ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19167/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 19.04.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 80дп-23 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 », яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконними, безпідставними та такими, що суперечить приписам чинного законодавства. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що приписами чинного законодавства встановлено, що дисциплінарний проступок може проявитися у формі дії або бездіяльності. Це діяння має бути протиправним, винним, а між ним і порушенням або неналежним виконанням покладених на прокурора службових обов`язків повинен існувати причинний зв`язок. За твердженнями позивача, дисциплінарним проступком прокурора є протиправна винна дія або бездіяльність, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов`язків та вимог, установлених Законом № 1697-VII й іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Щодо висновків відповідача, які лягли в основу висновку про дисциплінарний проступок, а саме, що у межах визначених КПК України повноважень, позивачем особисто належним чином не розглянуто та не надано відповіді на скаргу ОСОБА_2 від 15.09.2022 щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а натомість в порушення вимог ст. 308 КПК України доручено вчинити такі дії процесуальному керівнику.

В той же час, спростовуючи такі твердження позивач зазначив, що на виконання вимог ст. 308 КПК України, позивачем вжито наступних заходів: надано обов`язкові вказівки від 22.09.2022 прокуророві ОСОБА_3 ; організовано та проведено оперативну нараду щодо стану досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні; надано повторні обов`язкові вказівки прокурору ОСОБА_3 від 07.12.2022.

За твердженнями позивача з наведеного вбачається, що ним, як керівником Фастівської окружної прокуратури належним чином розглянуто скаргу ОСОБА_2 на недотримання розумних строків дізнавачем та прокурором під час досудового розслідування та вчинено дії, у відповідності до приписів кримінального процесуального закону й Закону №1697-VII.

Щодо аргументів уповноваженого органу, як на обставини дисциплінарного проступку про те, що позивачем у відповідності до вимог ст. 308 КПК України не було надано відповіді на заяву особисто, а було делеговано такі дії іншому прокурору позивач зазначив, що аналізу вказаних норм, вбачається, що прокурор виступає як самостійна у процесуальній діяльності особа, а також сторона кримінального провадження, наділена широким колом повноважень у такому, зокрема й на здійснення повідомлення учасника кримінального провадження, до яких КПК України віднесено і потерпілого (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Між тим, зазначені норми не встановлюють прокуророві вищого рівня обов`язку з надання відповіді на скаргу безпосередньо ним самим. Протиправною ж може бути тільки бездіяльність - якщо особа не виконала обов`язковий нормативний припис, який повинна була в силу закону виконати. Натомість нормами ж ст. 308 КПК України не визначено особи, яка повинна повідомити скаржника, що відповідно не забороняє здійснити це, зокрема, прокурору, як стороні кримінального провадження. Враховуючи вищезазначене, відповідач не міг встановити наявності у мене обов`язку щодо вчинення певних дій, а так само і відповідальності за невчинеїшя таких дій.

Позивач зауважив, що із встановлених фактичних обставин відповідачем, позивачем, як керівником Фастівської окружної прокуратури, було розглянуто скаргу ОСОБА_2 й задовольнив її, підтвердженням чого є надані у порядку ст.308 КПК України вказівки прокуророві ОСОБА_3 .

Таким чином, за висновками позивача, висновки Комісії в оскаржуваному рішенні про те, що «заявлена скарга фактично залишена без розгляду» та «належним чином не розглянуто скаргу» є такими, що не відповідають дійсності.

На підставі вказаних вище обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги та скасувати прийняте рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення від 19.04.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 80дп-23 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 », яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 та накладено стягнення у виді догани;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог ст.. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Як зазначає апелянт, 22.09.2022 відповідь на скаргу ОСОБА_2 надана прокурором окружної прокуратури ОСОБА_3, який не є прокурором вищого рівня. Окрім того, вказана скарга не вирішена по суті, оскільки скаржниця просила керівника окружної прокуратури надати прокурору у кримінальному провадженні обов`язкові до виконання письмову вказівку щодо строків вчинення певних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Враховуючи викладене, апелянт акцентує увагу на тому, що відповідь надана не уповноваженим прокурором у розумінні частин 1 та 2 ст. 308 КПК України.

Також, апелянт звертає увагу, що під час засідання Комісії прокурор ОСОБА_1 підтвердив, що ні письмово, ні усно не доручав заступнику керівника Фастівської окружної прокуратури або прокурору ОСОБА_3 , надання відповіді скаржниці із заявлених нею у скарзі питань. Самостійно він також не надавав відповіді, тобто, фактично, заявлена скарга від 15.09.2022 залишена без розгляду.

Апелянт вказує, що незабезпечення ОСОБА_1 вжиття встановлених КПК України заходів, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, дали Комісії достатні підстави вважати зазначену бездіяльність позивача невиконанням службових обов`язків.

Окрім того, судом першої інстанції проігноровано преюдиційні обставини щодо не розгляду позивачем скарги ОСОБА_2 , встановлені ухвалами Фастівського міськрайонного суду від 18.10.2022, Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2022.

З огляду на вказане, апелянт вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про дотримання ОСОБА_1 вимог статті 308 КПК України при розгляді скарги ОСОБА_2 .

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

21.03.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача звертає увагу, що фактичні обставини, встановлені самою ж Комісією свідчили, що позивач розглянув скаргу ОСОБА_2 й задовольнив її, підтвердженням чого є вказівки, надані ним у порядку ст. 308 КПК України прокуророві ОСОБА_3 . Таким чином, на переконання представника позивача, ОСОБА_1 виконав два обов`язки, покладені на нього абз. 1 1 ч. 2 ст. 308 КПК України - розглянути скаргу та надати вказівки.

Також, представник позивача вважає, що установленим є факт надання відповіді на скаргу, що виконано прокурором ОСОБА_3 . Норма ж ч. 1 ст. 308 КПК України щонайменше не містить заборони щодо цього, а як максимум не встановлює обов`язку з надання відповіді на скаргу саме прокурором вищого рівня.

За наведених обставин, представник позивача вважає, що у діях ОСОБА_1 не вбачається жодних порушень власних обов`язків, які б могли бути підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Представник позивача вважає, що будь-які обставини та факти, встановлені ухвалами Фастівського міськрайонного суду від 18.10.2022 та Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2022 не можуть братись до уваги відповідачем як встановлені і такі, що не потребують перевірки та доказуванню, відтак, суд першої інстанції у цій частині дотримався норм процесуального права.

26.03.2024 представником позивача через електронний суд подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, а саме копій: листа Києво-Святошинської окружної прокуратури від 22.03.2024 №55-2065ВИХ-24; постанови про закриття кримінального провадження від 08.01.2024; ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 369/865/24; ухвали Київського апеляційного суду від 11.03.2024 у справі № 369/865/24.

Відповідно до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фастівським РУП ГУНП в Київській області на підставі письмової заяви ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження № 12021116310000954 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з 01 до 13.10.2021 невідома особа з-поміж працівників, які здійснювали будівельні роботи в гуртожитку по АДРЕСА_1 , самовільно здійснила демонтаж батарей опалення. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва доручено групі прокурорів Фастівської окружної прокуратури. Старшим групи прокурорів з 04.08.2022 визначено прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3

Далі, 20.09.2022 до Фастівської окружної прокуратури надійшла скарга ОСОБА_2 , в порядку ст. 308 КПК України, щодо недотримання розумних строків дізнавачем та прокурором під час досудового розслідування.

Керівником Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_1 20.09.2022 вчинено резолюцію « ОСОБА_3 до опрацювання» та «секретар мені», фактично визначивши двох виконавців цієї скарги.

22.09.2022 керівником Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_1 надано вказівки прокурору ОСОБА_3 в порядку ст. 308 КПК України у кримінальному провадженні № 12021116310000954, із строком виконання до 30.12.2022, які ОСОБА_3 отримано у цей же день, що підтверджено його підписом.

У свою чергу, 22.09.2022 прокурором ОСОБА_3 надано вказівки у порядку ст. 308 КПК України у кримінальному провадженні № 12021116310000954 дізнавачу сектору дізнання відділення № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, із строком виконання до 30.12.2022.

23.09.2022 прокурором окружної прокуратури ОСОБА_3 надано відповідь ОСОБА_2 про розгляд її звернення щодо стану досудового розслідування та про надані прокурором вказівки у зазначеному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з відповіддю, ОСОБА_2 04.10.2022 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021116310000954.

Мотивуючи подану скаргу, ОСОБА_2 вказала, що 15.09.2022 направила керівнику Фастівської окружної прокуратури скаргу у порядку ст.308 КПК України, проте у визначений строк про результати розгляду або вирішення поданої скарги їй не повідомлено, а відтак просила усунути вказану бездіяльність шляхом зобов`язання сторони обвинувачення розглянути скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2022 у справі № 381/3036/22 зазначену скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021116310000954 задоволено.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 14.11.2022 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 .

Членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження ОСОБА_4 13.03.2023 за результатами перевірки складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 , запропоновано закрити дисциплінарне провадження. Вказаний висновок зі зібраними матеріалами передано на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

Рішенням від 19.04.2023 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 80дн-23 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з даним рішенням, вважаючи його необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту другого речення ч. 2 ст. 308 КПК України можна прийти до висновку, що такий припис норми КПК України граматично побудований з використанням пасивної (безособової) конструкції, а саме: «Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду», тобто без вказівки на суб`єкта вчинення дії, а лише об`єкта - «особа, яка подала скаргу». Відповідно до правил української мови безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. Суд зауважив, що за приписами п. 9 р. 3 Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Офісу Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань. У цій нормі зазначається у загальному «орган прокуратури», без посилання на конкретну посадову особу. Суд першої інстанції вказав, що виходячи з аналізу фактичних обставин дисциплінарного провадження можна встановити, що Фастівською окружною прокуратурою Київської області було розглянуто скаргу ОСОБА_2 та задоволено її вимоги, підтвердженням чого є обставини надання вказівок у порядку ст.308 КПК України прокуророві ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції звернув увагу, що норма ч. 1 ст. 308 КПК України фактично не містить заборони щодо передачі прокурором вищого рівня скарги на виконання до іншого прокурора та не встановлює обов`язку з надання відповіді на скаргу саме прокурором вищого рівня. Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що і заступник керівника, і керівник Фастівської окружної прокуратури інформували ОСОБА_1 про результати розгляду її скарги та вжиті заходи у кримінальному провадженні, що також було встановлено комісією.

В той же час, в ході розгляду судом даної справи не було встановлено, а відповідачем не було доведено наявності факту вчинення позивачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності, оскільки позивачем, як керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області були вчинені всі відповідні дії щодо розгляду поданої скарги.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За визначенням ст. 1 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням ч. 1 ст. 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Частиною 2 ст. 45 Закону № 1697-VII передбачено, що право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону № 1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Частиною 10 ст. 46 Закону № 1697-VII передбачено, що член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 11 ст. 46 Закону № 1697-VII висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 48 Закону № 1697-VII).

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що суб`єктом дисциплінарного проступку, за який Законом України «Про прокуратуру» передбачена дисциплінарна відповідальність, є прокурор.

Протиправне порушення службових обов`язків, що випливають з вимог Законів України та виданих на їх підставі нормативно-правових актів, наказів і вказівок керівництва, визнається дисциплінарним проступком прокурора. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні свої повноважень представляють державу.

Неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема Кримінального процесуального кодексу України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов`язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 9901/5/19.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 своїх службових обов`язків підтверджується:

- скаргою ОСОБА_2 від 15.09.2022;

- вчиненою резолюцією керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_1 від 20.09.2022 собі та прокурору ОСОБА_3 щодо опрацювання скарги ОСОБА_2 від 15.09.2022;

- наданою 23.09.2023 прокурором ОСОБА_3 відповіддю ОСОБА_2 на її скаргу від 15.09.2022;

- ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2022, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 , визначено бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021116310000954 та зобов`язано уповноваженого прокурора Фастівської окружної прокуратури розглянути її скаргу у порядку статті 308 КПК України.

Так, статтею 308 КПК України установлено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

За визначенням абз. 4 ч. 3 ст. 17 Закону № 1697-VII прокурором вищого рівня є: для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

Отже, позивач, як керівник окружної прокуратури, є прокурором вищого рівня, відповідно уповноважений здійснювати розгляд скарг, поданих у порядку статті 308 КПК України, та повідомляти осіб про результати розгляду таких скарг.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, здійснюючи граматичний аналіз статті 308 КПК України, залишив поза увагою положення статті 110 КПК України, якими регламентовано, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Матеріали справи не містять доказів прийняття позивачем жодного процесуального рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 15.09.2022.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 381/3036/22 задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021116310000954 від 01.12.2021. Зобов`язано уповноваженого прокурора Фастівської окружної прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_2 (від 15 вересня 2022 року) на недотримання розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021116310000954, яка отримана канцелярією 20 вересня 2022 року, у порядку статті 308 КПК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року у справі № 369/11899/22 зобов`язано керівника Фастівської окружної прокуратури повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 15 вересня 2022 року на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021116310000954 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, та надати відповідь в порядку та строки, передбачені статтею 308 КПК України.

Указані обставини спростовують доводи позивача про дотримання останнім норм ст. 308 КПК України під час розгляду скарги ОСОБА_2 .

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок КДКП про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Комісії відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на засадах змагальності, після заслуховування пояснення члена Комісія, який проводив перевірку, пояснень прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, з наданням оцінки поясненням обох сторін, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, без порушення принципу рівності перед законом.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового рішення про задоволення заявлених вимог.

Судовою колегією враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при прийнятті рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, безпідставно задовольнивши позовні вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції шляхом прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді: О.О. Беспалов І.О. Грибан