ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/970/24 пров. № А/857/4320/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви (головуючий суддя Мричко Н.І.), ухвалену в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Львів 05 лютого 2024 року у справі №380/970/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

16.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, просило: визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №8713122/40731681 від 27.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 27.03.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану на реєстрацію Фермерським господарством «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА», датою її фактичного подання на реєстрацію; визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №8713122/40731681 від 27.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.04.2023 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 13.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану на реєстрацію Фермерським господарством «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року повернуто позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що як вказав представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» є правонаступником Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» в результаті реорганізації Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ». Такі зміни зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2023, що підтверджується долученим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023. Суддя суду першої інстанції вказав, що 03.05.2023 всі права та обов`язки Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» перешли до правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ», а тому вважає, що саме з цього моменту слід пов`язувати початок відліку строку звернення до суду із цим позовом, адже з моменту переходу всіх прав та обов`язків позивач повинен був дізнатися про порушення свого права рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних. Отже, звернувшись з цим позовом до суду 15.01.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду справи. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з положень Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України інших нормативно-правових актів вбачається, що доступ до Електронного кабінету та Єдиного реєстру податкових накладних платника припиняється після державної реєстрації припинення юридичної особи. Скаржник зазначає, що з 03.05.2023 року правонаступник ТОВ «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» був позбавлений доступу до Електронного кабінету платника та Єдиного реєстру податкових накладних платника Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА», а тому не міг дізнатися про порушення свого права рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців з цим позовом. Скаржник вказує, що суд першої інстанцій також не звернув увагу на ту обставину, що позивач дізнався про порушення свого права лише 18.09.2023 року, що підтверджується письмовою вимогою ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» від 15.09.2023 року за № 936 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих ФГ «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» податкових накладних.

Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що увалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов залишено без руху.

Залишаючи без руху позов, суддя суду першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Суддя першої інстанції зазначив, що позивач не заперечив отримання рішень №8713122/40731681 від 27.04.2023, №8713122/40731681 від 27.04.2023 в електронній системі в день їх прийняття. Наведені обставини підтверджують те, що позивач дізнався про порушення свого права 27.04.2023. Таким чином суд першої інстанції вказав, що звернувшись з цим позовом до суду 15.01.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом. Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Львівського окружного адміністративного суду.

29.01.2024 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка мотивована тим, що позивач дізнався про порушення свого права лише 18.09.2023, з моменту отримання від ТзОВ «Волинь зерно-продукт» вимоги від 15.09.2023 за № 936 негайно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ФГ «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» податкові накладні № 1 від 27.03.2023 та № 2 від 13.04.2023 по операціях з постачання товарів (робіт та послуг) за договором купівлі-продажу №2203/993315 від 22.03.2023.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено та повернуто позовну заяву позивачу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).

Отже, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз наведених норм вказує на чітку послідовність дій суду під час з`ясування поважності причин пропуску строку звернення до суду до відкриття провадження у справі. При цьому, принциповим моментом в такому порядку є забезпечення можливості позивачу належним чином обґрунтувати причини пропуску строку, передбаченого ст.122 КАС України. Для цього законодавцем передбачено обов`язкове винесення судом ухвали про залишення позову без руху і надання можливості вказати відповідні підстави для поновлення строку.

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити підстави та предмет позову для правильного визначення того, які саме права позивач вважає порушеними і за захистом яких звертається та час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, можуть бути її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Європейський суд з прав людини у Справі Пономарьов проти України зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд звертає увагу на те, що предметом заявленого позову є відмова зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ФГ «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» податкові накладні № 1 від 27.03.2023 року та № 2 від 13.04.2023 року по операціях з постачання товарів (робіт та послуг) за договором купівлі-продажу №2203/993315 від 22.03.2023 року

Скаржник в апеляційній скарзі та в заяві про поновлення строку для звернення до суду заначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» є правонаступником Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» в результаті реорганізації Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ». Державна реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведена 03.05.2023 року (номер запису 1004041070012003823 від 03.05.2023 року).

Скаржник зазначає, що про порушення свого права в реєстрації податкових накладних дізнався лише 18.09.2023 року, з моменту отримання від ТзОВ «Волинь зерно-продукт» вимоги від 15.09.2023 за № 936 про їх реєстрацію.

Апеляційний суд наголошує, що перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до абз. 10 п. 421.2. ст. 421 ПК України Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: перегляду інформації про податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Пунктом 42.6 ст. 46 ПК України визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, зокрема, отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції вважає правильними доводи скаржника щодо позбавлення доступу до Електронного кабінету платника та Єдиного реєстру податкових накладних платника Фермерського господарства «МИКОЛАЇВСЬКА НИВА», а тому зазначена обставина вказує на те, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних з 03.05.2023, й саме з цієї причини не звернувся з цим позовом за його захистом до суду протягом шести місяців.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що позивач дізнався про порушення свого права лише 18.09.2023 року, з моменту отримання від ТзОВ «Волинь зерно-продукт» вимоги від 15.09.2023 за № 936 про реєстрацію податкових накладних, а тому перебіг строку коли особа дізналась, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав розпрощався 19.09.2023. Зворотного судом не встановлено.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у рішенні від 4.12.95 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст. 6 конвенції.

Суд апеляційної інстанції наголошує також, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям, а тому повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

За встановлених обставин, враховуючи норми КАС України, а також практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилково висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГП «ЛЬВІВСЬКЕ» задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року про повернення позовної заяви у справі №380/970/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко