ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 1140/2764/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Брегей Р.В.) в адміністративній справі №1140/2764/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про накладення штрафу і вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (правонаступник ГУ ДФС у Кіровоградській області), з урахуванням ухали суду від 23.03.2023 про закриття провадження у справі з підстав часткової відмови від позову, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про накладення штрафу і вимога про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування:

-№0006711303, №0006721303, №0006731303 (повне оскарження);

-№0006751303 в частині визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн;

-№0006741303 в частині накладення штрафу у сумі 428,25 грн і нарахування пені 778,27 грн;

-№0001971303 в частині накладення штрафу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 35740,95 грн;

-№0006701303 в частині визначення грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн;

-№Ф-0000851303 в частині донарахування зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 195333,71 грн.

Позовні вимоги обгрунтлвані незгодою з оскарженими ррішеннями, оскільки вважає належним чином не були досліджені подані документи до перевірки, а висновки перевіряючих щодо встановлених порушень не є обгрунтованими у повній мірі.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 226369грн і накладено штраф 56592,25грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з акцизного податку суму 110196,73грн і накладено штраф 27549,18 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44грн і накладено штраф 69624,61грн, в частині грошового зобов`язання 259308,47грн і штрафу 64827,12грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов`язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн.

Визнано протиправним і скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, якою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга фактично містить доводи відзиву на позов. Вказано про виявлені порушення під час проведення планової перевірки, що зафіксовані у акті, про ненадання всіх документів під час перевірки, що унеможливлює їх прийняття під час розгляду справи.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились. Повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача не здійснив під`єднання до конференцзв`язку, враховуючи задоволене судом апеляційної інстанції клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції власними засобами.

Враховуючи зазначене, судом апеляційної інстанції розгляд справи здійснено з урахуванням приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 18.06.2018 по 09.07.2018 проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складений Акт від 16.07.2018 №489/11-28-13-03/2374245448.

Під час перевірки позивачем було надано перевіряючим даступні документи: податкову звітність; реєстри виданих і отриманих податкових накладних, розшифрування співставлення податкових зобов`язань і кредиту; платіжні документи (платіжні доручення, реєстр виписок банку про рух коштів по рахунку; первинні бухгалтерські документи (рахунки, квитанції, видаткові накладні на придбання товарів, акти виконаних робіт); договори про оренду приміщень, постачання електроенергії, транспортування); податкові накладні на придбання і постачання; довідка про склад дебіторської, кредиторської заборгованості, про склад залишків, структуру витрат; відомості про нарахування заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості, табеля робочого часу; місячні Z звіти РРО; Книги обліку розрахункових операцій, КОРО; контрольні касові стрічки; паспорти якості.

Згідно акту перевірки інспектори застосували суцільний порядок дослідження документів.

Під час перевірки позивачем не було надан Книги обліку доходів і витрат, що визнав у судовому засіданні її представник. Також не надано документів стосовно діяльності у барі за 2015-2017 роки (втрата). Не надано добові відомості на заправку пальним.

Перевіряючі дійшли висновку про заниження загального оподаткованого доходу на суму 1239835,14 грн.

За 2015 рік 93676,82 грн, 2016 рік 481259,54 грн, 2017 рік 664898,78 грн.

Такий висновок зроблено на підставі дослідження виписок банків про рух коштів по розрахунковому рахунку, Книги обліку розрахункових операцій, звітів РРО і відомостей податкових декларацій.

Розрахунки з платником податків здійснювали у готівковій і безготівковій формі.

Податкові інспектори зробили висновок про завищення витрат на загальну суму 287879,58 (380340,81 + 252807,93 345269,16) грн.

За 2015 рік завищення становить 380340,81 грн, за 2016 рік завищення становить 252807,93 грн, а за 2017 рік заниження склало 345269,16 грн.

Податкові інспектори зазначили, що такий висновок зроблено, оскільки: платник податків не надав документів у повному обсязі; у фіскальних звітних чеках відсутня інформація щодо кількості реалізованого пального.

Враховано інформацію про рух коштів по розрахункових рахунках, а для встановлення кількості і вартості реалізованого пального взято до уваги податкові накладні на придбання і реалізацію газу. Також враховано структуру понесених витрат.

У підсумку податкові інспектори зробили висновок, що платник податків занизив оподаткований дохід на загальну суму 1527741,42 (1239835,14 + 287879,58) грн.

Також перевіркою визначено, що позивач занизила зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, з військового збору і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (278498, 44 грн; 22915,76 грн; 238987,50 грн).

Перевіркою встановлено заниження і завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 274102 грн і 22969 грн.

Суть порушення: не повне включення до податкових зобов`язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок, готівкових коштів, які отриманні через реєстратор розрахункових операцій і коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок з призначенням платежу відшкодування за операцію торгового еквайрингу, за реалізацію газу.

Нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість склало 226369 грн.

Податкові інспектори встановили заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 129926,73 грн.

Суть порушення: заниження обсягів реалізації палива, алкогольних напоїв.

Нараховане грошове зобов`язання з акцизного податку склало 110196,73 грн.

Також встановлено неподання декларації з акцизного податку за лютий 2015 року і несвоєчасне подання таких же декларацій за грудень 2015 року, січень червень 2016 року.

За результатами перевірки податковим органом прийняті наступні рішення: податкове повідомлення-рішення №0006761303 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002031403 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002041403 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002051403 від 06 вересня2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002061403 від 06 вересня 2018 року; податкове повідомлення-рішення №0006741303 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №0006751303 від 06 вересня 2018 року; податкове повідомлення-рішення №0006701303 від 06 вересня 2018 року; рішення №0001961303 від 06 вересня 2018 року; - рішення №0001971303 від 06 вересня 2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; - вимоги №Ф-0000851303 від 06 вересня 2018 року.

Позивач не погодившись з рішеннями, що прийняті за результатами перевірки, оскаржила їх до суду.

Під час судового розгляду позивачка відмовилась від позову у частині оскарження (повністю) наступних рішень: податкового повідомлення-рішення №0006761303 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002031403 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002041403 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002051403 від 06 вересня 2018 року; податкового повідомлення-рішення №00002061403 від 06 вересня 2018 року; рішення №0001961303 від 06 вересня 2018 року, а також в частині сум наступних рішень: податкового повідомлення-рішення №0006741303 від 06 вересня 2018 року частині податкового зобов`язання у сумі 1437,75 грн; податкового повідомлення-рішення №0006751303 від 06 вересня 2018 року в частині податкового зобов`язання у сумі 19189,97 грн і штрафної санкції 4797,49 грн; податкового повідомлення-рішення №0006701303 від 06 вересня 2018 року в частині податкового зобов`язання у сумі 1887,05 грн і штрафної санкції 471,76 грн; вимоги №Ф-0000851303 від 06 вересня 2018 року в частині суми 43653,79 грн; рішення №0001971303 від 06 вересня 2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині суми 13096,14 грн.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи частково оскаржені рішення, врахував додатково подані докази позивачем, а також висновки проведеної судово-економічної експертизи.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Так, позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновків суду першої інстанції, що покладені у мотиви про задоволення та відмову у задоволенні позовних вимог, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.

Спірними у справі є рішення податкового органу прийняті за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки, з урахування часткової відмови у позові, а саме:

- податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 226369 грн і накладено штраф 56592,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф з акцизного податку у сумі 1190 грн;

- податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з акцизного податку суму 110196,73 грн і накладено штраф 27549,18 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44 грн і накладено штраф 69624,61 грн, в частині грошового зобов`язання 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866 грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов`язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн;

-рішення, яким накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн;

-вимога, якою визначено грошове зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.

Прийняття спірних рішень обумовлене встановленням податковим органом під час проведено планової перевірки позивача та встановлення порушення приписів ст. 177 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та відповідно заниження сум податкових зобов`язань по військовому збору та заниження зобов`язань по єдиному внеску; заниження та завищення податкових зобов`язань з ПДВ у порушенні приписів ст.ст. 185, 188 ПК України, неподання та несвоєчасне подання декларацій з акцизного податку у порушення ст. 223 ПК України та заниження акцизного податку; а також несвоєчасне перерахування сум ПДФО.

Щодо висновків про заниження загального оподаткованого доходу з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1239835,14грн і як слідство, військового збору, вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і рішення про накладення штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частинах.

До таких висновків дійшов відповідач з підстав не відображення у фіскальних звітних чеках операцій торгового еквайрингу проте такі кошти надійшли на рахунки позивача.

Стаття 177 ПК України містить приписи щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.2 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судом була призначена судово-економічна експертиза. Так експерт встановила причини розбіжності даних акту перевірки і платника податків. Ними є такі: включення сум податку на додану вартість до доходів 2015 року; неспівпадіння і неврахування сум по актах скасування помилково проведених сум розрахунків через реєстратори розрахункових операцій; неврахування сум заправних відомостей за безготівковими розрахунками; подвійне включення до доходів сум еквайрингу. (а.с. 81-84 Т16)

Також експерт частково підтвердила висновки перевіряючих про заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, по військовому збору і єдиного внеску. (а.с. 86 Т16).

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду не навів доводів незгоди з висновками суду, не зазначив доводів незгоди з висновками експертизи, лише посилається на те, що позивач не надав всіх документів під час перевірки, які були надані суду та експерту.

Щодо зазначених доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що суд приймаючи докази - документи, що не надавались під час проведення податкової перевірки, врахував правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №200/6156/20 та інших судових рішеннях.

Щодо податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість за порушення заниження та завищення податкових зобов`язань з ПДВ у порушенні приписів ст.ст. 185, 188 ПК України.

Так перевіркою встановлено заниження і завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 274102 грн і 22969 грн.

До таких висновків податкови орган дійшов з підстав не повного включення до податкових зобов`язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок, готівкових коштів, які отриманні через реєстратор розрахункових операцій і коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок з призначенням платежу відшкодування за операцію торгового еквайрингу, за реалізацію газу.

Визначення об`єкта оподаткування зазначено у ст. 185 ПК України.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПКК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Так акт перевірки містить зведені дані платника та перевірки (а.с. 68, 69)

Проте такі дані не мітять посилань на номери та дати декларацій, або дати операції (першої події), а так само і дати операцій торгового еквайрингу, за якими послугували б такі порушення.

Є вірними висновки суду першої інстанції, що заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість з операцій продажу пального може полягати у такій площині: не складання податкової накладної; включення до податкового зобов`язання не всієї суми податку. Акт перевірки не містить висновку про не складання податкових накладних.

Враховуючи зазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем не надано обгрунтувань визначеного порушення.

Щодо заниження обсягів реалізації палива, алкогольних напоїв, що призвело до заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 129926,73 грн.

Так податковий орган визначаючи вказане порушення зазначив, що розбіжність виникла за рахунок заниження обсягів реалізації поливно-мастильних матеріалів (зрідженим газом), алковогольних напоїв та тютбнових виробів.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з абз. 2 п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Приписи ст. 215 ПК України визначають, що належить до підакцизних товарів.

Відповідно до п. 216.9. ст. 216 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 у справі № 810/4438/16 зазначив, що приймаючи податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган у розрізі кожного з них не довів склад податкового правопорушення, а саме факт реалізації пального кінцевим споживачам, обсяг такої реалізації, визначення суми недоплати акцизного податку, зазначивши виключно про заниження податкового зобов`язання без встановлення елементів складу цього податкового зобов`язання, а саме: об`єкту, ставки, бази.

У цій справі акт перевірки містить висновок про те, що порушення є похідним від порушень, встановлених перевіркою і викладених у пункті акту перевірки, водночас не зазначають, про який пункт акту йде мова. (а.с. 81 Т1, аркуш акту 49)

Указане порушення спростовує правильність визначення податковим органом розміру грошового зобов`язання з акцизного податку спірним податковим повідомленням-рішенням оскільки не містить розрахунків на підтвердження заниження обсягів реалізації паливно-мастильних матеріалів (зрідженим газом), алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, недоведеність складу податкового правопорушення унеможливлює визначення грошового зобов`язання з акцизного податку.

Враховуючи, що у задоволенні інших позовних вимог було відмовлено, та враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову є вірними.

Стосовно доводів скаржника, що позивачем на вимогу суду і експерту були подані первинні документи, що не надавались під час перевірки, а представником позивача було подано заяву про втрату і не збереження документів, слід зазначити наступне. (а.с. 127 Т1)

Так представник позивача у заяві від 06.07.2018 вказав про втрату документів і не збереження відомостей на заправку пальним. (а.с. 127 Т1) Проте відповідач не встановив факту відмову у поданні первинних документів, така обставина не встановлена і судом.

За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі №200/6156/20

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність оскарженого висновку, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в адміністративній справі №1140/2764/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак