Справа № 317/6062/24

пр. № 2/317/142/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарі Демко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 800000422 від 02.11.2009 року у розмірі: за тілом кредиту: 106412, 87 грн., по відсотках: 32 330,35 грн., а також судові витрати у розмірі 2684, 00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 02.11.2009 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» (кредитор) та громадянин України ОСОБА_1 , (позичальник) уклали договір кредиту 800000422 (надалі за текстом кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 685 859, 26 грн. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові. На забезпечення умов виконання кредитного договору №800000422 від 02.11.2009 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №800000422П від 02.11.2009 року, надалі за текстом договір поруки. Відповідно до умов договору поруки поручитель поручається за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами. Відповідно до умов договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за кредитним договором поручитель разом з відповідачем солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Відповідач зобов`язань за договором належним чином не виконує і у кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок поручителя.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Представник відповідачів адвокат Штенгелов О.В. подав відзив на позов, в якому зазначив, що 27.06.2007 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №800000422, предметом якого є надання позичальнику грошових котів у розмірі 86 600 доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредиту. Так, згідно п.2.9 розділу №1 вказаного кредитного договору, платежі з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, оплати вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком №1 до цього договору та його невід`ємною частиною.

В запереченнях представник відповідачів зазначив, що 27.06.2007 ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 (Відповідач 2) укладено договір поруки №800000422-П, предметом якого є порука за виконання ОСОБА_1 обов`язків, що виникли на підставі кредитного договору від 27.06.2007 року. При цьому, позовна заява представника АТ «Сенс Банк» містить в собі відомості, які не відповідають дійсності, та спростовуються доданими до позову документами, а саме - про укладення 02.11.2009 року ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №800000422, предметом якого є надання ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів в сумі 685 859 гривень 26 копійок.

Також зазначив, що відповідач ОСОБА_1 не укладала 02.11.2009 року з ЗАТ «Альфа-Банк» будь-яких кредитних договорів та, відповідно, грошових коштів від ЗАТ «Альфа-Банк» не отримувала ані у готівковій формі, ані у безготівковій формі.

Представник відповідачів зауважив, що позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу на підтвердження факту надання ЗАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 685 859 гривень 26 копійок, а також, не відповідають дійсності відомості позовної заяви про укладення 02.11.2009 року ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 договору поруки на забезпечення виконання умов Кредитного договору №800000422 від 02.11.2009 року.

ОСОБА_2 не укладав жодних цивільно-правових угод з ЗАТ «Альфа-Банк» 02.11.2009 року. Відомості позовної заяви про укладення Договору поруки 02.11.2009 року спростовуються долученою Позивачем копією Договору поруки, що укладений ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк» 27.06.2007.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі та їх представник в судове засідання не з`явились, про час та місце справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

27 червня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до Закритого акціонерного товариства «Альфа Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала кредитний договір №00000422 відповідно до умов якого, п.2.1 зазначена сума кредиту і валюта кредиту, а саме 86 600 (вісімдесят шість тисяч шістсот) доларів США, п.2.2. процентна ставка 12.25% (дванадцять цілих двадцять п`ять сотих процентів) річних, та відповідно до п.2.3 дата остаточного повернення кредиту 27 червня 2022 року. Цільове використання кредиту часткова оплата вартості квартири за номером АДРЕСА_1 , яка придбавається Позичальником у власність за договором купівлі-продажу нерухомості. Пункт 2.6 містить відомості про рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення Клієнтом заборгованості за цим договором рахунок № НОМЕР_1 у ЗАТ «Альфа-Банк», МФО300346

П.7 розділу №1 зазначеного договору містить відомості про те, що підпис позичальника на цьому договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірника Договору в дату його укладання та ознайомлення з ними у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значенням абсолютного подорожчання кредиту.

Розділ №2 договору в п.4 містить відомості про те, що банк зобов`язується в п.4.1 видати кредит позичальнику у сумі, в порядку та строки, відповідно до умов цього договору.

Пункт 3.2 договору зазначає, що днем надання Кредиту вважається день отримання кредитних коштів в касі Банку (або зарахування коштів на поточний рахунок позичальника в порядку, передбаченому розділом №1).

27 червня 2007 року ЗАТ «Альфа-Банк» в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 та громадянин ОСОБА_2 уклали договір поруки №800000422-П, відповідно до умов якого п.2.1 поручитель поручається за виконання боржником обов`язків, що виникли на підставі Основного договору та можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до п.5 договору, поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов`язками боржника за ним.

Пункт 5.4 договору поруки містить відомості, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель наддасть свою згоду на таке збільшення.

Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, містить відомості про його формування за допомогою програмного засобу і містить певні реквізити, зверху кожної з п`ятої сторінок напис «Калькулятор графіку платежів/відсоткової ставки», з низу латиницею посилання до електронного ресурсу:http://slolp.kiev.ua.alfabank/effektive_rate_calc_mrtg?contract_num=800000422&co... 27.06.2007 , та свідчення що він є додатком №1 до договору № 800000422 від 27.06.2007 року, та містить відомості про предмет договору, а саме суму 86 600, без зазначення валюти, термін користування кредитом 180 місяців, номінальну процентну ставку 12.25% річних, та інші умови.

Дослідженням договору від 02 листопада 2009 року про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №800000422 від 27 червня 2007 р., про збільшення Кредиту та додаткового надання позичальнику, у тимчасове користування на умовах, визнаних кредитним договором грошових коштів у сумі 685859,26 гривень, судом встановлено, що умовами додаткового договору не передбачено перерахування ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів позичальнику.

Кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов`язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного Кодексу України).

За своєю правовою природою кредитний договір є оплатним договором позики, за яким у відповідності до приписів ст.1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів , та сплатити плату за користування кредитом

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

За таких умов моментом укладання кредитного договору є фактичне передання позичальнику грошових коштів у оплатне користування.

Пункт 2 Договору про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8000000422 від 27 червня 2007 року передбачено надання позичальнику грошових коштів шляхом безготівкового перерахування на відкритий в банку рахунок позичальника № НОМЕР_2 , який не є поточним рахунком позичальника і виключає можливість його використання. Зазначений рахунок відкритий банком для зарахування коштів, спрямованих для погашення клієнтом заборгованості за цим договором.

Позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 02.11.2009 готівкою в касі, або перерахуванням на поточний рахунок отримала грошові кошти від ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до п.4 договору про внесення змін і доповнень №1 сума грошових коштів визначених в п. 2 цього договору про внесення змін і доповнень №1, надається позичальнику по 27 червня 2022 року включно, для сплати платежів з виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, а саме повернення строкової та простроченої заборгованості відповідно до умов кредитного договору, сплати строкових та прострочених процентів відповідно до умов кредитного договору (в разі їх наявності). При цьому повернення суми грошових коштів, визначеної в п.2 цього договору про внесення змін і доповнень №1, та сплата процентів за користування даною сумою відбуваються в порядку, встановленому Кредитним договором та договором про внесення змін та доповнень №1

Відповідно до наданих документів, 27 червня 2007 року ЗАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_1 валютний кредит в сумі 86 600 доларів США для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2 на умовах повернення до 27 червня 2022 року з процентною ставкою 12,25 % річних. Додатково уклавши договір поруки з ОСОБА_2 .

Станом на 02 листопада 2009 року, ОСОБА_1 було сплачено банку грошові кошти в сумі 29 484 долара США (28 платежів по 1053 долари США) з яких 5444,15 доларів США основної суми кредиту, та 24 039,85 проценти за користування кредитом.

02 листопада ЗАТ «Альф-Банк» договором про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №800000422 від 27 червня 2007 року запропонував ОСОБА_1 збільшити зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом заміни кредиту у доларах США на гривневий шляхом надання додаткових грошових коштів, проте рахунок, зазначений у договорі, на який Банк пропонував перераховані грошові кошти, а саме 29090800000422 у ЗАТ «Альфа-Банк» є рахунком для погашення кредиту, а не поточним рахунком позичальника, тож договір навіть не передбачав отримання позичальником грошових коштів.

Будь-яких доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 грошових коштів 02.11.2009 матеріали позову не містять. Відомості викладені у позові не підтверджуються наданими доказами. Долучені до позову документи не узгоджуються між собою, не містять викладу обставин щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором в період з моменту укладання договору 27.06.2007 по 02.11.2009 на момент укладання договору про внесення змін і доповнень. Матеріали позову містять два графіку платежів до одного і того самого договору, які протирічать один одному, відомості про виконання зобов`язань у доларах США матеріали позову також не містять.

Укладений ЗАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_2 27 червня 2007 року у п.5.4 містить відомості про те, що у разі збільшення відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Будь-якої згоди поручителя матеріали позову не містять, що додатково свідчить про безпідставність позову в частині стягнення заборгованості з поручителя.

Додаток №1 до кредитного договору від 02.11.2009 є похідним від виконання умов договору про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №800000422 від 27 червня 2007 року і не може бути доказом отримання позичальником грошових коштів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем кредитний договір та договір поруки від 27.06.2007, підтверджує факт отримання грошових коштів в доларах США на придбання квартири і не узгоджується з відомостями позову про отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 685 859,26 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява №20166/92, § 36).

Договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №800000422 від 27 червня 2009 року не містить відомостей про фактичне виконання ОСОБА_1 зобов`язань по Кредитному договору, розмір такого виконання, умови повернення або врахування цих сплат при розрахунку щомісячних платежів. Договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №800000422 від 27 червня 2007 року містить більш несприятливі умови виконання зобов`язань боржником ніж первісний договір проте, матеріали позову не містять доказів виконання кредитором умов за цим договором.

Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 02.11.2009 отримала Кредитні кошти в сумі 685859,26 грн.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої цієї статті. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої вказаної статті.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 3 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 1734-VIII споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ «Альфа-Банк» мав намір виконати умови договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору №00000422 в частині видачі додатково позичальнику грошових коштів в сумі 685859,26 грн., у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідачів адвокат Штенгелов О.В. просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу.

Так, ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представник відповідачів адвокат Штенгелов О.В. надав суду докази на підтвердження понесених витрат відповідачів на професійну правничу допомогу зокрема:

- копія угоди про надання правової допомоги від 04.12.2023, що укладена адвокатом Штенгеловим О.В. та ОСОБА_2 ;

- копія угоди про надання правової допомоги від 04.12.2023, що укладена адвокатом Штенгеловим О.В. та ОСОБА_1 ;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2023, відповідно до якої адвокат Штенгелов О.В. на виконання угоди про надання правової допомоги, укладеної з ОСОБА_1 , виконав такі роботи: написання та подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі №317/6062/23, вартість послуги 4000 грн. 00 коп.;

- копія квитанції від 07.12.2023 про сплату відповідачкою ОСОБА_1 адвокату Штенгелову О.В. грошових коштів у розмірі 4000 грн. 00 коп., призначення платежу: написання та подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі №317/6062/23;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2024, відповідно до якої адвокат Штенгелов О.В. на виконання угоди про надання правової допомоги, укладеної з ОСОБА_1 , виконав такі роботи: написання та подання заперечення у цивільній справі №317/6062/23, вартість послуги 3000 грн. 00 коп.

- копія квитанції від 01.02.2024 року про сплату відповідачкою ОСОБА_1 адвокату Штенгелову О.В. грошових коштів у розмірі 3000 грн. 00 коп., призначення платежу: написання та подання заперечення у цивільній справі №317/6062/23;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2024, відповідно до якої адвокат Штенгелов О.В. на виконання угоди про надання правової допомоги, укладеної з ОСОБА_1 , виконав такі роботи: представництво відповідачки ОСОБА_1 в судових засіданнях 17.01.2024 року та 28.02.2024 року у цивільній справі №317/6062/23, вартість послуги 4000 грн. 00 коп.;

- копія квитанції від 28.02.2024 року про сплату відповідачкою ОСОБА_1 адвокату Штенгелову О.В. грошових коштів у розмірі 4000 грн. 00 коп., призначення платежу: професійна правнича допомога згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2024 року;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2024 року, відповідно до якої адвокат Штенгелов О.В. на виконання угоди про надання правової допомоги, укладеної з ОСОБА_2 , виконав такі роботи: представництво відповідача ОСОБА_2 в судових засіданнях 17.01.2024 та 28.02.2024 у цивільній справі №317/6062/23, вартість послуги 4000 грн. 00 коп.;

- копія квитанції від 28.02.2024 про сплату відповідачем ОСОБА_2 адвокату Штенгелову О.В. грошових коштів у розмірі 4000 грн. 00 коп., призначення платежу: професійна правнича допомога згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2024 року.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Пунктом 4 частини 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1, 3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Враховуючи, що адвокатом Штенгеловим О.В. надано суду детальний опис виконаних робіт, та здійснених витрат відповідачами, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката Штенгелова О.В. в розмірі 15000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідачів витрати на правову допомогу в загальному розмірі 15000,00 гривень.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн. 00 коп.;

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк», код в ЄДРПОУ: 23494714 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Мінгазов