РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року справа № 580/2402/23

16 годин 30 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання розглянув адміністративну справу №580/2402/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (вул.Б.Хмельницького 60, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 02911119) [представник - прокурор Пидорич Д.М.] в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40270297) до ОСОБА_1 [представник - адвокат В.В.Драченко за ордером АО «Право, бізнес і фінанси» серії СА №1052582 - а.с.97 т.1] про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 34924214, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001) [представники не прибули] про визнання протиправним та скасування наказу у частині та про зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 01.01.2024 справа після касаційного перегляду передана для розгляду судді Л.В.Трофімовій.

30.03.2023 вх.12185/23 у позовній заяві прокурором сформована вимога: зобов`язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (вул. Митницька 7, м. Черкаси), що відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

12.12.2023 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 скасував - справу №580/2402/23 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.01.2024 вх.2172/24 представник ОСОБА_1 адвокат Драченко Владислав Вікторович у заяві зазначив: заява про зміну предмета позову буде подана до суду після відкриття провадження у справі та визначення кола учасників, проте не повідомив про видання, у якому наказ від 23.11.2010 №10/03-21 був або мав бути офіційно оприлюднений усупереч вимог ч.5 ст.44 КАС України з огляду на те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ст.177 КАС України). Адвокат стверджує: суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в частині, проте 05.05.2023 ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, про визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» в частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Будинок» ХІХ століття», що розташований за адресом номером 66 в Додатку цього наказу (ЄДРСР 115598443).

16.01.2024 вх.2659/24 у заяві прокурор в обґрунтуванні інтересу держави за бездіяльності відповідача покликається на висновки Верховного Суду у справах №813/1091/18, №826/10888/18 щодо процедур обліку об`єктів культурної спадщини, прийняття наказу та обраного способу захисту згідно висновків ВПВС у справі №826/2793/18, №912/2385/18, Верховного Суду у справі №420/5625/18.

22.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (02911119) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (40270297) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії з метою вирішення у підготовчому судовому засідання завдань ст.180 КАС України, здійснити розгляд адміністративної справи №580/2402/23 за правилами загального позовного провадження. Справу належить розглядати у порядку загального позовного провадження з вирішенням у підготовчому судовому засіданні завдань ст. 180 КАС України щодо належного позивача, у зустрічному позові (ч.4 ст.177 КАС України) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаської окружної прокуратури та/або заступника Черкаської окружної прокуратури.

Відповідно до протокольної ухвали суду об`єднані в одне провадження позов та зустрічний позов, закрите підготовче провадження у справі 18.03.2024 за позовом в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання чинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 у частині №66 додатку до наказу щодо включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Житловий будинок кінця XIX ст.» (вул. Піонерська (Митницька) 7, м. Черкаси), призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 09 квітня 2024 року.

Суд враховує, що Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 34924214) перебуває у стані припинення, проте (а.с.172-273 т.1; довіреність від 07.02.2024 №3) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (голова комісії з припинення) у судове засідання не прибули.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено (вх.30.03.2023 №12185/23, 17.01.2024 №3019/24), що житловий будинок кінця ХІХ ст. (вул. Митницька 7, м. Черкаси) є об`єктом архітектури, що внесений наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури - Житловий будинок (кін. XIX поч. XX ст.). Оскільки власником вищезазначеного житлового будинку є ОСОБА_1 , тому позивач вважає, що відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язана укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір. На дату прийняття оскаржуваного наказу процедуру обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не визначав Порядок №1760, а застосовано Закон України «Про охорону культурної спадщини» у редакції від 12.10.2010. Прокурор зазначає, що поряд із державним інтересом наявний суспільний, що розуміється в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

ІІ-1. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА за зустрічним позовом про визнання протиправним та скасування наказу у частині

Позивач переконана (05.05.2023 вх.№17510/23, 17511/23; 31.01.2024 вх.№ 5513/24 - а.с.8-16 т.3 та заява від 08.02.2024 вх.№7137/24), що у порушення п.2 постанови КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1760 станом на 19.04.2023 житловий будинок кінця ХІХ ст. (вул. Митницька, 7, м. Черкаси) не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, облікова документація до Міністерства культури та інформаційної політики України не надходила, відповідач не оформив облікову картку, відсутні історична довідка, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану Будинку. Відповідачем не винесене на розгляд Консультативної ради питання про автентичність Будинку, а також його впливу на розвиток культури, архітектури, містобудування. Відповідачем не подано Будинок у відомостях про перелік пам`яток культурної спадщини на території Черкаської обласної державної адміністрації, не поінформований власник майна про взяття Будинку на державний облік, тому позивач вважає протиправним індивідуальний акт - наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» у частині включення «Будинку» XIX століття, що за адресою: місто Черкаси, вулиця Піонерська (Митницька) 7 за № 66 до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури, просить скасувати. Позивач стверджує: обєкт архітектури включається до Переліку за умови відповідності ознакам для включення об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Адвокат - представник ОСОБА_1 у судових засіданнях зустрічний позов підтримав і повідомив (31.01.2024 №5513/24 - а.с.8 т.3), що стороні зустрічного позову невідомо про оприлюднення наказу від 23.11.2010 №10/03-21, на сайті Черкаської ОДА немає відомостей про публікацію в газеті «Черкаський край» (засновник до 30.06.2016 Черкаська обласна рада).

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач адміністративний позов не визнає і зазначає 05.05.20213 вх.№17509/23, що обов`язок укладання охоронного договору визначений Законом України «Про охорону культурної спадщини», за невиконання вимог передбачена адміністративна відповідальність через не укладання охоронного договору, проте не йдеться про судове рішення щодо зобов`язання укласти охоронний договір.

ІІІ-1. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ за зустрічним позовом (06.02.2024 вх.№6539/24)

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку і набуває статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Порядок №1760 в редакції від 27.12.2001 не містить норми, що регламентує занесення об`єкта до Переліку, що є нетотожним Державному реєстру нерухомих памяток України. Варто врахувати постанову ВС у справі №580/3881/20 (направлена на новий розгляд) щодо помилкового застосування порядку №1760. Згідно з п.3 розділу Х Закону № 1805-III об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. Рішення про не включення об`єкта - «Будинку» XIX століття, що за адресою: АДРЕСА_2 до Державного реєстру не прийняте, тому належить охороні і використанню відповідно до режимів у спосіб, що потребує якнайменших змін із забезпеченням автентичності.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Житловий будинок кінця ХІХ ст. (вул. Митницька, 7, м. Черкаси) є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, внесеним до переліку за № 66 у додатку до наказу від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» у частині включення «Будинку» XIX століття, що за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до рішення другої сесії Черкаської міської ради від 14.01.2016 №2-99 «Про перейменування вулиць, провулків, узвозів у місті Черкаси» вулиця Піонерська перейменована на вулицю Митницька.

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 01.07.2014 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В, який зареєстрований у реєстрі за №4664, ОСОБА_4 (продавець) передав - ОСОБА_1 (покупець) прийняла у власність житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_2 . Право власності за ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером в РПНВ 11765424.У договорі продавець ОСОБА_4 засвідчив, що будинок не належить до пам`яток історії та культури - не визнаний аварійним (а.с.102 т.1).

10.02.2023 №02/01-02.03-08/80/02/01-02.03-08/3366 Управління повідомило Черкаську окружну прокуратуру про те, що звернення щодо укладення охоронного договору на об`єкт - житловий будинок кінця ХІХ ст. ( АДРЕСА_2 ) не надходили.

Суд встановив за даними БТІ (а.с.39 т.1), що ОСОБА_4 придбав об`єкт - житловий будинок відповідно до договору купівлі-продажу 29.06.2011 №6295 у ОСОБА_5 , яка придбала цей об`єкт за договором купівлі продажу від 27.10.2005 №17689, тобто на час прийняття наказу Службою охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 прав ОСОБА_1 не було порушено відповідачами.

Суд установив, що реєстраційний номер 396143871101 об`єкта нерухомого майна - житловий будинок визначений по АДРЕСА_2 на земельній ділянці 7110136400:01:001:0030 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, присадибна ділянка площа 0.0713 га; власник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2014 (а.с.52 т.1). Згідно з договором ринкова вартість згідно звіту про оцінку ТОВ «Контверсія» №CG05-140626-027 та продаж вчинений за ціною 317865 грн. Земельна ділянка відповідно до звіту про оцінку ТОВ «Контрверсія» / ТОВ «Порто-Франко Груп» №CG05-140626-027 №CG05-140626-003 оцінена і відчужена за 219973 грн. Код ЄДРПОУ юридичних осіб ТОВ «Контверсія» та ТОВ «Контрверсія» / ТОВ «Порто-Франко Груп» не вказані.

У відповіді на адвокатський запит Управління 27.04.2023 повідомляє: облікова документація на житловий будинок кінця ХІХ ст. (вул. Митницька, 7, м. Черкаси) наразі не розроблена.

У відповіді на адвокатський запит Управління 04.05.2023 повідомляє: підставою для включення до Переліку стали Відомості до складання реєстру національного культурного надбання.

У відповідь на лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації приватна організація «Український інститут культурного надбання» повідомило 14.06.2022 №14/06, що редагування Переліку, затвердженого наказом від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» можливо лише під час проходження відповідної процедури згідно Порядку обліку об`єктів культурної спадшини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.

Приватний нотаріус 22.01.2024 №12/01-16 відмовила у вчиненні нотаріальної дії, розглянувши документи від ОСОБА_1 про укладення договору купівлі- продажу будинку та земельної ділянки №7110136400:01:001:0030, враховуючи наявність наказу від 23.11.2010 №10/03-21.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих суб`єктів.

Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи (ратифікована Законом від 20.09.2006 №165-V передбачає у ст.3, що Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Верховний Суд у справі № 826/10888/18 ЄДРСР 108541222 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Верховний Суд у справі № 640/16767/21 ЄДРСР 107370330 висновує: невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурор в повній мірі довів здійснення неналежним чином захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що надавало йому право на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом (про зобов`язання укласти договір охорони культурної спадщини).

З новин 01.02.2022 загальновідомо (а.с.21 т.1), що історичний будинок, якому вже понад 100 років, на якому ще збереглися унікальне оздоблення фасаду, розташований по вулиці Митницькій 7 продають у Черкасах - земельна ділянка відведена під житлове будівництво (https://procherk.info/news/7-cherkassy/99307-u-cherkasah-prodajut-istorichnij-budinok-pid-torgovij-tsentr).

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) (далі Закон № 1805-III). Пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, що занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Верховний Суд у п.78 постанови у справі № 826/15864/17 ЄДРСР 114524085 зазначив: взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини. Передумовою розгляду питання науково-методичною радою, консультативною або науковою вченою радою установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, відповідності кожного об`єкту критеріям, зазначеним у пунктах 10, 11 Порядку №1760, є складення необхідної облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини (п.81). Відповідність будівлі критеріям, передбаченим п.11 Порядку №1760, було згодом підтверджено (п.83).

Верховний Суд у справі №460/1864/20 ЄДРСР 110586631 зазначає: п.20 - взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини; п.29 - відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.

Відповідно до наказу 13.05.2004 № 295/104 Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури не застосовуються, додатки 3, 4 до Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 №203.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Конституційний Суд України 16 жовтня 2008 року у рішенні № 24-рп/2008 у справі №1-34/2008 зазначив: право власності, в тому числі й приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян. Однією з підстав для визначення особливостей правового режиму власності щодо окремих об`єктів є їх культурна цінність. Це, зокрема, передбачено в частині восьмій статті 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом. Україна як соціальна, правова держава сприяє розвиткові традицій і культури української нації, дбає про задоволення національно-культурних потреб українців, у тому числі й тих, які проживають за межами держави. Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду культурній спадщині (стаття 66 Конституції України).

Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності (висновки ВПВС у справі № 927/1206/21 ЄДРСР 117757951).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР статтею 1 Першого протоколу до неї, визначено: «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, що вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначає Закон України «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-ХІІ). Відповідно до вимог статті 5 Закону №2780-ХІІ однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно із ст.23 Закону № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відповідно до частини першої статті 44 відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу ( ОСОБА_1 є фізичною особою), яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції: за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 1805-III за ухилення від підписання охоронних договорів на пам`ятки, а також за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності винні особи притягаються до адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» Законом можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом. Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 адміністративна справа - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом.

Верховний Суд 23.12.2019 у справі № 806/1536/18 (ЄДРСР 86552104) вказав, що укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.Охоронний договір є публічно-правовим договором, є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини спрямований на реалізацію норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», випливає з владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, передбачених вказаним законом, а також містить владне зобов`язання для іншого суб`єкта договору. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності. Сфера функціонування адміністративного договору це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, метою адміністративного договору є реалізація конкретних державних функцій, виражених у встановлених у законодавстві повноваженнях того чи іншого органу (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/878811/).

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з Типовим положенням про управління культури, затвердженого 25 листопада 2009 р. № 1415 постановою Кабінету Міністрів України (https://ck-oda.gov.ua/upravlinnya-kulturi-ta-oxoroni-kulturnoyi-spadshhini/; https://www.kmu.gov.ua/npas/243237288) здійснює функції замовника, укладає з цією метою договори про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини» від 28 грудня 2001 р. №1786 зі змінами від 14.12.2011 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. В охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. У разі коли власник пам`ятки або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов`язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією пам`ятки та упорядженням її території, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію. Роботи можуть проводитися тільки після погодження проектної документації і з письмового дозволу зазначеного органу.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд враховує, що на час прийняття наказу не було наказу Міністерства культури України від 11 березня 2013 р. № 158 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», що визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

У справі №580/3881/20 в рішенні від 09.04.2024 (повний текст від 19.04.2024) суд враховує, що у наданих Відомостях до складання державного реєстру національного культурного надбання у вступі зазначено: автором внесені суттєві зміни в атрибуції і датування пам`яток, виявлені в архівах, проте УкрНДІпроектреставрація 09.02.2024 повідомляє відповідача: в архіві інституту матеріали щодо Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання, що за Вашими даними, були виконані нашими фахівцями у 1993 році відсутні, тому за встановлених обставин неможливо стверджувати про протиправність формування додатку до наказу від 23 листопада 2010 року «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури». Складеного Центром пам`яткознавства НАНУ звіту про науково-дослідну роботу «Історико-архітектурний опорний план та зони охорони пам`яток м. Черкас в межах міста 19 початку 20 ст. (між бульвар Т. Шевченка вул. Ільїна)» та відомостей про замовника НДР матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять звернення ОСОБА_1 до органів охорони культурної спадщини щодо використання та/або розпорядження житловим будинком кінця ХІХ ст. (вул. Митницька, 7, м. Черкаси).

Суд доходить висновку, що Перелік не визначає особу ОСОБА_1 (у ПЕРЕЛІКУ лише зазначено: найменування виявленого об`єкта, сучасне використання, дата спорудження, адреса).

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд доходить висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 у частині №66 додатку до наказу щодо включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Житловий будинок кінця XIX ст.» (вул. Піонерська (наразі Митницька) 7, м. Черкаси) за не встановленого порушення прав на час прийняття наказу і на час звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Суд доходить висновку про наявні підстави для задоволення позову Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зобов`язання укладення охоронного договору власником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) об`єкта - «Житловий будинок кінця XIX ст.» (вул. Піонерська (наразі Митницька) 7, м. Черкаси) з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно із ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 у частині №66 додатку до наказу щодо включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Житловий будинок кінця XIX ст.» (вул. Піонерська (наразі Митницька) 7, м. Черкаси) відмовити повністю.

Адміністративний позов Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (вул. Митницька 7, м. Черкаси), що відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений у додаток до наказу за №66 Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду складене 19.04.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА