Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року Справа№200/6958/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 21005, м.Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 09.11.2023 № 052530004108 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку;

зобов`язати повторно розглянути заяву від 02.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу періодів:

- роботи з 01.06.2013 по 31.05.2014 у Приватному акціонерному товаристві «Укрвуглебуд» у якості електрослюсаря 4 розряду підземного з повним робочим днем у шахті, із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- навчання з 07.10.1999 по 07.03.2000 у Професійно-технічному училищі № 105 за спеціальністю електрослюсар підземний, із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження військової служби у Збройних Силах України з 01.03.2022 по 29.07.2023, протягом якого брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, із розрахунку один місяць за три місяці із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 26.02.2022р. по 28.02.2022 та з 30.07.2023 по 02.11.2023, який зарахувати до стажу роботи за спеціальністю із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження строкової військової служби у Збройних Силах України з 10.05.2000 по 31.10.2001, який зарахувати до стажу роботи за спеціальністю із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що 02.11.2023 він звернувся через Веб-портал електронних послуг до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки вважав, що на час звернення має достатньо страхового та пільгового стажу для призначення пенсії. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважає, що не зараховуючи до пільгового стажу періоди роботи у зв`язку з несплатою підприємством страхових внесків, навчання за спеціальністю, служби у Збройних Силах України, в т.ч. під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, відповідач діє в супереч законодавства у сфері пенсійного забезпечення та грубо порушує захищені Конституцією України права на законне призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не погоджуючись із позовними вимогами, надало до суду відзив, вмотивований тим, що за принципом екстериторіальності заява позивача від 02.11.2023 про призначення пенсії розглянута саме ним. За результатами розгляду заяви відповідачем встановлено, що вік позивача на момент звернення становив 42 роки. Згідно наданих до заяви документів страховий стаж позивача складає 22 роки 02 місяці 23 дні. Страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення - 41 рік 02 місяці 23 дні. Стаж підземний за постановою КМУ № 202 22 роки 06 місяців 24 дні. На думку відповідача, згідно доданих до заяви документів до страхового стажу позивача не зараховано період з 01.06.2013 по 31.05.2014 у зв`язку з відсутністю відмітки про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Також не зараховано період навчання на вечірньому відділенні з 07.10.1999 по 09.01.2000, оскільки згідно п.8 Порядку № 637 від 12.08.1993 зарахування періодів навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі можливе у разі підтвердження дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання та присвоюється відповідний освітній рівень (кваліфікація). Відповідач зауважує, що навчання на вечірньому відділенні не відноситься до денної форми здобуття освіти.

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими з підстав, викладених у позовній заяві, і просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Справа розглянута поза датою, визначеною в ухвалі суду від 20 грудня 2023 року, з огляду на введення в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який наразі триває.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

02.11.2023 позивач через Веб-портал електронних послуг звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.11.2023 № 052530004108 позивачу відмовлено у призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

До страхового стажу позивача не зараховано період з 01.06.2013 по 31.05.2014 у зв`язку з відсутністю відмітки в індивідуальних відомостях про застраховану особу про сплату страхових внесків, а також період навчання з 07.10.1999 по 09.01.2000 у ПТУ № 105, оскільки навчання проходило на вечірньому відділені.

На думку відповідача, страховий стаж позивача складає 22 роки 2 місяці 23 дні, страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення становить 41 рік 2 місяці 23 дні, стаж роботи на підземних і відкритих роботах за списком робіт і професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, становить 22 роки 6 місяців 24 дні.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 26.04.2000, копія якої наявна в матеріалах справи, у спірний період він працював:

з 07.10.1999 по 07.03.2000 навчання у ПТУ № 105 за спеціальністю електрослюсар підземний;

з 14.03.2000 по 25.04.2000 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті на шахті «ім. Г.М. Димитрова» ВО з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» (звільнений у зв`язку із призивом);

з 10.05.2000 по 31.10.2001 - служба в Збройних Силах України (строкова);

з 10.12.2001 по 19.02.2004 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ВП «шахта ім. Г.М. Димитрова» ДП «Красноармійськвугілля»;

з 01.03.2004 по 02.03.2005 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті СП «шахта 1\3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»;

з 16.03.2005 по 10.09.2006 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ВАТ «Укрвуглебуд»;

з 28.10.2006 по 02.06.2014 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ПАТ «Укрвуглебуд»;

з 06.06.2014 по 09.01.2018 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ВП «шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля»;

з 22.01.2018 по 02.03.2020 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»;

з 02.03.2020 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті у ТОВ «Шахта «Білозерська».

Отже, на момент мобілізації (24.02.2022) позивач працював у ТОВ «Шахта «Білозерська» у якості електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Згідно наказу ТОВ «Шахта «Білозерська» від 24.02.2022 № 6вк ОСОБА_1 , електрослюсаря підземного дільниці ПР-2, звільнено від роботи з 24.02.2022 у зв`язку з мобілізацією, із збереженням місця роботи та середнього заробітку до оголошення демобілізації.

Згідно витягу з наказу Військової частини НОМЕР_4 від 26.02.2022 № 32 позивача з 26.02.2022 зараховано до списків особового складу частини.

Згідно витягу з наказу Військової частини НОМЕР_4 від 26.04.2023 № 116 позивача з 26.04.2023 призначено водієм електрика відділення управління штабу батальйону взводу зв`язку Військової частини НОМЕР_4 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 21.10.2023 № 3044 солдат ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 29.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області.

Згідно розрахунку до вислуги років № б\н від 31.08.2023 вих. № 2551 від 01.09.2023, проведеного Військовою частиною НОМЕР_4 , зазначена військова служба підлягає зарахуванню один місяць за три місяці.

Наразі позивач продовжує проходження служби у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації на особливий період, що підтверджується військовим квитком та довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 24.10.2023 № 3063.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 22.09.2023 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).

Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.10.2006 по 02.06.2014 позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у ПАТ «Укрвуглебуд», що підтверджується записами в наявній в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_6 від 26.04.2000 № 017766.

Отже, періоди роботи з 01.06.2013 по 31.05.2014 підтверджені записами у його трудовій книжці.

Крім того, довідкою від 26.08.2016 за № 534, виданою ПАТ «Укрвуглебуд», підтверджується, що позивач працював повний робочий день у шахті у ПАТ «Укрвуглебуд» з 28.10.2006 по 02.06.2014 (7 років 07 місяців 04 дні) за професією «електрослюсар підземний» 4 розряду, що передбачена Списком 1 розділом 1, підр. 1.1а., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що через відсутність відомостей про сплату підприємством ПАТ «Укрвуглебуд» страхових внесків ним не було зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.06.2013 по 31.05.2014, оскільки несплата роботодавцем позивача страхових внесків не може бути перепоною для призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2014 № 212/11/14-14, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 (провадження № К/9901/35103/18).

За таких обставин суд вважає, що незарахування відповідачем дострахового стажу періоду роботи позивача з 01.06.2013 по 31.05.2014 на підприємстві ПАТ «Укрвуглебуд» через несплату страхових внесків підприємством-роботодавцем є протиправним.

Визначаючись щодо правомірності/неправомірності незарахування до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоду його навчання в ПТУ № 105 м. Димитрова на вечірньому відділенні з 07.10.1999 по 09.01.2000, суд виходить з такого.

Положеннями ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно ч. 2 цієї ж статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 наведеної статті працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Проаналізувавши наведене вище, суд робить висновок, що під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком пенсійний орган має враховувати, в тому числі, віднесення певних періодів роботи особи одночасно до різних пільгових списків (наприклад, до Списку №1 і до списку, передбаченому ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV) та за результатом підрахування пільгового стажу пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на більш пільгову пенсію за віком; у випадку, якщо пільгового стажу, передбаченого відповідною частиною ст. 114 Закону № 1058-IV (яка передбачає більш пільгову пенсію) не достатньо для призначення пільгової пенсії на вказаних у законі підставах, пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на пенсію за менш пільговими підставами, врахувавши при цьому до пільгового стажу особи (за менш пільговими підставами) пільговий стаж за більш пільговими підставами.

Як встановлено судом, позивач переважну більшість періоду своє роботи працював під землею.

Враховуючи, що пенсія за віком на пільгових умовах, яка передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є більш пільговою ніж пенсія за віком, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (Список №1) (відсутня вимога щодо мінімального віку, з якого така пенсія призначається, відсутні вимоги щодо обов`язкової атестації робочих місць, на яких особа працювала, та щодо наявності певної кількості загального страхового стажу), беручи до уваги, що позивач не уточнював у заяві про призначення пенсії за віком про призначення йому пенсії саме за Списком № 1, пенсійний орган мав перевірити, перш за все, наявність або відсутність у позивача пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше […].

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

Згідно записів у трудовій книжці позивача він розпочав роботу за спеціальністю через сім днів після закінчення навчання в ПТУ № 105 м. Димитрова (закінчив навчання 07 березня 2000 року, розпочав працювати на шахті «ім. Г.М. Димитрова» ВО з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті 14 березня 2000 року).

Щодо тієї обставини, що навчання у ПТУ № 105 м. Димитрова відбувалось за вечірньою формою навчання, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII професійно-технічні навчальні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об`єднання. Жодних обмежень щодо неврахування до пільгового стажу особи, яка проходила навчання у професійному технічному закладі (училищі) за вечірньою формою навчання, періоду такого навчання, ані Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ані Закон України «Про пенсійне забезпечення», ані Закон України «Про освіту», ані Закон України «Про професійно-технічну освіту» не містять.

Відповідно, період навчання позивача з 07.10.1999 по 09.01.2000 в ПТУ № 105 м.Димитрова має бути зарахований не лише до загального страхового стажу позивача, а і до його пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Щодо позовних вимог про зарахування періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах України з 10.05.2000 по 31.10.2001 до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 26.04.2000 позивач з 14.03.2000 з 25.04.2000 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на «Шахта ім. Г.М. Димитрова» ВО з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» (звільнений у зв`язку із призивом), з 10.05.2000 по 31.10.2001 проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, що також підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_7 від 10.05.2000.

Абзацом другим частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) в редакції, чинній на час проходження позивачем строкової військової служби, встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Законом України від 02.06.2005 № 2636-IV абзац другий частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ викладено в наступній редакції: «Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.».

Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2006.

Аналогічно врегульовано питання зарахування військової служби до стажу роботи Законом України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), частина перша статті 2 якого в редакції до 01.01.2006 передбачала, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законом України від 02.06.2005 № 2636-IV абзац другий частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ викладено в наступній редакції: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.».

Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2006.

Отже, аналіз приписів вищенаведений норм законодавства дає підстави стверджувати, що про наявність у особи права на зарахування періоду військової служби у лавах Збройних Сил України до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Крім того, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вказане суд вважає, що приписи статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають тлумаченню таким чином, що час проходження особою військової служби може бути за бажанням особи зарахований як до стажу роботи, який передував службі, так і до стажу роботи, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що період строкової військової служби у Збройних Силах України з 10.05.2000 по 31.10.2001 підлягає зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу позивача, який передував періоду проходження військової служби, тобто, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду військової служби, відображеної у довідці Військової частини НОМЕР_4 від 21.10.2023 № 3044, про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, суд зазначає таке.

Відповідно до вказаної довідки солдат ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 29.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Покровськ Донецької області та смт. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

Підстава: наказ командира оперативно-тактичного угруповання «Схід» від 03.05.2022 №97, наказ командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» від 03.08.2023 №199.

У розумінні приписів частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті передбачено види військової служби, до яких віднесено: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991№ 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

На підставі пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

В підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

таємно;

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент укладання контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, яка віднесена до Списку № 1.

Аналіз наведених норм матеріального права та встановлених обставин у справі дає підстави для висновку, що військова служба позивача в період з 01.03.2022 по 29.07.2023 підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 у справі № 348/347/17 (адміністративне провадження №К/9901/38547/18).

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати в розрахунку один місяць служби за три період військової служби позивача у Збройних Силах України з 01.03.2022 по 29.07.2023 до пільгового, страхового та спеціального стажу роботи за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті за Списком № 1.

При цьому, суд зауважує, що ані зі спірного рішення, ані з розрахунку за Формою РС-право від 09.11.2023 не вбачається відомостей про зарахування відповідачем військової служби в особливий період з 26.02.2022 по 28.02.2022 та з 30.07.2023 по 02.11.2023 до пільгового стажу позивача за Списком № 1, ст. 14, пост. 202, підземні в однократному обчисленні, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зарахування цього періоду до пільгового стажу позивача підлягає задоволенню.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.11.2023 № 052530004108 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих позивачем документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 02.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів.

У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за подання даного адміністративного позову сплатив 1073,60 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № 0806-8797-3201-2928 від 02.12.2023.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 159-165, 199, 244-250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) від 09.11.2023 № 052530004108 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) від 02.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу періодів:

- роботи з 01.06.2013 по 31.05.2014 у Приватному акціонерному товаристві «Укрвуглебуд» у якості електрослюсаря 4 розряду підземного з повним робочим днем у шахті, із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- навчання з 07.10.1999 по 07.03.2000 у Професійно-технічному училищі № 105 за спеціальністю електрослюсар підземний, із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження військової служби у Збройних Силах України з 01.03.2022 по 29.07.2023, протягом якого брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, із розрахунку один місяць за три місяці із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 26.02.2022 по 28.02.2022 та з 30.07.2023 по 02.11.2023, який зарахувати до стажу роботи за спеціальністю із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;

- проходження строкової військової служби у Збройних Силах України з 10.05.2000 по 31.10.2001, який зарахувати до стажу роботи за спеціальністю із врахуванням вказаного періоду до розд. І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 року.

Суддя С.В. Ушенко