Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

04.01.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" про :

- визнання недійсною додаткової угоди до Договору № 334 від 07.12.2022, укладеного між Відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВА";

- визнання недійсним пункту 2.2 розділу 2 "Ціна договору" договору поставки № 334 від 07.12.2022, укладеного між Відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВА", в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 43 333,50 грн;

- стягнення 43 333,50 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 справу № 917/45/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 08.01.2024 позовну заяву Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури вх. № 47/24 від 04.01.2024 залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

18.01.2024 від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 705), недоліки позовної заяви усунено в строк та у спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 22.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив дату підготовчого засідання на 22.02.2024 на 09:00.

У судовому засіданні 22.02.2024 року оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 14.03.2024 року до 09:00.

У судовому засіданні 14.03.2024 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.04.2024 року на 09:00.

Суд ухвалою від 14.03.2024 повідомив Відділ освіти та молоді Котелевської селищної ради про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.04.2024 року на 09:00.

У судовому засіданні 11.04.2024 року під час розгляду справи по суті представник прокуратури на позовних вимогах наполягав, представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 11.04.2024 року проведено судові дебати.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 11.04.2024 року суд після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, коли буде підписано повний текст судового рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відділом освіти була складена тендерна документація щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару за предметом Дк 021:2015, код 31120000-3 Генератори (генератори дизельні) згідно Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Дана тендерна документація затверджена рішенням уповноваженої особи Протоколом № 5 від 18.11.2022.

Згідно п. 1.1 розділу "Оцінка тендерної пропозиції" Тендерної документації, єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ (т. 1, а.с. 34).

Відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради (далі - відділ освіти) на вебпорталі публічних закупівель "prozorro.gov.ua" 18.11.2022 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UА-2022-11-18-001576-а - Генератори (Генератори дизельні) з прогнозованою сумою закупівлі 270 тис. грн.

Джерело фінансування закупівлі, згідно річного плану закупівель - місцевий бюджет.

ТОВ "КВА" надало Відділу освіти тендерну пропозицію вих № К5625 від 25.11.2022 (т. 1, а.с. 77-78). У п. 12 даної пропозиції зазначено : найменування товару Дизельний генератор НМ6000LНЕ (одна фаза); кількість 3 шт; ціна з одиницю 86 667,00 грн; сума 260 001,00 грн; ПДВ 20% 43 333,50 грн; Всього з ПДВ 260 001,00 грн.

На підставі протоколу № 7 від 30.11.2022 розкриття тендерних пропозицій визначено переможця процедури закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю "КВА" (далі - ТОВ "КВА").

07.12.2022 між Відділом освіти та ТОВ "КВА" укладено Договір № 344 від 07.12.2022 (далі Договір, т. 1, а.с. 60-63).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар - Дизель-генераторна установка (згідно ДК 021:2015 31120000-3 - генератори (далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору та здійснити відповідну оплату (п. 1.1 Договору);

- загальна вартість товару, що постачається, визначається в Специфікації, що є невід`ємною частиною (п. 2.1. Договору);

- загальна сума договору складає 260001,00 грн з ПДВ (п. 2.2. Договору);

Згідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору, т. 1, а.с. 64) передбачено поставку 3 дизельних генераторів НМ 6000LНЕ (одна фаза). Ціна за одиницю товару складає 72 222 грн без ПДВ, 86 667 грн з ПДВ. Загальна сума товару складає 260 001 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ 43 333,50 грн). Дана специфікація підписана представниками Відділу освіти та відповідача і скріплена печатками сторін.

Крім того, 07.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої, керуючись п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зміна ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або пільг з оподаткування) сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару на 14 444, 50 грн без ПДВ. Ціна договору складає 260 001,00 грн без ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди до Договору стала постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260 (набрала чинності 11.11.2022) "Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита" та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1261 "Про внесення змін до пункту 3 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Копією видаткової накладної №А00000177 ВФД 16.12.2022 року підтверджується, що ТОВ "КВА" поставлено обумовлений Договором товар на суму 260 001,00 грн, який прийнято Замовником без зауважень (т. 1, а.с. 196).

16.12.2022 року сторонами складено Акт прийому-передачі товару №А00000177 на суму 260 001,00 грн (т. 1, а.с. 197).

Відповідно до платіжних доручень №718/812 від 16.12.2022, № 2873 від 16.12.2022, №2874 від 16.12.2022, позивачем оплачено на рахунок ТОВ "КВА" 260 001,00 грн.

Зарахування коштів на рахунок ТОВ "КВА" підтверджується випискою із рахунку за 28.12.2022 року.

Прокурор зазначає, що у додатковій угоді, укладеній до договору № 344 від 07.12.2022 безпідставно збільшено ціну за одиницю товару на суму 14 444, 50 грн (всього 43 333, 50 грн), оскільки постанови Кабінету Міністрів України № 1260 від 09.11.2022 та № 126 11.11.2022 звільняють від оподаткування операції щодо постачання генераторів, а отже ціна у договорі мала бути змінена у бік зменшення - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

Прокурор посилається на те, що умови пунктів 2.2 Договору № 344 від 07.12.2022 та додаткова угода до Договору № 334 від 07.12.2022 в частині включення сум податку на додану вартість суперечать п. 71 підрозділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, тому вказаний пункт підлягають та додаткова угода визнанню недійсними на підставі статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, грошові кошти в сумі 43 333,50 грн (сума податку на додану вартість) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 -3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Предметом вказаного позову є невідповідність укладеного Договору № 344 від 07.12.2022 вимогам чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарської кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Як уже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, у п. 2.2 спірного Договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 260 001,00 грн з ПДВ.

У додатковій угоді, укладеній до Договору № 344 від 07.12.2022 сторонами змінено п.2.2 Договору та викладено в наступній редакції : ціна Договору складає 260 001,00 грн без ПДВ.

ПДВ визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України унормовано, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Таким чином, за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на, додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами податкового законодавства та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

З наведеного випливає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін, тобто у договірному порядку.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021у справі № 910/12764/20, постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1260 від 09.11.2022, яка набрала чинності з 11.11.2022, затверджено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, якою відповідно внесено зміни до постанови КМУ №224 від 20.03.2020.

Відповідно до затверджених КМУ змін до переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, до таких товарів в розділі «Інше» включено електрогенераторні установки (код згідно УКТЗЕД 8502).

Оскільки Постанови Кабінету Міністрів України № 1260 від 09.11.2022 та № 126 від 11.11.2022 звільняють від оподаткування операції щодо постачання генераторів, ціна у договорі мала бути зазначена без ПДВ.

Суд встановив, що тендерна документація замовника та тендерна пропозиція переможця містять багато суперечностей, оскільки тендерна документація до даної процедури закупівлі, затверджена рішенням уповноваженої особи Протокол № 5 від 18.11.2022 у п. 1.1 розділу «Оцінка тендерної документації», визначає, що Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ.

Проект договору разом із специфікацією, що є невід`ємною його частиною, який є додатком № 2 до тендерної документації також визначає ціну товару з ПДВ.

Тендерна пропозиція, що є додатком № 3 до тендерної документації, аналогічно.

Тендерна пропозиція переможця закупівлі ТОВ «КВА» вказує у ціні товару ПДВ - 20% - 43 333, 50 грн.

Вказане свідчить, що умовами тендерної документації визначено вартість ціни за одиницю товару з урахуванням суми ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.

Тобто, на стадії подання тендерної документації потенційний учасник може вплинути на умови договору про закупівлю, чого, в даному випадку, зроблено не було.

Окрім цього, включення вартості ПДВ у ціну договору підтверджується також наявною у матеріалах справи копією листа ТОВ «КВА» № К02/05 від 04.10.2023, що був наданий у відповідь на претензію відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради», а саме: «Дійсно, між відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВА» було укладено Договір № 344 від 07.12.2022 та відповідно до п. п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» додаткову угоду від 07.12.2022 про збільшення ціни за одиницю товару на 14 444, 50 грн без ПДВ... Підставою укладення даної додаткової угоди стали зміни, унесені постановою Кабінету Міністрів України № 1288 від 16.11.2022.... Оскільки договір про закупівлю було укладено на повну вартість, тобто з урахуванням ПДВ, сторони прийняли рішення внести зміни до укладеного договору та уклали додаткову угоду, якою збільшили ціну за одиницю товару без урахування ПДВ...».

Таким чином, твердження відповідача про приведення додатковою угодою умов договору у відповідність до умов тендерної документації жодним чином не спростовують факт укладення договору № 344 від 07.12.2022 із погодженням усіх істотних умов - предмету, ціни та строку виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України із безпідставним включенням суми ПДВ 20% до ціни товару.

Крім того, така підстава, як внесення змін до договору (укладання додаткової угоди) як усунення виявленого протиріччя та приведення умов договору у відповідність умовам тендерної документації, наведеними нормами права не встановлена.

Посилання відповідача у п. 1 Додаткової угоди до Договору на пп. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», як на підставу збільшення ціни за одиницю товару на 14 444,50 грн без ПДВ, судом як правомірні не оцінюються з огляду на наступне.

Підпунктом 6 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що як Договір, так і додаткова угода до нього були укладені однією датою : 07.12.2022. При цьому, 07.12.2022 не відбувалось ані зміни ставок податків і зборів, ані змін умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування

Отже, 07.12.2022 сторони мали бути обізнані про чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, зокрема, звільняє від оподаткування ПДВ вказану операцію.

Крім того, пропорційним до звільнення від оподаткування ПДВ цієї операції є зміна ціни одиниці товару у бік зменшення.

Враховуючи викладене, умови пункту 2.2 розділу 2 «Ціна договору» в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість Договору та Додаткова угода суперечать п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 6 ч. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачену ним за вказаними Договорами суму податку на додану вартість у розмірі 43 333,50 грн.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 43 333,50 грн отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

За викладеного, суд дійшов висновку про правомірність позовної вимоги про стягнення з відповідача отриманої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 43 333,50 грн за Договором № 344 від 07.12.2022 та додатковою угодою від 07.12.2022, як безпідставно набуті грошові кошти.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне: прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абз. 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", звертався до Відділу освіти із запитами про надання інформації щодо спірного договору та про виявлення порушення.

Листом Полтавської обласної прокуратури № 24-792вих23 від 04.09.2023 проінформовано відділ освіти та молоді Котелевської селищної ради щодо наявності порушень вимог законодавства через неправильне застосування Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 та нарахування і сплату ПДВ під час укладення договору № 334 від 07.12.2022.

Листом відділу освіти № 05-10/570 від 29.09.2023 поінформовано прокуратуру про те, що на адресу ТОВ «КВА» надіслано лист із роз`ясненням ситуації та проханням повернути безпідставно набуті кошти у вигляді ПДВ у сумі 43 333,50 грн. Окрім цього, відділ освіти не заперечує в здійсненні прокурором намірів щодо захисту інтересів держави.

Листом № 24-5973вих-23 від 09.10.2023, адресованого відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради, прокуратурою повторно поінформовано про порушення вимог законодавства при укладанні договору № 344 від 07.12.2022 та зазначено про необхідність повідомлення про те, чи вжито заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з вимогою стягнення безпідставно сплачених коштів.

До листа відділу освіти № 05-10/644 від 26.10.2023 долучено лист ТОВ «КВА» № К02/05 від 04.10.2023, відповідно до якого, останній вважає, що так як договір припинив термін дії, всі зобов`язання за ним виконані, тому внести до нього зміни та привести у відповідність до чинного законодавства України сторони не можуть.

Окрім цього, у листі відділ освіти повторно зазначив, що не заперечує в здійсненні прокурором намірів щодо захисту інтересів держави.

Отже, незважаючи на те, що прокурором було повідомлено відділ освіти та молоді Котелевської селищної ради про допущені порушення при укладенні оскаржуваного договору та додаткової угоди до нього, маючи відповідні повноваження для захисту економічних інтересів, позивачем самостійно жодних заходів, у тому числі цивільно-правового характеру для їх захисту не вжито, кошти залишаються не повернутими.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому судом задовольняються.

При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.

Стосовно розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду до Договору № 334 від 07.12.2022, укладеного між Відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВА".

3. Визнати недійсним пункту 2.2 розділу 2 "Ціна договору" Договору поставки № 334 від 07.12.2022, укладеного між Відділом освіти та молоді Котелевської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВА", в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 43 333,50 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" (вул. Кіндратенка, 25, корп. А, кімн. 14, м. Гадяч, Миргородський район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 39720797) на користь Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради, вул. Полтавський Шлях, 224, смт. Котельва, 38600, код ЄДРПОУ 43986032) грошові кошти у розмірі 43 333,50 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВА" (вул. Кіндратенка, 25, корп. А, кімн. 14, м. Гадяч, Миргородський район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 39720797) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, ЄДРПОУ 02910060), рахунок UА118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 - 8 052,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази із набранням рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 22.04.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик