаного періоду за КПТМ «Яготинтепломережа» безперервно обліковувався податковий борг з динамікою переважно до збільшення його розміру.

Відповідно до норм п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Водночас згідно із абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. При цьому право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника (тобто без попереднього звернення до суду ) виникає у контролюючого органу у разі:

- якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень,

- не сплачується самостійне узгоджене грошове зобов`язання, визначене платником у поданій податковій звітності, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім граничного строку сплати зобов`язання, та водночас

- відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Крім того, з аналізу наведеної норми слідує, що погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу здійснюється шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або безготівкових коштів з рахунків такого платника у банках.

Дослідивши текст оскаржуваного рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу суд дійшов висновку, що останнє прийняте відповідачем з посиланням на приписи п. 95.5 ст. 95 ПК України.

Разом з тим, цим Рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа» шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків не тільки у банках, а також в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах. Таким чином, крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках контролюючим органом вирішено реалізувати погашення усієї суми податкового боргу позивача ще й шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

У контексті наведеного суд зауважує, що нормами п. 95.5 ст. 95 ПК України не передбачено погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

До того ж суд зазначає, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.

У свою чергу згідно зі ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

За змістом ст. 338 Господарського кодексу України кооперативний банк - це банк, створений суб`єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об`єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності.

Між тим, згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

Отже, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.

Окрім того, суд зазначає, що Рішення № 9/10-36-13-05-27 від 31.05.2022 не містить розміру податкового боргу позивача, що підлягає стягненню, його склад та періоду його виникнення, що свідчить про необгрунтованість прийнятого рішення. Разом з тим, виходячи зі змісту норми абз. 3 п. 95.5 ст. 95 ПК України, основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є саме виникнення податкового боргу в результаті несплати (несвоєчасної сплати) платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов`язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню.

Проте зі змісту наявних у матеріалах справи витягів з інтегрованої картки платника податку на додану вартість можна дійти висновку, що облікована відповідачем за позивачем сума податкового боргу та, яку за оскаржуваним Рішенням вирішено стягнути з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в інших фінансових установах, сформована не лише за рахунок несплачених задекларованих у поданих податкових деклараціях грошових зобов`язань, а й у зв`язку із непогашенням (сплатою) грошових зобов`язань, що були визначені платнику за результатами проведених перевірок.

Таким чином, у даному випадку судом встановлено, а відповідачем не доведено протилежного, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для прийняття у позасудовому порядку рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу в порядку, встановленому п. 95.5 ст. 95 ПК України. Наведене у свою чергу свідчить про вихід податкового органу за межі наданих йому законом повноважень та, відповідно про невідповідність оскаржуваного Рішення критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому таке рішення відповідача підлягає скасуванню як протиправне.

У силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного висновку, як акта індивідуальної дії, оскільки такий прийнято суб`єктом владних повноважень (відповідачем) з перевищенням наданих йому чинним законом повноважень, що є достатньою підставою для його скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного документу від 12.12.2022 № 460, КМТП «Яготинтепломережа`и під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 2 481,00 грн. Враховуючи наведене та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат по оплаті судового збору у зазначеній сумі коштів повністю.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.05.2022 № 9/10-36-13-05-27.

3. Стягнути на користь Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (код ЄДРПОУ 24223294, адреса: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. 1 Травня, 1) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5 а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.