ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Справа № 915/1118/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

за участю представників учасників справи

від позивача: Уртаєв О.І. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Мельников І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , представник позивача: адвокат Уртаєв О.І., 65059, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 33 А, оф. 103, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393; адреса електронної пошти:kanc@energy.mk.ua)

про стягнення заборгованості зі сплати дивідендів у сумі 31818,87 грн

У с т а н о в и в:

14.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 07.07.2023 (вх. №9316/23), в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" заборгованість з виплати дивідендів за 2021 рік у розмірі 29671,52 грн, 3% річних за прострочення виплати дивідендів за 2021 рік у розмірі 602,37 грн, інфляційні втрати за прострочення виплати дивідендів за 2021 рік у розмірі 1545,28 грн, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо виплати позивачу, як акціонеру Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", дивідендів за 2021 рік, з урахуванням суми інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/1118/23 - Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 19.07.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2023 об 11:00, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

09.08.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01.01/01-22-4026 від 08.08.2023 (вх. № 10542/23), у якому товариство повідомляє про часткове визнання позовних вимог щодо стягнення дивідендів у розмірі 29671,52 грн та просить зменшити на 90% розмір заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Також відповідач зазначає про відсутність з його боку дискримінаційного підходу для нарахування та виплати дивідендів фізичним особам, зокрема позивачу. Крім того, у відзиві товариство просить суд відмовити у повному обсязі щодо стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 40000 грн.

В поданій до суду відповіді на відзив № б/н від 14.08.2023 (вх. № 10702/23 від 14.08.2023) позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що відповідач не навів достатніх підстав для зменшення на 90% суми інфляційних нарахувань та 3% річних, а заявлений розмір витрат на правничу допомогу є реальним, співмірним та таким, що відповідає складності справи, а тому повинен бути задоволений у повному обсязі. Також позивач зазначає, що йому дивіденди не виплачено, при цьому державі дивіденди сплачуються стабільно та вчасно, що свідчить про дискримінаційний підхід до виплати дивідендів фізичним особам та державі.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив № 01.01/01-22-4198 від 18.08.2023 (вх. № 10899/23 від 18.08.2023), в яких наголошує, що неможливість виконання зобов`язань зі сплати відповідачем у зазначений період дивідендів пов`язана виключно з військовою агресією російської федерації, наслідком стало погіршення й без того скрутного фінансового становища товариства, тому стягнення в повному обсязі 3% річних та втрат від інфляції в значній мірі ускладнить фінансовий стан відповідача. Також відповідач зазначає, що позивач, не дотримавшись вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, зазначив до стягнення витрати на правничу допомогу не довівши їх реальність, розумність та співмірність.

Позивачем подано пояснення на заперечення відповідача № б/н від 21.08.2023 (вх. №11003/24 від 21.08.2023), в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та крім доводів вказаних у раніше поданих до суду заяв по суті справи, зазначає, що питання воєнного стану чи збитків відповідача за 2022 рік та перший квартал 2023 року жодним чином не стосується дивідендів за 2021 рік, до того ж за 9 місяців 2021 року у відповідача був позитивний фінансовий баланс. Також, позивач посилаючись на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 у справі № 916/1585/22, яким стягнуто з АТ "Миколаївобленерго" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати дивідендів за 2019 та 2020 роки і 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виплати вказаних дивідендів, зазначає про факт неодноразової невиплати дивідендів позивачу.

Ухвалою суду від 18.09.2023 відмовлено представнику позивачу в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки клопотання подане без доказів надсилання його іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 19.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30 жовтня 2023 року о 13:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 18.10.2024.

Ухвалою суду від 30.10.2023 задоволено клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 30.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2023 року об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 13.11.2024.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу визначеного для проведення судового засідання, зокрема, з 11:48 по 12:31 у Миколаївській області було оголошено повітряну тривогу, судове засідання у справі 30.11.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.02.2024 призначено судове засідання на 19.02.2024 об 11:00.

19.02.2024 судове засідання у справі не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 11:59 по 13:58 у Миколаївській області була оголошена та тривала повітряна тривога, про що складено відповідну довідку.

20.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи № б/н від 20.02.2024 (вх. № 1991/24), в якому товариство просить залучити до матеріалів справи копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік та звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2023 року.

Ухвалою суду від 27.02.2024 призначено судове засідання на 18.03.2024 об 11:00.

18.03.2024 судове засідання у даній справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 27.03.2024 призначено судове засідання на 04.04.2024 о 14:30.

04.04.2024 в судове засідання з`явилися повноважні представники сторін (представник позивача в режимі відеоконференції), які підтримали правові позиції, викладені ними у поданих до суду заявах по суті справи.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 04.04.2024 за результатами розгляду даної справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", затвердженого 27.06.2022 протоколом позачергових загальних зборів Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" від 27.06.2022 № 34, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI.

Відповідно до п. 5.2 Статуту відповідача, товариство зобов`язано у встановленому чинним законодавством України та цим Статутом порядку здійснювати сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів, дивідендів та відрахувань.

Як вбачається з положень розділу 8 Статуту відповідача, акціонерами товариства визначаються фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонери товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди) у разі оголошення їх виплати та їх виплати в порядку, строки і способом, передбаченим законодавством та цим Статутом.

Відповідно до п. 10.4 Статуту, за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні товариства виплачуються дивіденди, відрахування від чистого прибутку.

Згідно з п. 10.5 Статуту дивіденд - це частина чистого прибутку Товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

За приписами п. 10.6 Статуту товариство приймає рішення про виплату дивідендів та здійснює виплату дивідендів за акціями із врахуванням обмежень, визначених законом та цим Статутом.

Відповідно до п. 10.7 Статуту виплата дивідендів за акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішень Загальних зборів, у строк не пізніше шести місяців після прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до п. 10.10 Статуту перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Річними загальними зборами акціонерів AT "Миколаївоблеперго", які відбулись 29.04.2022 (протокол №33), було прийнято рішення (питання № 4) про розподіл чистого прибутку, отриманого Товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 р. № 230 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, то спрямовується па виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" таким чином:

50% - на виплату дивідендів акціонерам Товариства;

5% - на поповнення резервного капіталу Товариства;

45% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом Товариства на 2022 рік.

Затверджено загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2021 рік у розмірі - 1 71065,878 тис. грн.

У зв`язку з приведенням у відповідність із підтвердженою аудитором фінансовою звітністю Товариства за 2021 рік та коригуванням розміру чистого прибутку, 27.06.2022 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго" (протокол №34, питання № 3) були внесені зміни до рішення з питання № 4 (Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2021 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році) порядку денного річних загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго", які проведені дистанційно 29 квітня 2022 року (протокол № 33), шляхом викладення такого рішення у такій редакції:

"Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022р. № 230 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", таким чином:

50% - на виплату дивідендів акціонерам Товариства;

5% - на поповнення резервного капіталу Товариства;

45% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом Товариства на 2022 рік.

Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2021 рік у розмірі - 9773,677 тис. грн.

Встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.".

13.07.2022 Наглядовою радою відповідача (протокол №15) вирішено:

1. Визначити, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році, є робочий день, що наступає після спливу десята робочих днів з моменту прийняття цього рішення.

2. Нарахування та виплату дивідендів здійснити в порядку, визначеному статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" - до 29 жовтня 2022 року.

3. Протягом 10 днів із дати складення переліку осіб, які мають право па отримання дивідендів. Товариству повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення па офіційному вебсайті Товариства.

Таким чином, датою складання переліку осіб, які мають право па отримання дивідендів визначено 28.07.2022, а розмір дивідендів за 2021 рік, що підлягав виплаті відповідно до рішення загальних зборів 9773,677 тис. грн, в тому числі, розмір дивідендів на 1 акцію становив 0,0616091591 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 у 2021 році належало 515089 акцій у статутному капіталі Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", що становить 0,324690% статутного капіталу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", які обліковувались в депозитарній установі ТОВ "ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА".

Відповідно до відомості нарахування та виплати дивідендів (зведена) по категоріям за 2021 рік, на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго", які відбулися 29.04.2022 (протокол №33), рішення позачергових загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго", які відбулися 27.06.2022 (протокол №34), рішення Наглядової ради AT "Миколаївоблеперго" (протокол № 15 від 13.07.2022), ОСОБА_1 нараховано дивіденди за 2021 рік на 515089 акцій Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", які обліковувались в депозитарній установі ТОВ "ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА", у розмірі 31734,24 грн, з яких 1586,71 грн - сума податку на доходи фізичних осіб резидентів (5%), 476,01 грн - сума військового збору (1,5%). Отже, сума дивідендів до виплати становила 29671,52 грн.

Таким чином, загальна нарахована сума дивідендів ОСОБА_1 за 2021 рік з урахуванням податків та зборів становить 31734,24 грн, з яких відповідачем вже сплачено 1586,71 грн - сума податку на доходи фізичних осіб резидентів (5%), 476,01 грн - сума військового збору (1,5%), а до виплати безпосередньо позивачу залишилося 29671,52 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

За приписами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів), пропорційне частці кожного з учасників, мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосується акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Приписами ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Судом враховано, що в межах спірних правовідносин на виконання рішення річних загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго" (протокол №33 від 29.04.2022), рішення позачергових загальних зборів акціонерів AT "Миколаївоблеперго" (протокол №34 від 27.06.2022) щодо виплати дивідендів за 2021 рік, Наглядовою радою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" прийнято рішення від 13.07.2022 (протокол № 15), яким встановлено строк виплати дивідендів за вказаний період - до 29.10.2022.

Таким чином, за даними позивача, наведеними в позовній заяві, що узгоджуються з даними відповідача, наведеними у відзиві, заборгованість Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" перед ОСОБА_1 зі сплати дивідендів за 2021 рік становить 29671,52 грн.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості зі сплати дивідендів за 2021 рік у розмірі 29671,52 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- 3% річних за період з 30.10.2022 по 03.07.2023 на суму 602,37 грн;

- інфляційні витрати за період з листопада 2022 по травень 2023 на суму 1545,28 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та процентів річних суд зазначає таке.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання щодо сплати коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

В свою чергу, стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

При цьому, в силу ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство, у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому в разі порушення такого зобов`язання до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду, позивачем відповідні розрахунки проведено правильно, а, отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, щодо заявленого відповідачем (у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив) клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач, посилаючись на практику Верховного Суду (постанову від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20), просить суд врахувати скрутний майновий стан відповідача, наявність дебіторської заборгованості споживачів перед товариством за надані послуги з розподілу електроенергії, та зменшити розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань на 90%.

В поданих до суду відповіді на відзив та поясненнях на заперечення, позивач заперечує проти зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідач не навів достатніх підстав для зменшення на 90% суми інфляційних нарахувань та 3% річних. Зазначає, що відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2021 року, чистий прибуток відповідача становив 278581 грн, а питання воєнного стану чи збитків відповідача за 2022 рік та перший квартал 2023 року жодним чином не стосується виплати дивідендів за 2021 рік.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (на яку посилається зазначена відповідачем постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20) вказано, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості.

У той же час, у цій справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 ЦК України) - 3%.

Отже, в даній справі відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №921/94/21.

Суд зазначає, що розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3%), а відповідачем, в свою чергу, не наведено будь-яких виключних (надзвичайних) обставин.

Отже, на переконання суду, в даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Щодо зменшення інфляційних, то суд зазначає, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 ЦК України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21.

Враховуючи зазначене вище, клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати дивідендів за 2021 рік у сумі 29671,52 грн, 3% річних у сумі 602,37 грн, інфляційних втрат у сумі 1545,28 грн, а також 2684,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення суду підписано 15.04.2024.

Суддя В.С. Адаховська