154/1358/24

1-кс/154/362/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області

ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024030510000378 від 13.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.265 КК України,

ВСТАНОВИВ

15 квітня 2024 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшло вищезазначене клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про арешт майна, яке він обґрунтовує тим, що 13.04.2024 у Володимирський РВП ГУНП у Волинській області, надійшли матеріали з Володимирської районної військової адміністрації, відповідно до яких 10.04.2024, близько 04 години 40 хвилин, в місті Устилуг Володимирського району Волинської області, на території міжнародного автомобільного пункту пропуску "Устилуг-Зосін", що по вулиці Левінцова, 60, працівниками прикордонної служби, під час митного контролю та огляду автомобіля марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 , що слідував з України у Республіку Польщу, під керуванням громадянина Республіки Німеччини ОСОБА_5 , в ході застосування приладу для вимірювання радіації «Янтар», було виявлено зараження радіаційного фону вказаного автомобіля та яке, біля його правого заднього колеса становить 27 мкЗв/год., що значно перевищує допустиму норму.

13.04.2024 слідчим відділенням Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12024030510000378 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України.

13.04.2024, в ході проведеного огляду місця події на території міжнародного автомобільного пункту пропуску "Устилуг-Зосін", що по вулиці Левінцова, 60, міста Устилуг Володимирського району Волинської області, було вилучено автомобіль марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Mercedes - Benz», моделі «G 500», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, вищевказаний автомобіль марки «Mercedes - Benz», моделі «G 500», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 вважається тимчасово вилученим майном.

Слідчий вважає, що вилучений 13.04.2024 автомобіль марки «Mercedes - Benz», моделі «G 500», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12024030510000378 від 13.04.2024, оскільки він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Таким чином вилучений автомобіль марки «Mercedes - Benz», моделі «G 500», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки має значення речового доказу і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за його участю ряду слідчих дій, що дозволить об`єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказаний автомобіль, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню з подальшою неможливістю проведення слідчих дій, оскільки сліди злочину на ньому можуть бути знищені.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки арешт транспортного засобу порушить її права, а саме право власника розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Крім того вважає, що під час проведення огляду місця події було допущено грубе порушення приписів ст.ст.236,237 КПК України.

Володілець майна ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль через його необґрунтованість та безпідставність.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки огляд автомобіля проводився з порушенням порядку, встановленого КПК України, а саме без ухвали слідчого судді, а тому встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, письмові заперечення представника власника майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема : правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (чч.1,2 ст.173 КПК України).

Встановлено, що Володимирським РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030510000378 від 13.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.265 КК України.

Диспозиція ч.1 ст.265 КК України передбачає відповідальність за придбання, носіння, зберігання, використання, передачу, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, предметом вказаного кримінального правопорушення є радіоактивні матеріали.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» радіоактивний матеріал - матеріал, до складу якого входять радіоактивні речовини. До радіоактивних матеріалів належать: радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи.

Джерело іонізуючого випромінювання - є фізичний об`єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. До радіоактивних відходів відносяться матеріальні об`єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені нормами, за умови що використання цих об`єктів та субстанцій не передбачається у будь-якому технологічному процесі або виробництві (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті). До радіоактивних відходів належать також відпрацьовані закриті джерела іонізуючого випромінювання після внесення відповідної інформації до Державного реєстру радіоактивних відходів. Ядерний матеріал - будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті) (ст.1 Закону).

Згідно витягу з ЄРДР № 12024030510000378 10.04.2024, близько 04 години 40 хвилин, в місті Устилуг Володимирського району Волинської області, на території міжнародного автомобільного пункту пропуску "Устилуг-Зосін", що по вулиці Левінцова, 60, працівниками прикордонної служби, під час митного контролю та огляду автомобіля марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 , що слідував з України у Республіку Польщу, під керуванням громадянина Республіки Німеччини ОСОБА_5 , в ході застосування приладу для вимірювання радіації «Янтар», було виявлено зараження радіаційного фону вказаного автомобіля та яке, біля його правого заднього колеса становить 27 мкЗв/год., що значно перевищує допустиму норму.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями першого заступника голови Володимирської районної державної адміністрації ОСОБА_9 від 12.04.2024, поясненнями заступника начальника штабу-начальника відділу організації прикордонного контролю 6-го прикордонного Волинського загону ОСОБА_10 від 12.04.2024, протоколом радіаційного обстеження Державної екологічної інспекції у Волинській області від 10.04.2024, а також протоколом №12-2024 дозиметричного і радіометричного обстеження автомобіля марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 , проведеного 12.04.2024 службою радіаційної безпеки та охорони навколишнього середовища Львівської міжобласної філії ДСП «Об`єднання «Радон», відповідно до якого підозрювані елементи конструкції автомобіля за критерієм потужності дози відносяться до радіоактивних відходів, потребують вилучення і перевезення на тимчасове зберігання до пункту зберігання радіоактивних відходів.

13.04.2024, в ході проведеного огляду місця події на території міжнародного автомобільного пункту пропуску "Устилуг-Зосін", що по АДРЕСА_2 , було вилучено автомобіль марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_8 .

Доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що докази отримані в результаті огляду автомобіля є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті рішення за клопотанням слідчого про накладення арешту, через те, що огляд автомобіля проводився з порушенням порядку, встановленого КПК України, а саме без ухвали слідчого судді, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як видно з протоколу огляду місця події від 13.04.2024, проникнення до автомобіля та огляд в ньому не проводився. Огляд проводився лише ділянки місцевості, що перебуває в зазгальному доступі, на якій знаходився автомобіль, а тому для її огляду дозвіл слідчого судді не вимагається.

Постановою слідчого від 15.04.2024 вилучений автомобіль марки "Мерседес G500", р.н. знак НОМЕР_1 визнано речовим доказами та приєднано до кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, а також можливість виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника або володільця такого майна.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідний транспортний засіб не є припиненням права власності на нього або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024030510000378 від 13.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 265 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 13.04.2024 під час огляду місця події, а саме, на автомобіль марки «Mercedes - Benz», моделі «G 500», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , та яким керував ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.

Автомобіль зберігати на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, що розташований за адресою: Волинська область, м. Володимир, вул.Соборна, 6, з урахуванням вимог радіаційної

безпеки та фізичного захисту.

Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити власнику майна.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1