ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року справа №200/6454/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 200/6454/23 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -

У С Т А Н О В И В:

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення у сумі 3 120,00 грн. щомісячно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 200/6454/23 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення у сумі 3 120,00 грн. щомісячно.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у зв`язку із прийняттям Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців збільшилось в абсолютному розмірі. Водночас індексація грошового забезпечення позивача за березень 2018 року склала 0,00 грн. і відбувається підвищення грошового забезпечення за березень 2018 року за рахунок постійних складових грошового забезпечення, а тому у відповідності до вимог п. 5 Порядку № 1078 березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів і, відповідно, обчислення індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалами справи підтверджується (відомості витягу із послужного списку), що позивач у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 перебував на грошовому забезпеченні відповідача.

Відповідно посвідчення серія НОМЕР_3 від 08.06.2015 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

03 жовтня 2023 року адвокат Ковтунець Ю. С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із адвокатським запитом, зокрема, щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

На вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надано лист від 20.10.2023 № 09/02/711, де повідомлено, що грошове забезпечення до березня 2018 року складало 4 525,83 грн., а з березня 2018 року 12 237,15. Сума підвищення грошового забезпечення склала 7 711,32 грн., що перевищує суму індексації, яка склалась у березні 2018 року (4 463,15 грн.)

У зв`язку із викладеним, на думку відповідача, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась відповідно до вимог чинного законодавства.

Архівні відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення свідчать про таке.

Грошове забезпечення станом на лютий 2018 (з урахуванням виплати грошового забезпечення за минулий місяць у поточному):

посадовий оклад 1 060,00 грн.;

оклад за військовим званням 130,00 грн.;

надбавка за вислугу років 416,50 грн.;

таємність 106,00 грн.

премія, офіц., 4 293,50 грн.;

надбавка за особливості проходження військової служби 803,25 грн.;

щомісячна додаткова винагорода 4 085,25 грн.;

всього 10 894,5 грн.

Грошове забезпечення станом на березень 2018:

посадовий оклад 4 650,00 грн.;

оклад за військовим званням 1 410,00 грн.;

надбавка за вислугу років 2727,50 грн.;

таємність 465,00 грн.

премія, офіц., 2 106,45 грн.;

надбавка за особливості проходження служби 878,70 грн.;

всього 12 237,65 грн.

Відповідно вказаної архівної відомості ОСОБА_1 за спірний період з нараховувалась та виплачувалась поточна індексація, починаючи з грудня 2018 року у розмірі 71,08 грн. та у подальшому наростаючим підсумком.

Щодо строку звернення, судом першої інстанції зазначено наступне.

Стаття 122 КАС України.

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Послідовна практика Верховного Суду дає підстави стверджувати, що у спорах, які пов`язані з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні щодо строків звернення до суду застосовними є норми Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП України).

Стаття 233 КЗпП України (тут і далі, текст статті у редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022)

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, з 19.07.2022 законодавцем установлено, що строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - є тримісячний строк з дня одержання таким письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Разом із тим п. 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 внесено такі зміни:

1. У пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 слово квітня замінити словом червня.

2. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 слово квітня замінити словом червня.

Верховним Судом у подібних правовідносинах вказано, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. (постанова від 25.04.2023 справа № 380/15245/22).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тобто строки, визначені нормою ст. 233 КЗпП України, слід застосовувати з 01.07.2023.

За матеріалами справи судом установлено, що адвокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 03.10.2023 щодо сум нарахованої та виплаченої індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022. Відповідь на вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надана листом від 20.10.2023 № 09/02/711.

До суду із даним позовом ОСОБА_1 звернувся 13.11.2023, тобто у межах 3-місячного строку з моменту отримання письмового повідомлення про суми індексації, нараховані та виплачені йому при переведенні до іншої військової частини.

Обставини щодо переведення позивача до іншої військової частини у червні 2023 року підтверджуються власне відповідачем у відзиві на позов.

Також судом ураховується, що позивачем перебуває на військовій службі.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду немає.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі Закон № 1282)

Стаття 2.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Стаття 4.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078,)

Пункт 4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), … до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Порядок № 260, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Пункт 2. Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Пункт 1 розділ VІ. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Пункт 1 розділ XI. Військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, далі Інструкція № 550)

Пункт 2. Виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць:

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Висновки суду.

Внаслідок змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 до Порядку № 1078, останній не містить поняття базовий місяць і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну базовий місяць використовується поняття місяць підвищення доходу, яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Водночас, на що звертав увагу Верховний Суд у справі № 420/9187/21, вилучення терміну базовий місяць та запровадження поняття місяць підвищення доходу не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у базовому місяці, так і у місяці підвищення доходу індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Підвищення окладу позивача, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні, відбулося 01.03.2018, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже місяцем підвищення доходу позивача є березень 2018 року.

Формула розрахунку індексації-різниці наведена у п. 5 Порядку № 1078 та висновки з цього питання наведенні у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22.06.2023 (справа № 520/6243/22) зазначено, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21.

Крім того, суд звертає увагу, що до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належить враховувати щомісячну додаткову винагороду відповідно до Інструкції № 550.

Правова позиція з цього питання висловлена у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 400/4650/19, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.

Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19, відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, постанові від 30.11.2018 у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, суд не враховує при обчисленні грошового забезпечення позивача за лютий березень 2018 року індексацію, оскільки така фактично не нараховувалась та не виплачувалась.

Отже, відповідно вказаних настанов, суд установив, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, утч грошової винагороди за участь в АТО, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий) склав:

посадовий оклад 1 060,00 грн.;

оклад за військовим званням 130,00 грн.;

надбавка за вислугу років 416,50 грн.;

таємність 106,00 грн.

премія, офіц., 4 293,50 грн.;

надбавка за особливості проходження військової служби 803,25 грн.;

щомісячна додаткова винагорода 4 085,25 грн.;

всього 10 894,5 грн.

Грошове забезпечення станом на березень 2018:

посадовий оклад 4 650,00 грн.;

оклад за військовим званням 1 410,00 грн.;

надбавка за вислугу років 2727,0 грн.;

таємність 465,00 грн.

премія, офіц., 2 106,45 грн.;

надбавка за особливості проходження служби 878,70 грн.;

всього 12 237,15 грн.

Розмір підвищення доходу: 12 237,15 - 10 894, грн. = 1 343,15

Сума можливої індексації у березні 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15

Розрахунок індексації-різниці: 4 463,15 1 343,15 = 3 120,00

Отже на підставі викладеного суд установив, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення у сумі 3 120,00 грн. щомісячно.

Щодо дискреційності повноважень відповідача, як роботодавця у питанні нарахування визначеного розміру індексації грошового забезпечення.

Верховним Судом у постанові від 18.10.2023 у справі № 200/5301/22 у правовідносинах, що є подібними до справи, яка розглядається (отже висновки є релевантними) констатував, що суди попередніх інстанцій помилково визначили характер спірних правовідносин щодо позовних вимог, які стосуються нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року; не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивачки на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.

Ураховуючи усе викладене, позов належить задовольнити повністю, визначивши суму індексації-різниці, що належить до сплати позивача щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 3 120,00 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 200/6454/23 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 200/6454/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

СуддіЕ.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко