ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа №921/647/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддівВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Хоростківської міської ради б/н від 13.02.2024 року (вх. №01-05/510/24 від 19.02.2024 року)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року (суддя Ю.О. Чопко; повний текст рішення складено 24.01.2024 року)

у справі № 921/647/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (надалі ТзОВ "ГК "Нафтогаз України")

до відповідача: Хоростківської міської ради

про стягнення 218725,12 грн основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовними заявами до Хоростківської міської ради: 1) у справі №921/647/23 про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 218725,12 грн. (за зобов`язаннами листопада 2022 року); 2) у справі №921/648/23 про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 29 686,11 грн. (за зобов`язаннями листопада 2021 року); 3) у справі №921/684/23 про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 445,21 грн. (за зобов`язаннями липня-вересня 2022 року).

Позовні вимоги у цих справах мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасних розрахунків із позивачем за спожитий природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожитий природній газ.

Відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2023 року об`єднано справи №921/647/23, №921/648/23 та №921/684/23 в одне провадження з присвоєнням номера - № 921/647/23.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року у справі №921/647/23 (з врахуванням додаткового рішення від 21.02.2024 року) задоволено позов ТзОВ "ГК "Нафтогаз України". Стягнуто з Хоростківської міської ради на користь ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" 188 836 грн. 81 коп. основного боргу, 43 832 грн. 18 коп. пені і 3 381 грн. 68 коп. 3% річних, 12805 грн. 17 коп. інфляційних нарахувань і 8648 грн 88 коп. витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"/оператора ГТС, позивач являвся постачальником природного газу відповідачу у спірні періоди на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" та передав природний газ відповідачу за вказані періоди обсягом 3,87693 тис.м3, вартістю 188836,81 грн, які вказані у первинних документах актах приймання передачі природного газу. Здійснивши фактичне споживання газу у періоди з 09.11.2021 по 30.11.2021, з 01.11.2021 по 26.11.2021, з 02.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 відповідач, з урахуванням даних Інформаційної платформи, визнав дію договору з позивачем у цей проміжок часу та дійшов висновку про те, що вимоги про примусове стягнення з відповідача боргу в сумі 188 836,81 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані. Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 03.01.2023 по 30.06.2023 становить 41 337,82 грн; за період 01.01.2022 по 30.06.2023 становить 2 412,67 грн; за період 01.09.2022 по 30.06.2023 становить 21,33 грн; за період 01.10.2022 по 30.06.2023 становить 32,99 грн; за період 01.11.2022 по 30.06.2023 становить 27,37 грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки суми пені, суд прийняв їх як правомірні та обґрунтовані. Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки річних та інфляційних втрат, і зазначив, що такі є вірними, тому задовольнив вимогу про стягнення 12 805,17 грн інфляційних нарахувань та 3 381,68 грн 3% річних від прострочених сум в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Зазначає, що відповідач не отримував від позивача належним чином складені договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», акт приймання передачі природного газу та рахунок на оплату із зазначенням дати їх складення, а тому не мав законних підстав для проведення оплати. Заявляє про те, що позивачем не долучено доказів оприлюднення на своєму сайті ціни природного газу, за якою проведено нарахування плати за використаний природний газ для відповідача та не обгрунтовано підставу зміни ціни, що суперечить умовам Типового договору. Також зазначає, що позивачем не дотримано вимог пункту 6 розділу IV Правил та не долучено доказів оприлюднення на своєму сайті інформації відповідно до пункту 6 розділу IV Правил, а тому відповідач не мав можливості своєчасно вжити заходів для реєстрації юридичних зобов`язань згідно Бюджетного кодексу України та проведення подальшої оплати за використаний природний газ. Звертає увагу суду на те, що не отримував рахунок на оплату природного газу, а тому, на його думку, позивач безпідставно стверджує, що відповідач прострочив оплату за використаний природний газ згідно договору, а також відсутні підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, відмовити в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника. Звертає увагу на те, що обсяг спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Зазначає, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору. Обов`язок оформлення та надсилання акта приймання-передачі покладено саме на відповідача, а відтак стороні було відомо про спожиті обсяги, отже, твердження про неможливість здійснення оплати з причини не інформованості безпідставне. Позивач заявляє, що факт поставки та наявності заборгованості за спожитий природний газ підтверджено матеріалами справи. Також позивач зазначає про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, при цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Просить залишити апеляційну скаргу Хоростківської міської ради без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року без змін.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №921/647/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, І.Б. Малех.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою у справі №921/647/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив, що 27.02.2024 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 року доставлено до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд».

На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Хоростківської міської ради на судове рішення у справі №921/647/23, яке є предметом оскарження.

Обставини справи

За обставинами цієї справи, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює ліценційне постачання природного газу на території України відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки, як переможця конкурсу.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236, зокрема, пунктом 41-8 , яким зобов`язано акціонерне товариство Магістральні газопроводи України, товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем, з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року: « 1) забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником».

Відповідач у справі № 921/647/23 є бюджетною установою в значенні пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України.

Постановою НКРЕП від 30.09.2015 року №2501 (з наступними змінами) затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії».

За змістом пункту 1.1. цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник).

Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

У відповідності до пункту 3.1. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За змістом пункту 4.1. договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно пункту 4.2. договору об`єм постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/ Оператора ГТС за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3. Договору).

У відповідності до пункту 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За змістом підпункту 1 пункту 5.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5.2. договору споживач зобов`язується укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ або доовір транспортування природного газу з Оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільчої системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта споживача.

У відповідності до підпункту 5 пункту 5.2. договору споживач зобов`язується знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомити ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з пунктом 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №ТОВВИХ-23-10089 від 26.07.2023 року повідомило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" у період з 09.11.2022 року по 30.11.2022 року.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТзОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме: з 09.11.2022 року по 30.11.2022 року становить 2,68800 тис.м3.

Згідно інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U зазначена Хоростківська міська рада.

На підтвердження факту виконання умов вищевказаного договору щодо постачання природного газу Хоростківській міській раді позивачем долучено копію акта приймання - передачі природного газу №15598 на суму 168 584,42 грн.

Також, ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №ТОВВИХ-22-10682 від 04.10.2022 року повідомило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" "ГК "Нафтогаз України" у період з 01.11.2021 року по 26.11.2021 року.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТзОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме: з 01.11.2021 року по 26.11.2021 року становить 1 185,93 м3.

Згідно інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U зазначена Хоростківська міська рада.

На підтвердження факту виконання умов вищевказаного договору щодо постачання природного газу Хоростківській міській раді позивачем долучено копію акта приймання - передачі природного газу№22987 на суму 19 923,62 грн.

Також, ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №ТОВВИХ-23-10089 від 26.07.2023 року повідомило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоди з 02.07.2022 року по 30.08.2022 року, 01.09.2022 року по 30.09.2022 року.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТзОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме: з 02.07.2022 року по 31.07.2022 року становить 0,00100 тис.м3, з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року становить 0,00100 тис.м3, з 02.09.2022 року по 30.09.2022 року становить 0,00100 тис.м3.

Згідно інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U зазначена Хоростківська міська рада.

На підтвердження факту виконання умов вищевказаного договору щодо постачання природного газу Хоростківській міській раді позивачем долучено копію актів приймання - передачі природного газу№10389 на суму 86,03 грн, №11321 на суму 132,34 грн та №12296 на суму 110,40 грн, а всього 328,77 грн.

ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" оприлюднив на своєму сайті інформацію щодо ціни на природний газ для споживачів, які є бюджетними установами, закладів охорони здоров`я державної власності та закладів охорони здоров`я комунальної власності. Згідно наведеної інформації, така ціна становила: у період з 01.10.2021 року по 30.11.2021 року 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; з 01.12.2021 року і надалі ціна розраховувалась відповідно до формули п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021).

На підставі цього позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.11.2021 року по 30.11.2021 року та виставив відповідачу рахунок №35725 на суму 19 923,62 грн.

За період з 10.11.2022 року по 30.11.2022 року позивач визначив вартість поставленого природного газу та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №32473 на суму 168 584,42 грн; в цьому ж рахунку зазначено сальдо (борг) на 10.12.2022 року у сумі 188 836,81 грн.

За періоди з 02.07.2022 року по 31.07.2022 року ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" виставлено рахунки Хоростківській міській раді №21467 на суму 86,03 грн; у цьому ж рахунку зазначено сальдо (борг) станом на 10.08.2022 року у сумі 20 009,65 грн.

За періоди з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" виставлено рахунки Хоростківській міській раді №23382 на суму 132,34 грн; у цьому ж рахунку зазначено сальдо (борг) станом на 10.09.2022 року у сумі 20 141,99 грн.

За періоди з 02.09.2022 року по 30.09.2022 року виставлено рахунки №25727 на суму 110,40 грн; у цьому ж рахунку зазначено сальдо (борг) станом на 10.10.2022 року у сумі 20 252,39 грн.

26.07.2022 року ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" направило Хоростківській міській раді вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії» №119/4.3-9958-2022 від 26.07.2022 року, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору в частині оплати вартості отриманого природного газу стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на: вільний вибір постачальника; отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником; отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до абзацу 2, 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено абзацом 4 пункту 1 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Пунктом 1 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортних систем визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з положеннями пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортних систем з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

В ході розгляду справи суд встановив, що листами №ТОВВИХ-23-10089 від 26.07.2023 року, №ТОВВИХ-22-10682 від 04.10.2022 року та №ТОВВИХ-23-10089 від 26.07.2023 року ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у періоди з 09.11.2021 року по 30.11.2021 року, з 01.11.2021 року по 26.11.2021 року, з 02.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а саме: з 09.11.2021 по 30.11.2021 - 2,68800 тис.м3; з 01.11.2021 по 26.11.2021 - 1,18593 тис.м3; з 02.07.2022 по 31.07.2022 - 0,00100 тис.м3; з 01.08.2022 по 30.08.2022 - 0,00100 тис.м3; з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 0,00100 тис.м3.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

З наведеного, апеляційний господарський суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що, здійснивши фактичне споживання газу у періоди з 09.11.2021 по 30.11.2021, з 01.11.2021 по 26.11.2021, з 02.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 відповідач, з урахуванням даних Інформаційної платформи, визнав дію договору з позивачем у цей проміжок часу.

Позивач здійснював постачання природного газу відповідачу у спірні періоди на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" та передав природний газ відповідачу за вказані періоди обсягом 3,87693 тис.м3, вартістю 188836,81 грн, які вказані у первинних документах актах приймання передачі природного газу.

Судом встановлено, що ТзОВ "ГК "Нафтогаз України" оприлюднив на своєму сайті інформацію щодо ціни на природний газ для споживачів, що є бюджетними установами, закладів охорони здоров`я державної власності та закладів охорони здоров`я комунальної власності. Згідно наведеної інформації, така ціна становила: у період з 01.10.2021 року по 30.11.2021 року 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ; з 01.12.2021 року і надалі ціна розраховувалась відповідно до формули п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021).

Позивач визначив вартість поставленого природного газу та направив на адресу відповідача рахунки на оплату поставленого природного газу (про що зазначено вище), які не були оплачені.

З урахуванням вищеописаних правових норм та обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції законно й обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті за спожитий природний газ в загальному розмірі 188 836,81 грн.

Щодо пені

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 03.01.2023 по 30.06.2023 становить 41 337,82 грн; за період 01.01.2022 по 30.06.2023 становить 2 412,67 грн; за період 01.09.2022 по 30.06.2023 становить 21,33 грн; за період 01.10.2022 по 30.06.2023 становить 32,99 грн; за період 01.11.2022 по 30.06.2023 становить 27,37 грн.

Розглянувши надані позивачем розрахунки сум пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності обрахування пені та задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Апеляційний господарський суд перевірив розрахунки річних та інфляційних втрат у цій справі, вважає, що такі є вірними, тому оскаржене рішення суду першої інстанції (з урахуванням додаткового рішення від 21.02.2024 року) в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 12 805,17 грн інфляційних нарахувань та 3 381,68 грн - 3% річних від прострочених сум підлягає залишенню без змін.

Скаржник не підтвердив належними доказами своїх аргументів про те, що не отримував від позивача належним чином складених договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», актів приймання передачі природного газу та рахунків на оплату із зазначенням дати їх складення. Ці твердження жодним чином не впливають на надану судом правильну правову оцінку спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року у справі №921/647/23.

За приписами частин 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 8, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Хоростківської міської ради б/н від 13.02.2024 року (вх. № 01-05/510/24 від 19.02.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 15.01.2024 року у справі № 921/647/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех