справа № 178/441/19

№ провадження 1-кп/208/206/24

УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040700001074 від 05.10.2018 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щорська Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, який працює на посаді начальника Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (нова назва Криничанський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПО 34621532), одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , будучи призначеним згідно з наказом в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №1446-к від 14.04.2016, з яким він був ознайомлений під розпис 20.05.2016, на посаду начальника Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (у подальшому - Криничанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про державну службу», мав 6 ранг державного службовця, який йому присвоєно згідно з наказом №2285-к 26.05.2016, тобто являвся службовою особою

та відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року, 02.06.2016 з послідуючими змінами являвся представником влади і здійснював примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, в завдання та обов`язки якого, відповідно до посадової інструкції начальника Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, з якою він був ознайомлений 24.11.2016, входило:

очолення відділу, здійснення керівництва його діяльністю, організація роботи відділу, представництво відділу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітність перед начальником Головного управління та Управління за організацію та результати діяльності відділу;

забезпечення виконання відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, наказів, доручень Головного управління, доручень Управління;

організація роботи зі службовими документами, здійснення контролю за веденням номенклатурних справ відділу відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства з діловодства;

забезпечення і контроль дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни;

організація розгляду звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов`язаних з діяльністю відділу, організація перевірки викладених у них фактів, проведення особистого прийому громадян;

виконання рішень і здійснення інших дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

здійснення контролю за рішеннями, діями підпорядкованих державних виконавців під час виконання ними рішень;

забезпечення ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, а після впровадження - Автоматизованої системи виконавчого провадження;

забезпечення здійснення заходів щодо запобігання корупції та контролю за їх здійсненням;

забезпечення у межах своїх повноважень захисту інформації з обмеженим доступом;

здійснення інших повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, інших нормативно-правових актів, наказів та доручень Головного управління, доручень Управління;

інші обов`язки.

За неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових завдань

і обов`язків, бездіяльність, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов`язаних з прийняттям на державну службу та її повноваженням, начальник Відділу несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В силу займаної посади та покладених на нього зазначеною посадовою інструкцією обов`язків, ОСОБА_4 усвідомлював, що він є службовою особою та представником влади, в силу чого зобов`язаний діяти в межах вимог Конституції України, Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», інших Законів та нормативно-правових актів.

Виконуючи функції представника влади, перебуваючи на посаді начальника Криничанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, тобто будучи службовою особою, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, приблизно в серпні 2017 року, не пізніше 21.08.2017, до Криничанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (нині Криничанський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПО 34621532), в конверті з штемпелем відділення «Укрпошта», датованим 14.08.2017, надійшов текстовий документ, зовні за реквізитами схожий на офіційний, а саме ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, датована 31.07.2017за №202/4304/16-к (далі за текстом - ухвала суду), до якого додано супровідний лист суду, датований 08.08.2017 №14652/7, щодо звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_2 , яка, згідно реєстраційних документів, належить на праві власності ОСОБА_8 , а фактично є власністю територіальної громади в особі Дніпропетровської (нині - Дніпровської, далі за текстом - Дніпровської) міської ради.

Зі змісту ухвали вбачалось, що обтяження у вигляді арешту з забороною права розпорядження квартирою АДРЕСА_2 накладено слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 08.07.2016 в рамках кримінального провадження №12016042630000050 ч.3 ст.190 КК України з метою заборони будь-яким особам відчужувати вказане майно, розпоряджатися ним

та використовувати його.

В той самий час, тобто не пізніше 21.08.2017, перебуваючи за місцем роботи, а саме у службовому кабінеті, розташованому у буд. АДРЕСА_3 , начальник Криничанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , маючи на меті недопущення накопичення документів, які підлягають виконанню, вирішив виконати вказане рішення суду зняти та арешт з квартири АДРЕСА_2 .

При цьому, начальник Криничанського ВДВС ГТУЮ

у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , на якого в силу займаної посади розповсюджувалась дія Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не взяв до уваги та належним чином не проаналізував і не надав належну оцінку тому, що вказаним Законом, який є обов`язковим для використання у службовій діяльності., визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, а також закріплено наступне.

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (Стаття 1).

Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання (Стаття 2).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів:

1) верховенства права;

2) законності;

3) незалежності;

4) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

5) обов`язковості виконання рішень;

6) диспозитивності;

7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами;

8) розумності строків виконавчого провадження;

9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (стаття 4).

Державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону (стаття 5).

Відповідно до ст. 7 цього Закону, державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Д ержавний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Вказані вище завдання та принципи діяльності державних виконавців закріплені також в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII з послідуючими змінами.

Як державний виконавець, начальник Криничанського ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області ОСОБА_4 повинен був у своїй службовій діяльності керуватись також вимогами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону), яким закріплено наступне.

Згідно зі статтею 1, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 3, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 5, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 8. Закону передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:

1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;

2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;

3) виготовлення документів виконавчого провадження;

4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;

5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;

6) підготовка статистичних даних;

7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;

8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;

9) формування Єдиного реєстру боржників.

Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Частиною першою ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Ч. 5 ст.59 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що, крім передбачених ч. 4, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, статтею 18 Закону встановлено обов`язки і права виконавців, та, зокрема, передбачено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.2 ст.18, виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, зокрема, має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Також ОСОБА_4 , в силу займаної посади та покладених на нього обов`язків, повинен був знати і розуміти, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141).

До системи органів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, відносяться, зокрема, державні реєстратори (ст. 6 Закону).

До державних реєстраторів Законом віднесено державних виконавців - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний виконавець, як державний реєстратор, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Також державний виконавець перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (ст. 10 Закону).

Державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 32 Порядку № 1141 передбачено під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень, внесення державним реєстратором до відповідного запису Державного реєстру прав відомостей щодо:

1)підстав для припинення речових прав, їх обтяжень;

2)підстав внесення запису про припинення речових прав, їх обтяжень.

Особливості та покрокова процедура оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень шляхом заповнення окремих вкладок кожної заяви встановлені Вимогами до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими наказом Міністерством юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5. Перелік обов`язкових відомостей, які повинна містити заява у сфері державної реєстрації прав, встановлений пунктом 3 вказаного наказу. Зокрема, відповідна заява повинна містити відомості про суб`єкта (суб`єктів) речового права, обтяження такого права (крім випадків, коли в одній особі поєднано особу заявника та відповідного суб`єкта).

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача вносяться зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності з вимогами абз.2,3 ч.2 ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6 жовтня 2016 року № 1666-VIII з послідуючими змінами, державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду зобов`язаний використовувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами, а також щодо необхідності запиту копії такого рішення суду, засвідченої в установленому порядку, від відповідного суду, у разі відсутності цього рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також у своїй діяльності з примусового виконання рішень начальник ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 повинен був керуватись Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим Наказом Мінюсту України 05.08.2016 №2432/5, Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, Наказом Міністерства юстиції України №3276/5, Порядком № 1141 та іншими Законами та нормативно-правовими актами.

З метою виконання службових обов`язків, начальнику Криничанського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 було видано ДП «НАІС» на відповідальне зберігання під особистий підпис, посилений сертифікат відкритого ключа електронний цифровий підпис із генерацією особистого ключа на захищений носій особистих ключів типу «Ключ електронний Алмаз - 1К» на флеш носії з реєстраційним № 021450, який надає останньому право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення змін щодо обтяжень, прав користування, розпорядження нерухомим майном

З урахуванням вимог вищевказаних та інших Законів України та нормативно-правових актів, після одержання вищезазначеної ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у відповідності зі ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 розділу ІІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, начальник Криничанського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , повинен був розподілити його між державним виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця.

Також, начальник Криничанського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 мав звернути увагу, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2017 №202/4304/16-к надійшла безпосередньо від суду (без заяви стягувача), чим не дотримані вимоги ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, начальник Криничанського ВДВС ГТУЮ

у Дніпропетровській області ОСОБА_4 був зобов`язаний звернути увагу на наступні положення Законів та обставини надходження на виконання вищезазначеної ухвали суду.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану, а дані вказаної ухвали не містять жодних посилань щодо наявності майна боржника, місця мешкання, на території Криничанського району Дніпропетровської області.

Порядок зняття арешту по закінченому виконавчому провадженні визначений п.15, розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5).

Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження,

на виконанні у Криничанському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_8 не перебували.

Також, пунктом 3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором є державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до абз.2,3 ч. ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У зв`язку з вказаним вище, ухвала Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська від 31.07.2017 №202/4304/16-к щодо звільнення з-під арешту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , який був накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2016

№1-кс/0202/1355/2016, не підлягала прийняттю до виконання, зокрема

з підстав, визначених ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та з огляду на ч. ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

Начальник ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, унаслідок несумлінного ставлення до них, що виразилось в неналежному виконанні вимог вказаних вище Законів та інших нормативно-правових актів, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, датовану 31.07.2017 за №202/4304/16-к, не повернув без виконання, не використав відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами,

та, відповідно, не використав повноваження щодо запиту копії такого рішення суду, засвідченої в установленому порядку, від Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а також не зареєстрував ухвалу в єдиному реєстрі,

Натомість, маючи доступ до відповідних Державних реєстрів

та можливість вносити зміни щодо прав та обтяжень на нерухоме майно, шляхом використання особистого ключа типу «Ключ електронний Алмаз - 1К» на флеш носії з реєстраційним № НОМЕР_1 , маючи вільний доступ та використовуючи всесвітню мережу Інтернет, підключився та здійснив вхід до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Далі, 21.08.2017 о 19год. 10хв., начальник Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , будучи службовою особою та представником влади, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні Криничанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, смт. Кринички, вул. Будівельників, буд. 7, всупереч вимогам вказаних вище Законів України та інших нормативно-правових актів з питань виконання судових рішень та державної реєстрації обтяжень, тобто неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, після входу в автоматизовану систему виконавчого провадження через свій електронний ключ «Алмаз-1К» № НОМЕР_1 , провів ряд операцій, а саме: зареєстрував заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) за № 23808644 щодо арешту нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши заявником Криничанський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та одразу 21.08.2017 о 19.11 годин виніс Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №36729994, згідно якого одноособово прийняв рішення щодо Реєстрації заяви про державну реєстрацію обтяження, та о 19год. 12 хв. того ж дня, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не порушивши виконавче провадження, провів державну реєстрацію обтяжень щодо вказаної квартири за номером запису 15376149, а саме незаконно, допускаючи службову недбалість, зняв її з-під арешту, внаслідок чого 22.08.2017 право власності на вказану квартиру АДРЕСА_2 , яка фактично належить територіальній громаді в особі Дніпропетровської міської ради, оформлено згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2017 за ОСОБА_9 .

Внаслідок неналежного виконання службовою особою- начальником Криничанського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заподіяно шкоду інтересам територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, яка згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 17/10.10/7 від 22.02.2019, становить 340 000 гривень, що у 425 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є такою, що спричинила тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_4 , що виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, кваліфікуються за ч. 2 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності, він розуміє, що дана підстава закриття кримінального провадження не є реабілітуючою. Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти клопотання обвинуваченого, зазначила, що воно відповідає вимогам закону. Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечував проти клопотання обвинуваченого.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, впевнившись у добровільності позиції обвинуваченого та усвідомленні ним наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ст. 367 ч. 2 КК України передбачає такі альтернативні види покарання - позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;

Строк давності - це передбачений ст. 49 Кримінального кодексу певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК строків;

- відсутність обставин, що порушують їх перебіг (чч.2-4 ст.49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- притягнення особи як обвинуваченого;

- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (стст.284 - 288 Кримінального процесуального кодексу).

Підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК визнається закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину і до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості.

Згідно ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України - кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ст. 285 КПК України передбачає: "1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку".

Положення ч. 4 ст. 286 КПК України, передбачає - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 462/2762/14, провадження № 51-1241км18), що за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 р. передбачене у ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, при цьому, закон не пов`язує можливість застосування положень ч. 1 ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, яку обвинувачений надав та просив закрити провадження і не наполягав на продовженні розгляду справи в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе, звільнити ОСОБА_4 , як обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, так як з моменту вчинення злочину (21 серпня 2017 року) до дня подання клопотання (22 квітня 2024) минуло більше 5-ти років та закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040700001074 від 05.01.2018 р. на підставі ст. 49 КК України.

Ч. 1 ст. 129 КПК України вказує, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Оскільки судом не ухвалюється рішення, передбачене ч. 1 ст. 129 КПК України, цивільний позов представника потерпілої підлягає залишенню без розгляду.

Ч. 7 ст. 128 КПК України вказує, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, керуючись ст. 284, 285, 286 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України в межах кримінального провадження № 12018040700001074 від 05.10.2018 р. у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12018040700001074 від 05.10.2018 р. відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов Дніпровської міської ради - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1